Рішення

від 12.10.2021 по справі 757/61047/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61047/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 рокуПечерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого : судді Соколова О.М,

при секретарі: Проскурні А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Айсенс ЛТД про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року до Печерського районного міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Айсенс ЛТД про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2008 року йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . У 13.11.2017 року під час візиту представника ПАТ КБ Приватбанк з метою перевірки місцезнаходження ТОВ Айсенс ЛТД , йому стало відомо, що про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Айсенс ЛТД , за місцем реєстрації позивача. Крім того, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач дізнався про існування ТОВ Айсенс ЛТД , яка зареєстрована за адресою розташування його квартири. Разом з тим, позивачем не укладалися договори оренди або будь-які інші правочини з даними громадськими організаціями, не надавалася будь-яка згода на використання квартири для реєстрації її місцезнаходження, у даному приміщенні не ведеться їх діяльність та не розташовані їх офіси. Тобто, дане товариство без його відома та його згоди зареєструвало своє місцезнаходження в квартирі, яка належить йому на праві власності, чим порушили його право на користування та розпорядженням своїм майном.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, проте представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Проте подали заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, на підставі положень статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 09.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кравченко І.С., зареєстрованим в реєстрі за № 4119 (а.с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесена запис про проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ Айсенс ЛТД , за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачу (а.с. 13-17).

При цьому, як встановлено судом з матеріалів справи та матеріалів реєстраційної справи ТОВ Айсенс ЛТД , позивач жодних договорів з останніми про передачу в оренду квартири, як власник не укладав та згоди на використання квартири в якості юридичної адреси також ним надано не було.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановленим судом.

Згідно зі ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІVпередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права .

Виходячи з міжнародно-правових зобов`язань держави, положень ст. 8 Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до вимог ч. 1ст.9 Конституції ратифікована Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у частині першій ст. 1 Першого протоколу до Конвенції Захист власності передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .

З огляду на вказане, право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважитися. З положеннями ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції в повній мірі кореспондуються і приписи ст. 321 ЦК України, якими, зокрема передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України встановлює, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи та фізичну особу - підприємця вноситься до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частина 1 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно п.2 ч.1 ст.25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, державна реєстрація ТОВ Айсенс ЛТД , за адресою належної позивачу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без волевиявлення останнього, є втручанням у право його власності і таке втручання не відповідає критеріям законності та порушує його право власності, що гарантується Конституцією України, у зв`язку з чим реєстрація юридичних осіб перешкоджає позивачу вільно користуватися своїм майном, а отже перешкоди, які чиняться у користуванні власністю повинні бути усунені.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та виходячи з вимог чинного законодавства, якими регламентовані правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Айсенс ЛТД про зобов`язання вчинити дії є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 317, 319, 383, 386, 391 ЦК України та ст. 12, 13, 19, 81, 141, 158, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Айсенс ЛТД про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведену реєстрацію від 30.10.2017 місцезнаходження юридичної особи: Товариства з обмеженою відповідальністю Айсенс ЛТД (ЄДРПОУ: 41691226) за адресою місцезнаходженням належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айсенс ЛТД (ЄДРПОУ 41691226) на користь ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 704.80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація 01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 15, ЄДРПОУ: 37401206.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Айсенс ЛТД , вул. Івана Мазепи, 7, кв. 13, м. Київ, ЄДРПОУ: 41691226.

Суддя О.М.Соколов