Рішення

від 22.09.2021 по справі 495/4113/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/4113/21

Номер провадження 2/495/2076/2021

22 вересня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань Рачицької І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

03.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати за ним право власності за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 2.58 га, що розташована в масиві № НОМЕР_2 та території Старокозацької (колишньої Крутоярівської) сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер - 5120883800:01:001:0366 яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД№076599, виданого Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 25 жовтня 2004 року.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), актовий запис №615.

За життя померла ОСОБА_2 склала заповіт, в якому заповідала земельну ділянку, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька (колишня Крутоярівська) сільська рада, кадастровий номер 5120883800:01:001:0366, масив НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_1 , площею 2.58 га - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказана земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД№076599, виданого Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 25 жовтня 2004 року.

На день смерті померла проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші особи разом з нею не проживали та не були зареєстровані, що підтверджується довідками Старокозацької сільської ради №08/05-07/197, 08/05-07/196 від 21.05.2012 року.

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ, а саме державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД№076599, виданий Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 25 жовтня 2004 року був втрачений.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 04.06.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.07.2021 року представник позивача - адвокат Кротов Л.А. подав до канцелярії суду клопотання у якому просив суд витребувати від Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24) копію спадкової справи до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крутоярівка Білгород-Дністровського району, актовий серпня запис №615.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року витребувано від Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24) копію спадкової справи до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Крутоярівка Білгород-Дністровського району, актовий серпня запис №615.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 22.09.2021 року.

01.09.2021 року до канцелярії суду надійшла відповідь від Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, що до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась.

У судове засідання 22.09.2021 року сторони не з`явились.

Представник позивача - адвокат Кротов Л.А. подав до канцелярії суду заяву 22.09.2021 року з проханням судове засідання провести без його участі, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району у судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України , суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, враховуючи відсутність відзиву відповідача в порядку статті 280 ЦПК ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, в порядку заочного розгляду справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню с заступних підстав.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), актовий запис №615. (а.с. 5)

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька (колишня Крутоярівська) сільська рада, кадастровий номер 5120883800:01:001:0366, масив НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_1 , площею 2.58 га. (а.с. 6)

За життя померла ОСОБА_2 склала заповіт, в якому заповідала земельну ділянку, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька (колишня Крутоярівська) сільська рада, кадастровий номер 5120883800:01:001:0366, масив НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_1 , площею 2.58 га - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 8)

Вказана земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД№076599, виданого Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 25 жовтня 2004 року. (а.с.8)

На день смерті померла проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інші особи разом з нею не проживали та не були зареєстровані, що підтверджується довідками Старокозацької сільської ради №08/05-07/197, 08/05-07/196 від 21.05.2012 року. (а.с. 11-12)

Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з тим, що з тим, що у спадкоємця відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно. (а.с. 7)

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15 , 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 , 1221 , 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України , право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

За змістом ст. 1296 ЦК України , оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , та відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

28 травня 2020 року Верховний Суд України в своїй постанові по справі № 910/7164/19 виклав наступну правову позицію з приводу захисту цивільних прав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18 .

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Судом установлено, що, позивач є спадкоємцем за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , інших спадкоємців не має. Також встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД№076599, виданого Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 25 жовтня 2004 року спадкодавцю на праві власності належала на земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 2.58 га, що розташована в масиві № НОМЕР_2 та території Старокозацької (колишньої Крутоярівської) сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер - 5120883800:01:001:0366.

Отже, враховуючи відсутність заперечень та доказів протилежного, суд вважає доведеною ту обставину, що за життя спадкодавцю дійсно належало вказане майно - земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 2.58 га, що розташована в масиві № НОМЕР_2 та території Старокозацької (колишньої Крутоярівської) сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер - 5120883800:01:001:0366, однак правовстановлюючий документ на земельну ділянку, а саме державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД№076599, виданий Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 25 жовтня 2004 року було втрачено,у зв`язку із чим позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у позасудовому порядку.

Висновки за результатами розгляду справи

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого права та позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4 , 5 , 10 , 12 , 13, 19 , 49 , 200, 206, 247 , 258 , 259 , 263 , 264 , 265, 280-282 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 2.58 га, що розташована в масиві № НОМЕР_2 та території Старокозацької (колишньої Крутоярівської) сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер - 5120883800:01:001:0366 яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД№076599, виданого Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів 25 жовтня 2004 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Боярський