Постанова

від 03.11.2021 по справі 810/4523/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 810/4523/18

адміністративне провадження № К/9901/25758/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року (головуючий суддя: Головенко О.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року (колегія суддів: Мєзєнцев Є.І., Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі №810/4523/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лінія 12/ЕТС до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У вересні 2018 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінія 12/ЕТС" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2018 № 0013741414.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року, адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 07.05.2018 № 0013741414 про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 2 895 293,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінія 12/ЕТС" (код ЄДРПОУ 38679319) судові витрати у розмірі 43 429 грн (сорок три тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 39 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, указав, що позивачем під час проведення підготовчого засідання на підтвердження чинності укладених договорів було надано ряд письмових доказів, які на думку суду складені у відповідності до чинного законодавства. Позивачем під час проведення підготовчого засідання на підтвердження чинності укладених договорів було надано ряд письмових доказів, які на думку суду складенні у відповідності до чинного законодавства.

Посилання податкового органу на акт перевірки, а саме на обставини, які встановлені в ході перевірки по взаємовідносинах з ТОВ Шум та ТОВ Шум 1 про відсутність реального здійснення операцій по ланцюгу постачання, зокрема, з огляду на дані ЄРПН та відомості про контрагентів із баз даних органів ДФС України, суд не взяв до уваги, оскільки відповідачем не надано допустимих та належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Суд наголосив, що посилання контролюючого органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Водночас, суд звернув увагу, що відповідачем не заперечується повне відображення цих господарських операцій у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ Лінія 12/ЕТС .

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок відповідача щодо порушення позивачем податкового та бухгалтерського законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Шум та ТОВ Шум 1 спростовується наявними у справі документами та положеннями чинного податкового законодавства.

Крім того, суд звернув увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, що залишене в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 у справі №810/2449/18, скасовано наказ Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2018 № 403, на підставі якого було проведено перевірку позивача, складно акт перевірки від 12.03.2018 № 186/10-36-14-14/38679319 та за результатами якої винесено оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення форми Р від 07.05.2018 № 0013741414.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що з 26.02.2018 по 02.03.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі направлення від 26.02.2018 № 532 та п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Шум" за період з 01.04.2016 по 30.09.2016, з 01.11.2016 по 30.11.2016 та з ТОВ "Шум 1" за період з 01.12.2016 по 28.02.2017.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 12.03.2018 № 186/10-36-14-14/38679319.

Відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлені наступні порушення податкового законодавства, а саме:

п. 44.1 ст. 44, ст. 196, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2 316 234,00 грн, в тому числі за квітень 2016 року у сумі 66 666,67 грн, за травень 2016 року у сумі 40 000,00 грн, за червень 2016 року у сумі 40 000,00 грн, за липень 2016 року у сумі 278 062,50 грн, за серпень 2016 року у сумі 245 229,30 грн, за вересень 2016 року в сумі 652 489,62 грн, за листопад 2016 у сумі 40 000,00 грн, за грудень 2016 року у сумі 467 160,71 грн, за січень 2017 у сумі 314 107,59 грн, за лютий 2017 року у сумі 172 517, 97 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 12.03.2018 № 186/10-36-14-14/38679319, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 07.05.2018 № 0013741414, згідно з яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 2 895 293,00 грн, в т.ч. 2 316 234,00 грн основний платіж та штрафні санкції у розмірі 579059,00 грн.

Також судами установлено, що у період, який перевірявся податковим органом, позивач мав взаємовідносини з такими суб`єктами господарювання, зокрема:

з ТОВ "Шум" (код ЄДРПОУ 39411991), господарські операції щодо надання послуг з оренди комп`ютерної техніки, адміністрування і технічного обслуговування техніки, що перебуває у користуванні Замовника, а також інше технічне забезпечення рекламних компаній ТОВ "Лінія 12/ЕТС" за квітень 2016 року у сумі 66 666,67 грн, за травень 2016 року у сумі 40 000,00 грн, за червень 2016 року у сумі 40 000,00 грн, за липень 2016 року у сумі 278 062,50 грн, за серпень 2016 року у сумі 245 229,30 грн, за вересень 2016 року в сумі 652 489,62 грн, за листопад 2016 у сумі 40 000,00 грн;

з ТОВ "Шум 1" (код ЄДРПОУ 40921656) господарські операції щодо надання послуг з оренди комп`ютерної техніки, адміністрування і технічного обслуговування техніки, що перебуває у користуванні Замовника, а також інше технічне забезпечення рекламних компаній ТОВ "Лінія 12/ЕТС" за грудень 2016 року у сумі 467 160,71 грн, за січень 2017 у сумі 314 107,59 грн, за лютий 2017 року у сумі 172 517,97 грн.

Податковий орган наголошує на відображенні в бухгалтерському обліку позивача нереальних операцій та фактах документально оформлених нереальних господарських операцій з придбання послуг позивачем у ТОВ "Шум" та ТОВ "Шум 1", оскільки, на думку відповідача, відсутнє реальне (законне) джерело походження обладнання, а саме планшетів HuaweiMediaPad T1-701u7 в кількості 100 штук та контрагенти позивача не володіють достатніми фінансово - матеріальними, трудовими та іншими ресурсами для виконання правочинів з позивачем, а також його контрагентами фінансова звітність не подавалась.

Із наданих позивачем та витребуваних судом первинних документів убачається, що між позивачем та ТОВ "Шум" були укладені наступні договори.

Договір від 19.02.2016 № 19-02/2016 про надання ТОВ "Шум" послуг з оренди комп`ютерної техніки, адміністрування і технічного обслуговування техніки, що перебуває у користуванні Замовника, встановлення програмного забезпечення на техніку, яку орендує Замовник її налаштування та доопрацювання, на виконання вимог даного договору ТОВ "Шум" надало в оренду планшети HuaweiMediaPad T1-701u7 в кількості 100 штук та здійснювало їх обслуговування та на підтвердження господарських операцій за даним договором суду було надано первинні документи акт №09-03/1 від 09.03.2016 про прийом-передачу обладнання: планшети HuaweiMediaPad T1-701u7 в кількості 100 штук, акт приймання-передачі послуг № 10-04-2016 від 10.04.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 10.04.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9061158632 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, платіжне доручення від 29.06.2016 № 1520 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 30-04-2016 від 30.04.2016 на суму 160 000,00 грн, податкова накладна від 30.04.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9075450544 на суму 160 00,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 666,67 грн, платіжне доручення від 18.07.2016 № 1619 на суму 160 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 31-05-2016 від 31.05.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 31.05.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9098051668 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн., платіжне доручення від 26.08.2016 № 1750 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 30-06-2016 від 30.06.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 30.06.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9115974901 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, платіжне доручення від 28.09.2016 № 1863 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 31-07-2016 від 31.07.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 31.07.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9145009468 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, платіжне доручення від 25.10.2016 № 1852 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 31-08-2016 від 31.08.2016 на суму 240 000,00 грн податкова накладна від 31.08.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9164011432 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000 грн, платіжне доручення від 06.12.2016 № 2092 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 30-09-2016 від 30.09.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 30.09.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9188183959 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, платіжне доручення від 04.01.2017 № 2 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 01-11-2016 від 01.11.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 01.11.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9220173740 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, акт № 31-10/1 від 31.10.2016 прийому-передачі обладнання: планшети HuaweiMediaPad T1-701u7 в кількості 100 штук, щодо повернення планшетів від позивача до ТОВ "Шум".

Договір від 01.06.2016 № 01-06/2016, відповідно до якого ТОВ "Шум" розробив додаткові функціонали до програмного продукту мобільного додатку "Планшет мерчандайзера" та на підтвердження господарських операцій за даним договором суду було надано первинні документи додаток до договору № 1 від 01.06.2016, акт здачі-приймання наданих послуг № 07-07-2016 від 07.07.2016 на суму 1 428 375,00 грн, податкова накладна від 07.07.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9124917821 на суму 1 428 375,00 грн, в т.ч. ПДВ 238 062,50 грн, платіжне доручення від 28.09.2016 № 1865 на суму 1 428 375, 00 грн, додаток до договору № 2 від 01.08.2016, акт здачі-приймання наданих послуг № 08-09-2016 від 08.09.2016 на суму 1 507 209,00 грн, податкова накладна від 08.09.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9169835538 на суму 1 507 210,00 грн, в т.ч. ПДВ 251 201,70 грн, платіжне доручення від 06.12.16 № 2093 на суму 1 507 210,00 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження використання вказаного обладнання у своїй діяльності було надано документи штатного розпису, а також податкової звітності форми № 1ДФ за І квартал 2016 року, з яких убачається, що позивач мав 18 штатних працівників та 190 осіб, які працювали з ТОВ "Лінія 12/ЕТС" за цивільно-правовими угодами, яких і було забезпечено відповідним технічним обладнанням.

Також під час судового засідання, судом було досліджено один з планшетів позивача та встановлено, що на ньому встановлена та працює відповідна програма (додатку "Планшет мерчандайзера"), яка необхідна ТОВ "Лінія 12/ЕТС" для надання послуг мерчандайзингу спрямованого на просування в точках продажу (роздрібної торгівлі) товарів під торгівельними марками, якими володіє група компаній "Проктер енд Гембл".

Договір від 01.07.2016 № 0107 про надання ТОВ "Шум" послуги із збору та аналізу інформації, зібраної позивачем та на підтвердження господарських операцій за даним договором суду було надано первинні документи додаток до договору № 1 від 01.07.2016, акт здачі-приймання наданих послуг № 12-08-2016 від 12.08.2016 на суму 1 231 375,78 грн, податкова накладна від 07.07.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9154644046 на суму 1 231 375,78 грн в т.ч. ПДВ 205 229,30 грн, платіжне доручення від 25.10.2016 № 1853 на суму 1 231 375,78 грн, додаток № 2 від 12.08.2016, акт здачі-приймання наданих послуг № 30-09-2016 від 30.09.2016 на суму 1 508 546, 21 грн, податкова накладна від 30.09.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9189039515 на суму 1 508 546,00 грн, в т.ч. ПДВ 251 424,40 грн, платіжне доручення від 04.01.2017 № 4 на суму 1 508 546,00 грн.

Договір від 12.08.2016 № 1208/2016 про надання послуг ТОВ "Шум" з технічного забезпечення рекламних заходів позивача і його клієнтів та на підтвердження господарських операцій за даним договором суду було надано первинні документи додаток № 1 від 12.08.2016 про надання послуг з технічного забезпечення заходу під умовною назвою: "Дивиться Київстар Домашнє ТБ просто неба", акт здачі-приймання наданих послуг № 12-09-2016 від 12.09.2016 на суму 659 181,60 грн, податкова накладна від 12.09.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9175585815 на суму 659 181,60 грн в т.ч. ПДВ 109 863,60 грн, платіжні доручення від 01.11.2016 № 1936 на суму 459 181,60 грн, від 13.10.2016 № 1911 на суму 200 000,00 грн.

Із наданих позивачем та витребуваних судом первинних документів вбачається, що між позивачем та ТОВ "Шум 1" (код ЄДРПОУ 40921656) були укладені наступні договори.

Договір від 01.11.2016 № 01-11/2016 між ТОВ "Шум 1" та позивачем щодо оренди комп`ютерної техніки, адміністрування і технічного обслуговування техніки, що перебуває у користуванні замовника, встановлення програмного забезпечення на техніку, яку орендує замовник її налаштування та доопрацювання. На виконання вимог даного договору ТОВ "Шум" надало в оренду планшети HuaweiMediaPad T1-701u7 в кількості 100 штук та здійснювало їх обслуговування.

На підтвердження господарських операцій за даним договором суду було надано первинні документи: додаток акт №01-11/1 від 01.11.2016 про прийом-передачу обладнання планшети HuaweiMediaPad T1-701u7 в кількості 100 штук, акт приймання-передачі послуг № 01-12-2016 від 01.12.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 01.12.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9241275453 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, платіжне доручення від 06.03.2017 № 154 на суму 240 000,00 грн., акт приймання-передачі послуг № 31-12-2016 від 31.12.2016 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 31.12.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9256990272 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, платіжне доручення від 03.04.2017 № 227 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 31-01-2017 від 31.01.2017 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 31.12.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9013196188 на суму 240 000,00 грн в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн, платіжне доручення від 04.05.2017 № 418 на суму 240 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг № 28-02-2017 від 28.02.2017 на суму 240 000,00 грн, податкова накладна від 28.02.2017 реєстраційний номер в ЄРПН 9037084338 на суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн., платіжне доручення від 30.05.2017 № 644 на суму 240 000,00 грн.

Щодо договору від 30.10.2016 № 30-10/2016 про надання ТОВ "Шум 1" послуг з маркетингового дослідження.

На підтвердження господарських операцій за даним договором суду було надано первинні документи додаток № 1 від 30.10.2016, акт здачі-приймання наданих послуг № 01-12-2016 від 01.12.2016 на суму 974 382,77 грн, податкова накладна від 01.12.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9241277326 на суму 974 382,77 грн в т.ч. ПДВ 162 397,10 грн, платіжне доручення від 06.03.2017 на суму 974 382,77 грн, додаток № 2 від 03.11.2016, акт здачі-приймання наданих послуг № 31-12-2016 від 31.12.2016 на загальну суму 1 264 086, 86 грн, податкова накладна від 31.12.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9256985094 на суму 1 264 087,00 грн, в т.ч. ПДВ 210 681,10 грн, платіжне доручення від 03.04.2017 № 228 на суму 1 264 087,10 грн, додаток № 3 від 26.12.2016, акт здачі-приймання наданих послуг № 31-01-2017 від 31.07.2017 на суму 1 644 645,55 грн, податкова накладна від 31.01.2017 реєстраційний номер в ЄРПН 9013096649 на суму 1 644 646,00 грн в т.ч. ПДВ 274 107,60 грн, платіжне доручення від 04.05.2017 № 419, додаток № 4 від 26.01.2017, акт здачі-приймання наданих послуг № 28-02-2017 від 28.02.2017 на загальну суму 778 667,80 грн, податкова накладна від 28.02.2017 реєстраційний номер в ЄРПН 9036547058 на суму 778 667,80 грн в т.ч. ПДВ 129 778,00 грн, платіжне доручення від 30.05.2017 № 645.

Договір від 01.12.2016 № 01-12/2016 про надання ТОВ "Шум 1" послуг з технічного забезпечення рекламних компаній позивача та його клієнтів.

На підтвердження господарських операцій за даним договором суду було надано первинні документи додаток № 1 від 01.12.2016 про надання послуг з технічного забезпечення заходу "Відкриття флагманів", акт здачі-приймання наданих послуг № 19-12-2016 від 19.12.2016 на суму 84 494,64 грн, податкова накладна від 19.12.2016 реєстраційний номер в ЄРПН 9249890683 на суму 84 494,64 грн, в т.ч. ПДВ 14 082,44 грн, платіжне доручення від 26.12.2016 № 2198 на суму 84 494,64 грн, додаток № 2 від 06.02.2017 про надання послуг з технічного забезпечення заходу "Поетичний вечір з А.А. Орловим "Орлуша", акт здачі-приймання наданих послуг № 16-02-2017 від 16.02.2017 на загальну суму 16 440, 00 грн, податкова накладна від 16.02.2017 реєстраційний номер в ЄРПН 9037187840 на суму 16 440,00 грн в т.ч. ПДВ 2 740 грн, платіжне доручення від 24.02.2017 № 131 на суму 16 440,00 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі не ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.08.2018 у справі №810/2363/13-а, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 у подібних правовідносинах.

Також скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам відповідача щодо реальності господарських операцій позивача з його контрагентами.

Скаржник зазначає, що надані позивачем первинні документи не є такими, що підтверджують реальність господарських операцій позивача.

Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у справі, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, а також застосували практику Верховного Суду. Вказує, що реальність господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Крім того, зазначає, що обставини у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, є відмінними від обставин, що є предметом розгляду цієї справи.

Верховний Суд ухвалою від 11.01.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Нормами п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно з вимогами ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України.

Частиною 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями, далі Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1 Розділу ІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу ІІ Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Також, згідно з п. 36.1, п. 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Як вже зазначалось судом, підставою для відкриття провадження у цій справі слугували посилання скаржника на приписи пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах 14.08.2018 у справі №810/2363/13-а, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 у подібних правовідносинах.

Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №810/2363/13-а, скаржник указує, що у цій справі Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відповідність первинних документів вимогам частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з огляду на те, що долучені позивачем довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за березень 2012 року та акти приймання виконаних підрядних робіт за березень 2012 року не утримують в собі обов`язкових реквізитів, а саме дату і місце складання жодного документа (форми), посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Суд зазначив, що відсутність належних первинних документів унеможливлює прийняття позиції судів попередніх інстанцій про підтвердження реальності здійснення господарських операцій і, як наслідок цього, погодити прийняття до обліку податкових накладних складених по факту недоведеності здійснення цих операцій.

Натомість колегія суддів зауважує, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі жодним чином не суперечать наведеній правовій позиції Верховного Суду, а ухвалені за інших фактичних обставин.

Суд зазначає, що формальне посилання на постанови Верховного Суду щодо оцінки того чи іншого аргументу чи доводів сторін, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Також скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, за якими у разі, якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Проте колегія суддів зауважує, що врахування судами попередніх інстанцій тих обставин, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 у справі № 810/2449/18, скасовано наказ Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2018 №403, на підставі якого було проведено перевірку позивача, складено акт перевірки від 12.03.2018 № 186/10-36-14-14/38679319 та за результатами якої винесено оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07.05.2018 №0013741414, не було єдиною підставою для ухвалення рішення про скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи надали належну правову оцінку всім обставинам справ та зважаючи на те, що надані позивачем первинні документи належним чином оформлені та зареєстровані в ЄРПН, що згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, дійшли обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій з придбання позивачем послуг у ТОВ "Шум" та ТОВ "Шум 1".

Ураховуючи наведене, Суд зазначає, що доводи касаційної скарги щодо неврахування судами вказаних вище висновків Верховного Суду зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко