Постанова

від 03.11.2021 по справі 915/44/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 915/44/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2020 (суддя Семенчук Н.О.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Максимченко Ольги Валентинівни

до Миколаївської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2020 року ФОП Максимченко О. В. (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 27.05.2014, в редакції викладеній в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що міська рада в 2005 році надала ФОП Максимченко О. В. в оренду земельну ділянку для обслуговування торговельного кіоску. В 2006 році сторони уклали договір оренди землі на п`ять років. В подальшому, сторони договором про зміни до договору оренди, продовжили строк дії останнього до 25.10.2017.

10.05.2017 ФОП Максимченко О. В. подала заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки. Рішенням 28.08.2017 Постійної комісії міської ради з питань містобудування погоджено оренду земельної ділянки на 1 рік та рекомендовано винести на розгляд сесії міської ради.

Після закінчення терміну дії договору оренди землі Орендар продовжує користуватись вказаною земельною ділянкою, продовжує сплачувати за оренду землі, а від Орендодавця не надходило заперечень.

В кінці 2019 року ФОП Максимченко О. В. міському голові м. Миколаєва подала заяву з проектом додаткової угоди, в якій просила підписати Додаткову угоду до договору оренди.

Станом на дату звернення ФОП Максимченко О. В. з відповідним позовом до суду, відсутнє рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову в поновлені договору оренди. Крім цього, міський голова не підписав Додаткову угоду.

Вважаючи вищевказані дії відповідача незаконними, ФОП Максимченко О. В. звернулась до господарського суду з відповідним позовом, адже на думку позивача, наявні всі підстави необхідні для укладання додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2020 позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що позивач належним чином продовжує виконувати свої обов`язки за договором оренди землі після закінчення строку його дії, в матеріалах справи відсутні докази відмови орендодавця в поновленні договору у встановлений законодавством місячний строк.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Міська рада звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що орендар з заявою про поновлення договору оренди землі звернувся з пропуском строку передбаченого умовами договору та до листа повідомлення про поновлення договору оренди землі не надав проект додаткової угоди, як того вимагає ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Скаржник посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/18-ц вважає, що ФОП втратив переважне право на продовження строку дії договору оренди землі внаслідок несвоєчасного повідомлення про це орендодавця, проте судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі не враховано вищевказаного.

24.09.2020 до апеляційного суду від ФОП Максимченко О. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідач не вірно трактує ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі та посилається на обставину про пропуск строку подачі заяви, як на обставину, яка свідчить про втрату позивачем такого права. Позивач вважає, що відповідач не скористався своїм право, та не повідомив позивача про відмову у поновленні договору оренди. Крім цього, відповідач проігнорував звернення позивача від 10.05.2017, у зв`язку з цим, ФОП Максимченко О. В. просить суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 08.09.2020 було відкрито апеляційне провадження, яке в подальшому ухвалою суду від 21.01.2021 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України, а саме через підписання апеляційної скарги особою, яка не мала права її підписувати.

Усунувши вказані недоліки відповідач 09.02.2021 повторно звернувся до апеляційного суду зі скаргою, яка була прийнята та призначена до розгляду на 17.03.2021.

Ухвалою апеляційного суду від 17.03.2021 розгляд даної справи було зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19 у подібних правовідносинах.

Ухвалою апеляційного суду від 01.10.2021 апеляційне провадження було поновлено та призначено справу до розгляду на 03.11.2021.

28.10.2021 до апеляційного суду від ФОП Максимченко О. В. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника. Крім цього у вказаній заяві позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження. Підстави для поновлення строків - відсутні.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, судова колегія задовольняє заяву позивача щодо розгляду справи без його участі та його представника.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.2021 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте своїми правами відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України не скористався.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2006 між Миколаївською міською радою та ПП Максимченко О.Л. було укладено Договір оренди землі, за умовами якого, Миколаївська міська рада надає, а ПП Максимченко О. В. приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 49 кв.м. для встановлення та подальшого обслуговування торговельного кіоску поблизу будинку №70 по вул.Електронній ріг вул. Космонавтів /Ленінський район/ (п.п.1.1, 2.1 Договору).

25.04.2014 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення №39/58, згідно п.23 якого було вирішено ФОП Максимченко О. В. продовжити на 6 місяців з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки площею 49 кв.м, для подальшого обслуговування торговельного кіоску (т.1, а.с. 50-51).

27.05.2014 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ФОП Максимченко О.В. (орендар) було укладено Договір оренди землі №10347, у відповідності до умов якого Миколаївська міська рада продовжмла ФОП Максимченко О.В. оренду земельної ділянки на 6 міояців.

Договір діє до 25.10.2014. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі (п. п.3.1 Договору).

Згідно п.12.1 Договору, всі зміни та/або доповнення до цього Договору здійснюються у письмовій формі (якщо інше не встановлено цим Договором) за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього Договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору на вимогу орендаря, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Договір оренди землі було зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.05.2014 за №10347.

16.09.2014 року Миколаївською міською радою було прийнято рішення №43/38, згідно п.25 якого було вирішено ФОП Максимченко О. В. продовжити на 3 роки оренду спірної земельної ділянки (т.1, а.с.48-49).

28.10.2014 року між Миколаївською міською радою та ФОП Максимченко О. В. укладено Договір про зміни №256-14, до договору оренди землі (т.1, а.с.11), яким сторони, зокрема п. 1.1 та п. 3.1. узгодили, що Миколаївська міська рада продовжила ФОП Максимченко О.В. оренду спірної земельної ділянки до 25.10.2017 . Орендар , який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі . Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

10.05.2017 ФОП Максимченко О.В. подала до Миколаївського міського дозвільного центру заяву (реєстраційний номер №000338) про поновлення договору оренди земельної ділянки (т.1, а.с.12).

Відповіді від відповідача щодо результатів розгляду звернення позивача від 10.05.2017 про поновлення договору оренди №10347 не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновленні договору оренди не прийнято.

12.12.2019 року після закінчення строку дії Договору оренди, позивач звернувся з заявою про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014, до якої було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах (т.1, а.с.28-29).

Миколаївська міська рада відповіді на заяву позивача не надала.

З матеріалів справи вбачається, що позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, що не заперечується відповідачем. Будь-які скарги та зауваження до позивача з боку орендодавця, повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов договору відповідачем не надано.

Враховуючи, що позивач як орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, а відповідач як орендодавець, не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про заперечення у поновленні договору оренди землі, ФОП Максимченко О.В. вважає відповідний договір поновленим на підставі ст.33 Закону України Про оренду землі .

Переглядаючи оскаржене рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, судова колегія враховує наступне.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Саме, Законом України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1 - 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, орендар , який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором , але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення . Надсиланням орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них . Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі , а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів : орендар належно виконує його обов`язки за цим договором, він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк, до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі , продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови ВП ВС від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19).

Отже, судова колегія встановила, що договір оренди землі діяв до 25.10.2017, однак позивач повідомив відповідача про свій намір поновити договір оренди землі без проекту додаткової угоди лише 10.05.2017, тобто з пропуском встановленого Договором оренди строку. Крім цього, в порушення приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач до заяви не надав проект додаткової угоди.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2020, як прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. З огляду на це апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 288 ГПК України,

апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2021 - скасувати, у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Максимченко Ольги Валентинівни - відмовити.

Стягнути Фізичної особи-підприємця Максимченко Ольги Валентинівни на користь Миколаївської міської ради сплачений судовий збір за подану та розглянуту апеляційну скаргу в розмірі 3 153,00 грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2021.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Савицький Я.Ф.