Постанова

від 04.11.2021 по справі 526/1777/21

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1777/21

Провадження № 3/526/679/2021

П О С Т А Н О В А

05 листопада 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

прокурора ОСОБА_1

адвоката Козленка О.М.

особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч справу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, яка надійшла від начальника 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області ДСР Національної поліції України майора поліції Каланшика Віталій Володимирович про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саки, АР Крим, громадянин України, освіта вища, розлучений, проживає АДРЕСА_1 , працює військова частина НОМЕР_1 - командир кадру, ідентифікаційний код невстановлений,

за ст. 172-4 ч.2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.07.2018 № 163 капітана запасу ОСОБА_2 , який прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України строком на три роки та призначений на посаду командира кадру 146 окремого батальйону територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_3 з 19.07.2018 знято з військового обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_4 , вручено припис та направлено для проходження військової служби за контрактом до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Капітана запасу ОСОБА_2 , призначеного наказом Міністра оборони України від 02.07.2018 № 404 на посаду командира кадру військової частини НОМЕР_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 19.07.2018 зарахувано до списків особового складу на всі види забезпечення, вважати таким, що справи і посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків.

Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Міністерства оборони України від 10.08.2018 № 167 капітану ОСОБА_2 присвоєно чергове військове звання «майор».

Згідно примітки до ст. 172-4 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.

Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Згідно ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до вимоги ч.12 ст.6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Отже, майор ОСОБА_2 є військовою посадовою особою Збройних Сил України, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Підпунктом 2 частини 1 статті 25 Закону № 1700-VII вказано, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється входити до складу (якщо інше не передбачено Конституцією або законами України): правління; інших виконавчих чи контрольних органів; наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійної комісії господарської організації).

Порушення заборони буде мати місце (крім винятків, визначених у ст. 25 Закону) за таких умов: особа належить до суб`єктів, визначених саме п. 1 ч. 1 ст.3 Закону; особа входить до складу правління, іншого виконавчого чи контрольного органу, наглядової ради; юридична особа, до складу органу, управління якої входить особа, що має правовий статус підприємства або організації; така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Відповідальність за порушення цієї заборони настає незалежно від того, чи вчиняла особа будь-які дії на посаді в органі управління, чи здійснювало таке підприємство/організація господарську діяльність та чи отримувало дохід, а також незалежно від отримання доходу особою від такої діяльності.

Із системного аналізу положень ГК, ЦК, а також спеціальних законів, які регулюють правовий статус окремих видів господарських товариств, підприємств, організацій можна зробити висновок, що до системи органів управління підприємства/організації входять: вищий орган (загальні збори); виконавчий орган (колегіальний - правління або дирекція, одноособовий - директор); контролюючі наглядові органи (наглядова рада, ревізійна комісія (ревізор).

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. При цьому, військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення у розмірах, стимулюючих заінтересованість громадян у військовій службі.

Проте, в порушення наведеного законодавства та встановлених законом обмежень і заборон, перебуваючи на державному забезпеченні, ОСОБА_2 , вчинив порушення встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу правління, а саме був керівником (головою) Споживчого товариства «Лісова Пісня» (код 37937870).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є одним із засновників Споживчого товариства «Лісова Пісня» (код 37937870) та з 26.07.2012 по 02.07.2021 входив до складу органу правління, а саме був керівником (головою) Споживчого товариства «Лісова Пісня» (код 37937870).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та. їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Полтавській області від 17.05.2021 № 747375/16-31-12-01-18 посадовими особами Споживчого товариства «Лісова Пісня» (код 37937870, юридична адреса: Полтавська область, Гадяцький район, с. Вельбівка, вул. Полтавська, 15) є керівник - ОСОБА_2 , головний бухгалтер - ОСОБА_3 ; засновники товариства: ОСОБА_2 (бенефіціарний власник), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; Основний вид діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.?

Відповідно до податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) загальна сума доходу СТ «Лісова Пісня» за 2018 рік склала - 48,0 тис. грн., 2019 рік - 48,0 тис. грн., 2020 рік - 48,0 тис. грн. Остання звітність подана 09.05.2021.

Отже, ОСОБА_2 , перебуваючи з 19.07.2018 по теперішній час на посаді командира кадру військової частини НОМЕР_1 , маючи військове звання майор, будучи військовою посадовою особою Збройних сил України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-4 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700VII у період часу з 19.07.2018 по 02.07.2021 входив до складу органу правління, а саме був керівником (головою) Споживчого Товариства «Лісова Пісня» (код 37937870), що має на меті одержання прибутку, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-4 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні корупційного діяння, так як він не виконав усього необхідного алгоритму дій для його виходу з членів правління та складання повноважень голови правління товариства, яке має на меті одержання прибутку. Згідно офіційних реєстрів він значився керівником СТ «Лісова пісня» до липня 2021 року.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що не мав жодного умислу на вчинення корупційного правопорушення чи взагалі порушення діючого законодавства України. Після перебування у 2014 -2015 роках у зоні АТО він вирішив повернутись на військову службу орієнтовно у травні 2018 року, після чого відразу ж став приймати міри по припиненню своєї підприємницької діяльності, яку розпочав під час перебування у запасі з 27.05.1992 року по 02.07.2018 року. 11 липня 2014 року всі свої повноваження по веденню підприємницької та господарської діяльності передав дружині ОСОБА_6 згідно довіреності від 11.07.2014 року, посвідченої приватним нотаріусом Гадяцького нотаріального округу Заєць Н.М. В період травня червня 2018 року він направляв листи засновникам з метою скликання зборів для звільнення його з посади голови правління, однак останні проігнорували його прохання. 10.07.2018 року ним було видано наказ № 2 від 10.07.2018 року про звільнення з посади голови правління і в цей же день отримав трудову книжку з відповідним записом про звільнення. Тому вважаючи, що він вчинив усі дії по складенню своїх повноважень голови правління приступив до виконання військових посадових обов`язків командира кадру в/ч НОМЕР_1 19.07.2018 року, вважаючи, що він не входив до складу виконавчого органу комерційного підприємства, що має на меті одержання прибутку і ці обставини не спростовані ініціатором складання протоколу.

Адвокат Козленко О.М. пояснив, що системний правовий аналіз доводів ініціатора протоколу № 303 від 14.07.2021 року про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП підзахисним ОСОБА_2 є надуманою та такою, що не узгоджується з нормами діючого законодавства. Документально доведеним факт, що на момент призначення та вступу ОСОБА_2 до виконання військових посадових обов`язків командира кадру в/ч НОМЕР_1 19.07.2018 року, він був уже звільнений з посади Голови правління СТ «Лісова пісня» з 10.07.2018 року, тобто вочевидь він не входив до складу виконавчого органу комерційного підприємства, що має на меті одержання прибутку і ці обставини не спростовані ініціатором протоколу.

Судом встановлено що, військову службу в якості курсанта ОСОБА_2 , як офіцер, розпочав з 01.08.1986 року при існуванні СРСР і проходив до фактичного звільнення зі служби в запас 27.05.1992 року, що зазначено у довідці, виданій т.в.о військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 , майором ОСОБА_7 .

26.07.2012 року ОСОБА_2 ,, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 провели загальні збори засновників Споживчого товариства «Лісова пісня» про що оформили відповідний протокол № 1.

Згідно рішення загальних зборів засновників споживчого товариства «Лісова пісня» від 26.07.2012 року ОСОБА_2 був обраний головою споживчого товариства і згідно Наказу № 1 від 26.07.2012 року за власним підписом приступив до виконання обов?язків голови споживчого товариства.

05.06.2014 року, як офіцер запасу, ОСОБА_2 був мобілізований для захисту України від військової агресії на сході країни і проходив службу до 25.05.2015 року, коли повторно був звільнений у запас по завершенню покладених на його обов?язків.

11 липня 2014 року ОСОБА_2 посвідчив три довіреності, за якими свої повноваження як ФОП, голова правління «Лісова пісня» та безпосередньо СТ «Лісова пісня» по веденню підприємницької та господарської діяльності передав дружині ОСОБА_6 . Довіреності від 11.07.2014 року посвідчені приватним нотаріусом Гадяцького нотаріального округу Заєць Н.М.

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до співзасновників, як учасників загальних зборів, з заявою про звільнення його з посади голови та виключення зі складу засновників споживчого товариства з 29.05.2018.

Заяву було направлено 15.05.2018 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу засновників СТ «Лісова пісня», однак збори не відбулися, так як інші засновники не з`явилися для участі в них.

05.06.2018 року ОСОБА_2 повторно звернувся до загальних зборів засновників з заявою про звільнення з посади голови товариства та виключення зі складу засновників споживчого товариства з 12.06.2018. Заяву було направлено 05.06.2018 листом з повідомленням про вручення на адреси засновників СТ «Лісова пісня», однак жодної відповіді не надійшло і листи було повернуто по за закінченням встановленого строку їх зберігання.

19.06.2018 року ОСОБА_2 втретє звернувся до загальних зборів засновників з заявою про звільнення з посади голови та виключення зі складу засновників споживчого товариства з 10.07.2018. Заяву було направлено 19.06.2018 листом з повідомленням про вручення на ті ж адреси засновників СТ «Лісова пісня», що зазначені в їхніх паспортах. Відповіді чи будь-якої реакції на заяву не надійшло.

Згідно наказу № 2 від 10.07.2018 року ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням з посади керівника виконавчого органу СТ «Лісова Пісня» та цього ж дня ним отримано трудову книжку.

Наказом Міністра оборони України № 404 від 02.07.2018 року за власним бажанням ОСОБА_2 був прийнятий на службу по контракту та призначений на посаду командира кадру 146 окремого батальйону територіальної оборони Гадяцького району Полтавської області.

В подальшому наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 163 від 19.07.2018 року ОСОБА_2 був зарахований до особового складу в якості командира кадру 146 окремого батальйону територіальної оборони, якому визначено умовне найменування військова частина НОМЕР_1 , а відтак саме з 19.07.2018 року приступив до фактичного виконання покладених на нього службових військових обов?язків командира в\ч НОМЕР_1 .

Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » МО України № 167 від 10.08.2018 року ОСОБА_2 було присвоєно військове звання майор.

2 липня 2021 року до реєстраційних документів СТ «Лісова пісня» було внесено зміни в частині відомостей про керівника юридичної особи, зазначено ОСОБА_6 .

Дослідивши матеріали адміністративного правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів по справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 2 ст.172-4КУпАП порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації) утворює склад адміністративного правопорушення.

Разом з цим відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», корупція визначається як використання особою наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Вирішуючи питання про наявність в діях особи складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, враховується наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення, яка, виходячи із визначення поняття корупційного правопорушення, викладеного в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини.

Згідно інформаційного листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17, суб`єктивна сторона корупційного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_9 ознакою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, є не вчинення жодних дій щодо виходу із складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті отримання прибутку.

За рішенням загальних зборів від 26.07.2012 року, ОСОБА_2 був обраний Головою споживчого товариства і згідно Наказу № 1 від 26.07.2012 року за власним підписом приступив до виконання обов?язків голови СТ і після цього став займатись даною діяльністю до надходження йому пропозиції проходження військової служби за контрактом, яка не передбачала можливість таких суміщень.

Як встановлено за результатом розгляду справи, ОСОБА_2 тричі звертався до співзасновників, як учасників загальних зборів, з заявою про скликання зборів засновників з метою звільнення його з посади голови правління та виключення зі складу засновників споживчого товариства, однак такі звернення залишились безрезультатними. Співзасновники чи то проігнорували, чи умисно не зібралися на збори для розгляду таких заяв.

На вказаний період доручення про передачу ведення підприємницької та господарської діяльності на ім`я ОСОБА_6 залишалося чинним.

Згідно наказу № 2 від 10.07.2018 року ОСОБА_2 звільнився за власним бажанням з посади керівника виконавчого органу СТ «Лісова Пісня».

При цьому суд враховує той факт, що вирішення питання звільнення ОСОБА_2 з посади директора товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства (згідно статуту). Будь-яких інших механізмів вирішення цього питання статутом товариства та чинним законодавством передбачено не було. Отже, ОСОБА_2 був позбавлений можливості самостійно, лише з власної волі, скласти свої повноваження.

Таким чином, суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 вжив всіх заходів для виходу зі складу правління споживчого товариства.

В судовому засіданні прокурор акцентував свою увагу на тому, що СТ «Лісова пісня» було створено і вело свою діяльність з метою отримання прибутку і вказує, що відсутність прибутку не має в даному випадку ніякого ключового значення.

З приводу даних міркувань суд виходить з положень ст.1 Закону України «Про споживчу кооперацію, в якій зазначено, що споживча кооперація в Україні - це добровільне об`єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Таке ж положення міститься і в п.1 р.1 Статуту споживчого товариства «Лісова пісня», де вказано, що метою діяльності товариства є поліпшення свого економічного та соціального стану.

Жодних доказів про те, що СТ «Лісова пісня» створено як юридичну особу з метою одержання прибутку у справі немає, як немає доказів і отримання такого прибутку. Згідно повідомлення ГУ ДПС у Полтавській області від 10.09.21 з урахуванням уточнених податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік та 1 півріччя 2021 року, які подані до податкового органу, суми доходу, за вказані звітні періоди, відсутні.

Суд також звертає увагу, що поняття входження до складу правління і складу засновників не є тотожними, а діяльність споживчих товариств має суттєві відмінності від інших форм господарювання.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні.

Пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

Оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, враховуючи дані, викладені в протоколі про адміністративні правопорушення та досліджені матеріали, вважаю, що під час судового розгляду не встановлено наявності у ОСОБА_2 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, натомість ним вживались заходи, спрямовані на уникнення настання негативних наслідків, що могли б виразитись у порушенні обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Окрім цього споживче товариство, головою правління якого був ОСОБА_2 не мало на меті одержання прибутку, як то визначено у фабулі ч.2 ст. 172-4 КУпАП.

За наведених обставин, суд вважає, що у даному випадку не відбулась подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП та, відповідно, у діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

- закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.

Головуюча: Л. В. Максименко