Ухвала

від 21.10.2021 по справі 757/53197/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53197/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 28.07.2014 року в рамках криінального провадження №12014000000000214 від 16.05.2014,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, посилаючись на наступні факти та обставини. Генеральною прокуратурою України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000214 від 16.05.2014 за фактом заволодіння невстановленими особами правом власності на земельні ділянки загальною площею понад 80 га на території Києво-Святошинського району Київської області шляхом обману в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Матеріали кримінального провадження № 12014000000000214 об`єднані з матеріалами кримінального провадження №42013110000000029, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Ухвалою слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва від28.07.2014у справі№ 757/20658/14-кв порядкузабезпечення заходіввищевказаного кримінальногопровадження,серед іншихземельних ділянок,накладено арештна належні ОСОБА_4 земельніділянки натериторії Софіївсько-Борщагівської сільськоїради Києво-Святошинськогорайону Київськоїобласті,що маютькадастрові номери:3222486200:04:001:5025,3222486200:04:001:5024,3222486200:04:001:5023,3222486200:04:001:5041,3222486200:04:001:5031,3222486200:04:001:5029,3222486200:04:001:5027,3222486200:04:001:5026,3222486200:04:001:5028,3222486200:04:001:5040,3222486200:04:001:5042. Як зазначено в клопотанні адвоката, ОСОБА_4 набув право власності на вищезазначені земельні ділянки на підставі договорів купівлі продажу з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що підтверджується копіями таких договорів. Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває з травня 2014 року, а арешт на майно накладено 28.07.2014, жодній особі про підозру у вчиненні злочину не оголошено, а версія органу досудового розслідування про те, що вищезазначені земельні ділянки становлять собою майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України належним чином не досліджена. По суті,незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на вказане майно, яке перебуває у власності заявника. Підозра заявнику чи іншим особам не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Крім того, як вбачається із копій долучених до даного клопотання договорів купівлі-продажу та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_4 є добросовісним набувачем вищезазначених земельних ділянок на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Вищезазначений факт також підтверджується рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.07.2018 (справа № 369/7678/18), яке набрало законної сили 13.08.2018. Зазначене в своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування. Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд клопотання у відсутність, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Прокурор в судове засідання не з`явився, електронною поштою направив заяву про розгляд клопотання у відсутність, проти клопотання заперечує у повному обсязі, просить відмовити. Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку. Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2014 у справі № 757/20658/14-к в порядку забезпечення заходів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014000000000214 від 16.05.2014, серед інших земельних ділянок, накладено арешт на належні ОСОБА_4 земельні ділянки на території Софіївсько-Борщагівської сільської радиКиєво-Святошинського району Київської області, що мають кадастрові номери: 3222486200:04:001:5025, 3222486200:04:001:5024, 3222486200:04:001:5023, 3222486200:04:001:5041, 3222486200:04:001:5031, 3222486200:04:001:5029, 3222486200:04:001:5027, 3222486200:04:001:5026, 3222486200:04:001:5028, 3222486200:04:001:5040, 3222486200:04:001:5042. Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2014 при накладенні арешту на земельні ділянки на території Софіївсько-Борщагівської сільськоїради Києво-Святошинського району Київської областіслідчий суддя виходив з доводівклопотання органу досудового розслідування, що вони відповідають критеріям, визначеним ст. 167 КПК України, а саме можуть містити відомості про обставини вчинення кримінальних правопорушень. У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98). Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_4 належними йому земельними ділянками, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 28.07.2014 року в рамках криінального провадження №12014000000000214 від 16.05.2014 задовольнити. Скасувати арешт, накладений Ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/20658/14-к від 28 липня 2014 року на земельні ділянки на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, які належать на праві власності ОСОБА_4 , що мають кадастрові номери: 3222486200:04:001:5025, 3222486200:04:001:5024, 3222486200:04:001:5023, 3222486200:04:001:5041, 3222486200:04:001:5031, 3222486200:04:001:5029, 3222486200:04:001:5027, 3222486200:04:001:5026, 3222486200:04:001:5028, 3222486200:04:001:5040, 3222486200:04:001:5042.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1