Ухвала

від 03.11.2021 по справі 280/8117/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 280/8117/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року у справі № 280/8117/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Преміум" до Головного управління ДПС у Запорізькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскаржуване рішення суду ухвалено 14.12.2020 року.

Копію рішення скаржник (представник) отримав 23.12.2020 року (а.с.105 ).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником поштою 07.10.2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зазначено, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору.

Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2021 року (а.с.121-122) повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору. Апеляційна скарга була подана скаржником вдруге, яка була залишена без руху, а згодом ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2021 року (а.с.145-146) повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору.

Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.

В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (« Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої втретє поза межами строку апеляційного оскарження, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням ухвал Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 року та від 06.04.2021 року.

Скаржник вказані ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржував.

Посилання скаржника на те, що ним відразу після сплати судового збору 29.09.2021 року подано апеляційну скаргу третє, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки законодавцем встановлено початок відліку строку апеляційного оскарження з дня отримання копії оскаржуваного рішення, а не з дня оплати судового збору.

Сплата скаржником, який є суб`єктом владних повноважень, судового збору за подання апеляційної скарги через дев`ять місяців, не може бути поважною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.

Також суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, та неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги (в тому числі у строки, встановлені ухвалою суду про усунення недоліків), не є безумовною підставою для поновлення такій установі строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року залишити без руху.

Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя І.В. Юрко