Рішення

від 25.10.2021 по справі 914/2031/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021 справа № 914/2031/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ , м. Київ

про стягнення 430 218,00 грн

за участю представників:

від позивача: Некрилов Г.Г. - представник;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

06.07.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ , м. Київ про стягнення .

Ухвалою від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2021.

02.08.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17987/21 від 02.08.2021).

Ухвалою від 26.08.2021 суд відклав підготовче засідання на 06.09.2021.

06.09.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх. №20380/21 від 02.08.2021).

Ухвалою від 06.09.2021 суд відклав підготовче засідання на 20.09.2021.

08.09.2021 через канцелярію суду від Служби автомобільних доріг у Львівській області надійшла відповідь на відзив (вх. №20850/21 від 08.09.2021).

Ухвалою від 20.09.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 11.10.2021.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 11.10.2021 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.10.2021.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 25.04.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №41-04/19 про закупівлю послуг: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 Львів - Самбір - Ужгород, км 10+200 - км 72+757, Львівської області. 23.09.2020 на виконання умов вказаного договору позивачем було сплачено відповідачу аванс у розмірі 18 600 000,00 грн. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язувався використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів тощо протягом одного місяця після одержання авансу. У разі неподання актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат про використання суми попередньої оплати (авансу), відповідач зобов`язувався повернути надану йому суму попередньої оплати (авансу) з урахуванням індексу інфляції протягом наступного дня з моменту закінчення місячного терміну. 11.12.2020 відповідач повернув позивачу невикористаний аванс у розмірі 18 600 000,00 грн, проте, без урахування індексу інфляції. Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні в сумі 430 218,00 грн.

У поданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 23.09.2020 замовником, на виконання умов договору, здійснено попередню оплату (аванс) у розмірі 18 600 000,00 грн. На думку відповідача, в силу умов договору ця сума авансу підлягала використанню протягом трьох місяців після одержання авансу, тобто до 23.12.2020, а по закінченню цього терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Відповідач ствердив, що невикористану частину авансу, а саме 18 600 000,00 грн, він повернув замовнику 11.12.2020, тобто до настання 23.12.2020. На думку відповідача, суму невикористаного авансу було повернуто в строк, передбачений договором - протягом 3 (трьох) календарних місяців. Оскільки порушення господарського зобов`язання (прострочення) не відбулося то нарахування інфляційних втрат відповідно до п. 3.5. договору є безпідставним. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що факт укладення договору, факт отримання авансу, його часткового використання і повернення відповідачем визнаються. Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Також, у відзиві відповідач зазначив, що справа підсудна Господарському суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача є м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22 літера А, нежитлове приміщення з №1 по №14 групи приміщень №309.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

25.04.2019 між Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ (підрядник) було укладено договір підряду №41-04/19 про закупівлю послуг: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 Львів - Самбір - Ужгород, км 10+200 - км 72+757, Львівської області.

За цим договором підрядник (відповідач) зобов`язувався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати та здати в установлений цим договором термін, згідно з графіком надання послуг, що є невід`ємною частиною договору (додаток №4), завершені послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 Львів - Самбір - Ужгород, км 10+200 - км 72+757, Львівської області, згідно технічної специфікації, викладеної у тендерній документації, а замовник (позивач) зобов`язувався прийняти згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів на його рахунок передбачених на ці цілі.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування послуг: ДК 021:2015 (45233142-6 - Ремонт доріг) - Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 Львів - Самбір - Ужгород, км 10+200 - км 72+757, Львівської області. Додаткові послуги .

Згідно з п. 3.2. договору замовник здійснює оплату за надані послуги в межах виділених бюджетних асигнувань та фактичного надходження бюджетних коштів на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ №3), підписаних сторонами, а також після пред`явлення підрядником висновку (звіту) за результатами проведеного незалежним сертифікованим експертом моніторингу якості та об`ємів наданих послуг та висновку (висновків) атестованої лабораторії, щодо підтвердження якості наданих послуг. Здача до оплати наданих послуг може проводитись подекадно.

Відповідно до п. 3.3. договору замовник може провести з дозволу головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату (аванс), розмір якої не може перевищувати 30 відсотків виділеного фінансування на поточний рік терміном не більше одного місяця.

Додатковою угодою від 12.02.2020 внесено зміни до договору, зокрема, п. 3.3. договору викладено у новій редакції, відповідно до якої замовник може провести з дозволу головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату (аванс), розмір якої не може перевищувати 30 відсотків виділеного фінансування на поточний рік терміном не більше трьох місяців, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти .

Згідно з п. 3.4. договору підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів тощо протягом одного місяця після одержання авансу. Зарахування авансу здійснюється відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ №3). По закінченню місячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з наданням пояснень про причини невикористання підрядником вказаного авансу і можуть слугувати підставою для розірвання замовником договору в односторонньому порядку. У разі неподання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ №3) про використання суми попередньої оплати (авансу), підрядник зобов`язаний повернути надану йому суму попередньої оплати (авансу) з урахуванням індексу інфляції протягом наступного дня з моменту закінчення місячного терміну.

23.09.2020 позивачем на виконання умов договору підряду перераховано відповідачу попередню оплату (аванс) в сумі 18 600 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №77 від 22.09.2020.

11.12.2020 відповідач повернув позивачу невикористаний аванс у розмірі 18 600 000,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 11.12.2020 Вказану суму авансу повернуто без урахування індексу інфляції.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №01н-40/01-06 від 05.01.2021 про сплату індексу інфляції, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення авансу без індексу інфляції, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача на користь позивача 430 218,00 грн інфляційних.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір підряду №41-04/19 про закупівлю послуг: Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 Львів - Самбір - Ужгород, км 10+200 - км 72+757, Львівської області від 25.04.2019. Укладений договір є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Позивачем на виконання умов договору підряду №41-04/19 від 25.04.2019 було перераховано відповідачу 23.09.2020 попередню оплату (аванс) у розмірі 18 600 000,00 грн.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Як передбачено пунктом 3.4. укладеного між сторонами договору, у разі неподання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ №3) про використання суми попередньої оплати (авансу), підрядник зобов`язаний повернути надану йому суму попередньої оплати (авансу) з урахуванням індексу інфляції протягом наступного дня з моменту закінчення місячного терміну.

Отже, нарахування індексу інфляції здійснюється на суму попередньої оплати (авансу) за весь час користування чужими коштами, у разі неподання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ № 3) про використання суми попередньої оплати (авансу).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ № 3) про використання суми попередньої оплати (авансу) позивачу не надавались, а відтак суми невикористаного авансу з урахуванням індексу інфляції повинні були бути повернуті позивачу.

Як зазначив позивач, порушення зобов`язання відповідачем полягає у невиконанні ним вимог пункту 3.4 договору, згідно з якими, відповідач зобов`язувався використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів тощо протягом одного місяця після одержання авансу.

Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2020 відповідачем повернуто позивачу невикористаний аванс у розмірі 18 600 000,00 грн. Проте, як зазначалося вище, відповідно до п. 3.4. договору підрядник зобов`язаний був повернути надану йому суму попередньої оплати (авансу) з урахуванням індексу інфляції протягом наступного дня з моменту закінчення місячного терміну.

З огляду на наведені обставини, твердження відповідача щодо безпідставності нарахування інфляційних втрат з посиланням на те, що, на його думку, порушення господарського зобов`язання не відбулось і аванс повернутий ще до закінчення трьохмісячного строку, є необґрунтованими, оскільки відповідно до умов укладеного між сторонами договору, нарахування інфляційних на невикористану суму авансу, які підлягають поверненню замовнику, не залежить від дати його повернення, а є обов`язковою умовою договору, у разі відсутності доказів (актів та довідок) про його використання.

Факт укладення договору, факт отримання авансу, його часткового використання і повернення відповідачем не заперечуються.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач не довів належного виконання взятого на себе зобов`язання щодо використання одержаного авансу на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів тощо після одержання авансу і не надав доказів повернення суми попередньої оплати (авансу) з урахуванням індексу інфляції, то вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають до задоволення.

У відповідності із статтею 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що інфляційні в сумі 430 218,00 грн нараховані правильно.

Щодо тверджень відповідача про підсудність даної справи Господарському суду міста Києва, у зв`язку із місцезнаходженням ТзОВ ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ за адресою: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22 літера А, нежитлове приміщення з №1 по №14 групи приміщень №309, суд зазначає наступне.

ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).

Частиною першою статті 29 ГПК України встановлено право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Тобто нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов вибирати між господарськими судами, яким підсудна справа.

Водночас відповідно до частини 1 статті 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Правила статті 532 ЦК України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці.

У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

У п. 5.5. договору підряду сторони погодили, що місце надання послуг: автомобільна дорога загального користування державного значення Н-13 Львів - Самбір - Ужгород, км 10+200 - км 72+757, Львівської області.

Предметом позову у даному спорі є вимога про стягнення інфляційних втрат, нарахованих відповідачу в порядку п.3.5. договору.

У позовній заяві позивач при зверненні до суду із даним позовом, визначаючи територіальну підсудність справи у Господарському суду Львівської області, послався на місце виконання підрядних робіт/надання послуг у Львівській області.

Відтак, спір у цій справі виник з договору, в якому місце його виконання визначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 430 218,00 грн інфляційних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ , м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22 літ. А, нежитлове приміщення з 1 по 14 групи приміщень №309 (ідентифікаційний код 32851616) на користь Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54 (ідентифікаційний код 25253009) 430 218,00 грн інфляційних, 6 453,27 судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 25.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 04.11.2021.

Суддя Мазовіта А.Б.