Ухвала

від 27.10.2021 по справі 758/13709/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13709/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секре-тарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника ТОВ «ВІМОІЛ» ОСОБА_3 , представника ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12021100070000593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на газовий модуль, розміщений на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:91:066:0011, що на праві комунальної власності належить територіальній громаді м. Києва в особі КМР (код ЄДРПОУ 22883141) та знаходиться в користування ТОВ «ВІМОІЛ» із забороною ним розпоряджатися та користуватися.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що слідчим відділом По-дільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100070000593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи на території Подільського району м. Києва розмістили автозаправні станції з явними ознаками порушень правил безпечної експлуатації будівель та споруд.

Так встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 80000000000:91:066:0011, по АДРЕСА_1 , без дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства в межах червоних ліній розміщено АЗС. На території АЗС також розміщено газовий модуль.

Згідно до інформації із реєстру Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 80000000000:91:066:0011 має цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з видом використання для експлуатації та обслуговування автозаправної станцій, із видом обмеження зона особливого режиму забудови.

Відповідно до інформації із Департаменту земельних ресурсів в.о. КМР (КМДА) вказана земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній.

Також, відповідно до інформації із державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 80000000000:91:066:0011, що за адресою: АДРЕСА_1 розміщуються будівлі автозаправної станції, праві власності на які зареєстровано за ТОВ «ВІМОІЛ» (код ЄДРПОУ 42736262).

29.03.2021 року ТОВ «ВІМОІЛ» (код ЄДРПОУ 42736262) вручено запит про надання дозвільних та декларативних документів, необхідних для розміщення АЗС.

Проте ТОВ «ВІМОІЛ» (код ЄДРПОУ 42736262) у своїй відповіді для отри-мання вказаних документів, послалося на ст. 159 КПК України.

19.05.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/4593/21 від 20.04.2021 року здійснено тимчасовий доступ до документів, які перебувають у ТОВ «ВІМОІЛ» (код ЄДРПОУ 42736262), проте на тимчасовий доступ надано не усі запитувані документи.

Поряд із цим в ході тимчасового доступу ТОВ «ВІМОІЛ» (код ЄДРПОУ 42736262) надано відомості що товариство являється правонаступником ТОВ «АЗС-сервіс» і 11.01.2010 року у приміщеннях товариства була пожежа при якій вогнем знищено та пошкоджено відповідні документи.

29.09.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва №758/12777/21 здійснено огляд земельної ділянки та АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого зафіксовано, що АЗС, зокрема газовий модуль, розміщується на відстані 40 метрів від багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування, для забезпечення належного кримінального провадження, земельну ділянку кадастровий номер 80000000000:91:066:00, яка згідно з договором від 15.04.2020 з КМР перебуває в оренді ТОВ «ВІМОІЛ», а також споруди та будівлі на ній, що за адресою: АДРЕСА_1 - визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100070000593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України.

Будь-які дозвільні документи щодо встановлення газового модуля на АЗС за наведеною адресою, зокрема, акту введення його в експлуатацію, у ході досудового розслідування товариствами не надано.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задо-вольнити. Пояснив, що будь-які дозвільні документи щодо встановлення газового модуля на АЗС за наведеною адресою, зокрема, акт введення його в експлуатацію, у товариств відсутні.

Представник власника майна та представник володільця в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили відмовити в його задоволенні. Пояснили, що ТОВ «ВІМОІЛ» є власником будівель і споруд АЗС за адресою: АДРЕСА_1 та орендарем земельної ділянки за цією ж адресою. Комплекс АЗС передано в оренду ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», яке на цей час здійснює господарську діяльність за наведеною адресою. Будь-які вимоги законодавства, зокрема під час експлуатації газового модуля на АЗС, не порушують.

Вислухавши пояснення прокурора, представників власника та володільця майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання, використання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відповідне майно, зокрема - газовий модуль розміщений на АЗС, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А відтак, відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання такого майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.

Під час розгляду клопотання враховуються, що ані власник АЗС, ані користувач не надали акт введення в експлуатацію газового модуля, який використовується на даній АЗС для здійснення господарської діяльності. При цьому надані документи щодо охорони праці на АЗС не свідчать про право експлуатації газового модуля на ній.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також ураховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та накласти арешт на вищевказаний газовий модуль із забороною розпорядження та користування ним.

Також слід роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12021100070000593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України задовольнити.

Накласти арешт на газовий модуль, який використовується Товариством з обме-женою відповідальністю «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» за адресою: АДРЕСА_1 , на території автозаправної станції, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІМОІЛ» та знаходиться в користуванні ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:066:0011, яка належить територіальній громаді міста в особі Київської міської ради та перебуває оренді ТОВ «ВІМОІЛ», із забороною розпорядження та ко-ристування ним.

Копію ухвали негайно вручити слідчому та прокурору для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 01.11.2021 року о 17 год. 00 хв.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1