Ухвала

від 01.11.2021 по справі 757/57193/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57193/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участю сторін:

представника особи, яка подала клопотання адвоката ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Київський електротранспортний завод» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва №757/56349/21-к від 25.10.2021, в рамках кримінального провадження №42021000000000663 від 30.03.2021, -

В С Т А Н О В И В :

28.10.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «Київський електротранспортний завод» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва №757/56349/21-к від 25.10.2021, в рамках кримінального провадження №42021000000000663 від 30.03.2021.

В обґрунтування доводів клопотання, з врахуванням наданих доповнень, адвокат стверджує, що ознайомившись з текстом судового рішення про арешт майна та матеріалами, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала необхідність застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, вважаю, що викладені у ньому висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а при його ухваленні слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду та істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону, що в сукупності перешкодило суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв`язку з чим арешт накладено необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Також, адвокат вказує, що арешт на майно, яке перебуває в користуванні та у власності ПрАТ «Київський електротранспортний завод», накладено необґрунтовано, оскільки в ході надання правової допомоги отримані додаткові відомості на підтвердження необґрунтованості накладеного арешту.

Так, для кримінально-правової кваліфікації дій за статтею 364 КК України, необхідна обов`язкова наявність факту заподіяння шкоди.

Адвокат вважає, що до матеріалів клопотання про арешт майна не долучено жодного допустимого та належного доказу, що підтверджує наявність факту заподіяння шкоди будь-яким охоронюваним законом інтересам. Більше того, про факт заподіяння будь якої шкоди в клопотанні взагалі мова не йдеться.

Натомість питання про наявність шкоди за наведених обставин є досить незрозумілим, оскільки земельна ділянка, про арешт якої в своєму клопотанні просив прокурор, та яке задоволено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, протягом тривалого періоду часу перебуває у строковому платному користуванні добросовісного землекористувача - ПрАТ «Київський електротранспортний завод».

Так, відповідно до п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою, як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту» (правонаступником якого є ПрАТ «Київський електротранспортний завод») як орендарем, від 16.07.2004 року (далі Договір від 16.07.2004), нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу) становить 45 528 986 грн. 87 коп.

Згідно п. 4.2. Договору від 16.07.2004 розмір орендної плати за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 (одна ціла і п`ять десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Таким чином, за умовами Договору від 16.07.2004 Відкритим акціонерним товариством «Київський завод електротранспорту» (правонаступником якого є ПрАТ «Київський електротранспортний завод») сумарно за 15 років користування земельною ділянкою (до моменту змінення її цільового призначення) сплачено 69 582 494,49 грн., що на 24 053 508,49 грн. більше від нормативної грошової оцінки арештованої земельної ділянки.

В подальшому, в результаті зміни за кошти ПрАТ «Київський електротранспортний завод» цільового призначення арештованої земельної ділянки, нормативна грошова оцінка Земельної ділянки склала 297 570 870 грн. 34 коп. а річна орендна плата за Земельну ділянку була встановлена у розмірі 10 462 688 грн. на рік.

Загалом, за весь період строкового платного користування земельною ділянкою 8000000000:79:083:0001, площею 5,3292 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2 ПрАТ «КЕЗ» добросовісно виконував покладені обов`язки щодо внесення орендних платежів що також свідчить про суворе дотримання вимог договору оренди землі та загалом за період користування земельною ділянкою було сплачено 9 504 311,08 грн. та аналогічні платежі заплановані на наступні періоди.

Таким чином, в результаті зміни цільового призначення земельної ділянки силами та коштами добросовісного землекористувача, розмір платежів, які надходять до бюджету на даний час істотно збільшилися і в жодному випадку не можуть свідчити про наявність в діях будь-яких службових осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки негативні кримінально-правові наслідки апріорі відсутні як такі.

Так, арешт земельної ділянки із забороною проведення будь яких будівельних робіт на її території має своїм наслідком необґрунтовано надмірне посягання на здійснення законної господарської діяльності, прикладом якого є, серед інших, будівництво школи за інвестиційним договором від 27.10.2020 року, укладеного між ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТНИЙ ЗАВОД» та ТОВ «БУДІВНИЦТВО ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ».

Відповідно до п.1.1. Договору, його предметом є інвестиційна участь Інвестора у будівництві об`єкта інвестування «Комплексного навчального закладу по ГП № 12» (І черга будівництва), який є окремою чергою, будується в складі Об`єкту будівництва: «Будівництво житлово-громадського комплексу з об`єктами соціального призначення на вул. Велика Васильківська, 143/2 у Печерському районі м. Києва».

Загальна вартість інвестицій за Договором складає 6 152 206,98 грн. а застосований необґрунтований арешт має своїм наслідком лише загрозу зриву строків виконання зобов`язань за Договором інвестування, можливі складнощі у завершенні будівництва, середі інших, об`єктів соціального призначення, можливі штрафні санкції відносно добросовісного користувача земельної ділянки.

З врахуванням зазначеного, адвокат вважає, що долученими до свого клопотання документами прокурор сам спростовує наявність факту вчинення кримінального правопорушення та порушення службовими особами Київської міської державної адміністрації та ТОВ «КЕЗ» вимог чинного законодавства, а також спричинення яких небуть негативних наслідків з огляду на наступне.

Також, адвокат звертає увагу, що аналізуючи наведені прокурором у своєму клопотанні обставини, нібито, встановлені під час досудового розслідування порушень містобудівного законодавства, абсолютно незрозумілим є здійснення розслідування саме за статтями 364 КК України, котре за своєю правовою природою жодних чином не відносяться до категорії правопорушень, пов`язаних із незаконним або самовільним будівництвом.

Щодо визнання майна речовим доказом, звертається увага, що дана позиція носить суто формальний характер, оскільки причинами, які послугували прийняття такого рішення прокурором послугувало те, що земельна ділянка є об`єктом кримінально протиправних дій службових осіб виконавчого органу КМДА та ПрАТ «КЕЗ», а також використовується кримінально протиправним шляхом.

Єдиною підставою, яка послугувала для звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про арешт майна є мета збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Водночас, відповідно до долученої до клопотання постанови від 18.10.2021, прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , попри відсутність достатніх для цього підстав, що також викладено у вказаному клопотанні, визнано речовим доказом лише земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, площею 5, 3292 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2.

Жодна споруда чи будівля із числа комплексу будівель та споруд, які знаходяться на вищевказаній земельній ділянці речовим доказом у кримінальному провадженні визнані не були.

А тому, зазначення в клопотанні необхідності застосування заборон до будівель і споруд ПрАТ «КЕЗ» без підтвердження їх значення до обставин, які встановлюються в кримінальному провадженні та без визнання їх речовим доказом є безпідставним, а рішення слідчого судді в цій частині є необґрунтованим.

Також, адвокат зветає увагу, що із копії дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №ІУ 013210805771 від 11.08.2021 року вбчається, що ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТНИЙ ЗАВОД» є замовником будівництва, а також орендарем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:083:0001 (витяг з державного реєстру договору оренди додається).

Заборона виконувати будівельні роботи на земельній ділянці обмежує право ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТНИЙ ЗАВОД» на здійснення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці на невизначений термін. Протягом усього часу наявності арешту майна, ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТНИЙ ЗАВОД» буде нести витрати пов`язані із сплатою орендної плати за земельну ділянку, надану під будівництво об`єкту без можливості виконання будівельних робіт.

Крім цього, існує велика загроза понесення додаткових збитків у вигляді сплати орендної плати в подвійному розмірі, а як крайня міра дострокового розірвання договору оренди за ініціативою Київської міської ради. Все це є реальним та невиправданим ризиком для ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТНИЙ ЗАВОД», оскільки умовами п. 4.13 договору оренди на земельну ділянку передбачено, якщо будівництво об`єкта не розпочато у термін, визначений п.п. 8.4. Договору, орендна плата встановлюється у подвійному розмірі, а Орендодавець згідно абз. 6 п.п. 11.4, п. 11 договору набуває право в односторонньому порядку ініціювати розірвання договору у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

До отримання дозволу на виконання будівельних робіт ПрАТ «КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТНИЙ ЗАВОД», як замовник будівництва, відповідно до вимог чинного законодавства, отримав містобудівні умови і обмеженні забудови земельної ділянки, технічні умови для приєднання об`єкту до інженерних мереж, та інші вихідні дані; уклав договір на приєднання об`єкту до електричних мереж та сплатив відповідно до умов укладеного договору плату за приєднання; на підставі договорів, укладених з проектувальниками, була розроблена проектна документація на будівництво об`єкта, яка отримала позитивний висновок експертизи, завершується розроблення робочої документації на будівництво; укладено договори з генеральним підрядником ТОВ «КАНБУД», договори на здійснення авторського та технічного нагляду

З врахуванням зазначеного, даний арешт було накладено без врахування правових підстав, детальним вивченням обставин, що призводить до довготривалих негативних наслідків для товариства, а тому підлягає скасуванню.

Адвокат в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з зазначених в ньому підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки арешт є актуальним, та необхідний з метою збереження речових доказів.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000000663 від 30.03.2021за ч. 2 ст. 364 КК України щодо можливого зловживання службовим становищем службовими особами виконавчого органу Київської міської державної адміністрації під час поновлення договору оренди землі та зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, що спричинило тяжкі насліди.

Процесуальне керівництво здійснює група прокурорів Офісу Генерального прокурора.

Так, в рамках провадження 25.10.2021 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/56349/21-к було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, площею 5,3292 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2 та належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перебуває у користуванні за договором оренди у ПрАТ «Київський електротранспортний завод», код 014012017,шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, тобто заборони знищення будівель та споруд, які на ній знаходяться, заборони здійснення будівельних робіт на об`єктах, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, а також зміни її конфігурації або цілісності.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді 25.10.2021 року, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що дане майно має ознаки предмету кримінального правопорушення, а також є засобом вчинення кримінального правопорушення та підпадають під ознаки ст. 98 КПК України.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що на момент розгляду даного клопотання з доводів та наданих доказів адвоката вбчається, що товариство здійснює законну діяльність та відношення до кримінального провадження немає. Оскільки, з тверджень адвоката, діяльність товариства не несе негативних наслідків для третіх осіб та здійснювалсь з наданням відповідних дозволів та у відповідності до договорів.

Таким чином, на день розгляду скасування арешту представником власника майна, після постановлення ухвали про накладення арешту, зі спливом часу було доведено відсутність підстав у продовженні даного заходу, з наведених вище підстав. Тому подальше втручання у діяльність товариства буде нести наслідки для його господарської діяльності, окрім цього, у органу досудового розслідування було достатньо часу з моменту накладення арешту дослідити, чи має відношення майно до кримінального провадження.

Відтак, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки надані пояснення та докази адвокатом спростовують позицію сторони обвинувачення.

Таким чином, версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №42021000000000663, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими новими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку, що правова підстава для арешту майна заявника, станом на день розгляду даного клопотання, спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи станом на день розгляду підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва №757/56349/21-к від 25.10.2021, в рамках кримінального провадження №42021000000000663 від 30.03.2021, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, площею 5,3292 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2 та належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перебуває у користуванні за договором оренди у ПрАТ «Київський електротранспортний завод», код 014012017, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, тобто заборони знищення будівель та споруд, які на ній знаходяться, заборони здійснення будівельних робіт на об`єктах, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:083:0001, а також зміни її конфігурації або цілісності.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1