Ухвала

від 25.10.2021 по справі 953/14413/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/14413/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1741/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року . Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

- прокурора ОСОБА_7 ,

- представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією представника ТОВ «Експрес Транс», ТОВ «Експрес Ком», ТОВ «Вектор 2017», ТОВ «Експрес Тайм», ТОВ «Пріоритет Пром», ТОВ «Трейд і К», ТОВ «Мерідіан Групп», ТОВ «К.Т. Інвест», ТОВ «Беллатрікс Ойл», ТОВ «Харківський Комбінат Упорядкування» адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2021,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №32021220000000067 від 25.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна.

Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на відповідних рахунках.

Зупинені видаткові операції по цим рахункам.

Зобов`язано службових осіб банківської установи АТ «Креді Агріколь Банк» негайно надати співробітникам слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області інформацію про залишки коштів на вказаних рахунках на момент накладення арешту, у вигляді довідки та в подальшому щотижнево направляти в адресу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області за адресою: 61052, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, дані про надходження грошових коштів на вищевказані рахунки.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 11.08.2021 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №32021220000000067 від 25.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області перебуває кримінальне провадження №32021220000000067 від 25.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Задовольняючи клопотання про арешт грошових коштів на рахунках, слідчий суддя послався на те, що прокурором доведено , що вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «Експрес Транс», ТОВ «Експрес Ком», ТОВ «Вектор 2017», ТОВ «Експрес Тайм», ТОВ «Пріоритет Пром», ТОВ «Трейд і К», ТОВ «Мерідіан Групп», ТОВ «К.Т. Інвест», ТОВ «Беллатрікс Ойл», ТОВ «Харківський Комбінат Упорядкування» адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України як і клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, з`ясувавши позицію представника власника майна дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №32021220000000067 від 25.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом протиправного заволодіння офісними приміщеннями.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так,ч.2ст.170КПК Українипередбачає,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Задовольнивши клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор довів достатність підстав вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках є речовим доказом, має доказове значення для забезпечення кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках, вказані в клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Задовольнивши клопотання прокурора з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч. 2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до порядку, передбаченого ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.

Крім того, арешт накладено з метою забезпечення застосування спеціальної конфіскації, забезпечення відшкодування завданої державі збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів, запобігання приховуванню, використанню та передачі грошових коштів, які перебувають на розрахункових рахунках, знищення слідів вчинення кримінального правопорушення.

Всі інші питання: фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Експрес Транс», ТОВ «Експрес Ком», ТОВ «Вектор 2017», ТОВ «Експрес Тайм», ТОВ «Пріоритет Пром», ТОВ «Трейд і К», ТОВ «Мерідіан Групп», ТОВ «К.Т. Інвест», ТОВ «Беллатрікс Ойл», ТОВ «Харківський Комбінат Упорядкування» адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №32021220000000067 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді