Рішення

від 28.09.2021 по справі 911/3062/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov .ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. Справа № 911/3062/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек К"

до Димерської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна", 07335, Київська обл., Вишгородський р-н, село Демидів, вул. Радгоспна, будинок 15, ідентифікаційний номер 34048030

про визнання договору припиненим в частині та визнання права користування

за участю представників:

від позивача: Тавренюк Ю.С. (керівник)

Жура О.М. (довіреність № 11-1/21 від 11.01.2021)

від третьої особи: Пілягін О.В. (самопредставництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек К" (далі - ТОВ "Інтек К"/позивач) надійшла позовна заява до Демидівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" про:

- визнання договору оренди землі №6 від 14.08.2014, укладеного між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна", таким, що припинив свою дію в частині земельної ділянки площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., необхідної для експлуатації та обслуговування належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтек К" будівлі інженерно-технічного корпусу, що розташована за адресою АДРЕСА_1;

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек К" права користування земельною ділянкою площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., на якій розташована будівля інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально-визначеним об`єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах вказаного позивачем у прохальній частині каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.10.2020 у справі №911/3062/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек К" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

16.11.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли:

- пояснення про усунення недоліків разом з позовною заявою у новій редакції, зокрема з вимогами, спрямованими до Демидівської сільської ради;

- заява про зміну процесуального статусу учасника справи, відповідно до якої позивач, посилаючись на ст. 169 ГПК України, вказав, що за поданою ним позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" слід вважати не відповідачем, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2021 у справі №911/3062/20 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек К" до Демидівської сільської ради про визнання договору припиненим в частині та визнання права користування, призначено підготовче засідання на 22.12.2020, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Інтек К" про зміну процесуального статусу учасника справи, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, зокрема постановлено відповідачу надати відзив на позовну заяву до 21.12.2020.

18.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" надійшла заява про залучення товариства до участі у справі у якості співвідповідача.

Згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

За таких обставин, оскільки вирішення питання щодо залучення до участі у справі співвідповідача здійснюється за клопотанням саме позивача, який як основний ініціатор звернення до суду наділений правом визначати відповідачів, тобто осіб до яких спрямовані викладені ним в позові вимоги, тоді як клопотання про залучення співвідповідача подано відповідачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання відповідача та відмову у його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2020 у справі № 911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 12.01.2021.

05.01.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Інтек К" надійшла заява, відповідно до якої позивач просив суд залучити до участі у справі №911/3062/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 12.01.2021 у справі №911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 01.02.2021 та залучено до участі у справі № 911/3062/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" (далі - ТОВ "Гіалайн-Україна"/третя особа).

Ухвалою Господарського суду Київсьої області від 01.02.2021 у справі № 911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 22.02.2021.

19.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Гіалайн-Україна" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Водночас, відповідно до змісту вказаного вище відзиву, третя особа зауважила на невідповідності позовної заяви процесуальним вимогам щодо її оформлення з огляду на те, що посилання позивача у позовній заяві на документи, що підтверджують відповідно викладені обставини, не співпадають з доданими до позову документами. Також ТОВ "Гіалайн-Україна" зазначено про те, що надана позивачем роздруківка з офіційної сторінки Міністерства юстиції України Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надана на 3 аркушах та не є витягом з ЄДР щодо товариства на 7 аркушах, як зазначено позивачем у додатках до позову.

Також 19.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Гіалайн-Україна" надійшла заява про зупинення провадженні у даній справі до розгляду справ №№363/3574/18, 911/151/19.

Вказане вище клопотання обгрунтовано тим, що в межах заявлених у зазначених справах вимог оскаржуються рішення про державну реєстрацію нерухомого майна - будівлі інженерно-технічного корпусу, що розташована за адресою АДРЕСА_1 за фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "Інтек К", а тому результати вирішення справ №№363/3574/18, 911/151/19 вплинуть на розгляд даної справи.

19.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Димерської селищної ради надійшло клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, яке згідно занесеної до протоколу судового засідання від 22.02.2021 ухвали залишено судом без розгляду, оскільки вказане клопотання подано засобами електронного зв`язку без використання електронного цифрового підпису.

Ухвалою Господарського суду Київсьої області від 22.02.2021 у справі №911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 30.03.2021.

23.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Димерської селищної ради надійшло клопотання про заміну відповідача у справі №911/3062/20 - Демидівської сільської ради на її правонаступника - Димерську селищну раду шляхом здійснення процесуального правонаступництва.

11.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли:

- заперечення на заяву третьої особи про зупинення провадження у справі, згідно яких ТОВ "Інтек К" зазначило, що результат розгляду справа №№363/3574/18, 911/151/19 не позбавить позивача права власності на нерухоме майно, оскільки підставою набуття такого права є не державна реєстрація, а відповідний правовстановлюючий документ - судове рішення, що набрало законної сили;

- відповідь на відзив ТОВ "Гіалайн-Україна", згідно якої позивач не погодився з доводами третьої особи та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Київсьої області від 30.03.2021 у справі №911/3062/20 задоволено клопотання Димерської селищної ради про заміну сторони правонаступником, замінено відповідача у справі №911/3062/20 - Демидівську сільську раду (07335, Київська обл., Вишгородський р-н, село Демидів, вулиця Фастова, будинок 2, ідентифікаційний код - 04359531) на її правонаступника - Димерську селищну раду (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Димер, вулиця Соборна, будинок 19, ідентифікаційний код - 04359488) (далі - відповідач).

Ухвалою Господарського суду Київсьої області від 30.03.2021 у справі №911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 19.04.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 13.04.2021 - електронною поштою, 16.04.2021 - засобами поштового зв`язку, від Димерської селищної ради надійшли клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання з метою забезпечення відповідача можливостю надати суду належні докази та сформувати позицію у справі, а також про розгляд справи без участі представників ради на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

16.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли:

- доповнення до заяви про зупинення провадження у даній справі, згідно яких ТОВ "Гіалайн-Україна" надано копію витягу за №134882390 від 20.08.2018 щодо першої спірної реєстрації права власності на нерухоме майно - інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально-визначеним об`єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- заява, згідно якої ТОВ "Гіалайн-Україна" просило суд зобов`язати позивача виконати пункт 3 ухвали Господарського суду від 12.01.2021 у даній справі та надіслати третій особі копію позовної заяви і доданих до неї документів із наданням відповідних доказів, а також зобов`язати позивача належним чином оформити позовну заяву, додатки до неї та надати достовірну інформацію.

Вказану вище заяву обгрунтовано тим, що у якості доказів надіслання третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем до матеріалів справи додано датовані 05.01.2021 описи вкладення, тобто датою, що передувала постановленню ухвали від 12.01.2021.

Також третьою особою вказано на ряд невідповідностей між посиланнями позивача у позовній заяві, у тому числі в новій редакції, та датами доданих до позову документів, а також зазначено про те, що надана позивачем роздруківка з офіційної сторінки Міністерства юстиції України Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надана на 3 аркушах та не є витягом з ЄДР щодо товариства на 7 аркушах, як зазначено позивачем у додатках до позову. Зазначене, на переконання третьої особи, є недоліками оформлення позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київсьої області від 19.04.2021 у справі №911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 17.05.2021.

14.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої ТОВ "Інтек К", вказавши на необхідність ефективного захисту своїх прав та інтересів та незмінність викладених у позовній заяві від 13.11.2020 підстав, просило:

- визнати договір оренди землі №6 від 14.08.2014, укладений між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна", таким, що припинив свою дію в частині земельної ділянки площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., необхідної для експлуатації та обслуговування належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтек К" будівлі інженерно-технічного корпусу, що розташована за адресою АДРЕСА_1;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек К" право користування земельною ділянкою площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., на якій розташована будівля інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально-визначеним об`єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах вказаного позивачем у прохальній частині каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки;

- скасувати право користування ТОВ "Гіалайн-Україна" земельною ділянкою кадастровий номер 3221882401:07:297:0150 площею 2,5564 га по АДРЕСА_1 згідно договору оренди землі №06 віж 14.08.2014, укладеного між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" на підставі рішення Демидівської сільської ради №43-13-6 від 17.12.2013 шляхом зобов`язання відповідача Димерську селищну раду Вишгородського району Київської області звернутись до органів Державного земельного кадастру із заявою про внесення змін в Державний земельний кадастр щодо скасування земельної ділянки з кадастровим номером 3221882401:07:297:0150 площею 2,5564 га по АДРЕСА_1 в національній кадастровій системі (знесення в архівний слой).

16.05.2021, згідно відмітки канцелярії Господарського суду Київської області, від ТОВ "Гіалайн-Україна" надійшла заява про винесення ухвали на заяву про зупинення провадження у справі.

Згідно вказаної вище заяви третя особа зазначила, що в порушення норм процесуального права судом за результатами розгляду у судовому засіданні 17.05.2021 клопотання про зупинення провадження у даній справі не постановлено відповідну ухвалу згідно ч. 2 ст. 227 ГПК України, а тому просив суд постановити ухвалу з питань заяви ТОВ "Гіалайн-Україна" про зупинення провадження у справі №911/3062/20 від 19.02.2021 (з урахуванням доповнень від 19.04.2021).

У підготовчому засіданні 17.05.2021 судом не прийнято заяву позивача про зміну предмету позову в частині вимоги про скасування права користування з огляду на таке.

Відповідно до приписів ч.ч. 2, 3 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду наведених вище процесуальних приписів слідує, що позивач в межах заявлених вимог наділений правом змінити або предмет, або підставу позову, однак - не одночасно предмет та підставу позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки.

З огляду вказаного вище, оскільки прохальна частина заяви про зміну предмету позову окрім заявлених раніше вимог містить іншу вимогу, яку фактично спрямовано на одночасну зміну предмету та підстав позову, що процесуальне законодавство не допускає, вказану заяву позивача про зміну предмету позову у відповідній частині судом не прийнято.

Також у підготовчому засіданні 17.05.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у даній справі з огляду на таке.

Приписами ст. 227 ГПК України унормовано, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

З аналізу пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України слідує, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з`ясувати, як пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.

Однак третьою особою не обґрунтовано та не доведено наявності передбачених п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, зокрема неможливість розгляду даної справи до розгляду справ №№363/3574/18, 911/151/19, тоді як доводи третьої особи про оскарження у вказаних справах державної реєстрації права власності на нерухоме майно не свідчать про неможливість розгляду даної справи до розгляду інших справ з огляду на зазначені позивачем підстави позову, зокрема стосовно набуття права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Крім того у підготовчому засіданні 17.05.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про зобов`язання позивача виконати вимоги ухвали від 12.01.2021, а також про усунення недоліків позовної заяви з огляду на те, що матеріали даної справи містять описи вкладення у цінний лист від 22.10.2020 та 14.11.2020, які містять відомості про надіслання ТОВ "Гіалайн-Україна" доданих до позовної заяви документів, тоді як саме ж лише вчинення позивачем вказаних процесуальних дій до постановлення судом ухвали від 12.01.2021 не змінює вказаних обставин, з урахуванням відсутності заперечень третьої особи проти отримання відповідно надісланих документів та неподання позивачем до моменту залучення до участі у справі третьої особи інших документів аніж ті, що були додані до позовної заяви.

До того ж, зауваження третьої особи стосовно невідповідності між посиланнями позивача у позові на документи та відповідно долученими документами в частині їх назв та датування визнаються судом неспроможними, позаяк за змістом позовної заяви, у тому числі у новій редакції, позивачем здійснено посилання на неідентифіковані за датами та номерами документи, а вказані доводи третьої особи зводяться до оцінки доказів в розрізі наведених позивачем обставин, що є виключною компетенцією суду та здійснюється останнім під час прийняття рішення на стадії розгляду справи по суті.

З огляду зазначеного вище посилання третьої особи як у відзиві на позов, так і у клопотанні про зобов`язання позивача виконати вимоги ухвали від 12.01.2021 та належно оформити позовну заяву, на відповідні недоліки такої позовної заяви визнаються судом безпідставними.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що:

- перевірка дотримання позивачем процесуальних вимог стосовно долучення до позовної заяви документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, здійснюється з огляду на відповідність назв зазначених у додатках до позовної заяви документів вказаним у описах вкладення до листа документам, а не з огляду на посилання позивача у позовній заяві на певні, не ідентифіковані за датою та/або номером документи;

- зазначена у додатках до позовної заяви кількість аркушів документів відповідає їх дійсній кількості.

Ухвалою Господарського суду Київсьої області від 17.05.2021 у справі №911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 31.05.2021.

27.05.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, згідно яких ТОВ "Гіалайн-Україна" просило відмовити у задоволенні позовних вимог. До вказаних заперечень третьої особою додано копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальних провадженнях та копію ухвали про відкриття провадження у справі №363/1699/19 від 25.04.2019.

Зідно ч.ч. 3, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас приписами ст. ст. 118, 119 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи вказані вище приписи, оскільки копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальних провадженнях та ухвали про відкриття провадження у справі №363/1699/19 від 25.04.2019 подано третьою особою не разом з відзивом на позов, тобто з пропуском встановленого строку без клопотання про його поновлення та обгрунтування поважності причин пропуску вказаного строку, суд дійшов висновку про залишення без розгляду зазначених копій документів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2021 у справі №911/3062/20 відкладено підготовче засідання на 29.06.2021.

15.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідні докази подаються до закінчення судових дебатів, судом прийнято зазначену вище заяву позивача разом з долученими до неї документами.

22.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київського окружного адміністративного суду надійшов лист про скерування за належність клопотання Димерської селищної ради про долучення доказів до матеріалів справи №911/3062/20.

Як слідує з відмітки Київського окружного адміністративного суду на вказаному вище клопотанні, Димерська селищна рада подала відповідне клопотання, адресуючи його судді Яремі В.А. у справі №911/3062/20, до адміністративного суду 03.06.2021.

Водночас, як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2021 у справі №911/3062/20, зокрема, постановлено відповідачу - Демидівській сільській раді надати відзив на позовну заяву до 21.12.2020.

Згідно ч. 2 ст. 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи вказане вище, а також приписи ч.ч. 3, 8 ст. 80, ст. ст. 118, 119 ГПК України, оскільки клопотання про долучення доказів подано відповідачем 03.06.2021, тобто з пропуском встановленого строку без клопотання про його поновлення та обгрунтування поважності причин пропуску вказаного строку, суд у підготовчому засіданні 29.06.2021 дійшов висновку про залишення без розгляду зазначеного клопотання та долучених до нього документів.

Також у підготовчому засіданні 29.06.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про винесення ухвали на заяву про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Як слідує зі змісту протоколу судового засідання 17.05.2021, за результатами розгляду клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі судом, без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, тобто судом постановлено відповідну ухвалу шляхом занесення її до протоколу судового засідання без оформлення окремим документом.

Посилання ж третьої особи на ч. 2 ст. 227 ГПК України визнаються неспроможними, оскільки приписи вказаної норми не презюмують обов`язок суду постановлювати, з виходом до нарадчої кімнати та оформленням окремими документом, ухвалу із питань щодо питань зупинення провадження у справі.

Також суд звертає увагу третьої особи на приписи ст. 255 ГПК України, яка визначає перелік ухвал, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, серед яких визначено, зокрема ухвалу про зупинення провадження у справі, а не загалом ухвалу щодо питань зупинення провадження у справі та/або відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, заперечення на яку включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2021 у справі №911/3062/20 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2021.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 20.07.2021, 03.08.2021 та 07.09.2021 у справі №911/3062/20 оголошено перерву у судовому засіданні до 03.08.2021, 07.09.2021 та 28.09.2021 відповідно.

27.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Димерської селищної ради за наявними в матеріалах справи документами.

У встановлений судом строк відповідач не скористалась наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не надав, тоді як про розгляд даної справи відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

У судовому засіданні 28.09.2021 судом, після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, оголошено про перехід до судових дебатів. Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

ВСТАНОВИВ:

За викладеними Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек К" у позові обставинами рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/1065/15 (з урахуванням ухвали від 14.12.2017 про виправлення описки), зокрема, первісний позов задоволено та визнано за фізичною особою ОСОБА_1 право власності на об`єкт лізингу, переданий за фінансово-лізинговим договором від 25 лютого 2000 року - будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506,1 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1 та є такою частиною єдиного будівельного об`єкту - будівлі електроцеху, загальною площею 939, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, 15, с. Демидів, Вишгородський район, Київська область (далі - будівля інженерно-технічного корпусу).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018, зокрема, рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/1065/15 скасовано частково в частині задоволення первісного позову, в зазначеній частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 02.08.2018 у справі №911/1065/15, зокрема, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 у справі №911/1065/15 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову, в зазначеній частині рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 залишено в силі.

До того ж, за доводами позивача:

- ухвалою Господарського суду Київської області від 21.11.2018, зокрема, роз`яснено рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/1065/15 в частині визнання за фізичною особою ОСОБА_1 права власності на об`єкт лізингу, переданого за фінансово-лізинговим договором від 25.02.2000 - будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506, 1 кв м, що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та є такою частиною єдиного будівельного об`єкту - будівлі електроцеху, загальною площею 939,9 кв м, що знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, 15, с. Демидів, Вишгородський район, Київська область ;

- за наслідками вказаного вище роз`яснення площу належного ТОВ Гіалайн-Україна електроцеху зменшено з 939,9 кв.м. до 433,8 кв.м., а ці зміни внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зауважив позивач, за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 802803132218 зареєстровано інженерно-технічний корпус площею 506,1 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна та розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та, надалі, вказане майно внесено до статутного капіталу ТОВ "Інтек К" рішенням засновника та єдиного учасника ТОВ "Інтек К" ОСОБА_1 від 13.09.2019 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу б/н від 16.09.2019.

Так, позивач вказав, що станом на момент звернення до суду з позовом у даній справі ТОВ "Інтек К" належить об`єкт нерухомого майна реєстраційний №802803132218, інженерно-технічний корпус площею 506,1 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна та розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

В підтвердження вказаного вище до позовної заяви позивачем додано, зокрема, копії рішення засновника ТОВ "Інтек К" №1 від 13.09.2019, акта прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "Інтек К" від 16.09.2019, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним №181863757 від 20.09.2019.

Водночас, як зазначив позивач, згідно інформаційної довідки від 17.04.2019 ТОВ Гіалайн-Україна належить об`єкт нерухомого майна реєстраційний №138911932218, будівля електроцеху, загальна площа 433.8 кв.м., адреса: Київська обл., Вишгородський район, с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15.

До позовної заяви позивачем додано, зокрема, копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №162326896 від 04.04.2019.

Поряд з тим позивач зауважив, що відповідно до договору оренди землі №6 від 14.08.2014, укладеного між Демидіївською сільською радою та ТОВ "Гіалайн-Україна", останній є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3221882401:07:297:0150 за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15, на якій знаходиться вказана вище будівля інженерно-технічного корпусу.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Інтек К" з посиланням на ст. 120, п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі , зазначено, що з огляду набуття права власності на будівлю інженерно-технічного корпусу до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, необхідною для експлуатації та обслуговування відповідного майна, тоді як ТОВ Гіалайн-Україна втратило право користування такою земельною ділянкою в частині, яка переходить до позивача, тобто зазначена особа перестала бути орендарем земельної ділянки, на якій розташована будівля.

За доводами позивача він та колишній власник будівлі інженерно-технічного корпусу неодноразово зверталися до Демидівської сільської ради з вимогою про внесення змін до договору оренди землі №6 від 14.08.2014 або укладення з ТОВ Гіалайн-Україна іншого договору з урахуванням земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування інженерно-технічного корпусу, а також про укладення договору оренди землі з новим власником нерухомого майна.

До позовної заяви позивачем додано копії адресованих Демидівській сільській раді листів ОСОБА_1 відповідно від 11.04.2019, 03.06.2019, та листів ТОВ "Інтек К" відповідно від 20.12.2019 та 10.07.2020.

Однак, як зауважив позивач, на вказані вище звернення ОСОБА_1 і ТОВ "Інтек К" Демидівська сільська рада відмовляла з огляду на відсутність відповідних правових підстав. в підтвердження вказаного позивачем надано копії листів Демидівської сільської ради відповідно від 02.05.2019, 24.06.2019, 13.01.2020, 04.08.2020.

Позивач зазначив, що на його замовлення на підставі договору на виконання топографо-геодезичних робіт №83-10/20 від 20.10.2020 ФОП Валько Олегом Мирославовичем, який є сертифікованим інженером землевпорядником та інженером-геодезистом, виконано топографо-геодезичні вишукування М 1:500 земельної ділянки орієнтовною площею 0,5000 га з нанесенням юридичних меж земельних ділянок навколо майна за адресою: АДРЕСА_1 та за наслідками таких робіт:

- складено топографічний план земельної ділянки, згідно якого площа земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування будівлі інженерно-технічного корпусу складає 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м.;

- встановлено такі межі земельної ділянки згідно каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки:

номер точкиВнутрішній кутДирекційний кутВідстань (м)Координати (м) X Y 1 076° 58' 20" 079° 40' 34" 45,57 5 613 298,30 3 358 534,27 2 103° 02' 51" 156° 37' 44" 40,82 5 613 306,47 3 358 579,11 3 089° 44' 18" 246° 53' 26" 23,15 5 613 269,00 3 358 595,30 4 139° 57' 55" 286° 55' 31" 6,22 5 613 259,91 3 358 574,01 5 220° 02' 19" 246° 53' 12" 16,52 5 613 261,72 3 358 568,06 6 090° 14' 17" 336° 38' 54" 46,91 5 613 255,24 3 358 552,87 1 5 613 298,30 3 358 534,27 720° 00' 00" 179,19 В підтвердження наведених вище обставин позивачем до позовної заяви додано копії договору на виконання топографо-геодезичних робіт №83-10/20 від 20.10.2020, акта приймання-передачі виконаних робіт від 21.10.2020 за договором №83-10/20 на виконання топографо-геодезичних робіт, а також топографічного плану земельної ділянки з каталогом координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки.

Отже, на переконання позивача, укладений між Демидівською сільською радою та ТОВ "Гіалайн-Україна" договір оренди землі №6 від 14.08.2014 припинив свою дію на підставі п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі , наслідком чого є повернення земельної ділянки у власність Демидіївської сільської ради.

З огляду вказаного вище, посилаючись, зокрема, на ст. 152 Земельного кодексу України, позивач звернувся до суду з вимогами про:

- визнання договору оренди землі №6 від 14.08.2014, укладеного між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна", таким, що припинив свою дію в частині земельної ділянки площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., необхідної для експлуатації та обслуговування належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтек К" будівлі інженерно-технічного корпусу, що розташована за адресою АДРЕСА_1;

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек К" права користування земельною ділянкою площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., на якій розташована будівля інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально-визначеним об`єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах вказаного позивачем у прохальній частині каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки.

Заперечуючи проти заявлених вимог, третя особа зазначила, що:

- ТОВ "Гіалайн-Україна" є єдиними орендарем земельної ділянки площею 2,5564 га, кадастровий номер 3221882401:07:297:0150, місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський р., с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15, а також законним та одноособовим власником будівлі електроцеху загальною площею 939,9 кв.м., що є окремим об`єктом нерухомого майна, не має складових частин та знаходиться на вказаній земельній ділянці за відповідною адресою;

- ТОВ "Гіалайн-Україна" ніколи не мало у власності нерухомого майна - будівлі інженерно-технічного корпусу площею 506,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

В підтвердження вказаних вище обставин третя особа надала копії інформаційної довідки №244900111 від 18.02.2021, свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 10392627 від 07.10.2013.

Щодо правовідносин за договором оренди землі №6 від 14.08.2014, то третя особа зазначила, що позивач не є стороною вказаного договору та не має відношення до орендних взаємовідносин ТОВ "Гіалайн-Україна" і Демидівської сільської ради, як наслідок є не зрозумілим, які права та охоронювані законом інтереси позивача порушено при укладені договору оренди землі №6 від 14.08.2014.

За доводами третьої особи, вимоги про визнання договору припиненим в частині та визнання права користування свідчать про обрання позивачем неналежного способу захисту.

Водночас третя особа вказала, що вимога позивача про визнання права користування порушує закріплені ст. 95 Земельного кодексу України права ТОВ "Гіалайн-Україна", оскільки надання у користування земельної ділянки, яка вже перебуває у користуванні, згідно ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України можливе лише після вилучення такої земельної ділянки у передбаченому законом порядку, та у випадку надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлено в натурі (на місцевості), приймається не рішення про передачу в оренду, а рішення про затвердження проекту землеустрою.

Також третя особа зазначила, що до особи, яка набула право власності на будівлю, на підставі ст. 120 ЗК України та ст. 7 ЗУ Про оренду землі переходить право користування саме тією земельною ділянкою, як об`єктом цивільних прав, кадастровий номер якої зазначено у договорі, що передбачає набуття права власності на будівлю, але не частиною такої земельної ділянки.

На переконання третьої особи, для переходу права оренди на частину земельної ділянки згідно ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України обов`язковим є попереднє виділення такої частини в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастового номера, тобто після набуття такою земельною ділянкою статусу об`єкта цивільних прав у розумінні ст. 79 1 ЗК України.

Поряд з тим, третя особа заперечила проти доводів позивача про автоматичне припнення договору оренди землі №6 від 14.08.2014, оскільки з огляду на ч. 4 ст. 32 ЗУ Про оренду землі не може бути підставою для розірвання договору оренди землі перехід права власності на земельну ділянку до іншого власника, якщо у договорі оренди чітко не визначено таку обставину як окрему підставу для розірвання договору.

В розрізі зазначеного вище, третя особа зауважила на відсутності у договорі оренди землі №6 від 14.08.2014 такої пісдтави для його розрівання (припнення) як відчуженя розташованих на такій земельній ділянці будівель та споруд.

Крім того третя особа зазначила, що:

- рішення про державну реєстрацію права власності на будівлю інженерно-технічного корпусу за ОСОБА_1 та, надалі, за позивачем оскаржено в судовому порядку у справах відповідно №363/3574/18 та №191/151/20, а тому факт реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно за позивачем є спірним;

- позивач, покладаючи в основу обгрунтування позову викладенні у рішенні №911/1065/15 обставини, не зазначає про те, що рішенням суду у вказаній справі також визнано недійсним фінансово-лізинговий договір від 25.02.200 в частині положень договору щодо передачі у лізинг як об`єкту лізингу - землі.

Своєю чергою, позивач не погодився із зазначеними вище доводами третьої особи та вказав, що вказана особа вводить суд в оману, зазначаючи про перебування у ТОВ "Гіалайн-Україна" на праві власноті будівлі електроцеху загальною площею 939,9 кв.м. замість загальної площі 433,8 кв.м.

До того ж позивач не погодився з позицією третьої особи стосовно правовідносин за договором оренди землі №6 від 14.08.2014 та зазначив, що в силу ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі особа, яка набула права власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Так, посилаючись на викладену у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №922/1349/18 правову позицію, позивач зауважив, що при виникненні у особи права власності на будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припнення у цілому договору оренди земельної ділянки, як наслідок новий власник об`єкта нерухомості набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Водночас, за доводами позивача, у вказаній вище постанові зазначено, що:

- якщо внаслідок відчуження нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, відчужувач повністю вибуває з орендних правовідносин за відповідним договором оренди, його подальші дії як їх учасника, спрямовані на припнення цих правовідносин, не тягнуть правових наслідків для нового власника майна як орендаря земельної ділянки;

- правочин з припнення договору оренди, вчинений відчужувачем нерухомого майна, який на час його виникнення не є орендарем земельної ділянки за цим договором, не припиняє зобов`язання за договором оренди для нового власника нерухомого майна, не припиняє його права та обов`язки як орендаря.

З огляду на вказане вище позивач вважає, що після набуття позивачем права власності на будівлю інжерено-технічного корпусу ТОВ "Гіалайн-Україна" фактично перестало бути орендарем земельної ділянки, на якій відповідна будівля розташована.

Стосовно обставин державної реєстрації права власності на будівлю інженерно-технічного корпусу за ОСОБА_1 позивач зазначив, що оскарження первинної державної реєстрації не впливає на обставини набуття права власності на відповідний об`єкт нерухомості, оскільки правовстановлюючим документом на таке майно є рішення суду, що набрало законної сили.

До того ж позивач звернув увагу на те, що спірна реєстрація не скасована та на час розгляду даної справи є дійсною, оскільки постановою Киїівського апеляційного суду від 27.12.2020 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25.05.2020 у справі №363/3574/18 скасовано, у задоволенні позову ТОВ "Гіалайн-Україна" до КП "Реєстрація нерухомості", третя особа ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій та скасування рішення відмовлено.

Не погодившись з вказаними вище твердженнями позивача, третя особа зазначила, що з 2013 року ОСОБА_1 та групою осіб вчиняються дії щодо рейдерського захоплення належних ТОВ "Гіалайн-Україна" території та майна, а по наведеним діям відкрито ряд кримінальних проваджень, як і відкрито кримінальні провадження по факту підробки фінансового лізингового договору від 25.02.2000, на який ОСОБА_1 посилається як на доказ.

Також третьою особою наведено події розгляду справ №№911/1352/13, 911/2129/14 та 911/1065/15, за результатами яких, на переконання третьої особи, судом встановлено обставини та прийнято рішення в інтересах ОСОБА_1 з метою реалізації його намірів заволодіти майном ТОВ "Гіалайн-Україна" шляхом рейдерського захоплення та незаконної державної реєстрації будівлї інжерено-технічного корпусу площею 506,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Додатково третьою особою наголошено на незаконності дій щодо державної реєстрації права власності на будівлю інжерено-технічного корпусу площею 506,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та позивачем, вимоги ТОВ "Гіалайн-Україна" щодо оскарження яких розглядаються судами у справах №363/3574/18, №363/1699/19 та 911/151/19.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників позивача та третьої особи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України уноромовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

З огляду на вказані вище приписи кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами.

Так позов, який у процесуальному сенсі є зверненням особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки.

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а також обирає предмет та зазначає відповідні підстави позову, тоді як оцінка предмету заявленого позову, відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Так, зі змісту поданого ТОВ "Інтек К" позову слідує, що спір між сторонами виник щодо оформлення позивачем права користування на земельну ділянку, на якій знаходиться набуте позивачем у власність нерухоме майно.

Підставами ж заявлених у даній справі вимог позивачем, у сукупності з посиланням на ст. 120, п. е ч. 1 ст. 141, ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі , визначено обставини:

- набуття позивачем права власності на нерухоме майно - будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, та, як наслідок, набуття права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування такого майна, із одночасною втратою попереднім орендарем - ТОВ "Гіалайн-Україна", права користування такою земельною ділянкою з кадастровим номером 3221882401:07:297:0150 згідно договору оренди землі №6 від 14.08.2014;

- відмови відповідного органу місцевого самоврядування, як власника земельної ділянки та орендодавця, у задоволенні звернень позивача про внесення змін до договору оренди землі №6 від 14.08.2014 в частині зменшення площі земельної ділянки, або про переукладення та/або укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки, необхідною для обслуговування будівлю інжерено-технічного корпусу площею 506,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Так, учасниками даної справи не заперечено обставин укладення між Демидівською сільською радою та ТОВ "Гіалайн-Україна" договору оренди землі №6 від 14.08.2014, згідно якого ТОВ "Гіалайн-Україна" є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3221882401:07:297:0150 за адресою: Київська обл., Вишгородський р., с. Демидів, вул. Радгоспна, буд. 15.

Водночас згідно встановлених вище судом обставин:

- рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 у справі №911/1065/15, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 02.08.2018, зокрема, визнано за Фізичною особою-підприємцем Тавенком Юрієм Степановичем право власності на об`єкт лізингу, переданий за фінансово-лізинговим договором від 25.02.2000 року - будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506,1 кв. м., що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, та розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та є такою частиною єдиного будівельного об`єкту - будівлі електроцеху, загальною площею 939,9 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Радгоспна, буд. 15, с. Демидів, Вишгородського р-ну, Київської обл.;

- надалі зазначену вище будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506,1 кв. м. передано ТОВ "Інтек К" в якості внеску до статутного капіталу.

Питання переходу права на земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, у тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, регулюються статтею 120 ЗК України і статтею 377 Цивільного кодексу України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції від 13.09.2019) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас згідно ч.ч. 1, 2 ст. 377 ЦК України (в редакції від 31.03.2019) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Наведені вище норми матеріального права презюмують, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, а тому, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Згідно ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Частинами першою, другою статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Водночас частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Так, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Однак нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим, тоді як зміна або припинення правовідношення може бути реалізована шляхом розірвання договору в судовому порядку, що має інший правовий зміст. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду 27.11.2018 у справі №905/2260/17 та від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання договору оренди землі №6 від 14.08.2014, укладеного між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна", припиненим в частині земельної ділянки, необхідної для експлуатації та обслуговування будівлі інженерно-технічного корпусу, не відповідає встановленим законом способам захисту та за своєю правовою природою є вимогою про встановлення юридичного факту, що в сукупності свідчить про відсутність підстав для судового захисту прав позивача у обраний ним спосіб.

Покладені ж позивачем в основу обгрунтування позову приписи пункту е) ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачають підстави припинення права користування земельною ділянкою, що не є тотожним припиненню договору та не свідчить про обрання позивачем належного способу захисту своїх прав в розрізі відповідно заявленої вимоги.

В розрізі вказаного вище висновку, судом не приймаються до уваги посилання позивача на викладені Верховним Судом у справах 08.07.2020 у справі №922/1349/18 правові позиції з огляду на те, що вказані у відповідній постанові обставини, з огляду на суб`єктний склад, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, не є релевантними для даної справи.

Посилання третьої особи на відсутність підстав для розрівання договору землі з огляду на ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі визнаються судом такими, що лежать поза межами предмету та підстав позову у даній справі, оскільки вказаною нормою закону передбачено підстави та порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, з яких виключено, зокрема, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи.

Також, з огляду на те, що обрання позивачем неналежного способу захисту порушених прав є самостійною підставою для відмови у задовлені позову незалежно від інших обставин, судом залишається поза увагою решта посилань та доводів третьої особи щодо: належності ТОВ "Гіалайн-Україна" на праві власності будівля електроцеху загальною площею 939,9 кв.м.; оскарження державної реєстрації за Тавенком Ю.С. та, надалі, за позивачем права власності на будівлю інженерно-технічного корпусу площею 506,1 кв. м.; визнання рішенням суду у справі №911/1065/15 недійсним фінансово-лізинговий договір від 25.02.200 в частині положень договору щодо передачі у лізинг як об`єкту лізингу - землі; а також вчинення ОСОБА_1 та групою осіб дій щодо рейдерського захоплення належних ТОВ "Гіалайн-Україна" території та майна.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задовленні вимоги позивача про визнання договору оренди землі №6 від 14.08.2014, укладеного між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна", таким, що припинив свою дію в частині земельної ділянки площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., необхідної для експлуатації та обслуговування належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтек К" будівлі інженерно-технічного корпусу, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Що ж до вимоги позивача про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек К" права користування земельною ділянкою площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., на якій розташована будівля інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально-визначеним об`єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах вказаного позивачем у прохальній частині каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки, слід зазначити таке.

Згідно ч.ч. 1-4, 6 та 79 1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Водночас ч. 6 ст. 120, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 123 та ч. 5 ст. 186 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Технічна документація із землеустрою погоджується і затверджується у такому порядку, зокрема технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, для переходу права оренди на частину земельної ділянки, зокрема у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, обов`язковим є попереднє виділення такої частини в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера та набуття такою частиною земельної ділянки статусу об`єкта цивільних прав у передбаченому законом порядку, зокрема шляхом розробки та затвердження органом місцевого самоврядування технічної докментації щодо поділу земельної ділянки.

Приписи статтей 73, 74, 76 ГПК України презюмують, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів виділення частини земельної ділянки, право користування на яку просить визнати за собою позивач, як окремої земельної ділянки з присвоєнням їй окремого кадастрового номера та набуття такою частиною земельної ділянки статусу об`єкта цивільних прав у передбаченому законом порядку.

Наданий же позивачем топографічний план земельної ділянки з каталогом координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки не є відповідним доказом формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, оскільки така документація не є технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, затвредженою відповідно уповноваженим органом, у розумінні зазначених вище норм закону.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду вказаних вище законодавчих приписів вирішення питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, тоді як суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції таких органів, в тому числі щодо визначення площі та меж земельної ділянки.

Оскільки вимогу позивача про визнання права користування частиною земельної ділянки площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., в обумовлених позивачем межах з вказанням координат земельної ділянки спрямовано не лише на визнання права, а й на встановлення площі та меж земельної ділянки, що належить до виключної компетенції міської ради, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної вимоги.

З огляду вказаного вище суд дійшов висновку про доказову необгрунтованість та безпідставність вимоги позивача про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек К" права користування земельною ділянкою площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., на якій розташована будівля інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально-визначеним об`єктом нерухомого майна та розташованим за адресою: АДРЕСА_1 в межах вказаного позивачем у прохальній частині каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки, як наслідок відмову у задоволенні такої вимоги.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек К" (88020, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Гагаріна, будинок 101, офіс 717, ідентифікаційний код 42295512) до Димерської селищної ради (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Димер, вулиця Соборна, будинок 19, ідентифікаційний код 04359488) про:

- визнання договору оренди землі №6 від 14.08.2014, укладеного між Демидівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна", таким, що припинив свою дію в частині земельної ділянки площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., необхідної для експлуатації та обслуговування належної Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтек К" будівлі інженерно-технічного корпусу, що розташована за адресою АДРЕСА_1;

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек К" права користування земельною ділянкою площею 0,1961 га, периметр землекористування 179,1900 м., на якій розташована будівля інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м., що є виділеним ізольованим індивідуально-визначеним об`єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки:

номер точкиВнутрішній кутДирекційний кутВідстань (м)Координати (м) X Y 1 076° 58' 20" 079° 40' 34" 45,57 5 613 298,30 3 358 534,27 2 103° 02' 51" 156° 37' 44" 40,82 5 613 306,47 3 358 579,11 3 089° 44' 18" 246° 53' 26" 23,15 5 613 269,00 3 358 595,30 4 139° 57' 55" 286° 55' 31" 6,22 5 613 259,91 3 358 574,01 5 220° 02' 19" 246° 53' 12" 16,52 5 613 261,72 3 358 568,06 6 090° 14' 17" 336° 38' 54" 46,91 5 613 255,24 3 358 552,87 1 5 613 298,30 3 358 534,27 720° 00' 00" 179,19 відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.11.2021.

Суддя В.А. Ярема