Постанова

від 03.11.2021 по справі 420/6619/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6619/20 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДІТЕЛКОМ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2020р. ТОВ ОДІТЕЛКОМ звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0008830509 від 24.03.2020р., яким встановлено, що ТОВ ОДІТЕЛКОМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 331 274грн., та встановлено розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 82 818грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у лютому 2020р. посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ОДІТЕЛКОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом - постачальником ТОВ БІЛДІНГ ВІКТОРІ за період з 1.07.2019р. по 31.08.2019р. За результатами вказаної перевірки, 2.03.2020р. складено акт за № 154/15-32-05-08/41639386, у висновках якого встановлено порушення, а саме встановлено порушення вимог - п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 331 274грн., у тому числі за липень 2019р. в сумі 193 280грн., за серпень 2019р. в сумі 137 994грн..

На підставі встановлених порушень податковим органом 24.03.2020р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0008830509, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 414 092грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 331 274грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 82 818грн..

Позивач вважає вказане рішення протиправними та незаконним, у зв`язку із чим звернулося в суд із відповідним позовом.

Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за №0008830509 від 24.03.2020р..

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ "ОДІТЕЛКОМ" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 211,38грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв протиправно та незаконно, оскільки з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним робіт від контрагента, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність свого контрагента. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентом до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ ОДІТЕЛКОМ зареєстроване та перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області як платник податків. Товариство за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: електромонтажні роботи (основний); оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; обслуговування систем безпеки; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері дротового електрозв`язку; діяльність у сфері бездротового електрозв`язку; інша діяльність у сфері електрозв`язку; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

На підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 14.02.2020р. за №572, направлень від 18.02.2020р., посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ОДІТЕЛКОМ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом - постачальником ТОВ БІЛДІНГ ВІКТОРІ за період з 1.07.2019р. по 31.08.2019р., за результатами якої 2.03.2020р. складено акт за №154/15-32-05-08/41639386, у висновках якого встановлено порушення вимог:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 331 274грн., у тому числі за липень 2019р. в сумі 193 280грн., за серпень 2019р. в сумі 137 994грн..

Вказані висновки обґрунтовані тим, що надані під час перевірки позивачем первинні документи по взаємовідносинам з контрагентом свідчать про сумнівність здійснення фінансово-господарських операцій, у зв`язку з відсутністю у постачальника власних основних фондів, відповідних виробничих потужностей, трудових ресурсів для забезпечення монтажних робіт на об`єктах, тобто відсутні факти реальності господарських операцій.

Так, на підставі встановлених порушень, 24.03.2020р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0008830509, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 414 092грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 331 274грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 82 818грн..

При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи та позивачем під час апеляційного розгляду, що ТОВ ОДІТЕЛКОМ мало фінансово-господарські відносини з контрагентом ТОВ БІЛДІНГ ВІКТОРІ на підставі договорів підряду за №ОД100319 від 10.03.2019р., за №ОД010619 від 1.06.2019р., за №ОД120719 від 12.07.2019р., за №ОД050819 від 5.08.2019р., відповідно до умов яких ТОВ ОДІТЕЛКОМ доручило, а ТОВ БІЛДІНГ ВІКТОРІ зобов`язалось виконати монтажні роботи на об`єктах за адресою: м.Одеса, просп..Академіка Глушка, 2; м.Одеса, вул.Миколи Боровського, 28; Одеська область, Овідіопольський район, смт.Таїрово, Совіньон, Люстдорфський проспект, 1; та виконати електромонтажні роботи за адресою: м.Київ, просп.Степана Бандери (проспект Московський), 36; та своєчасно провести здачу роботи, а ТОВ ОДІТЕЛКОМ зобов`язувалось прийняти належним чином виконані роботи та повністю сплатити вартість виконаних робіт; розрахунки ТОВ ОДІТЕЛКОМ з ТОВ БІЛДІНГ ВІКТОРІ здійснювалось у безготівковій формі на підставі Акту виконаних робіт.

На підтвердження вказаних обставин та виконання зазначених договорів позивачем було надано усі відповідні та належні документи.

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до ч.1-2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За правилами п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.06.1995р. за №168/704.

Згідно з пп.2.1-2.2 п.2 вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Як вбачається із матеріалів справи, що вони містять усі необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , при цьому вони містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

З наданих первинних документів вбачається, що вказаним контрагентом в періоді, що перевірявся, виконувалися монтажні роботи, а позивач в свою чергу здійснював оплату за виконані роботи з метою провадження своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, за результатами цих господарських операцій вказаний контрагент видав податкові накладні, які були включені позивачем у податкову звітність у періоді, що перевірявся.

У відповідності до пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 ПК України, платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст.183 цього розділу.

Судова колегія зазначає, що позивач та його контрагент на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками податків.

Приписами п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.187.9 ст.187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Аналізуючи вказані правові норми та спірні правовідносини, судова колегія зазначає, що з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним робіт від контрагента, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що факт виконання контрагентом позивача умов договорів підтверджується наданими первинними документами.

Що стосується посилань податкового органу на те, що у контрагента позивача на момент здійснення господарських операції були відсутні власні основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки вказане не є доказом несумлінності платника податку - ТОВ ОДІТЕЛКОМ , при цьому чинне законодавство передбачає можливість залучення третіх осіб для виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність свого контрагента. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентом до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Під час розгляду даної справи в апеляційному суді у судовому засіданні 3.11.2021р., судовою колегією було запропоновано податковому органу надати будь-які інші додаткові документи або докази, які б свідчили про несумлінність позивача та його контрагента у спірних господарських операцій. Проте, представником податкового органу було зазначено, що інші документи чи докази відсутні, усе міститься в матеріалах справи.

Таким чино, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ ОДІТЕЛКОМ та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 4 листопада 2021р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв