Ухвала

від 04.11.2021 по справі 464/7914/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 464/7914/16-ц

провадження № 61-16876ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від

05 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_4 , Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , Приватне акціонерне товариство фірма Галбуд , про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації ,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга, подана ОСОБА_1 не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скаргине додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Водночас в прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на його скрутний майновий стан. До касаційної скарги додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що ОСОБА_1 за 2020 рік отримав дохід у розмірі 47 652, 58 грн.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України Про судовий збір .

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема: розмір судового збору перевищує

5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ KNIAT v. POLAND від

26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ JEDAMSKI and JEDAMSKA v. POLAND від 26 липня 2005 року, пункти 63, 64).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи

і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ SHISHKOV v. RUSSIA від 20 лютого

2014 року, пункт 111).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Додані до касаційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у повній мірі не відображають майнового стану ОСОБА_1 .

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 не надано доказів щодо відсутності можливості сплатити судовий збір, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Отже, скаржнику слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та

у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті

в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору становить

4 409, 60 грн (551, 20 грн * 4 * 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку

і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати судового збору визначено статтею

6 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до частини п`ятої статті 392 ЦПК України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скаргаОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки останній посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, однак не зазначає який саме відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Ураховуючи наведене, скаржнику необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, у якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков