Ухвала

від 01.11.2021 по справі 905/1270/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

01.11.2021 Справа № 905/1270/21 Господарський суд Донецької області у складі судді Огородік Д.М., розглянувши матеріали

заяви Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

про стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі №905/1270/21

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

до Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект плюс

про стягнення 2546,25 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.09.2021 по справі №905/1270/21 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект плюс (84190, Донецька область, Слов`янський район, с.Дмитрівка, вул.Южна, будинок 7, код ЄДРПОУ 43895619) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, будинок 4, код ЄДРПОУ 39688675) штраф у розмірі 2546 (дві тисячі п`ятсот сорок шість) грн 25 коп та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

21.10.2021, через канцелярію суду, від Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом надійшла заява №12-07/3136 від 13.10.2021 (вх.№21887/21), в якій заявник просить суд: поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) по справі №905/1270/21 та подання доказів; прийняти до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) по справі № 905/1270/21; залучити до матеріалів справи копії наступних документів Витяг з договору №12м/22/44-142-08-21-01353 від 24.03.2021 про надання правової (правничої) допомоги, додаткову угоду №14/1 від 01.10.2021 до договору №12м/22/44-142-08-21-01353, акт приймання -здачі наданої правової (правничої) допомоги від 08.10.2021; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпроект Пдюс (84190, Донецька область, Слов`янський район, с.Дмитрівка, вул.Южна, будинок 7, код ЄДРПОУ 43895619) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, будинок 4, код ЄДРПОУ 39688675) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, за приписами Господарського процесуального кодексу України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що першою заявою по суті спору є позовна заява, у якій позивачем зазначено, що позивач очікує понести під час розгляду справи у суді судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Так, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Разом з тим, рішення суду від 24.09.2021 було надіслано 27.09.2021 на адресу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та на адресу Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом засобами поштового зв`язку. Рішення суду від 24.09.2021 у цій справі отримано Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом - 30.09.2021 (№6102256567236) та Відокремленим підрозділом Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом - 05.10.2021 (№6102256567244). Отже, строк для подачі доказів на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу закінчився - 11.10.2021. Заява про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази щодо розміру понесених судових витрат, направлена засобами поштового зв`язку 18.10.2021, тобто поза межами встановленого строку.

Водночас, в означеній заяві позивачем також заявлено про поновлення строку на подачу заяви про розмір судових витрат.

В обґрунтування підстав поданої заяви заявник відзначає, що оскільки рішення суду було ухвалено 24.09.2021 без участі представника позивача, то останній довідався про ухвалене рішення отримавши його на адресу підприємства. При цьому, заявник зазначає, що позивач здійснив всі можливі дії щоб якомога швидше дізнатися про рішення суду так як саме обізнаність про ухвалення рішення дає можливість скористатись процесуальними правами передбаченими Господарським процесуальним кодексом. За таких обставин. заявник вважає, що причини пропуску строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення є поважними.

Частина 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13.

Із правового контексту норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17.

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, Господарським процесуальним кодексом України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи.

Схожий за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №910/6298/19, від 24.12.2019 у справі №909/359/19.

Розглядаючи підстави поданого заявником клопотання, судом при з`ясуванні обставин пов`язаних з поважністю пропуску строку позивачем для подачі доказів на понесення судових витрат на правничу допомогу, не встановлено жодної поважної причини для пропуску законодавчо визначеного строку. Позивачем у заяві зазначено, що строк для подання доказів пов`язаний саме з моментом з якого особа, яка подає відповідні докази дізналась про ухвалення додаткового рішення. Разом з цим, заявник не посилається на дату отримання рішення та на дату, з якої позивач став обізнаний про ухвалене судове рішення. При цьому, як судом встановлено вище, рішення суду отримано відокремленим підрозділом - 05.10.2021 і саме з цієї дати слід відліковувати строк на подання доказів.

Також позивачем не зазначається жодна конкретна причина пропуску строку для подачі доказів, тому у суду відсутня можливість перевірити такі причини на критерій поважності та наявності характеру, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства не відновлення пропущеного позивачем строку.

Крім того, судом відмічається, що у прохальній частині заяви, позивач просить залучити до матеріалів справи копії Витягу з договору №12м/22/44-142-08-21-01353 від 24.03.2021 про надання правової (правничої) допомоги від 08.10.2021; додаткової угоди №14/1 від 01.10.2021 до договору №12м/22/44-142-08-21-01353, акту приймання -здачі наданої правової (правничої) допомоги від 08.10.2021 .

При цьому, в якості додатків до заяви зазначає та до матеріалів заяви додає: копію додаткової угоди №14/1 від 01.06.2021 та копію акту приймання-здачі правової (правничої) допомоги від 07.10.2021.

Тобто, додані до заяви додатки не співпадають із поданим клопотанням про залучення до матеріалів справи копій документів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, § 96 рішення у справі Krombach v. France від 13.02.2001).

Також, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998).

Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

З огляду на викладене та на те, що позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено жодних поважних причин для поновлення строків на подання доказів понесення ним витрат на правничу допомогу та на те, що докази, які позивач просить залучити відрізняються від тих, які додані до заяви, то задля дотримання принципів верховенства права, законності, диспозитивності, а також задля уникнення нівелювання вимог процесуального законодавства щодо обґрунтування заявником причин пропуску строку та оцінки судом таких причин на предмет поважності, суд не вбачає підстав для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №905/1270/21 та подання доказів.

Як передбачено ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій. Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено ст. 42 Господарського процесуального кодексу України до обов`язку учасників справи.

За таких обставин, заяву Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) суд залишає без розгляду.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у поновленні строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) по справі №905/1270/21 та подання доказів.

2. Залишити без розгляду заяву Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Автоматика та машинобудування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу) (вх. №21887/21 від 21.10.2021) та подання доказів.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Дата підписання ухвали 01.11.2021.

4. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у строки передбачені ст. 255 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік