Ухвала

від 26.10.2021 по справі 757/40307/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5773/2021 (757/40307/21-к) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власників майна ПП «Україна» та ТОВ «Долинівське», адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги директора ПП «Україна» ОСОБА_8 та директора ТОВ «Долинівське» ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, а саме:

земельну ділянку загальною площею 59.7857 га. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1820980300:02:000:1334, адреса: Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1815220918209), яка належить Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області (Брусилівській селищній об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області) код ЄДРПОУ (04348504);

земельну ділянку загальною площею 27.1487 га. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1820980300:02:000:4108, адреса: Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1845215918209), яка належить Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області (Брусилівській селищній об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області) код ЄДРПОУ (04348504);

земельну ділянку загальною площею 46.3328 га. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1820985300:06:000:8100, адреса: Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1892343218209), яка належить Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області (Брусилівській селищній об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області) код ЄДРПОУ (04348504).

Цією ухвалою заборонено Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області їх представникам за дорученням та будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись вищезазначеним нерухомим майном та позбавлено права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді,директор ПП «Україна» ОСОБА_8 та директор ТОВ «Долинівське» ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді скасувати в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334, та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти зазначають, що попередніми судовими рішеннями встановлено відсутність факту самовільного заняття арештованих земельних ділянок. Вказують, що договори інвестування, укладені між Брусилівською селищною радою та ПП «Україна» і ТОВ «Долинівське»на земельні ділянки свідчать про те, що підприємства не допускало їх самовільного зайняття та додають, що підприємствами сплачено інвестиційні виплати та плата за користування земельними ділянками.

Також директори підприємств звертають увагу суду на те, що в ухвалі слідчого судді не вказана сума збитків, відсутні посилання на вартість майна, не зазначено перелік майна, на яке накладено арешт, а саме перелік посівів сільськогосподарських культур. Вказують на порушення вимог ст. 172 КПК України.

У підсумку апелянти зазначають про незаконність, необгрунтованість ухвали слідчого судді та невідповідність висновків слідчого судді обставинам кримінального провадження.

Одночасно автори апеляційних скарг ставлять питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку вказують, що розгляд клопотання здійснено без повідомлення апелянтів, про наявність оскаржуваного судового рішення стало відомо 20.09.2021 від Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власники майна та їх представник участіу судовому засіданні не приймали, про наявність оскаржуваного судового рішення стало відомо 20.09.2021, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання власників майна щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, зазначених у судовому засіданні, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущено з поважних причин.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора перебувають матеріали кримінального провадження №12020060000000352, відомості про яке 25.08.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

28.07.2021 прокурор першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 59.7857 га. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1820980300:02:000:1334, адреса: Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1815220918209), яка належить Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області (Брусилівській селищній об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області) код ЄДРПОУ (04348504); земельну ділянку загальною площею 27.1487 га. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1820980300:02:000:4108, адреса: Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1845215918209), яка належить Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області (Брусилівській селищній об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області) код ЄДРПОУ (04348504); земельну ділянку загальною площею 46.3328 га. сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1820985300:06:000:8100, адреса: Житомирська обл., Брусилівський р-н., смт. Брусилів (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1892343218209), яка належить Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області (Брусилівській селищній об`єднаній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області) код ЄДРПОУ (04348504), із забороною Брусилівській селищній раді Брусилівського району Житомирської області їх представникам за дорученням та будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись вищезазначеним нерухомим майном та позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задоволено.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновками слідчого судді про доведеність підстав для задоволення клопотання прокурора в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334, з огляду на наступні обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що службові особи Брусилівської об`єднаної територіальної громади Житомирської області, у період часу з 16.04.2020 по 23.07.2020, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди, в порушення вимог чинного законодавства уклали договори інвестування та додаткові угоди до них із ТОВ «Долинівське» та ПП «Україна» на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, з цільовим призначенням землі запасу та землі резерву, загальною площею165,5865 та 109,6902 га відповідно, що спричинило завдання істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 289 657 грн., що є тяжкими наслідками.

Також, встановлено, що внаслідок бездіяльності службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ТОВ «Долинівське» та ПП «Україна», без проектів землеустрою та договорів оренди земельних ділянок, використовуються в адміністративних межах Брусилівської сільської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 165,5865 та 109,6902 га, що спричинило матеріальну шкоду у вигляді тяжких наслідків.

Крім цього, за результатами проведення слідчих та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, а саме на підставі ухвал слідчого судді Печерського району м. Києва проведено огляд земельних ділянок, в ході якого встановлено, що земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334 із загальною площею 133,45 га із слідами часткової обробки сільськогосподарською технікою та засіяні сільськогосподарською культурою.

Водночас, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, вказані земельні ділянки перебувають в комунальній власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності або користування за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровано. Також, рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про передачу вказаних земельних ділянок у власність чи користування не приймалось та не видавалось, що вказує на порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття даних земельних ділянок.

Разом з тим, звертаючись із клопотанням про арешт майна, стороною обвинувачення не надано, а слідчим суддею не встановлено наявність належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність у позбавленні права відчуження, розпорядження та користування посівами сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108, 1820980300:02:000:1334, з урахуванням відсутності належного обгрунтування необхідності такого втручання у права і свободи власників майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Аналізуючи наведені вимоги закону, колегія суддів переконана, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.

Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.

Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені прокурором у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України.

Необхідним буде звернути увагу на той факт, що постановою про визнання земельних ділянок речовим доказом від 21.07.2021, речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнано саме земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108, 1820980300:02:000:1334, тоді як посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно наведені вище земельні ділянки, речовим доказом не визнавались.

Крім того, клопотання сторони обвинувачення про арешт майна та оскаржувана ухвала слідчого судді не містять родових ознак сільськогосподарських культур, що є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України. Не містять таких даних і постанова про визнання земельних ділянок речовим доказом від 21.07.2021.

Посилання апелянтів на відсутність факту самовільного заняття арештованих земельних ділянок, що підтверджується договорами інвестування між Брусилівською селищною радою та ПП «Україна» і ТОВ «Долинівське», те, що підприємствами сплачено інвестиційні виплати та плата за користування земельними ділянками, є передчасними, з огляду на стадію кримінального провадження, проте можуть бути предметом дослідження під час розгляду справи по суті.

Твердження директорів ПП «Україна» і ТОВ «Долинівське» про те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власників майна, є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги директора ПП «Україна» ОСОБА_8 та директора ТОВ «Долинівське» ОСОБА_9 , підлягають задоволенню, ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 рокускасуванню в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334, з постановленням апеляційним судом в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити директору ПП «Україна» ОСОБА_8 та директору ТОВ «Долинівське» ОСОБА_9 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року.

Апеляційні скарги директора ПП «Україна» ОСОБА_8 та директора ТОВ «Долинівське» ОСОБА_9 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №12020060000000352 від 25.08.2020 скасувати в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна в частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на посіви сільськогосподарських культур, якими засіяно земельні ділянки із кадастровими номерами 1820985300:06:000:8100, 1820980300:02:000:4108 та 1820980300:02:000:1334.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4