Ухвала

від 01.11.2021 по справі 953/20158/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/20158/21

н/п 1-кс/953/10280/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201221130001575 від 07.10.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201221130001575 від 07.10.2021 про накладення арешту на ключі від автомобілю у кількості одний ключ та один брелок, автомобіль марки «Skoda» з д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на даний момент відповідно до догову оренди від 25.12.2020 між ОСОБА_4 та представництвом «Некстфарм ГмбХ» перебуває в оренді у представництві «Некстфарм ГмбХ» до 31.12.2021, та передати на відповідальне зберігання представництву «Некстфарм ГмбХ» в особі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діє на підставі довіреності від 24.09.2021 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні ХРУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130001575 від 07.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 28.09.2021 гр. ОСОБА_6 , шляхом зловживання службовим становищем, привласнив майно належне ТОВ "Некстфарм ГмбХ", чим спричинив останнім матеріальну шкоду. (ЄО 30274 від 07.10.2021)

28.09.2021 року надійшла заява від представника представництва «Некстфарм ГмбХ» ідентифікаційний код 26633866, ОСОБА_5 , про те, що працівник ОСОБА_6 відмовляється віддати майно, належне «Некстфарм ГмбХ», а саме: автомобіль марки «Skoda Octavia» державний номер НОМЕР_1 , технічний паспорт на машину, який відповідно до договору оренди находиться у праві користування фірми, топливна картка Socar- 0467032508, планшетний ПК Samsung Galaxy Tab А SM- T515NZKDSEK black серійний номер НОМЕР_3 , планшетний ПК Samsung Galaxy Tab А SM- Т515NZKDSEK black серійний номер НОМЕР_4 , ноутбук ASUS X412 VC номер L1NOCVO3W763020.

28.10.2021 було проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Танкопія,14-Б на території ГБК «Лада-94». В ході огляду місця події було виявлено автомобіль білого кольору, марки «Skoda» з д.н.з. НОМЕР_1 . В ході огляду було вилучено ключі від автомобілю у кількості 1 штука та брелок до ключей, автомобіль марки «Skoda» з д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на даний момент відповідно до догову оренди від 25.12.2020 між ОСОБА_4 та представництвом «Некстфарм ГмбХ» перебуває в оренді у представництві «Некстфарм ГмбХ» до 31.12.2021.

Як зазначає прокурор, вказані речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є його предметами, а також будуть використані у кримінальному провадженні в якості речових доказів, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з даним клопотанням.

Прокурор всудовезасіданняне з`явився,надавзаяву пророзгляд клопотаннязайого відсутності,клопотанняпросив задовольнити. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Власник майна у судове засідання не з`явився.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, та як вбачається зі змісту витягу з ЄРДР №1201221130001575, що слідчим відділом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201221130001575 від 07.10.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України.

Згідно протоколуогляду місцяподії,проведеного 28.10.2021року за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 14-Б на території ГБК «Лада-94», слідчим виявлено автомобіль білого кольору, марки «Skoda» з д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від автомобілю у кількості 1 штука та брелок до ключей,

Автомобіль марки «Skoda» з д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , належить ОСОБА_4 , та який на даний момент відповідно до договору оренди від 25.12.2020 між ОСОБА_4 та представництвом «Некстфарм ГмбХ» перебуває в оренді у представництві «Некстфарм ГмбХ» до 31.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.

З урахуванням викладеного, стороною обвинувачення дотримані процесуальні строки, передбачені ст. 171 КПК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, слідчий суддя роз`яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201221130001575 від 07.10.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на ключі від автомобілю у кількості один ключ та один брелок, автомобіль марки «Skoda» з д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на даний момент відповідно до договору оренди від 25.12.2020 між ОСОБА_4 та представництвом «Некстфарм ГмбХ» перебуває в оренді у представництві «Некстфарм ГмбХ» до 31.12.2021,

Вказане майнопередати навідповідальне зберіганняпредставництву «НекстфармГмбХ» вособі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який дієна підставідовіреності від24.09.2021року, з покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу - до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку.

Попередити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України щодо необхідності збереження арештованого майна.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя