Ухвала

від 05.11.2021 по справі 287/1295/20

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 287/1295/20

2/287/304/21

У х в а л а

"05" листопада 2021 р. м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

27.10.2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розподілена судді Винару Л.В.

03.11.2021 року на запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З позовної заяви вбачається, що позивачкою не дотримані норми ст. 175 ЦПК України, а саме:

- не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивачки та відповідача;

- відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- не зазначено щодо наявності у позивачки або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У вступній частині позовної заяви позивачка зазначає свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не відповідає матеріалам справи, оскільки з копії ID-картки № НОМЕР_1 , виданої 24.01.2019 року органом видачі № 1828 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому в цій частині позовну заяву слід уточнити.

Також, у вступній частині позовної заяви позивачка зазначає зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , проте з інформації Олевської міської ради Житомирської області від 02.11.2021 року за вих. № 4050 вбачається, що Олевській міській раді Житомирської області зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 невідоме, тому в цій частині позовну заяву також слід уточнити.

У описовій частині позовної заяви позивачка зазначає, що від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , проте до позовної заяви додано копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , тому в цій частині позовну заяву також слід уточнити.

У прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі ј частини заробітної плати (доходу), щомісячно, але не менше встановленого законом мінімуму, проте не зазначає з якої та по яку дату слід проводити стягнення аліментів з відповідача, тому і в цій частині позовну заяву слід уточнити.

Також, у прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд витребувати з Лугинського відділення Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Житомирській області реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме ідентифікаційний номер відповідача ОСОБА_2 .

Згідно з ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Частина 2 вищезгаданої статті передбачає, що у клопотанні про витребування доказів зазначаються вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Проте, у матеріалах справи відсутні відомості про вжиття позивачкою заходів для отримання зазначеного документа самостійно або докази про вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Однак, всупереч вимог ст.95 ЦПК України копії матеріалів, що додані до копії позовної заяви не засвідчені належним чином, що свідчить про не відповідність позовної заяви приписам ЦПК України .

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).

На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).

Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі Артіко проти Італії (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175 , 177 , 185 , 258 , 260 ЦПК України , суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В.Винар