Ухвала

від 04.11.2021 по справі 759/24793/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/8800/21

ун. № 759/24793/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засідання клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню №42020110000000068 від 17.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2021 до суду надійшло вищезазначене клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2014 року забудовником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із залученням генерального підрядника ТОВ «Північна будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 38097688) під керівництвом ОСОБА_5 здійснено у встановленому законом порядку будівництво і введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 .

За заявою №20237285 забудовника ОСОБА_4 24.03.2015 Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про зазначений будинок та його інвесторів, які надалі мали оформити право власності на окремі квартири і нежитлові приміщення.

Допитаний як потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що протягом 2019 р. ОСОБА_6 , використовуючи підроблені документи, шляхом обману заволодів чужим майном оформивши право власності на належні ОСОБА_4 нежитлові приміщення у вищевказаному будинку за наступних обставин.

З метою заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_6 протягом 2019 року, діючи нібито за дорученням ОСОБА_4 , склав та підписав завідомо підроблені договори про пайову участь у будівництві, а саме: договір № П-2-101 від 22.10.2014, за яким пайовиком нежитлового приміщення №101 площею 126,6 кв.м. зазначено ОСОБА_5 ; договір № П-2-103 від 18.03.2014, за яким пайовиком нежитлового приміщення №103 площею 126,6 кв.м. зазначено ОСОБА_7 ; договір № П-2-104 від 14.01.2014, за яким пайовиком нежитлового приміщення №104 площею 109,9 кв.м. зазначено ОСОБА_8 ; договір № П-2-105 від 28.02.2014, за яким пайовиком нежитлового приміщення №105 площею 110,6 кв.м. зазначено ОСОБА_9 ; договір № П-2-106 від 12.06.2014, за яким пайовиком нежитлового приміщення №106 площею 111 кв.м. зазначено ОСОБА_10 ; договір № П-2-107 від 08.04.2014, за яким пайовиком нежитлового приміщення №107 площею 127,6 кв.м. зазначено ОСОБА_11 ; договір № П-2-108 від 14.01.2014, за яким пайовиком нежитлового приміщення №108 площею 128,2 кв.м. зазначено ОСОБА_5 .

Додатками до кожного із договорів є акти приймання-передачі, що також є завідомо підробленими, оскільки містять недостовірну інформацію.

Необхідні для реєстрації права власності документи були подані до КП КОР «Північне бюро технічне інвентаризації» та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про те, що власниками нежитлових приміщень №101, 103-108 у будинку АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5 та його родичі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 .

Аналогічним чином з використанням підроблених документів, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння ОСОБА_6 , шляхом обману заволодів чужим майном, умисно склав, підписав завідомо підроблені договори про пайову участь у будівництві, а саме:

- договору про пайову участь у будівництві від 15.10.2014 № П-2-37 та акту приймання-передачі до нього, ОСОБА_5 оформив право власності на квартиру АДРЕСА_2 за своїм племінником ОСОБА_12 ;

- договору про пайову участь у будівництві від 19.10.2014 № П-2-42 та акту приймання-передачі до нього, ОСОБА_5 оформив право власності на квартиру АДРЕСА_3 на ОСОБА_13 ;

- договору про пайову участь у будівництві від 15.10.2014 № П-2-50 та акту приймання-передачі до нього, ОСОБА_5 оформив право власності на квартиру АДРЕСА_4 за своїм братом ОСОБА_5 .

Відповідно до повного Витягу №44951999 з Єдиного реєстру довіреностей (на запит особи, щодо якої вчинено нотаріальну дію) від 25.06.2021 ОСОБА_4 не видавалася довіреність за № 1797.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приміщення, що за адресою: АДРЕСА_5 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , яке 12.07.2019 на підставі підробленого невстановленою досудовим розслідуванням особою договору про пайову участь у будівництві серії та номер П-2-101 від 22.10.2014 та акту приймання-передачі серія та номер: б/н виданий 22.10.2014, оформлено право власності за ОСОБА_5 .

У результаті злочинних дій невстановленої досудовим розслідуванням особи потерпілому ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода у розмірі 1076100 грн. 27.04.2020, ОСОБА_4 у відповідному кримінальному провадженні визнано потерпілими.

23.06.2021 вище вказане нежитлове приміщення визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив клопотання задовольнити, посилачись на обставини, викладені в ньому.

Вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК Україниз якої вбачається, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статтіКримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

На підставі ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна; надано достатньо доказів, які вказують на те, що майно на яке було спрямоване вказане правопорушення, тобто є предметом кримінального правопорушення; враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення; відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб.

Таким чином, у вказаному клопотанні зазначено, що підставами, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що передбачено ч. 1-3ст. 170 КПК України, є захист права приватної власності потерпілого, забезпечення схоронності майна, що підтверджується, протоколом допиту потерпілого.

Підставою заборони на використання майна з метою збереження речових доказів, що передбачено ч. 4ст. 170 КПК України, є запобігання відчуження майна, а також інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, якими є: неможливість проводити слідчі дії.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя, розглянувши дане клопотання та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази з урахуванням ч. 10ст. 170 КПК України, прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженню №42020110000000068 від 17.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

задовольнити.

Накласти арешт у рамках кримінального провадження №42020110000000068 від 17.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України на майно ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на нежитлове приміщення 101, загальною площею: 126,6 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_5 , номер запису: 32425947, реєстраційний номер майна: 1873893832224.

Заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення запису про іпотеку або припинення будь-якого іншого обтяження, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів, продажу з аукціонів, відкритих торгів, здійснювати звернення стягнення на майно, тощо) щодо об`єктів нерухомого майна ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на нежитлове приміщення 101, загальною площею: 126,6 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_5 , номер запису: 32425947, реєстраційний номер майна: 1873893832224.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_14