Постанова

від 13.10.2021 по справі 357/8197/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 357/8197/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8224/2021Головуючий у суді першої інстанції - Орєхов О.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.

судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,

секретар Рудик О.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин , ДР Малоєрчиківської сільської ради Сквирського р-ну Київської обл. Ілюшиної М.О., з урахуванням уточнення позовних вимог просило: визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 10.12.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 загальною площею 1,1999 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 загальною площею 1,1999 га.; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 загальною площею 1,1999 га, індексний номер: 44598547 від 13.12.2018 16:54:00 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 загальною площею 1,1999 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10.12.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин ; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 загальною площею 1,1999 га, індексний номер: 44598762 від 13.12.2018 16:59:40 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 загальною площею 1,1999 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин ; витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс Узин на користь ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА зазначені земельні ділянки; внести зміни до договору оренди землі № б/н від 04.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ім. Котовського , правонаступником якого є ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , шляхом його викладення у новій редакції, тобто із зміною ідентифікації об`єкту оренди, зазначивши, що в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 загальною площею 1,1999 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 загальною площею 1,1999 га. на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, із зазначенням нормативно грошової оцінки цих земельних ділянок; вирішити питання відшкодування судових витрат.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що згідно договору оренди від 04.06.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ ім. Котовського , яке у листопаді 2016 року було перейменоване в ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_1 передала позивачу в оренду свою земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на 10 років.

26.06.2014 відбулася державна реєстрація цього договору оренди. За скаргою власника земельної ділянки Міністерство юстиції 15.03.2018 своїм наказом скасувало державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку за позивачем. 05.03.2018 ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Агрокомплекс Узин договір оренди № б/н, за яким передав ту саму земельну ділянку в оренду, після чого державний реєстратор 15.03.2018 прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс Узин . Позивач оскаржив в судовому порядку укладений з ТОВ Агрокоплекс Узин договір оренди земельної ділянки, але ОСОБА_1 з новим орендарем 04.12.2018 уклали договір про розірвання договору оренди земельної ділянки та 29.11.2018 в нотаріальному порядку була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл її земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, в наслідок чого 10.12.2018 державним кадастровим реєстратором були прийняті рішення про скасування держреєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017 та рішення про державну реєстрацію вже двох земельних ділянок з кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 загальною площею 1,1999 га і з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 загальною площею 1,1999 га.

13.12.2018 державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу нові спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 . Не зважаючи на те, що право оренди позивача за договором оренди залишилось дійсним та продовжує діяти щодо спірних земельних ділянок, 10.12.2018 ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс Узин договір оренди землі, за яким в оренду було передано обидві спірні земельні ділянки, а 13.12.2018 той же державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс Узин . Позивач зазначає, що на даний час триває порушення прав та інтересів позивача, як єдиного законного орендаря спірних земельних ділянок (т. 12 а.с. 3-14, 224-227).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.02.2021 у задоволені позову відмовлено (т. 2 а.с. 158-167).

01.03.2021 засобами поштового зв`язку ТОВ Агрокоплекс Узин було подано заяву про винесення додаткового рішення в якому просило вирішити питання про судові витрати (т. 2 а.с. 172-173).

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.03.2021 заяву ТОВ Агрокоплекс Узин про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА на користь ТОВ Агрокоплекс Узин витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 750,00 грн. (т. 2 а.с. 192-198).

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції помилково ототожнив інститут державної реєстрації правочину (договору) з інститутом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та неправильно застосував висновки Верховного Суду та здійснив неправильне тлумачення умов п. 37 договору оренди землі.

Крім того, судом не враховано висновків Верховного Суду у справах № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, згідно з якими відсутність у ДРРПНМ державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, а також поділ земельної ділянки, яка була передана позивачу в оренду, унеможливлює захист його прав, а також не взяв до уваги ту обставину, що позивач у цій справі не є власником земельної ділянки, а є її орендарем на підставі договорів оренди, і таким чином захищає свої права.

ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА не погоджується з висновком суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування спірних рішень, тому державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, оскільки залучення державного реєстратора як відповідача у цій справі абезпечує йому можливість надати суду заперечення проти позовних вимог товариства, а також висловити власну правову позицію та навести доводи суду щодо правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень (т. 2 а.с. 200-210).

В апеляційній скарзі на додаткове рішення за заявою ТОВ Агрокоплекс Узин , ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ТОВ Агрокоплекс Узин про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відмовити. Вказує, що ТОВ Агрокоплекс Узин не виконано вимоги ч. 1 ст. 134 та п. 9 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, не подано до суду відзиву, в якому б було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, і у порушення приписів ст. 141 ЦПК України поклав ці витрати на позивача (т. 2 а.с. 220-222).

13.05.2021 представником ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції, в якому вказує, що відповідач діяла добросовісно, не порушувала прав, свобод та інтересів позивача, а тому має право правомірно очікувати щодо відшкодування понесених судових витрат (т. 2 а.с. 237-239зв.).

13.05.2021 представником ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якому вказує, що суд вірно встановив відсутність у позивача прав, свобод або охоронюваних законом інтересів, які порушено відповідачами, а саме: поділ земельної ділянки було проведено правомірно, оскільки земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та державній реєстрації права власності на неї. В той же час, скасування рішення державного реєстратора права оренди є підставою припинення цього права і позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди, який є предметом спору у справі (т. 3 а.с. 1-12зв.).

18.05.2021 представником ТОВ Агрокоплекс Узин подано відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якому зазначається, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушених прав апелянта оспорюваним договором оренди землі, укладеними ОСОБА_1 та ТОВ Агрокоплекс Узин не спростовується аргументами викладеними в апеляційній скарзі, оскільки станом на 10.12.2018 момент укладання договорів оренди землі між відповідачами, та державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017 за апелянтом була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди як на момент реєстрації зазначеного договору так і на момент пред`явлення позову.

Також, звертає увагу на те, що твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не правильно розтлумачив п. 37 договору № 1 є хибними, помилковими, не підтверджуються доказами по справі, оскільки позивачем не надано доказів звернення до суду з позовом про тлумачення даного пункту договору, а у зв`язку з тим, що ст. 18 Закону України Про оренду землі було виключено Законом України № 1878- VI від 11.02.2010 та з урахуванням того, що на момент укладання договору № 1 існувала на законодавчому рівні підстава виникнення прав оренди на земельні ділянки з моменту державної реєстрації цих прав, то ТОВ Агрокоплекс Узин робить висновок, що сторонами договору № 1 п. 37 було визначено набрання його чинності з моменту підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, оскільки в іншому випадку договір № 1 не є укладеним (не набрав чинності) взагалі, т.я. п. 37 не відповідає вимогам діючого законодавства на час його укладення (ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі ), а тому не створює/не спрямований на виконання будь-яких прав чи обов`язків між позивачем та ОСОБА_1 .

Щодо доводів апелянта про належного відповідача державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О., представник ТОВ Агрокоплекс Узин зазначає, що позивачем не наведено та необґрунтовано в чому полягає цивільна процесуальна співучасть між ОСОБА_1 , ТОВ Агрокоплекс Узин та державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. по справі. У даній справі вимоги про скасування рішень державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. є похідними вимогами від вимог про визнання недійсним договору оренди, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується та визнається самим позивачем, тому державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. є неналежним відповідачем у справі (т. 3 а.с. 67-89).

18.05.2021 представником ТОВ Агрокоплекс Узин подано відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому зазначається, що судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ Агрокоплекс Узин фактично понесено витрати у розмірі 13 750,00 грн. на правничу допомогу, такий розмір витрат є обґрунтованим та співмірним, а тому надмірний формалізм щодо моменту зазначення попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат не може переважати над правом особи на відшкодування судових витрат (т. 3 а.с. 95-97).

В судовому засіданні представник ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА - Тетеря С.І. підтримала апеляційні скарги з викладених в них підстав та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ Агрокоплекс Узин - Миколюк М.Д. та представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечували проти апеляційної скарги та просили її відхилити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги на рішення та на додаткове рішення не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачці ОСОБА_1 з 2013 року є власником земельної ділянки площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, розташованої в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується в матеріалах справи наявним Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (т. 1 а. с. 21).

04.06.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ ім. Котовського , яке з 2016 року було перейменоване в ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_1 передала позивачу в оренду, строком на 10 років, земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору оренди та актом приймання-передачі земельної ділянки (т. 1 а. с.16-17).

26.06.2014 державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 14069898, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017 за позивачем, на підтвердження чого надано суду копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди (а. с. 25).

За скаргою ОСОБА_1 та інших осіб, наказом № 727/5 від 15.03.2018 Міністерство юстиції України скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017 за позивачем (т. 1 а. с. 33-41, 42).

05.03.2018 ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Агрокоплекс Узин договір оренди № б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017, і державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. 15.03.2018 прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс Узин з індексним номером 40134559.

В зв`язку з наведеними обставинами та порушенням прав позивача щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017 та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ, внаслідок укладення 05.03.2018 договору оренду землі з іншим орендарем, позивач звертався до суду з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017 за ТОВ Агрокоплекс Узин . Однак, ОСОБА_1 та ТОВ Агрокоплекс Узин уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018, після чого ОСОБА_1 здійснила поділ своєї земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017.

29.11.2018 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017. На підставі звернення ОСОБА_1 , 10.12.2018 державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області були прийняті наступні рішення: про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0017 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 загальною площею 1,1999 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 загальною площею 1,1999 га, які утворилися внаслідок поділу, що підтверджується інформаційною довідкою ГУ Держгеокадастру в Київській області та інформацією з Державного реєстру речових прав.

13.12.2018 державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу вказані земельні ділянки за ОСОБА_1 .

10.12.2018 ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокоплекс Узин договір оренди землі, за яким в оренду було передано обидві спірні земельні ділянки, 13.12.2018, державний реєстратор Іллюшина М.О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс Узин : на земельну ділянку кадастровим номером 3220484400:01:009:0042 з індексним номером: 44598547 від 13.12.2018 16:54:00 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:009:0041 з індексним номером: 44598762 від 13.12.2018 16:59:40 (т. 1 а.с. 30-32).

За правилами ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі (далі Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст. 13 названого Закону вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , редакція якої діяла на час укладення договору від 03.06.2014, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Системний аналіз статей 210, 638 ЦК України у взаємозв`язку зі ст. 125, 126 ЗК України та ст. 6 Закону України Про оренду землі дають підстави для висновку, що договір оренди землі є вчиненим з дня проведення державної реєстрації.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постанові від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16, постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 357/8110/18.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

У частині 1 статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Уклавши договір оренди 04.06.2014, сторони у п. 37 визначили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 04.06.2014 було зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. 26.06.2014, номер запису 14069898.

Однак, наказом МЮ України № 727/5 від 15.03.2018 вищезазначене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасовано, про що внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис.

На час розгляду справи судом вказаний наказ незаконним не визнано і він є чинним.

Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 387/515/18.

Встановивши, що державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , оскільки на момент початку перебігу строку дії спірних договорів оренди землі від 10.12.2018, відлік яких обраховується з 13.12.2018, коли здійснена державна реєстрація права оренди за ТОВ Агрокомплекс Узин , права та законні інтереси позивача порушені не були, так як права на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:006:0050 у нього вже були відсутні.

Таке право було відсутнє у позивача як на момент поділу земельної ділянки, так і на момент укладення оспорюваних позивачем договорів оренди та державної реєстрації права оренди за фермерськими господарствами.

Доводи апеляційної скарги, що ст. 18 Закону України Про оренду землі , у якій було зазначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, було виключено на час укладення договору від 04.06.2014, а відтак цей договір не підлягав обов`язковій державній реєстрації і його дія не залежить від скасування державної реєстрації, колегія суддів вважає безпідставним.

Стаття 18 Закону України Про оренду землі була виключена на підставі Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України, яким Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень викладений у новій редакції і який визначає загальні вимоги для державної реєстрації право користування нерухомим майном, про що було зазначено вище.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що договір оренди землі від 04.06.2014 не визнаний недійсним, а тому підлягає виконанню з боку ОСОБА_1 , не заважаючи на скасування його державної реєстрації, апеляційний суд вважає необґрунтованими, так як відповідно до умов договору зазначений договір не набрав чинності, а відтак виконанню не підлягає.

Також, на думку апеляційного суду неспроможними є доводи апелянта щодо незаконності відмови судом першої інстанції в зупиненні провадження у даній справі до розгляду іншої справи, що знайшло своє відображення у постанові Верховного Суду від 15.09.2021 викладений у справі № 357/8095/19, оскільки наявних у матеріалах справи доказів було достатньо для повної, всебічної та об`єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду, а отже, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи позивачем доведена на була. Суд першої інстанції вірно не прийняв доводів позивача в частині незаконності зазначеного вище наказу Міністерства юстиції України, з огляду на його оскарження в Київському апеляційному суді, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції зазначений наказ був чинним і відповідного судового рішення про його скасування суду надано не було.

У зв`язку з цим, апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта щодо необхідності врахування апеляційним судом під час розгляду даної справи, постанови Київського апеляційного суду від 25.08.2021 у справі № 357/9440/20, якою було визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №727/5 від 18.03.2018, оскільки відповідно до ст. 367 ІДПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи, що предметом судового розгляду суду першої інстанції у даній справі незаконість наказу МЮУ не була, а також підставою даного позову не було скасування відповідного наказу і відновлення, у зв`язку з цим порушених прав, і на час розгляду справи судом першої інстанції наказ був чинним, апеляційний суд вважає неможливим врахування постанови від 25.08.2021 під час перегляду даної справи, оскільки ці обставини, в розумінні вимог ст.ст. 12, 13, 367 ЦПК України є підставою позову (пред`явлення позову у зв`язку із скасуванням провоустановлюючого документу), яка не розглядалася судом першої інстанції.

Іншим доводам позивача надана оцінка судом першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставини справи, оцінені надані докази, правильно застосовані норми матеріального права, враховані правові висновки Верховного Суду, тому відсутні підстави для скасування рішення суду від 22.02.2021 та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглядаючи додаткове рішення суду від 22.03.2021, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частина 1 статті 134 ЦПК України передбачає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2021 до суду рекомендованим листом було направлено заяву представника ТОВ Агрокомплекс Узин - адвоката Червінчика Є.Е., яка надійшла 10.03.2021, про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 15 000,00 грн. витрат, понесених ТОВ Агрокомплекс Узин на надання правничої допомоги.

До заяви був наданий договір про надання правової допомоги, укладений 30.06.2020 між адвокатом Червінчик Є.Е. та ТОВ Агрокомплекс Узин , копія додаткової угоди до договору, за умовами якої сторони погодили розмір гонорару адвоката у сумі 10 000,00 грн. опис наданих послуг, акт приймання-передачі наданих послуг від 24.02.2021 та копія платіжного доручення про сплату ТОВ Агрокомплекс Узин 15 000,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення та задовольняючи вимоги відповідача про стягнення з позивача понесених витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що понесені відповідачем ТОВ Агрокомплекс Узин витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на відмову в задоволенні позову по даній справі, дійсно підлягають стягненню з позивача ТОВ ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , понесення яких документально підтверджено. Тому враховуючи орієнтовну вартість однієї години роботи адвоката Червінчика Є.Е. у справі дійшов обґрунтованого висновку про зменшення судових витрат до суми 13 750,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000,00 грн., які складаються з гонорару адвоката за надані послуги у сумі 5 000,00 грн. та з гонорару успіху - 5 000,00 грн.

У підтвердження понесених витрат адвокатом Марценюк Л.А. надана копія договору про надання правової допомоги 42/21, укладеного 04.05.2021 з ОСОБА_1 , предметом якого є надання правової допомоги у справі № 357/8197/19, копія додатку № 1 до договору від 04.05.2021 та копія акту виконаних робіт від 12.05.2021, згідно якого ОСОБА_1 надана правнича допомога у вигляді аналізу апеляційної скарги - 1 000,00 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 2 000,00 грн. та участь у апеляційному розгляді - 2 000,00 грн., товарний чек від 12.05.2021, виданий адвокатом Марценюк Л.А., про оплату ОСОБА_1 5 000,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 500,00 грн.

У підтвердження понесених витрат адвокатом Марценюк Л.А. надана копія договору про надання правової допомоги 42/21, укладеного 04.05.2021 з ОСОБА_1 , предметом якого є надання правової допомоги у справі № 357/8197/19, копія додатку № 1 до договору від 04.05.2021 та копія акту виконаних робіт від 12.05.2021, згідно якого ОСОБА_1 надана правнича допомога у вигляді аналізу апеляційної скарги - 500,00 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн. та участь у апеляційному розгляді - 2 000,00 грн., товарний чек від 12.05.2021, виданий адвокатом Марценюк Л.А., про оплату ОСОБА_1 7 500,00 грн., а разом 12 500,00 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Агрокомплекс Узин - адвокат Косяк В.М. просить стягнути з позивача на користь відповідача 13 000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

У підтвердження понесених витрат адвокатом Косяк В.М. надано копія договору № 70, укладеного 09.03.2021 між ТОВ Агрокомплекс Узин та АО МКБ Групп , згідно якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу по цивільній справі № 357/8197/19 і сторони визначили розмір гонорару у сумі 9 000,00 грн. та гонорар успіху - 4 000,00 грн., копію акту приймання-передачі правничої допомоги від 18.05.2021, згідно якого ТОВ Агрокомплекс Узин були надані послуги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань з виїздом на місце знаходження клієнта; аналіз наданих клієнтом документів; аналіз судової практики; складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво у Київському апеляційному суді.

Також надана платіжне доручення, згідно якого на рахунок АО МКБ Групп перераховано ТОВ Агрокомплекс Узин 9 000,00 грн.

Представником позивача - адвокатом Саврук С.М. подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлені ТОВ Агрокомплекс Узин до 9 000,00 грн., та зменшити розмір заявлених представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу до 22 500,00 грн.

Враховуючи обсяг наданих послуг, апеляційний суд вважає, що стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 12 500,00 грн. витрат на правничу допомогу у апеляційному суді не є реальним та розумним, а відтак зменшує розмір витрат, які підлягають відшкодуванню до 5 000,00 грн.

Враховуючи обсяг наданих послуг, апеляційний суд вважає, що стягнення з позивача на користь ТОВ Агрокомплекс Узин 9 000,00 грн., за наданий обсяг юридичних послуг відповідачу, поданий відзив на апеляційну скаргу, аналіз та вивчення судової практики та документів стосовно правовідносин, участь у судовому засіданні, тому визначений розмір витрат не є співмірним із наданими послугами та підлягає зменшенню до 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 376, 377 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2021 року залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року залишити без задоволення .

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2021 року залишити без змін .

Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2021 року залишити без змін .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03755360, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає АДРЕСА_1 ), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІЙНИКОВА СЛОБОДА , (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03755360, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32638214, яке знаходиться у Київській обл., Білоцерківський р-н, с. Мала Антонівка, вул. О. Цмокна, 1-А), витрати на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 22 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська