Рішення
від 01.11.2021 по справі 906/855/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ



майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/855/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представника позивача: Шевчук Н.А., в порядку самопредставництва, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради

до Житомирської обласної молодіжної громадської організації "Життя-закон"

про стягнення заборгованості та повернення майна

Процесуальні дії по справі.

Комунальне підприємство "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради звернулось до суду з позовом до Житомирської обласної молодіжної громадської організації " Життя-закон" про стягнення коштів в сумі 108284,43 грн. та повернення майна.

Ухвалою від 10.08.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.09.2021р.

Ухвалою від 21.09.2021р. суд відклав підготовче засідання на 11.10.2021р.

Ухвалою суду від 11.10.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2021р.

26.10.2021р. від позивача надійшов лист №455 від 25.10.2021р. з доданим до нього розрахунком пені (а.с.61-76).

В судовому засіданні 28.10.2021р. судом оголошено перерву до 01.11.2021р.

В судовому засіданні 01.11.2021р., відповідно до ст.240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення міськвиконкому від 06.09.2017 року №823 між КП "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради та Житомирською обласною молодіжною громадською організацією "Життя-Закон" укладений договір від 20.09.2017 року №71 оренди нерухомого майна за адресою: м. Житомир, майдан Соборний, 7/1 загальною площею 80 кв.м, для розміщення громадської організації на строк до 20.08.2020р.

Відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати не виконував належним чином.

21.07.2020р. позивач направив відповідачу лист №152 з вимогою повернути орендоване майно та сплатити існуючу заборгованість по орендній платі.

31.08.2020р. позивач повторно направив лист про повернення нежитлового приміщення, у зв`язку з припиненням договору оренди, та сплату заборгованості по орендній платі.

Вказує, що відповідач вимог щодо повернення орендованого майна та сплати заборгованості з орендної плати в розмірі 53169,20 грн. не виконав, у зв`язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача 16873,23 грн. пені, а також просить стягнути неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого майна в сумі 38243,40 грн.

Позивач звертає увагу, що орендна плата за період з 18.03.2020 по 31.07.2020 не нараховувалась на підставі заяви орендаря від 29.07.2020 №001/07-20 та відповідного рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020 №1820, з врахуванням рішення від 18.06.2020 №1898.

Відповідач, в порядку ст.ст.165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 01.11.2021р. не направив.

Судова кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернена відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.39-40, 47-48, 58-59).

Разом з тим, суд з метою повідомлення про розгляд справи направляв ухвали суду від 21.09.2021р., 11.10.2021р. на адреси засновників Житомирської обласної молодіжної громадської організації "Життя-закон", інформація щодо яких міститься в ЄДРЮОФОПГФ, однак дані ухвали також повернені відділенням поштового зв`язку без вручення (а.с.36-37, 50-51, 52-54, 77-78).

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач не повідомляв суд про іншу адресу, відмінну від адреси місцезнаходження відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд вирішує справу за відсутності представника відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №823 від 06.09.2017р. Житомирській обласній громадській організації "Життя-Закон" надано дозвіл на укладення договору оренди нежитлового приміщення площею 80 к.в.м за адресою: майдан Соборний, 7/1, 50 кв.м. з орендною платою 9 грн. 32 коп., 30 кв.м. з орендною платою 21 грн. 74 коп. для розміщення громадської організації ( а.с.7, 8).

На підставі вказаного рішення, 20.09.2017р. між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин Житомирської міської ради (орендодавець) та Житомирською обласною молодіжною громадською організацією "Життя-Закон" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №71 (а.с.4-5), згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення громадської організації за адресою м.Житомир, майдан Соборний, 7/1, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 298083 грн. 00 коп. без ПДВ, що знаходяться на балансі КП "ВЖРЕП №1" Житомирської міської ради, загальною площею 80 кв.м. з орендною платою у розмірі: 50 кв.м. по 9 грн. 32 коп., 30 кв.м. по 21 грн. 74 коп. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Пунктом 3.3. договору оренди передбачено, що орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 1118 грн. 20 коп. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Згідно п.3.6 договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього договору.

Відповідно до п.3.7 договору оренди на випадок закінчення дії даного договору або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.

Згідно п. 6.6 договору оренди, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 6.12 договору оренди передбачено, що у разі припинення даного договору або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5- денний термін об`єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

Пунктом 7.3 договору оренди якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно п.8.1 договору оренди даний договір діє з 20 вересня 2017 по 20 серпня 2020р.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено розрахунок орендної плати за базовий місяць оренди нерухомого майна (а.с.5 на звороті).

20.09.2017р. сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення, орендованого ЖОМГО "Життя-Закон" (а.с.6).

Пунктом 1 рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020р. №1820, в редакції рішення №1898 від 18.06.2020р., вирішено звільнити на період з моменту установлення карантину по 31 липня 2020 року громадські організації (за заявою) та орендарів, діяльність яких заборонена та не здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №22 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями), від сплати за оренду нерухомого майна Житомирської об`єднаної територіальної громади (а.с.19, 20).

Відповідна заява про звільнення від орендної плати на період дії карантину була подана ЖОМГО "Життя-Закон" до КП "Регулювання орендних правовідносин" 30.07.2020р. (а.с.21).

21.07.2020 за №152 на адресу відповідача направлено вимогу, в якій вимагав в п`ятиденний строк після закінчення договору оренди звільнити та повернути приміщення згідно акту приймання-передачі та сплатити заборгованість та пеню, розраховані на день повернення орендованого приміщення (а.с.14-16).

01.09.2020р. позивач повторно направив вимогу №176 від 31.08.2020р., в якій вказав, що дія договору оренди припинилася 20.08.2020р., а тому орендар зобов`язаний повернути орендоване майно, а також сплатити заборгованість по орендній платі та пеню (а.с.17-18).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, Комунальне підприємство "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради звернулось до суду з позовом до Житомирської обласної молодіжної громадської організації "Життя-закон", в якому просить зобов`язати відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення за адресою: м.Житомир, майдан Соборний, 7/1, а також стягнути з нього 53169,20 грн. заборгованості по орендній платі, яка нарахована по липень 2021 року, 16873,23 грн. пені за період з 10.10.2017р. по 31.07.2021р., 38243,40 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого майна з 26.08.2020р. по 31.07.2021р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини оренди на підставі договору оренди нерухомого майна №71 від 20.09.2017р.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII (чинного на дату укладення договору оренди від 20.09.2017р.) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Як уже вказувалося договір оренди нерухомого майна діяв з 20 вересня 2017 по 20 серпня 2020р.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

З розрахунку позивача вбачається, що за період дії договору оренди - з 21.09.2017р. по по 20.08.2020р. відповідачу нараховано орендної плати в сумі 46521,71 грн. За період з 18.03.2020р. по 31.07.2020р. орендна плата не нараховувалася на підставі рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020р. №1820; після закінчення дії договору в період з 21.08.2021р. по 31.07.2021р. нараховано 19437,83грн. орендної плати. Сплата орендної плати відповідачем здійснена на загальну суму 12790,34 грн.

Суд зазначає, що правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Таким чином, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №910/11131/19 та підтримана Верховним Судом у постановах від 22 червня 2021 року у справі №904/4512/20, від 08 червня 2021 року у справі №906/564/20, від 07 липня 2021 року у справі № 904/5303/19 .

Враховуючи наведені правові висновки, нарахування позивачем орендної плати після припинення дії договору з 21.08.2020р. по 31.07.2021р. в сумі 19437,83 грн. є неправомірним.

Правомірним є нарахування орендної плати за період з 20.09.2017р. по 20.08.2021р., в сумі 46521,71 грн., заборгованість по якій становить 33731,37 грн. (46521,71 грн. - 12790,34 грн. /сплачені орендарем кошти/).

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині сплати орендної плати в даному випадку покладено на відповідача, і останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню в сумі 33731,37 грн. В частині стягнення 19437,83 грн. орендної плати, нарахованої з 21.08.2020р. по 31.07.2021р. суд відмовляє.

Щодо стягнення 38243,40 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням, суд зазначає наступне.

Статтею 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналогічні умови міститься в п. 7.3 договору оренди.

Частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Приписами статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна після закінчення дії договору.

У зв`язку із цим позивач має право на стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення його повернення орендодавцю.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача за період з дня закінчення дії договору оренди і до 31.07.2021 неустойка у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого приміщення становить 38243,40 грн. (розрахунок на а.с.11), яка підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п.3.3 договору.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 12, 13, 62-76), пеня за період з 11.10.2017р. по 31.07.2021р. пеня обрахована в сумі 16873,23 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що позивач, незважаючи на приняте Житомирською міською радою рішення №1820 від 03.04.2020р. "Про звільнення від сплати за оренду майна" неправомірно включив в розрахунок боргу орендну плату за період з 18.03.2020р. по 31.07.2020р. та нарахував на неї пеню.

Крім того, позивачем нараховано пеню на орендну плату, нараховану ним за період після спливу строку дії договору з 21.08.2021р. по 31.07.2021р., яка, як вказувалося вище, не підлягає нарахуванню.

Здійснивши власний розрахунок пені, врахувавши вихідні дані позивача та проведені відповідачем проплати, а також приписи ст.253 ЦК України щодо початку перебігу строку, суд дійшов висновку, що законним та обґрунтованим буде розмір пені в сумі 15601,06 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

В стягненні 1272,17 грн. пені суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Щодо вимоги позивача про звільнення нежитлового приміщення, то суд ввважає, що з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування нежитловим приміщенням за договором оренди, відповідач володіє ним незаконно, тому позивач, відповідно до приписів ч. 1 ст. 785, ч. 2 ст. 795 ЦК України, п. п. 2.3, 6.12 договору оренди має право вимагати його звільнення та повернення.

Слід вказати, що умовами договору (п.п. 2.3, 6.12 договору) сторони визначили, що орендоване приміщення підлягає поверненню орендодавцю та балансоутримувачу.

Позивач, заявляючи позовну вимогу про звільнення орендарем орендованого приміщення та передання його орендодавцю та балансоутримувачу вказав, що нежитлове приміщення за адресою: м.Житомир, м-н.Соборний, 7/1 перебуває на балансі КП "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1".

Разом з тим, доказів на підтвердження статусу КП "ВЖРЕП №1" як балансоутримувача орендованого за договором від 20.09.2017р. приміщення, позивач суду не надав.

Крім того, умовами ч.1 ст.785 ЦК України визначено обов`язок наймача повернути предмет оренди саме наймодавцеві.

За вказаних обставин вимога позивача про звільнення відповідачем та повернення орендодавцю та балансоутримувачу - КП "ВЖРЕП №1" нежитлового приміщення, що є предметом договору оренди, підлягає задоволенню в частині зобов`язання Житомирської обласної молодіжної громадської організації "Життя-закон" звільнити нежитлове приміщення за адресою м. Житомир, майдан Соборний, 7/1, та повернути його орендодавцю - Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради.

За змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 87575,83 грн., з яких 33731,37 грн. заборгованості по орендній платі, 38243,40 грн. неустойки, 15601,06 грн. пені та в частині щодо звільнення та повернення позивачу приміщення.

В стягненні 19437,83 грн. заборгованості по орендній платі та 1272,17 грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 4105,88 грн. з задоволених позовних вимог покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житомирської обласної молодіжної громадської організації "Життя-закон" (10014, м. Житомир, майдан Соборний, 7/1, код ЄДРПОУ 36489541)

на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, буд.6, код ЄДРПОУ 41052668):

- 46521,71 грн. заборгованості по сплаті орендної плати;

- 38243,40 грн. неустойки;

- 15601,06 грн. пені.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 19437,83 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та 1272,17 грн. пені.

4. Житомирській обласній молодіжній громадській організації "Життя-закон" (10014, м. Житомир, майдан Соборний, 7/1, код ЄДРПОУ 36489541) звільнити нежитлове приміщення за адресою м. Житомир, майдан Соборний, 7/1, загальною площею 80 кв.м. та повернути його Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, буд.6, код ЄДРПОУ 41052668).

5. Стягнути з Житомирської обласної молодіжної громадської організації "Життя-закон" (10014, м. Житомир, майдан Соборний, 7/1, код ЄДРПОУ 36489541)

на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, буд.6, код ЄДРПОУ 41052668):

- 4105,88 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.11.21

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за факт адресою) (рек. з повід.; ел.пошта: agenciya@i.ua)

3 - відповідачу (рек. з повід.)

Дата ухвалення рішення01.11.2021
Оприлюднено08.11.2021
Номер документу100842458
СудочинствоГосподарське
Сутьнеправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Таким чином, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої статті 785 ЦК України ("Обов`язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно. Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору оренди не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Наведений підхід у регулюванні орендних правовідносин, вочевидь, не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України). З викладеного вбачається, що обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі. Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №910/11131/19 та підтримана Верховним Судом у постановах від 22 червня 2021 року у справі №904/4512/20, від 08 червня 2021 року у справі №906/564/20, від 07 липня 2021 року у справі № 904/5303/19 . Враховуючи наведені правові висновки, нарахування позивачем орендної плати після припинення дії договору з 21.08.2020р. по 31.07.2021р. в сумі 19437,83 грн. є неправомірним. Правомірним є нарахування орендної плати за період з 20.09.2017р. по 20.08.2021р., в сумі 46521,71 грн., заборгованість по якій становить 33731,37 грн. (46521,71 грн. - 12790,34 грн. /сплачені орендарем кошти/). Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині сплати орендної плати в даному випадку покладено на відповідача, і останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню в сумі 33731,37 грн. В частині стягнення 19437,83 грн. орендної плати, нарахованої з 21.08.2020р. по 31.07.2021р. суд відмовляє. Щодо стягнення 38243,40 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням, суд зазначає наступне. Статтею 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Аналогічні умови міститься в п. 7.3 договору оренди. Частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Приписами статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна після закінчення дії договору. У зв`язку із цим позивач має право на стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення його повернення орендодавцю. Згідно обгрунтованого розрахунку позивача за період з дня закінчення дії договору оренди і до 31.07.2021 неустойка у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення повернення орендованого приміщення становить 38243,40 грн. (розрахунок на а.с.11), яка підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Відповідно до п.3.6 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п.3.3 договору. Згідно розрахунку позивача (а.с. 12, 13, 62-76), пеня за період з 11.10.2017р. по 31.07.2021р. пеня обрахована в сумі 16873,23 грн.

Судовий реєстр по справі —906/855/21

Ухвала від 04.11.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Сікорська Н.А.

Рішення від 01.11.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Сікорська Н.А.

Ухвала від 11.10.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Сікорська Н.А.

Ухвала від 21.09.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Сікорська Н.А.

Ухвала від 10.08.2021

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Сікорська Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні