Ухвала

від 20.05.2010 по справі 11/19-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2010 р. К-11450 /07

Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:

Головуючий: Нечитайло О.М.

Судді: Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Сергейчук О.А.

Степашко О.І.,

при секретарі Коротковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з' явився,

відповідача-1: не з' явився,

відповідача-2: не з' явився,

розглянувши у відк ритому судовому засіданні

касаційну скаргу Бер дянської об' єднаної держав ної податкової інспекції Зап орізької області

на постанову Господар ського суду Запорізької обла сті від 05.02.2007 року

та ухвалу Запорізького апеляційного господар ського суду від 25.04.2007 року

у справі №11/19/07-АП

за позовом Бердянської об' єднаної державної подат кової інспекції Запорізької області

до 1. Приватного підприєм ства «Регнол»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Ком »

про визнання недійсною угоди,

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об' єднан а державна податкова інспекц ія Запорізької області зверн улась із позовом про визнанн я недійсним з підстав, передб ачених ст. 207 Господарського К одексу України, договору куп івлі-продажу, укладеного між Приватним підприємством «Ре гнол» (далі - відповідач-1) та Товариством з обмеженою відп овідальністю «Транс-Ком»(дал і - відповідач-2).

З мотивів наявності у відпо відача-1 умислу на укладення у годи, яка завідомо суперечит ь інтересам держави та суспі льства, позивач просив стягн ути у порядку ст. 208 Господарсь кого Кодексу України з ТОВ «Т ранс-Ком»в доход держави гро шові кошти у сумі 7317045,59 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області ві д 05.02.2007 року (суддя - Гончаренко С.А.), залишеною без змін ухвал ою Запорізького апеляц ійного господарського суду в ід 25.04.2007 року (судова колегія у с кладі: головуючий суддя - Ка гітіна Л.П., судді - Колодій Н. Д., Яценко О.М.), позов задоволен о частково: визнано недійсно ю угоду купівлі-продажу майн а, укладену між ПП «Регнол»та ТОВ «Транс-Ком». У задоволенн і решти позовних вимог відмо влено.

Рішення судів попередніх і нстанцій мотивовано тим, що н адані позивачем докази є дос татніми для визнання спірног о господарського зобов' яза ння таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інте ресам держави і суспільства, оскільки від імені відповід ача-1 діяли невстановлені осо би, які не були уповноважені н а здійснення фінансово-госпо дарської діяльності. У стягн енні передбачених ч. 1 ст. 208 ГК У країни санкцій було відмовле но через неможливість поновл ення порушеного права позива ча у вигляді сплати до бюджет у податків та зборів відпові дачем-1, зважаючи на відсутніс ть останнього.

Бердянська ОДПІ Запорізьк ої області не погодилась із п остановленими у справі рішен нями, звернулась із касаційн ою скаргою до Вищого адмініс тративного суду України, у як ій з підстав порушення судам и норм матеріального права п росить скасувати постанову Г осподарського суду Запорізь кої області від 05.02.2007 року та ух валу Запорізького апел яційного господарського суд у від 25.04.2007 року та ухвалити нов е рішення про задоволення по зову у повному обсязі.

Скаржник зазначив , що наявні у справі докази під тверджують наявність у діях відповідача-1 мети, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави та суспільства, що є умово ю для застосування санкцій, п ередбачених ч. 1 ст. 208 ГК Україн и.

Відповідачами письмових заперечень на касаційну ска ргу не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС Ук раїни, суд касаційної інстан ції перевіряє правильність з астосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права, правової оцінки о бставин у справі і не може дос ліджувати докази, встановлюв ати та визнавати доведеними обставини, що не були встанов лені в судовому рішенні та ви рішувати питання про достові рність того чи іншого доказу .

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що протягом липня-вересня 2005 рок у Товариство з обмеженою від повідальністю «Транс-Ком»пр идбало у Приватного підприєм ства «Регнол»товар на загаль ну суму 7317045,59 грн.

Фактична передача майна по купцю підтверджується подат ковими та видатковими наклад ними. Оплату за отримані това ри здійснено частково шляхом безготівкових розрахунків на суму 50347,49 грн.

Зазначені обставини не зап еречується учасниками проце су.

У касаційній скарзі позива ч зазначає, що підставою для в исновку про наявність у діях відповідача-1 умислу, спрямов аного на досягнення мети, суп еречливої інтересам держави та суспільства, є обставини с прави, відповідно до яких пос тановою Господарського суду Луганської області від 17.03.2006 ро ку у справі №8/88пн-ад визнано не дійсним запис виконавчого ко мітету Луганської міської ра ди від 09.02.2005 року №13821020000002871 про держ авну реєстрацію Приватного п ідприємства «Регнол»та прип инено зазначену юридичну осо бу. Підставою для ухвалення т акого рішення стало те, що зас новник підприємства Пірує в Сергій Вікторович при ств оренні і реєстрації підприєм ства не мав наміру здійснюва ти діяльність, а реєстрував й ого під психологічним тиском групи невстановлених осіб, а також за грошову винагороду .

У зв' язку з цим вважає, що с пірна угода повинна бути виз нана недійсною на підставі с т. 207 ГК України із застосуванн ям наслідків, передбачених с т. 208 ГК України, так як укладала сь з метою, яка суперечить інт ересам держави і суспільства .

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши наявні у спра ві докази у їх сукупності, Вищ ий адміністративний суд Укра їни вважає, що касаційна скар га Бердянської ОДПІ Запорізь кої області підлягає частков ому задоволенню, з огляду на н аступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Бердянською ОДПІ Зап орізької області заявлено по зов про визнання недійсним г осподарського зобов' язанн я, укладеного між відповідач ами, на підставі ст.ст. 207-208 Госпо дарського кодексу України.

Судова колегія Вищого адмі ністративного суду України в бачає наявність підстав для закриття провадження щодо да ної частини позовних вимог, з важаючи на наступне.

Відповідно до статті 228 Циві льного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учине ний з метою, яка завідомо супе речить інтересам держави і с успільства, водночас є таким , що порушує публічний порядо к, а отже є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 ста тті 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину неді йсним не вимагається.

Даний факт, а саме встановле ння нікчемності угоди як так ої, що порушує публічний поря док та суперечить інтересам держави і суспільства, презю мується у мотивувальній част ині судового рішення, а не в ре золютивній.

На підставі викладеного, су дова колегія Вищого адмініст ративного суду України дійшл а висновку щодо наявності пі дстав для скасування судових рішень судів першої та апеля ційної інстанцій та закриття провадження у справі в части ні позовних вимог Бердянсько ї ОДПІ Запорізької області п ро визнання недійсним укладе ного відповідачами договору у порядку, передбаченому ст. 2 07 ГК України.

В свою чергу, органи державн ої податкової служби, вказан і в абзаці 1 статті 10 Закону Укр аїни від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про д ержавну податкову службу в У країні», можуть на підставі п ункту 11 цієї статті звертатис ь до судів із позовами про стя гнення в доход держави кошті в, одержаних за правочинами, в чиненими з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, посилаючис ь на їхню нікчемність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено в имогу щодо стягнення з ТОВ «Т ранс-Ком»у доход держави гро шових коштів у сумі 7317045,59 грн., от риманих за спірним господарс ьким зобов' язанням, на підс таві ст. 208 Господарського код ексу України.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господар ське зобов'язання визнано не дійсним як таке, що вчинено з м етою, яка завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконан ня зобов'язання обома сторон ами - в доход держави за рішенн ям суду стягується все одерж ане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сто рони стягується в доход держ ави все одержане нею, а також у се належне з неї першій сторо ні на відшкодування одержано го. У разі наявності наміру ли ше в однієї зі сторін усе одер жане нею повинно бути поверн ено другій стороні, а одержан е останньою або належне їй на відшкодування виконаного ст ягується за рішенням суду в д оход держави.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, передбачені нею с анкції застосовує лише суд. Ц е правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна мож е бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, о бсязі та порядку, встановлен их законом.

Оскільки зазначені санкці ї є конфіскаційними, стягуют ься за рішенням суду в доход д ержави за порушення правил з дійснення господарської дія льності, то вони належать не д о цивільно-правових, а до адмі ністративно-господарських с анкцій як такі, що відповідаю ть визначенню, наведеному у ч астині першій статті 238 ГК Укр аїни.

Наведене законодавче регу лювання спірних правовіднос ин свідчить на користь висно вку, що застосування санкцій можливо лише у разі виконанн я правочину хоча б однією сто роною. У той же час, зазначені санкції не можна застосовува ти за сам факт несплати подат ків (зборів, інших обов'язкови х платежів) однією зі сторін д оговору, оскільки за таких об ставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчин ення правочину. Для стягненн я цих санкцій є необхідною на явність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо су перечить інтересам держави і суспільства. Оскільки відпо відачем не доведено попередн ьої навмисної домовленості м іж відповідачами на ухилення від сплати податків, колегія суддів Вищого адміністратив ного суду України вважає, що о бставини, на які посилається позивач в обґрунтування сво їх позовних вимог, не можуть б ути підставою для стягнення з Товариства з обмеженою від повідальністю «Транс-Ком»в д оход держави грошових коштів у сумі 7317045,59 грн.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного су ду України з наведених мотив ів погоджується із висновкам и судів першої та апеляційно ї інстанцій про відсутність підстав для застосування сан кцій, передбачених ст. 208 ГК Укр аїни.

На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 157, 210 - 231 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Бер дянської об' єднаної держав ної податкової інспекції Зап орізької області задовольни ти частково.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області ві д 05.02.2007 року та ухвалу Запорізьк ого апеляційного господарсь кого суду від 25.04.2007 року у справ і №11/19/07-АП у частині задоволенн я позовних вимог про визнанн я договору недійсним скасува ти із закриттям провадження у справі у цій частині.

У решті постанову Господа рського суду Запорізької обл асті від 05.02.2007 року та ухвалу За порізького апеляційного гос подарського суду від 25.04.2007 року у справі №11/19/07-АП залишити без з мін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крі м випадків, встановлених ста ттею 237 Кодексу адміністратив ного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Сергейчук О.А.

Степашко О.І.