Постанова

від 27.09.2007 по справі 37/188-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2007

р.                                                          

Справа № 37/188-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О.,

судді Барбашова С.В. , Плужник О.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за

участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи

- підприємця ОСОБА_1, смт. Сахновщина, Харківська область  (вх. № 2736 Х/3) на рішення господарського

суду Харківської області від 07.08.07 р. по справі № 37/188-07

за позовом Дочірнбого

підприємства "Оптор" Харківського обласного споживчого товариства м.

Харків

до Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, смт. Сахновщина, Харківська область

про стягнення 2 858,49 грн.

встановила:

Дочірнє підприємство «Оптор» Харківського обласного споживчого

товариства, м. Харків   звернулося до

господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Сахновщина, Харківська область  суму заборгованості у розмірі 2858,49грн. за

договором позики.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2007р. по

справі                  № 37/188-07

(суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь

позивача заборгованість за договором позики в сумі 2858,49 грн., 102,00 грн.

державного мита та 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав

апеляційну скаргу, в якій зазначив, що при винесенні рішення місцевим судом

були порушені норми процесуального права, а також неповністю з'ясовані

обставини, які мають значення для справи. При цьому посилається на те, що

Дочірнє підприємство «Оптор» Харківського обласного споживчого товариства не є

фінансовою установою та не має права надавати позики, в зв'язку з чим, на думку

відповідача, його діяльність по наданню позик не підлягає судовому захисту. На

цій підставі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове

рішення, яким в задоволенні позовних 

вимог відмовити повністю.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає

оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи відповідача, викладені

ним в апеляційній скарзі такими, що не відповідають дійсності, посилаючись на

те, що договір позики НОМЕР_1, укладений між сторонами по справі, відповідає

вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансові послуги в

державному регулюванні ринків фінансових послуг», він не є фінансовою послугою,

оскільки його умовами не передбачано сплати процентів за користування грошовими

коштами та отримання прибутку. Просить залишити рішення без змін, апеляційну

скаргу без задоволення.

Позивач, будучи належним чином повідомлена про місце, день та час

розгляду справи, свого представника 25.09.2007 р. у судове засідання не

направив, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не

повідомив.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних

заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи,

колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника

позивача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази

по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги

в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого

представника відповідача, який підтвердив свою позицію, викладену в апеляційній

скарзі, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги

без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від

07.08.2007 року без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської

області виходив з результатів встановлення та дослідження документально

підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 05 жовтня 2005 року між

позивачем та відповідачем укладено договір позики НОМЕР_1. Відповідно до п. 1

цього договору позивач передав відповідачу суму в розмірі 6138,64 грн, яку

відповідач зобов'язувався повернути у повному обсязі (а.с. 6).

Згідно п.3 договору відповідач зобов'язаний повернути вказану суму

відповідно до графіка погашення заборгованості, тобто до вересня 2006 року  (а.с. 7).

Крім того,  листом від

01.09.2006р. відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зобов'язувалась

сплачувати кошти згідно договору позики НОМЕР_1 в розмірі 3 957,31 грн.  по 330 грн. щомісячно (а.с. 10).

Отже, матеріали справи свідчать, що сторони своїми діями та

письмовими документами підтвердили досягнення згоди щодо всіх суттєвих умов

договору позики НОМЕР_1 Факт виконання договору сторонами та прийняття такого

виконання свідчить про узгодження сторонами істотних умов вже в процесі самого

його виконання, в тому числі і порядку розрахунків.

Згідно частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за

договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні

(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а

позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів

(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу передбачено, що

позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій

самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій кількості, такого

самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк

та в порядку, що встановлені договором.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором позики виконав не

в повному обсязі, в зв'язку з чим не сплаченою залишилась сума заборгованості в

розмірі 2858,49 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін)

виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який

час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 29.12.06 р. звернувся

до відповідача з  претензією про

повернення займу (а.с. 9), яка останнім залишилась без відповіді,  а сума боргу не сплаченою.

З огляду на такі фактичні обставини, місцевий господарський суд

правомірно визнав позовні вимоги Дочірнього підприємства «Оптор» Харківського

обласного споживчого товариства стосовно стягнення заборгованості в розмірі

2858,49 грн. за договором позики НОМЕР_1 обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню, оскільки вони відповідають вимогам чинного

законодавства та ґрунтуються на встановлених під час розгляду справи обставинах.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевим

господарським судом під час вирішення справи порушені норми Господарського

процесуального кодексу України та не взято до уваги, що діяльність Дочірнього

підприємства «Оптор» Харківського обласного споживчого товариства по наданню

позики не підлягає судовому захисту, оскільки, на його думку, позивач не є

фінансовою установою та не має права надавати позики.

Колегія суддів  вважає

наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача  безпідставними та такими, що не мають ніякого

відношення до суті позовних вимог та предмету спору, а саме стягнення заборгованості

в розмірі 2858,49 грн. за договором позики НОМЕР_1, яка, в свою чергу,

відповідачем визнається у повному обсязі, будь-якими доказами не спростована.

До того ж, сам відповідач з окремим позовом про визнання недійсним  договору позики НОМЕР_1 в установленому

законом порядку до господарського суду не звертався, а  під час вирішення спору в місцевому

господарському суді та суді апеляційної інстанції  жодного документу з правовим обґрунтуванням

на підтвердження правомірності своєї позиції по справі так і не надав.

Таким чином, відповідач  в

апеляційній скарзі не довів належним чином, в чому саме виявилося порушення

місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права  в частині стягнення з відповідача

заборгованості в розмірі 2858,49 грн. за договором позики  НОМЕР_1

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивні вимоги

Дочірнього підприємства «Оптор» Харківського обласного споживчого

товариства  підтверджуються матеріалами

справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим правомірно

визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню, а посилання

відповідача в апеляційній скарзі на необґрунтованість позовних вимог, є

безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена

фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення

господарського суду Харківської області від 07.08.2007 року по справі № 37/188-07

прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з

яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою

для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст.

103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія

суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2007р.

по справі                  № 37/188-07

залишити без змін.   

         Головуючий суддя                                                                   

Демченко В.О. 

                                 Судді                                                                    Барбашова

С.В. 

Плужник О.В.