Рішення

від 27.10.2021 по справі 916/2404/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2404/21

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Ловга В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Слобода О.А. за довіреністю;

Від відповідачів: не з`явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Місто Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» , товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-текс» про стягнення 150 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Місто Банк» (далі по тексту - ПАТ Місто Банк» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» (далі по тексту - ТОВ „Форвард» ), товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-текс» (далі по тексту - ТОВ „Берег-текс» ) про стягнення частини заборгованості за кредитом у розмірі 150 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачами зобов`язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору та договору поруки.

ТОВ „Форвард» та ТОВ „Берег-текс» жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явились, про причини неявки суд не повідомляли. При цьому, суд зазначає, що ухвали суду про дату та час судових засідань надсилались на адресу місцезнаходження відповідачів згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Транспортна, будинок 9, кв. 83 (адреса ТОВ „Форвард» ); 65063, Одеська обл., м. Одеса, вул. Армійська, будинок 18 А, офіс 110 (адреса ТОВ „Берег-текс» ). Проте, ухвали суду, якими відповідачі повідомлялись про дату та час судових засідань, були повернуті у зв`язку із відсутністю адресатів.

При цьому, слід зазначити, що до суду були повернуті окремі рекомендовані повідомлення про вручення ухвал суду представнику ТОВ „Форвард» . Проте, в подальшому окремо поверталась ухвала суду та конверт, які згідно наявних повідомлень мали бути раніше вже вручені відповідачеві, з відміткою про відсутність адресата.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи вимоги п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Форвард» та ТОВ „Берег-текс» про розгляд господарським судом даної справи. Оскільки ТОВ „Форвард» та ТОВ „Берег-текс» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

26.01.2004р. між ТОВ „Форвард» (Позичальник) та ПАТ Місто Банк» (Банк) було укладено кредитний договір №39/Ю/USD, відповідно до п.2.1 якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 423 980,00 доларів США строком з 26.01.2004р. по 25.01.2005р. із сплатою процентів у розмірі 17% річних.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору №39/Ю/USD від 26.01.2004р. забезпеченням виконання Позичальником зобов`язань по цьому договору є порука, яка надається ТОВ „Берег-текс» .

Згідно з п. 6.1 кредитного договору №39/Ю/USD від 26.01.2004р. Позичальник зобов`язується не пізніше настання строку, встановленого п. 2.1 цього договору, повернути одержаний кредит та своєчасно сплачувати нараховані відсотки по кредиту на рахунки, вказані у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ „Форвард» та ПАТ Місто Банк» було укладено додаткові угоди №1 від 06.01.2005р., №2 від 25.01.2005р., №3 від 25.01.2006р., №4 від 25.01.2007р., №5 від 25.01.2008р., №6 від 25.07.2008р., №7 від 30.06.2009р., №8 від 03.03.2010р., №9 від 30.12.2010р., №10 від 26.12.2011р. до кредитного договору №39/Ю/USD від 26.01.2004р., згідно умов яких Банком було продовжено строк повернення ТОВ „Форвард» кредитних коштів у розмірі 423 980,00 доларів США до 25.12.2012р.

26.01.2004р. між ТОВ „Форвард» (Позичальник), ПАТ Місто Банк» (Банк) та ТОВ „Берег-текс» (Поручитель) було укладено договір поруки №39/Ю/USD-П, згідно з п. 1 якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Банком за виконання зобов`язань за кредитним договором №39/Ю/USD від 26.01.2004р., що був укладений між Банком та Позичальником - ТОВ „Форвард» , повністю, зокрема, відповідати за виплату процентів та комісійних, сплату основної суми боргу, пені, відшкодування збитків.

Згідно з п. 3.1 договору поруки №39/Ю/USD-П від 26.01.2004р. Поручитель солідарно відповідає перед Банком за виконання Позичальником усіх зобов`язань за вказаним кредитним договором, у повній сумі кредиту, що дорівнює 423 980,00 доларів США, сплату відсотків та комісійних за договором, а також за відшкодування Банку збитків, прострочених платежів та штрафних санкцій у повному обсязі (якщо прострочення та застосування штрафних санкцій буде мати місце).

Умовами п. п. 4.1, 5.2 договору поруки №39/Ю/USD-П від 26.01.2004р. визначено, що Поручитель зобов`язується солідарно виконати за Позичальника зобов`язання останнього перед Банком на умовах, у порядку та в строки, встановлені вказаним кредитним договором у випадках коли Позичальник не виконав свої боргові зобов`язання за кредитним договором на першу вимогу Кредитора. Банк та Позичальник мають право змінювати умови кредитного договору. Порука діє на всі зміни та доповнення до кредитного договору, у тому числі щодо суми відсотків по договору.

Відповідно до п. 6.1 договору поруки №39/Ю/USD-П від 26.01.2004р. дія даного договору припиняється при повному виконанні Позичальником своїх зобов`язань.

З виписки з особового рахунку ТОВ „Форвард» за період з 27.01.2004р. по 02.02.2004р. вбачається, що 02.02.2004р. Банком на умовах кредитного договору №39/Ю/USD від 26.01.2004р. було перераховано на рахунок Позичальника грошові кошти у розмірі 423 980,00 доларів США

При цьому, згідно наданих Банком виписок по банківському рахунку ТОВ „Форвард» після закінчення строку дії кредитного договору №39/Ю/USD від 26.01.2004р., тобто до 25.12.2012р., відповідачем не було виконано прийняті на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів, що стало підставою для звернення Банку до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика» ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як з`ясовано судом та не спростовано відповідачами, ТОВ „Форвард» прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів у строк до 25.12.2012р. не виконав, кредитні кошти за кредитним договором №39/Ю/USD від 26.01.2004р. у загальному розмірі 423 980,00 доларів США не повернув, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 423 980,00 доларів США, вимога про часткове стягнення якої на суму 150 000,00 грн. була заявлена позивачем.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

З викладених обставин господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ПАТ Місто Банк» до ТОВ „Форвард» позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідача частини заборгованості за кредитом у розмірі 150 000,00 грн. При цьому, судом враховано, що гривня є законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, а, отже, Банк має право вимагати повернення кредитних коштів як в іноземній валюті, так і у гривні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заявлених ПАТ Місто Банк» до ТОВ „Берег-текс» позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на викладене, суд зазначає, що в результаті порушення ТОВ „Форвард» зобов`язань за кредитним договором №39/Ю/USD від 26.01.2004р. щодо повернення кредитних коштів у строк до 25.12.2012р. , Банк згідно умов договору поруки №39/Ю/USD-П від 26.01.2004р. мав право звернутись до ТОВ „Берег-текс» із вимогою виконати зобов`язання щодо повернення кредитних коштів.

Відповідно до п. 6.1 договору поруки №39/Ю/USD-П від 26.01.2004р. дія даного договору припиняється при повному виконанні Позичальником своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на 25.12.2012р. - тобто дату повернення Позичальником кредитних коштів) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно зі ст. ст. 251 - 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 254 ЦК України до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 10.04.2019р. по справі № 604/156/14-ц дійшла висновку, що порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Умови договорів поруки про їхню дію до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором або до виконання поручителем зобов`язань боржника за основним договором, тобто до настання першої з цих подій, не встановлюють строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України. Тому у цьому випадку має застосовуватися припис частини четвертої статті 559 цього кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя . Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором. Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 10.04.2019р. по справі № 604/156/14-ц щодо застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України, в редакції чинній на дату виникнення у Банку права на звернення із вимогою до Поручителя, господарський суд дійшов висновку, що порука, яка виникла на підставі договору поруки №39/Ю/USD-П від 26.01.2004р., є такою, що припинилась 25.06.2013р., що має наслідком необхідність відмови у задоволенні заявлених Банком до ТОВ „Берег-текс» позовних вимог про стягнення 150 000,00 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених публічним акціонерним товариством „Місто Банк» позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» частини заборгованості за кредитом у розмірі 150 000,00 грн. В задоволенні заявлених публічним акціонерним товариством „Місто Банк» позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Берег-текс» слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на товариство з обмеженою відповідальністю „Форвард» відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард» /65039, Одеська обл., місто Одеса, вул. Транспортна, будинок 9, кв. 83; ідентифікаційний код 31228889/ на користь публічного акціонерного товариства „Місто Банк» /65009, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога, буд. 11; ідентифікаційний код 20966466/ частину заборгованості за кредитом у розмірі 150 000,00 грн. /сто п`ятдесят тисяч грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. /дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп./.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2021 р.

Суддя С.П. Желєзна