Ухвала

від 01.11.2021 по справі 640/25925/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

01 листопада 2021 року м. Київ № 640/25925/21

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ті Ем Джі Лоджистікс (67500, Одеська область, Лиманський район, смт. Доброслав, проспект 40 річчя визволення, будинок 2б)

до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №288978 від 12 липня 2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн. та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабарчервнявня 2021 року №1899 на суму 130,20 євро.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

25 жовтня 2021 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 12.07.2021р. № 288978 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн. та зупинення стягнення на її підставі.

В обґрунтування заяви позивач посилається на відкриття виконавчого провадження №67023693 Доброславським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №288978 від 12 липня 2021 року.

На думку позивача, проведені виконавчі дії за оскаржуваною постановою, арешти на рахунках та майні позивача істотно вплине на поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Розглянувши подану заяву, повно та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду та вирішення, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача

Статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Із наведених пояснень та наявних у матеріалах справи документів, неможливо однозначно зробити висновок про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. Задоволення заяви про забезпечення з цієї підстави, є по своїй суті рішенням у даній справі без встановлення всіх обставин, що мають значення для вирішення спору, що не узгоджується із завданнями та принципами адміністративного судочинства.

Стосовно істотного ускладнення виконання рішення суду у даній справі, слід зазначити, що така підстава вимагає доведення фактів, які свідчили б про реальність такого ускладнення або унеможливлення.

При цьому, суд відзначає, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, підстави для забезпечення позову за наявних матеріалів справи в даному випадку відсутні.

Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ті Ем Джі Лоджистікс про забезпечення позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя А.Б. Федорчук