Справа № 495/8991/21
№ провадження 2-з/495/171/2021
УХВАЛА
Про відмову в задоволенні заяви
"02" листопада 2021 р. м. Білгород - Дністровський
Суддя Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомова О.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем, подану до подання позову,
В С Т А Н О В И В:
01.11.2021 року від заявника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову про оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за іпотеко держателем /до подання позову/.
Мотивування вказаної заяви було те, що ОСОБА_1 готується позов до ТОВ ФК Укрфінанс Груп , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 і служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради про оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем.
В якості основних підстав позову, що готується заявником окреслено наступні:
1)Позивач як спадкоємець іпотекодавця та відповідно особа, до якої перейшли права за договором іпотеки , не отримував від відповідача будь-яких письмових вимог про усунення порушень основного зобов`язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки;
2)Відповідач набув право власності на предмет іпотеки без визначення його вартості на момент такого набуття;
3)Зміст письмової вимоги відповідача з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідає приписам закону щодо визначення основної суми зобов`язання.
Наявність розумних припущень щодо ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених прав та інтересів позивача заявник мотивує вчиненням відповідачем прямих дій, направлених на наступне відчуження предмета іпотеки, а саме звертається увага, що фінансова компанія на даний час прямо намагається здійснити відчуження спірного майна,що підтверджує роздруківкою з сайту оголошень.
Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України , відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження для визначення подальшої долі цього майна.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Верховний Суд у своїй постанові № 643/12369/19 від 19.02.2021 року звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна?? є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 предметом спору визначено вимоги про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо набуття права власності за відповідачем на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку та садовий будинок.
Між тим, з огляду на приєднані докази, судом вбачається, що за рішенням апеляційного суду Одеської області від 02.10.2014 року у справі за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_3 ,, ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про стягнення заборгованості за кредитним договором із спадкоємців боржника, було стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ Райффазен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 1 070 075,65 грн, в межах вартості майна, одержаного у спадщину та в рівних частках.
У письмових вимогах № 21-06/2017 від 21.06.2017 року та № 21-06/207/2 від 21.06.2017 року, що направлялись на адресу ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_2 , зокрема зазначалось на необхідності погашення заборгованості в сумі 1/2 частини від оціночної вартості іпотечного майна, одержаного у спадщину та попереджено про можливість задоволення стягувачем своїх вимог у відповідності до чинного законодавства України за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття права власності або продажу третьої особі на предмет іпотеки.
Наразі, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 279803450 від 18.10.2021 року вбачається, що ТОВ ФК Укрфінанс Груп набув у власність визначений предмет іпотеки, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:025:0105, площею 0,0094 га за адресою: АДРЕСА_1 та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставами для набуття права власності визначено: вимога № 21-06/2017 та № 21-06/2017 від 21.06.2017 року, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, договір іпотеки.
Між тим, з тієї ж Інформаційної довідки вбачається, що увесь предмет іпотеки, а саме земельна ділянка та садовий будинок наразі перебувають під обтяженням на підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 495/3561/19 від 22.04.2019 та постанови про арешт майна боржника, виданої головним державним виконавцем Білгород-Дністровського МР ВДВС ГТУЮ в Одеській області Чекерською Л.В. 12.06.2019 року у ВП № 59344573.
Вказане достовірно свідчить про наявність певних обмежень прав дійсного власника ТОВ ФК Укрфінанс груп розпоряджатися спірним майном.
Суд критично відноситься до стверджень заявника про необхідність застосування в даному випадку повторно таких заходів забезпечення позову як накладення арешту, з підстав того, що наразі наявне таке обтяження, що зумовлює перешкоди відповідачу у розпорядженні спірним майно, в свою чергу, у разі зняття такого за рішенням суду, заявник не позбавлений права звернутися до суду з відповідними вимогами, а наразі вони є передчасними та недоцільними.
Необхідність застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу на відчуження предмета іпотеки заявником обґрунтовується загальними аргументами своєї заяви, зокрема намаганням відповідача реалізувати під час існування накладеного судом арешту на майно спірних земельної ділянки та садового будинку.
На підтвердження цьому надає роздруківку із сайту, з якого неможливо дослідити ані особу продавця, ані відповідність виставленого для продажу будинку у смт. Затока, площею 103 кв.м. досліджуваному предмету спору, адже у такому оголошенні є певна різниця площі об`єкта не повна відповідність адреси.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявником не надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.
Таким чином, з урахуванням не співмірності заходів забезпечення позову з предметом спору, не відповідністю виду забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, виходячи з необґрунтованості та їх недоведеності, та факту вже наявного обтяження у вигляді арешту на предмет спору, відсутністю доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149 , 150 , 153 , 247 , 258 , 260 ЦПК України , суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову про оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за іпотеко держателем, подану до подання позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя:
Суд | Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2021 |
Оприлюднено | 04.11.2021 |
Номер документу | 100796653 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Прийомова О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні