Постанова

від 28.04.2010 по справі 8/29

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2010 № 8/29

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Пашкін ої С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -ОСОБА_1 - представник за довіреніс тю № 01 від 21.09.2009 року

від відповідача - Сич А. В. - представник за довірені стю № 206 від 30.03.2010 року

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Товариства з обм еженою відповідальністю „Бу дівельна компанія „Таур”

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 28.01.2010

у справі № 8/29 ( .....)

за позовом Фізичної особи - під приємця ОСОБА_3

до Товариства з обмежен ою відповідальністю „Будіве льна компанія „Таур”

про стягнення 40296,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стя гнення з відповідача 33064,69 грн. о сновного боргу за виконані з а договором № 00.08-95 від 16.10.2008, але не оплачені роботи, пені в сумі 34 58,75 грн., 3 % річних в сумі 573,42 грн., пр оцентів за користування чужи ми коштами в сумі 1959,20 грн. та зби тків від інфляції в сумі 1240,42 гр н.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 28.01.2010 у спра ві № 8/29, повний текст якого підп исаний 08.02.2010, позов задоволено ч астково, з відповідача на кор исть позивача стягнуто 33064,69 гр н. основного боргу, 3458,75 грн. пені , 573,42 грн. 3 % річних, 991,94 грн. збитків від інфляції, 380,89 грн. витрат по сплаті державного мита та 223,07 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судов ого процесу.

Суд першої інстанції виход ив з того, що позивач у встанов леному законодавством поряд ку направив відповідачу для підписання акти виконаних з а спірним договором робіт, а о скільки в матеріалах справи відсутні будь - які докази т ого, що відповідач заперечув ав проти обсягів вказаних ро біт та їх якості, вони вважают ься прийнятими відповідачем без претензій та зауважень, а отже, останній має їх оплатит и.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення з відпов ідача процентів за користува ння чужими коштами, суд виход ив з того, що даний вид відпові дальності не був погоджений сторонами в договорі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеж еною відповідальністю „Буді вельна компанія „Таур” зверн улось до Київського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить скасувати рішення госп одарського суду міста Києва від 28.01.2010 у справі № 8/29 повністю т а прийняти нове, яким відмови ти позивачу в задоволенні по зовних вимог.

В апеляційній скарзі відпо відач посилається на те, що вк азане рішення прийнято з пор ушенням норма матеріального та процесуального права, а са ме на те, що судом першої інста нції при прийняття рішення н е взято до уваги, що позивач по рушив встановлений спірним д оговором порядок здачі робіт і не надав паспорти та сертиф ікати якості на матеріали та технічну документацію по ек сплуатації на обслуговуванн я результатів робіт, а тому ро боти, заборгованість за які є предметом позову, не можуть в важатись прийнятими, і, відпо відно, у відповідача не виник обов' язок їх оплатити.

Крім того, відповідач зазна чає, що суд першої інстанції н е задовольнив клопотання від повідача про відкладення роз гляду справи та в першому ж су довому засіданні прийняв ріш ення тим самим позбавивши ві дповідача можливості в повні й мірі скористатись наданими йому процесуальними правами .

Ухвалою від 10.03.2010 колегія суд дів Київського апеляційного господарського суду в склад і: головуючий суддя - Пашкін а С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф. прийняла апеляційну скар гу Товариства з обмеженою ві дповідальністю „Будівельна компанія „Таур” до розгляду та порушила апеляційне пров адження.

Під час розгляду справи пре дставник відповідача надав п ояснення, в яких апеляційну с каргу підтримав в повному об сязі, представник позивача п роти її задоволення заперечи в та просив спірне рішення за лишити без змін.

В судовому засіданні 28.04.2010 пр едставники сторін повідомил а суду, що на виконання умов сп ірного договору відповідач п озивачу причепи для облаштув ання передав і отримав їх від позивача облаштованими.

Представник позивача звер нувся до суду з клопотанням п ро доручення до матеріалів с прави в якості документальни х доказів фото причепу до і пі сля його облаштування.

Представник відповідача п роти доручення зазначених до казів до матеріалів справи з аперечує.

Колегія суддів, оглянувши н адані представником позивач а докази, дійшла висновку про відсутність підстав вважати їх належними доказами по спр аві, адже ідентифікувати зоб ражені на фото причепи із спі рними причепами неможливо.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників сторін, з ур ахуванням правил ст. 101 Господ арського процесуального код ексу України, згідно яким апе ляційний господарський суд н е зв' язаний доводами апеляц ійної скарги і перевіряє зак онність і обґрунтованість рі шення господарського суду у повному обсязі, колегія судд ів встановила наступне.

16.10.2008 позивач та відповідач у клали договір № 00.08-95 (далі Догов ір), відповідно до умов якого п озивач за завданням відповід ач зобов' язується в порядку та на умовах, встановлених в Д оговорі, на свій ризик, самоту жки і власними коштами та з вл асних матеріалів виконати та здати позивачу у встановлен ий строк роботи по облаштува нню двох автомобільних приче пів державний номер АА 8072ХТ.

Відповідно до п. 2.1 Договору в артість робіт, передбачених Договором, включає відшкодув ання витрат відповідача та п лату за виконану ним роботу, в изначається Договірною ціно ю (Додаток 1) і становить 66129,38 грн . в т. ч. ПДВ 11021,56 грн.

Пунктом 3.1.1 договору встанов лено, що відповідач сплачує п озивачу передплату в розмірі 50 % від вартості робіт, передба ченої п. 2.1 Договору, що станови ть 33064,69 грн. в т. ч. ПДВ 5110,78 грн.

Позивач в позовній заяві за значає, що передплату відпов ідачем було перераховано в п овному обсязі, що останнім не заперечується.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору остаточний платіж в розмірі 33064,69 грн. в т. ч. ПДВ 5510,78 грн. відпов ідач сплачує після завершенн я виконання робіт позивачем протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами А кту приймання - передачі в иконаних робіт.

Умовами Договору сторонам и визначений певний порядок прийняття робіт, а саме:

- прийом виконаних позиваче м робіт здійснюється відпові дачем протягом двох робочих днів з дня надання позивачем оформлених актів приймання виконаних робіт (п. 5.1);

- акти приймання виконаних р обіт надаються позивачем для розгляду відповідачу шляхом направлення відповідачу цін ного листа з описом вкладенн я або передачі особам спеціа льно уповноваженим відповід ачем для отримання таких док ументів (п. 5.2);

- позивач повинен надати від повідачу разом з актом прийм ання виконаних робіт паспорт и і сертифікати якості на мат еріали (п. 5.3).

Позивач, звертаючись с дани м позовом до суду, посилаєтьс я на те, що він роботи за Догов ором виконав у повному обсяз і та 24.03.2009 направив відповідачу акт здачі- прийняття робіт № Г-00400 від 17.10.2008 (а.с. 16), який відпові дачем було отримано 06.04.2009, проте підписано не було, жодних зау важень щодо якості робіт до п озивача не надходило, а відта к, спірні роботи вважаються п рийнятими і мають бути оплач ені відповідачем.

На доказ направлення відпо відачу акту позивач долучив до матеріалів справи копії ф іскального чеку № 2076 від 24.03.2009 та повідомлення про вручення п оштового відправлення № 27243 з в ідміткою відповідача про оде ржання 06.04.2009 (а.с. 18-19).

Відповідач проти направле ння йому позивачем зазначени м поштовим відправленням акт у здачі-прийняття робіт запе речує, проте будь-яких докуме нтальних доказів того, що сам е було ним отримано від позив ача вищезгаданим поштовим ві дправленням (витяг з журналу вхідної кореспонденції тощо ) суду не надав.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що відповідаче м не доведено, що він не отриму вав направлений позивачем ак т здачі-прийняття робіт.

Суд першої інстанції, задов ольняючи позовні вимоги пози вача, виходив з того, що останн ім належним чином доведено ф акт направлення у встановлен ому законодавством порядку в ідповідачу для підписання ак ту виконаних за Договором ро біт, а оскільки в матеріалах с прави відсутні будь-які дока зи того, що відповідач запере чував проти обсягів вказаних робіт та їх якості, вони вважа ються прийнятими відповідач ем без претензій та зауважен ь, а отже, останній має їх опла тити.

Колегія суддів погоджуєть ся зі висновком суду першої і нстанції з огляду на наступн е.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного ко дексу України (ЦК України) за д оговором підряду одна сторон а (підрядник) зобов'язується н а свій ризик виконати певну р оботу за завданням другої ст орони (замовника), а замовник з обов'язується прийняти та оп латити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК Укра їни якщо договором підряду н е передбачена попередня опла та виконаної роботи або окре мих її етапів, замовник зобов 'язаний сплатити підрядников і обумовлену ціну після оста точної здачі роботи за умови , що роботу виконано належним чином і в погоджений строк аб о, за згодою замовника, - достр оково.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України вс тановлено, що змовник зобов'я заний прийняти роботу, викон ану підрядником відповідно д о договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущен их у роботі відступів від умо в договору або інших недолік ів негайно заявити про них пі дрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втра чає право у подальшому посил атися на ці відступи від умов договору або недоліки у вико наній роботі.

Під час розгляду судової сп рави в апеляційному суді вст ановлено, що спірні причепи в ідповідачем позивачу для вик онання робіт були передані, і в подальшому позивачем відп овідачу повернуті, проте у су проводження цих передач будь -яких двосторонніх документі в сторони не складали.

При цьому, представником ві дповідача не заперечується, що спірні причепи знаходятьс я у відповідача і що повернут і вони були облаштованими, пр оте він наполягає на тому, що о бов' язок оплатити виконані позивачем роботи в відповід ача не виник, оскільки встано вити, чи відповідають викона ні позивачем роботи умовам Д оговору неможливо без одержа ння у встановленому Договоро м порядку акту приймання вик онаних робіт, а також без техн ічної документації по експлу атації на обслуговування рез ультатів робіт та без паспор тів і сертифікатів якості на матеріали, які позивач мав на дати відповідачеві за умовам и Договору.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України ц ивільні права та обов'язки ви никають із дій осіб, що передб ачені актами цивільного зако нодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки .

Підставами виникнення цив ільних прав та обов'язків, зок рема, є договори та інші право чини.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України пра вочином є дія особи, спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЦК України цив ільні права та обов'язки можу ть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавс тва.

Відповідач, в зв' язку з пор ушенням позивачем встановле ного Договором порядку, не бу в зобов' язаний приймати від нього результати робіт, прот е, прийнявши за таких умов від позивача причепи після здій снених робіт з їх оздоблення , згідно закону мав оглянути в иконані позивачем роботи і, у випадку виявлення недоліків , заявити про них.

Матеріли справи не містять ніяких доказів того, що відпо відач заявляв про наявність у виконаних позивачем за Дог овором роботах недоліків, а о тже, згідно закону вони вважа ються прийнятими відповідач ем без зауважень.

Крім того, за правилами ст. 614 ЦК України особа має вжити вс іх залежних від неї заходів щ одо належного виконання зобо в'язання.

Відповідно до ст. 3 ЦК Україн и загальними засадами цивіль ного законодавства є справед ливість, добросовісність та розумність.

За правилами ст. 13 ЦК України , при здійсненні своїх прав ос оба зобов' язана додержуват ись моральних засад суспільс тва і утримуватись від дій як і могли б порушити права інши х осіб.

Виходячи з принципу справе дливості та добросовісності , прийнявши від позивача вико нані за Договором роботи за у мови недодержання ним умов Д оговору щодо порядку прийнят тя робіт, а також відсутності обумовлених п. 5.3 та п. 3.1.2 Догово ру паспортів і сертифікатів якості на матеріали та техні чної документації по експлуа тації на обслуговування резу льтатів робіт, відповідач, з м етою виконання зобов' язань щодо оплати виконаних позив ачем робіт, був не позбавлени й права витребувати вказані документи у позивача у встан овлений законом спосіб, в том у числі і у судовому порядку.

Матеріали справи не містят ь доказів здійснення відпові дачем будь-яких дій для належ ного виконання своїх договір них зобов' язань.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припин яється частково або у повном у обсязі на підставах, встано влених договором або законом .

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зоб ов'язання припиняється викон анням, проведеним належним ч ином.

Враховуючи, що відповідач п рийняв від позивача оздоблен і причепи і будь-яких зауваже нь щодо якості виконаних роб іт не висловив, роботи вважаю ться виконаними позивачем на лежним чином, і відповідач ма є ці роботи оплатити у відпов ідності до умов Договору.

З огляду на досліджені обст авини справи, факт наявності боргу у відповідача перед по зивачем в сумі 33064,69 грн. визнаєт ься колегією суддів належним чином доведеним, документал ьно підтвердженим і відповід ачем не спростованим.

Суд першої інстанції право мірно задовольнив позовні ви моги позивача про стягнення з відповідача боргу за Догов ором в сумі 33064,69 грн.

Щодо вимог про стягнення пе ні, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов' язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов' язання ( неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у раз і порушення зобов' язання, н астають наслідки, передбачен і договором або законом, в том у числі, сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пен ею є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми несво єчасно виконаного грошового зобов' язання за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенн ям грошових зобов' язань, то му є підстави для застосуван ня встановленої Договором ві дповідальності.

Відповідно до п. 10.2 Договору, у випадку порушення строків оплати за виконані та прийня ті роботи відповідач виплачу є позивачу пеню в розмірі 1 % ві д загальної вартості робіт з а кожний день прострочення.

Як слідує з матеріалів спра ви, пеня розрахована позивач ем з врахуванням положень За кону України „Про відповідал ьність за несвоєчасне викона ння грошових зобов' язань”, яким розмір стягуваної з бор жника пені обмежений подвійн ою обліковою ставкою Націона льного банку України, що діял а у період, за який сплачуєтьс я пеня, а відтак, суд першої ін станції правомірно задоволь нив вимоги позивача про стяг нення з відповідача пені в су мі 3458,75 грн.

Також, колегія суддів погод жується з рішенням суду перш ої інстанції в частині відмо ви в задоволенні вимог позив ача про стягнення з відповід ача процентів за користуванн я чужими коштами в сумі 1959,20 грн ., оскільки такий вид відповід альності не передбачений Дог овором.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь п еріод прострочення, а також т ри проценти річних від прост роченої суми, якщо інший розм ір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обставини справ и, суд першої інстанції право мірно стягнув з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 573,42 грн. та збитки від інф ляції в сумі 991,94 грн..

З огляду на викладене вище, рішення господарського суду господарського суду міста К иєва від 28.01.2010 у справі № 8/29 відпо відає чинному законодавству , фактичним обставинам і мате ріалам справи, підстав для йо го скасування не вбачається.

Щодо посилань відповідача на те, що судом першої інстанц ії йому не було надано можлив ості прийняти участь у розгл яді справи, слід зазначити на ступне.

Як свідчать матеріали спра ви, рішення по даній справі ви несено судом першої інстанці ї в першому ж судовому засіда нні, проте, які слідує з подано го самим відповідачем клопот ання про відкладення, про вка зане судове засідання він бу в обізнаним, жодних доказів н еможливості направлення в су дове засідання своїх предста вників а ні суду першої інста нції, а і ні суду апеляційної і нстанції відповідач не надав .

Отже, матеріали справи не мі стять будь-яких доказів пова жності не з' явлення в дане с удове засідання представник ів відповідача та ненадання ним письмових заперечень по суті спору.

Крім того, за правилами ст. 104 Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен ня або неправильне застосува ння норм процесуального прав а може бути підставою для ска сування або зміни рішення ли ше за умови, якщо це порушення призвело до прийняття непра вильного рішення.

Враховуючи підстави частк ового задоволення позову суд ом першої інстанції, з виснов ками якого колегія суддів по годжується, розгляд справи з а відсутності представника в ідповідач не є підставою для скасування спірного рішення .

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати ві дповідача за подачу апеляцій ної скарги покладаються на в ідповідача.

В той же час, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 3 декрету Кабінет у Міністрів України „Про дер жавне мито” із заяв майновог о характеру, що подаються до г осподарського суду, державне мито сплачується у розмірі 1 в ідсоток ціни позову, але не ме нше 6 та не більше 1500 неоподатко вуваних мінімумів доходів гр омадян, із апеляційних скарг - 50 відсотків ставки, обчисл еної виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням від 28.01.2010 у справі № 8/ 29 позов задоволено частково, д о стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 38088,80 грн.

Відповідач рішення суду пе ршої інстанції оскаржив повн істю сплатив при цьому 193,47 грн . державного мита, в той час як сплатити треба було 190,44 грн. (50% в ід 380,89). Тобто 3,03 грн. (193,47-190,44) відпові дачем сплачено зайво і підля гають поверненню.

Керуючись ст.ст. 83, 101-105 ГПК Укра їни, Київський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю „Будівельна компа нія „Таур” на рішення господ арського суду міста Києва ві д 28.01.2010 у справі № 8/29 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського су ду міста Києва від 28.01.2010 у справ і № 8/29 залишити без змін.

4. Повернути Товариству з об меженою відповідальністю „Б удівельна компанія „Таур” (0100 1, м. Київ, вул. Софійська, 2, офіс 1 1, ідентифікаційний код 34966817, р/р 26007026772151 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, М ФО 322012) з Державного бюджету Ук раїни зайве сплачене за пода чу апеляційної скарги держав не мито в сумі 3 (три) грн. 03 коп., п ерераховане платіжним доруч енням № 4162 від 17 лютого 2010 року, ор игінал якого міститься в мат еріалах справи.

5. Повернути до господарсько го суду міста Києва матеріал и справи № 8/29.

Головуючий суддя

Судді

11.05.10 (відправлено)