Постанова

від 03.11.2021 по справі 640/3873/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3873/19 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНІШЕЙТІВ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНІШЕЙТІВ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просило суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0016041401, № 0064571401.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на відсутність зазначених в акті перевірки порушень і правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Аккорда , які мали реальний характер та підтверджені відповідними документами. Крім того, наголошено на відсутності порушення щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 № 19, яка була надіслана на реєстрацію до завершення операційного дня 15.04.2018.

Натомість, відповідач вказує на встановлення перевіркою порушень, які свідчать про заниження податкових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Аккорда , які не мали реального характеру, а також, про несвоєчасну реєстрацію позивачем ряду податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 р. задоволено адміністративний позов частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.12.2018 № 0016041401.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.12.2018 № 0064571401 у частині застосування штрафних санкцій у сумі 53817,92 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 р.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 12.10.2018 № 15347, відповідач провів планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, оформлену актом від 21.11.2018 №715/26-15-14-01-01/34356486.

Згідно з актом, перевіркою встановлено, серед іншого, такі порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України; Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - занижено ПДВ у сумі 343375 грн.,

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України - встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (розрахунків коригування) з перевищенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 1078956,31 грн.

Позивач подав заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акта залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акта перевірки, відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 13.12.2018:

- № 0016041401, яким збільшив позивачу грошове зобов`язання з ПДВ на 515063,50 грн. (у т.ч.: 343375 грн. за основним платежем, 171688 грн. за штрафними санкціями);

- № 0064571401, яким до позивача застосував штраф у розмірі 10% на суму 107895 грн. за затримку реєстрації податкових накладних.

Дані рішення залишені без змін за наслідками їх адміністративного оскарження.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- відповідач визнав неправомірним включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ податок у загальній сумі 343375,34 грн. по податковим накладним, підписаним директором ТОВ Аккорда ОСОБА_1 , водночас, суд вказав на те, що встановлений факт вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, посадовою особою ТОВ Аккорда , який полягає у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців, завідомо неправдивих відомостей, відповідач необґрунтовано поширив на господарські операції між ТОВ "Аккорда" і позивачем впродовж 2016р.;

- у частині ППР від 13.12.2018 №0064571401, суд першої інстанції вказав на те, що податкова накладна від 31.03.2018 № 19 на суму ПДВ 538179,20 грн. направлена позивачем для реєстрації в ЄРПН 15.04.2018 о 18:38 год., тобто, в останній день граничного строку за понад 1 год. до завершення цього операційного дня, що спростовує правомірність застосування до позивача штрафної санкції у сумі 53817,92 грн.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, адже господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Аккорда не мали реального характеру, а також, перевіркою встановлено порушення позивачем граничного строку реєстрації податкової накладної, що зумовлює необхідність застосування штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У частині оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0064571401, колегія суддів акцентує увагу на наступному.

Згідно з нормами п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу норм п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1 ст. 120 ПК України, встановлено, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341), операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації (п. 2).

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п.3).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п.п. 12-14).

Пунктом 9 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/роз- рахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

З матеріалів справи слідує, що квитанцією з комп`ютерної програми "M.E.Doc" підтверджується, що податкова накладна від 31.03.2018 № 19 на суму ПДВ 538179,20 грн. була направлена позивачем для реєстрації в ЄРПН 15.04.2018 о 18:38 год., тобто, в останній день граничного строку за понад 1 год. до завершення цього операційного дня, що спростовує правомірність застосування до позивача штрафної санкції у сумі 53817,92 грн. Отже, висновки суду першої інстанції про те, що вимога про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0064571401 підлягає задоволенню у цій частині, є обґрунтованими, а апелянтом не було наведено достатніх доводів у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції в цій частині позовних вимог.

Тож, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим.

Щодо висновків суду першої інстанції при розгляді позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.12.2018 № 0016041401, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з приписами ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.п. а п. 198.1).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з нормами ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6).

За змістом ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, визначення податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) та здійснюється на підставі належно оформлених первинних документів і податкових накладних. Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, наявність у платника податків податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних постачальником, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети), передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПКУ порядку.

Таким чином, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач здійснював фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ Аккорда та відобразив у податковому обліку операції з придбання послуг із суборенди нежитлового приміщення загальною вартістю 2467747 грн. (у т.ч. ПДВ - 411291,15 грн.).

Починаючи з 23.01.2013, позивач на постійній основі орендує для розміщення офісу нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13.

03.12.2013 укладено договір суборенди №ОТ 965 між ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" (Орендар) і позивачем (Суборендар) за умовами якого Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти нежитлове приміщення, розташоване на другому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корпус 6, вхід літера А. Строк суборенди з 23.12.2013 до 22.01.2016.

23 січня 2013р. укладено договір суборенди №1871 між ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" (Орендар) і позивачем (Суборендар) за умовами якого Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти нежитлове приміщення, розташоване на третьому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корпус 4, вхід літера А. Строк суборенди з 25.01.2013 до 22.01.2016.

31 жовтня 2014р. укладено тристоронній договір про внесення змін до договору суборенди №ОТ 965 від 03.12.2013 між ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" (Первісний орендар), ТОВ "Аккорда" (Новий орендар) і позивачем (Суборендар), у зв`язку із закінченням строку оренди за договором оренди від 05.08.2008 між Первісним орендарем з Власником приміщень - ПАТ "Славутич" та вступом в дію договору оренди №ДС 825 від 31.10.2014 між Власником приміщень та Новим Орендарем, Сторони досягли згоди про зміну Сторони у зобов`язанні - орендаря за договором суборенди №ОТ 965 від 03.12.2013 (Основний договір), укладеним між Первісним орендарем (ТОВ "Форум-Менеджмент Груп") та Суборендарем (позивач). Із 01.11.2014 до Нового орендаря переходять всі права та обов`язки Первісного орендаря за Основним договором.

08.01.2015 укладено договір суборенди №ОТ 1366 між ТОВ "Аккорда" (Орендар) і позивачем (Суборендар), за умовами якого Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти нежитлове приміщення, розташоване на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корпус 4, вхід літера А. Строк суборенди з дати підписання Акта прийому-передачі до 22.01.2016.

21 грудня 2015р. укладено договір суборенди №ОТ 1600 між ТОВ "Аккорда" (Орендар) і позивачем (Суборендар), за умовами якого Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти 2 нежитлові приміщення - офіс 4А/51 та офіс А4/52, розташовані на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13, корпус 4, вхід літера А. Строк суборенди з 23.01.2016 до 21.01.2019.

На виконання зобов`язань за договором суборенди № ОТ 1600 від 21.12.2015, позивачем здійснено фінансові операції, які підтверджуються наступними актами про надання послуг: від 31.01.2016 №№796, 797, 798, 799; від 29.02.2016 №№1500, 1501, 1506, 1507; від 31.03.2016 №№1846, 1847, 1681, 1682; від 30.04.2016 №№2600, 2601, 3002, 3003; від 31.05.2016 №№3722, 3723, 3488, 3489; від 30.06.2016 №№515, 516, 1049, 1050; від 31.07.2016 №№1385, 1386, 1718, 1719; від 31.08.2016 №№2053, 2054, 2582, 2583; від 30.09.2016 №№2947, 2948, 3340, 3341; від 31.10.2016 №№3820, 3821, 4258, 4259, 4369; від 30.11.2016 №№4977, 4978, 5157, 5158; від 31.12.2016 №№5601, 5602, 5847, 5846.

Вказаний договір було розірвано 31.10.2016 на підставі угоди про розірвання договору суборенди № ОТ 1600 від 21.12.2015.

Крім цього, між позивачем та ТОВ "Аккорда", у зв`язку із господарською необхідністю, укладались договори суборенди приміщення конференц-залу: від 03.02.2015 №04-052014, від 10.03.2015 №11-032015; від 14.04.2015 №15-042014, від 03.02.2016 №03-022016, від 16.03.2016 №16-032016; від 20.04.2016 №20-042016.

У зв`язку з поставкою послуг, ТОВ "Аккорда" виписано на користь позивача податкові накладні на загальну суму 2467747 грн. (у т.ч. ПДВ - 411291,15 грн.), перелік яких наведено у таблиці на с.с. 40-63..

Під час перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість вчинення позивачем господарських операцій із ТОВ Аккорда , з огляду на наявність вироку Вишгородського районного суду у Київській області від 06.04.2018 по справі № 363/4995/17 за кримінальним провадженням, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015000000002519, яким ОСОБА_1 , що обіймала посаду керівника ТОВ Аккорда з 01.03.2016, було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205-1 КК України, а саме, пособництво у підробці документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців.

Тож, відповідач визнав неправомірним включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ податок у загальній сумі 343375,34 грн. по податковим накладним, підписаним директором ТОВ Аккорда ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції наголосив на тому, що посилаючись виключно на вирок, відповідач робить висновок про те, що позивачем фактично створено штучну видимість здійснення господарських операцій з ТОВ Аккорда , шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувались дійсним рухом активів у процесі виконання саме з цими контрагентами. Однак, такі висновки відповідача не випливають зі змісту вироку, позаяк, останнім не встановлено вчинення таких обвинуваченою особою, а також не містить інших обставин щодо господарських операцій у орендних відносинах, їх дослідження, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, які підписували первинні документи тощо. Відтак, за висновками суду першої інстанції, вирок у справі № 363/4995/17 не є обов`язковим для суду при вирішенні цієї адміністративної справи у питанні підтвердження факту штучної видимості господарських операцій між ТОВ Аккорда і позивачем. Відповідач необґрунтовано поширив на господарські операції між ТОВ Аккорда та позивачем впродовж 2016р.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки наявність у позивача належним чином формально оформлених первинних документів, не є безперечною підставою для формування податкового кредиту.

Так, колегія суддів зауважує, що вироком Вишгородського районного суду у Київській області від 06.04.2018 по справі № 363/4995/17 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Із вказаного вироку вбачається, що останнім встановлено обставини щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ Аккорда за відсутності у неї наміру фактичного виконання обов`язків директора товариства. Тобто, остання, як директор ТОВ Аккорда , не мала наміру здійснювати діяльність, пов`язану з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт, та в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, діяв усупереч законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва.

Виходячи з аналізу вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що злочинна діяльність особи, яка не мала наміру здійснювати законну діяльність у товаристві, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання наданих повноважень виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

У контексті наведених обставин, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що наявність вироку несумісне з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, незаконність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, а тому, віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне також зазначити про те, що позивачем не було доведено наявності обставин та підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента .

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини та не можуть бути перенесені на бюджет, шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів, платник податків несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечуює свою участь у створенні та діяльності субєкта господарювання, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Аккорда не можна вважати належними та достовірними первинними документами у розумінні ПК України та Закону № 996-XIV, тобто, документами, які підтверджують фактичне отримання від контрагента робіт або послуг, фактичне здійснення господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 № 0016041401 та відсутність підстав для його скасування.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення в цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача є частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в цій частині вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати в частині та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про оскарження ППР від 13.12.2018 № 0016041401, неправильно застосовано норми матеріального права.

Також, підлягає зміні і розподіл судових витрат, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ІНІШЕЙТІВ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.12.2018 № 0016041401.

Прийняти нову постанову в цій частині, якою у задоволенні позовних вимог відмовити .

Змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 р. в частині розподілу судових витрат.

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2019 р. - залишити без змін .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інішейтів з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір у сумі 807,26 грн. (вісімсот сім гривень 26 коп.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови складено 03.11.2021.