Рішення

від 03.11.2021 по справі 909/903/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2021 Справа № 909/903/21 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

Секретар судового засідання Тузін Г. П.

За участю представника позивача Миговича І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаз-ІФ", вул. Степана Бандери, буд. 69, кв. 29, м. Івано-Франківськ, 76014,

про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 396 339 грн 96 коп та судових витрат,

встановив, що Івано-Франківська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Автобаз-ІФ" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 396 339 грн 96 коп та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідач, будучи власником нерухомого майна (станції технічного обслуговування, п`ятикімнатної квартири), що знаходиться за адресою вул. Хриплинська, 39, м. Івано-Франківськ, користуючись у період з 01.01.2018 по 15.08.2019, земельною ділянкою загальною площею 0,7607 га, кадастровий номер 2610100000:14:002:0361 без правовстановлюючих документів, не сплачував плату за її користування, що мало наслідком збереження відповідачем у себе коштів, які повинні були бути сплачені за фактичне користування земельною ділянкою на якій знаходиться майно товариства (ст. 1212-1214 ЦК України).

В підтвердження викладеного позивач подав суду копії: повідомлення про обстеження земельної ділянки; акту № 134 обстеження земельної ділянки від 14.12.2017; клопотання № 1038/34.3-02/18в від 20.12.2017 з доказами направлення; претензії № 1785/01-18/18в від 26.06.2021 з доказами направлення; розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Івано-Франківської міської територіальної громади; витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача; інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 105470518, № 105470880 від 29.11.2017, №106568539 від 07.12.2017; листа ГУ ДПС в Івано-Франківській обл. від 07.07.2021 № 7249/5/09-19-04-27; витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2019 від 27.09.2019 № 1558/0/196-19; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2607520062019 від 01.08.2019; договору оренди землі від 16.08.2019; розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Івано-Франківськ; витягу з рішення Івано-Франківської міської ради від 16.08.2019 № 203-28; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 265986029; листа № 22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 про індексацію нормативної грошової оцінки земель; листа № 22-28-0.22-125/2-19 від 04.01.2019 про індексацію нормативної грошової оцінки земель; лист ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській обл Департаменту комунальних ресурсів; виписки з ЄДРЮОФОПГФ щодо позивача; витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2018 рік.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, правом на надання відзиву на позов не скористався, про причини неявки суду не повідомив, хоча в силу вимог ГПК України, Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та висновків ВС, викладених у постановах, зокрема, від 13.02.2018 у справі № 910/12099/17, від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, від 07.06.2018 у справі № 922/3396/17, вважається таким, що повідомлений про розгляд даної справи судом (ухвали суду направленні відповідачу за адресою, яка відповідає даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися з відміткою відділення поштового зв`язку - "адресат відсутній за вказаною адресою").

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога Івано-Франківської міської ради про стягнення з ТОВ "Автобаз-ІФ", нарахованої плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за заявлений період.

В силу статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

При цьому, основою для визначення орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативно грошова оцінка та відсоткова ставка від неї, проведена та встановлена на підставі та порядку, зокрема, Податкового кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування".

Предметом регулювання положення глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Водночас перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи, зокрема з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (Інформаційні довідки № 106568539 від 07.12.2017 та № 105470880 від 29.11.2017), вбачається, що за ТОВ "Автобаз -ІФ" зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер нерухомого майна 1075144526101) та станцію технічного обслуговування, (реєстраційний номер нерухомого майна 1211326726101).

Нерухоме майно підприємства знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером № 2610100000:14:002:0361, яка розташована в південно-східній частині міста Івано-Франківська та згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -2607520062019 від 01.08.2019, використовується за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, що знаходиться за адресою м. Івапно-Франківськ, вул. Хриплинська, 39 загальною площею 0,7607 га.

Згідно з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:14:002:0361, що знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Хриплинська, 39 , нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 2018-2019 становить - 8 145 500,33 грн.

Рішенням Івано-Франківської міської ради (сесія) сьомого демократичного скликання від 20.06.2017р. № 186-13 Про встановлення ставок земельного податку на 2018 рік та № 148 від 26.07.2019 про внесення змін до нормативних актів з питань оренди об`єктів комунальної власності Івано-Франківської територіальної громади, затверджено орендні ставки, що застосовуються, при нарахуванні орендної плати за оренду об`єктів комунальної власності Івано-Франківської міської об`єднаної територіальної громади, для орендарів, які мають право на укладення та/або продовження договору оренди без проведення аукціону, яка становить 3%.

Отже, зазначені позивачем, вихідні дані, для розрахунку розміру орендної плати, вірні.

Враховуючи викладене, правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та те, що відповідач не спростував викладених обставин позивачем про виконання зобов`язань відповідачем щодо справляння плати за користування земельною ділянкою на якій розташоване майно відповідача, позов є обґрунтованим.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобаз-ІФ" (вул. Степана Бандери, буд. 69, кв. 29, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 40668442) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700) - 396 339,96 грн (триста дев`ятсот шість тисяч триста тридцять дев`ять гривень 96 копійок) - безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати та 5945,10 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень 10 копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текс рішення складено 05.11.2021

Суддя І.М. Скапровська