Ухвала

від 02.11.2021 по справі 761/38793/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38793/21

Провадження № 1-кс/761/21481/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві спільне клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року ( справа №761/35999/19), у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

28.10.2021 року до Шевченківського районного суду надійшло спільне ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року ( справа №761/35999/19), у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, в обґрунтування якого заявники зазначили наступне.

В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року було задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку, загальною площею 3,6712 га з кадастровим номером 3223186600:04:013:0015 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посилаються на те, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, оскільки як вказує прокурор, земельна ділянка, загальною площею 3,6712 га з кадастровим номером 3223186600:04:013:0015 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області являється речовим доказом в кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року. Однак як вказують заявники органом досудового розслідування не надано жодних документів, які б підтверджували, що вказана земельна ділянка має відношення до кримінального провадження №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року та є речовим доказом в вказаному кримінальному провадженні, оскільки не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегла на собі його сліди та не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Таким чином, на думку заявників арешт на майно було накладено безпідставно та необґрунтовано, а тому потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження відпала.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились. Надали суду заяву, в якій просили проводити розгляд клопотання без їх участі.

Слідчий ОСОБА_3 заперечував з приводу задоволення клопотання, вказав, що на даний час не відпала підстава про накладення арешту.

Слідчий суддя вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що СУ ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року було задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку, загальною площею 3,6712 га з кадастровим номером 3223186600:04:013:0015 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та перебуває у користуванні Фермерського господарства "СІМ ОЗЕР", код ЄДРПОУ: 42026340на підставі договору оренди.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року вбачається, що арешт на земельну ділянку було накладено з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року наразі триває, земельна ділянка, на яку накладено арешт, визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування тадоказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальністьта які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилаються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року (справа №761/35999/19), у кримінальному провадженні №12019110000000568 від 01 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1