Постанова

від 26.10.2021 по справі 910/13469/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2021 р. Справа№ 910/13469/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лубинця А.В. за ордером;

від відповідача: Олексієнко Т.В. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 (повний текст складено 04.03.2021)

у справі №910/13469/20 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-енергетична компанія"

про стягнення 260 000,00 грн,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-енергетична компанія" (далі - відповідач), у якому просило суд:

- розірвати Договір на виконання проектних робіт №70018 від 31.08.2018 (далі - договір);

- стягнути 260 000,00 грн, у тому числі: 162 500,00 грн авансового платежу (попередньої оплати) за договором та 97 500,00 грн штрафу за порушення терміну виконання робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору відповідач зобов`язався виконати, а позивач - прийняти та оплатити проектні роботи на стадії "Робочий проект" на об`єкті: "Нежитлові приміщення по вулиці Амурській, 6 Голосіївського району міста Києва", однак відповідач належним чином та у встановлений строк взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникли підстави для стягнення з нього сплаченого позивачем авансового платежу, а також нарахованого штрафу. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, згідно приписів статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), наявні правові підстави для розірвання договору.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що позивачем, як замовником, всупереч умов укладеного між сторонами договору не було передано відповідачу вихідних даних, необхідних для виконання ним погоджених проектних робіт, а також декілька разів протягом дії договору змінено технічне завдання на виконання проекту. Тому, у зв`язку з відсутністю повного пакету документів, відповідачем було виконано проектні роботи та виготовлено проектну документацію на 90% від погодженого сторонами обсягу, проте, ці роботи у встановленому договором порядку прийняті та оплачені замовником не були.

У процесі розгляду справи позивачем була подана заява про зміну підстав позову та залишення частини позовних вимог без розгляду, у якій він, посилаючись на закінчення строку дії укладеного між сторонами договору та фактичну втрату чинності його умов, просив суд залишити без розгляду позовну вимогу про розірвання договору, а також стягнути з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України грошові кошти в сумі 162 500,00 грн та 97500,00 грн нарахованого штрафу.

Відповідачем були подані заперечення на заяву позивача, мотивовані тим, що позивач змінив обґрунтування звернення до суду, вказавши про фактичне припинення укладеного між сторонами договору внаслідок односторонньої відмови позивача від нього, а також зазначивши інші норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Тому, позивачем, на думку відповідача, одночасно змінено і предмет, і підстави позову в цій справі.

Заява позивача прийнята судом першої інстанції, залишено без розгляду позовну вимогу щодо розірвання договору і спір розглядався в частині стягнення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 березня2021 року у позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд не з`ясував та не дослідив змісту прав і обов`язків обох сторін, виходячи з умов договору підряду та змісту листів щодо врегулювання взаємовідносин; передачі позивачем вихідних даних відповідачу передувало виконання відповідачем вимог щодо надання завіреної копії кваліфікаційного сертифікату, який підтверджує спроможність виконання таких робіт; умовами договору були встановлені строки виконання робіт підрядником, тому після сплати авансового платежу позивач був впевнений, що виконавець, у разі неотримання вихідних даних, письмово повідомить про це; договір було розірвано позивачем з підстав, визначених статтею 849 ЦК України, у зв`язку із відсутністю підписаного між сторонами акту прийому-передачі проектних робіт, а неможливість отримання проектної документації на паперовому носії унеможливлює його подальше погодження; є безпідставними висновки суду про те, що порушення позивачем своїх зобов`язань з надання вихідних даних не дало можливості відповідачу належним чином виконати проектні роботи; у зв`язку із втратою чинності договором сплачена сума попередньої оплати підлягає поверненню на підставі ст.1212 ЦК України; суд повинен був самостійно застосувати необхідні норми матеріального права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини; ухвала суду від 27.10.2020 щодо витребування доказів прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідач міг самостійно отримати і подати суду всі докази разом з відзивом, тому задоволення його клопотання порушує принципи змагальності і диспозитивності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що за умовами договору позивач повинен був передати відповідачу вихідні дані, що необхідні для розробки проектної документації, і строк виконання робіт продовжується автоматично на строк прострочення замовником надання вихідних даних; суд першої інстанції витребував у позивача докази передачі вихідних даних, однак позивач надав документи, що оформлені на іншу юридичну особу; позивач декілька разів змінював технічне завдання на виконання проекту; у зв`язку із відсутністю документів, передбачених договором, відповідач пропонував позивачу прийняти виготовлену проектну документацію та оплатити фактично виконану на 90% роботу, а комплект проектної документації неодноразово направлявся позивачу на електронну пошту (у зв`язку зі змінами технічного завдання) та пропонував згодити дату отримання примірників проектної документації на паперових і цифрових носіях; після отримання акту не підписав його і не дав мотивованої відмовити від прийняття проектних робіт, тому роботи вважаються прийнятими; судом першої інстанції вірно встановлено, що відсутні підстави для повернення авансу та для сплати штрафу; посилання позивача у скарзі на факт не передачі сертифікату є необґрунтованими, оскільки позивач не зазначав про ці обставини при розгляді справи у суді першої інстанції, між сторонами існують довготривалі господарські відносини і позивачу було відомо про наявність у відповідача необхідних дозволів і сертифікатів; між сторонами, після укладення спірного договору, був ще укладений договір на виконання робіт (монтаж котельні), які проводились на підстави спроектованого відповідачем проекту, і побудована котельня пройшла необхідні випробування.

22.06.2021 відповідачем подано клопотання про долучення доказів щодо наявності у нього сертифікату (інженер-проектувальник Красюк О.А.), що підтверджує можливість виконання відповідачем робіт, згідно договору. В якості обґрунтування неможливості надання доказів суду першої інстанції відповідач вказує на те, що позивач послався на ці обставини лише у апеляційній скарзі, а також не підтвердив категорію складності; відповідач приймав участь у тендері на монтаж котельної та направляв позивачу її проект, що підтверджується скріншотом електронного листування від 14.05.2019.

Апеляційним господарським судом визнані поважними причини неподання вказаних доказів суду першої інстанції і докази долучені до матеріалів справи.

02.07.2021 позивачем подані пояснення щодо клопотання відповідача про долучення додаткових доказів, у яких вказує, що у наданому сертифікаті на Красюка О.А. не зазначено його категорії згідно з кваліфікаційними вимогами; у наданих відповідачем графічних зображеннях "Ескізний проект" зазначені дані інших осіб (головний інженер Міняйло Д.М. директор Логаза В.М.; відсутність у матеріалах справи розрахунків класу наслідків і категорії складності об`єкту свідчить про те, що відповідач не приступив до виконання проектних робіт; за умовами договору відповідач повинен був надати "Робочий проект", але надав до справи графічні зображення з назвою "Ескізний проект"; копія скріншота електронного відправлення є неналежним доказом і містить дані особи (Р.Руденка), який на той час не перебував у трудових відносинах із позивачем і був звільнений 16.03.2018, і тендер на будівництво окремо розташованої котельні 16.05.2019 позивачем не проводився.

13.08.2021 позивачем подані доповнення до пояснень, у яких він, посилаючись на правові позиції Верховного Суду в постанові від 12.12.2019, вказує, що невиконання замовником обов`язків щодо надання вихідних даних надавало підряднику (виконавцю) право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, та, як наслідок, вимагати відшкодування завданих збитків; наданий відповідачем "Ескізний проект" є самостійною стадією проектної документації і не має відношення до договору; право позивача відмовитись від договору встановлено як його умовами, так і приписами законодавства.

28.08.2021 відповідачем подані заперечення проти доповнення до пояснень, у яких вказує, що цитування позивачем правової позиції Верховного Суду у справі №902/1107/15 не відповідає обставинам даного спору; матеріалами справи підтверджуються наміри позивача отримати результат робіт, передбачених договором; додатковим доказом прийняття виконаних проектних робіт є оголошення позивачем тендеру на монтаж котельної та укладення між сторонами 21.05.2019 договору на виконання цих робіт.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі і поясненнях, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 по 26 жовтня 2021 року на стадії дослідження доказів.

22.10.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що адвокат 26.10.2021 приймає участь у слідчих дія і є вірогідність затримки по часу.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом, оскільки представник відповідача брала участь в судовому засіданні до оголошення перерви і суд заслухав її пояснення, а відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-енергетична компанія", як виконавцем, було укладено договір №70018 на виконання проектних робіт (том 1 а.с.15-20), за умовами якого позивач доручив, а виконавець відповідно до умов даного Договору, вихідних даних та завдання на проектування прийняв на себе виконання проектних робіт на стадії "Робочий проект" на об`єкті: "Нежитлові приміщення по вулиці Амурській, 6 Голосіївського району міста Києва" по розділу "Котельня".

Договір з боку позивача підписаний генеральним директором Мущенко О.О., з боку відповідача - головним інженером проектів Красюком О.А., скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до пункту 1.2 договору результатом виконання проектних робіт є проектна документація стадії "Робочий проект" по розділу "Котельня", яку виконавець передає замовнику в 3 (трьох) примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді на цифровому носії інформації у форматі PDF, за накладною та актом прийому-передачі проектних робіт.

За умовами пункту 1.3 договору виконавець виконує обумовлені цим Договором проектні роботи без погодження у відповідних органах в строки згідно з пунктом 3.1 цього договору та у відповідності до вимог технічних умов, ДБН, державних стандартів та інших чинних нормативних актів України і м. Києва.

У пункті 1.4 договору сторони домовились, що виконавець гарантує, що на момент підписання цього договору має необхідні ресурси, сертифікати, ліцензії, дозволи та інші документи, необхідні для виконання проектних робіт за цим договором, та буде підтримувати їх чинність протягом терміну дії договору. Виконавець зобов`язаний надати замовнику копію сертифікату, завірену печаткою виконавця, не пізніше п`яти календарних днів з дня підписання договору сторонами.

Пунктами 2.1, 2.2 цієї угоди унормовано, що вартість проектних робіт згідно з протоколом погодження договірної ціни вартості проектування (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною даного Договору, становить 270833,33 грн., крім того ПДВ 20 % - 54 166,67 грн, разом з ПДВ - 325000,00грн. Оплата проектних робіт проводиться в наступному порядку: замовник до початку виконання робіт сплачує на поточний рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % від вартості проектних робіт, визначеної в пункті 1.1 Договору; остаточний розрахунок відбувається протягом 10 (десяти) операційних (банківських) днів з дня підписання замовником акту прийому-передачі проектних робіт та отримання проектної документації за накладною.

Розрахунки замовник здійснює в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 2.3 договору).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору виконавець зобов`язаний розпочати виконання проектних робіт - протягом 2 (двох) робочих днів з дати перерахування замовником авансу згідно з пунктом 2.2.1 даного Договору. Строк виконання проектних робіт визначено сторонами в Додатку № 2 до Договору (Календарний план виконання робіт).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою завершення виконання проектних робіт виконавцем вважається дата передачі замовнику готової проектної документації за накладною та підписання сторонами акту прийому-передачі проектних робіт.

Відповідно до пунктів 4.1-4.6 договору виконавець виконує проектні роботи згідно з вимогами державних будівельних норм і правил у встановлені Договором строки виконання проектних робіт.

У разі зміни технічних умов (технічного завдання) і вихідних даних замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів письмово сповістити про це виконавця доповненням (зміною) технічного завдання або документом, що його змінює. При цьому, в разі необхідності, сторони оформляють додаткову угоду до договору з уточненням строків виконання проектних робіт і їх вартості та вносять відповідні зміни до Календарного плану виконання проектних робіт.

Після закінчення виконання проектних робіт виконавець передає замовнику проектну документацію в 3 (трьох) примірниках на паперових носіях та в електронному вигляді на цифровому носії інформації у форматі PDF за накладною та актом прийому-передачі проектних робіт. Додаткові примірники проектної документації, які видаються на прохання замовника, сплачуються додатково.

Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання проектної документації та акта зобов`язаний розглянути їх та, в разі відсутності зауважень, підписати акт і передати один екземпляр виконавцю. При наявності у замовника зауважень до переданої проектної документації останній протягом 5 (п`яти) робочих днів надає виконавцю мотивовану відмову від прийняття проектних робіт з посиланням на невиконані пункти договору.

У випадку відмови замовника від приймання проектних робіт (проектної документації) складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. Якщо після оплати виконаних проектних робіт у замовника є претензії або зауваження, останній має право заяви їх виконавцю в порядку та в строки, встановлені чинним законодавством України.

Якщо у встановлений пунктом 4.4 договору термін виконавець не отримує підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття проектних робіт, роботи вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником.

Відповідно до пункту 4.11 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати відшкодування заподіяних виконавцем збитків за таких обставин:

- значне (більше ніж 10 календарних днів) відставання від термінів виконання проектних робіт, зазначених в Додатку №2 до договору;

- якщо виконавець не приступить до виконання робіт, передбачених даним договором, в строк, передбачений умовами пункту 3.1 договору.

За змістом пункту 6.2 договору у разі порушення встановлених даним договором термінів виконання проектних робіт, виконавець в залежності від термінів прострочення, сплачує на користь замовника штраф в розмірі, зокрема, 30% від вартості проектних робіт, вказаної у пункті 2.1 цього договору та Додатку № 1, якщо таке порушення триває більше ніж десять календарних днів.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками і діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Водночас умовами пункту 9.2 договору встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність виконавця, та/або у будь-який час відмовитися від Договору, якщо:

- виконавець своєчасно не розпочав виконувати проектні роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення у строк стає явно неможливим (пункт 9.2.1);

- під час виконання проектних робіт стане очевидним, що вони не будуть виконані належним чином, замовник має право призначити виконавцю строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги - відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення проектної документації іншій особі за рахунок виконавця (пункт 9.2.2);

- у будь-який час до закінчення виконання проектних робіт відмовитися від Договору, виплативши виконавцю плату за виконану частину проектних робіт (пункт 9.2.3).

У Додатку №1 до договору сторони досягли згоди про величину договірної ціни вартості вищенаведених проектних робіт (без погодження у відповідних державних органах) у розмірі 325 000,00 грн (том 1 а.с.21).

У Додатку №2 до Договору (Календарний план виконання робіт) сторони погодили наступні види та строки виконання проектних робіт (по розділам): АБ, КМ, КБ - 45 календарних днів; ТМК - 45 календарних днів; ЕМ - 45 календарних днів; АТМК - 60 календарних днів; ОВ - 60 календарних днів; ВК - 60 календарних днів; завдання для будівельників - 10 календарних днів (том 1 а.с.22).

На виконання умов пункту 2.2 Договору позивач платіжним дорученням від 25.09.2018 року № 196 перерахував на поточний рахунок виконавця аванс в розмірі 50 % від вартості проектних робіт у розмірі 162 500,00 грн (том 1 а.с.28).

02.09.2020 позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення від 02.09.2020 року №0209/1 "Про припинення (розірвання) дії Договору на виконання проектних робіт №70018 від 31.08.2018 у зв`язку з порушенням строку виконання робіт та повернення суми передплати", у якому вказав, що виконавець в строки, передбачені договором, не виконав свої зобов`язання, не підписання сторонами акту прийому-передачі призвело до того, що замовник не отримав результати робіт, на отримання яких розраховував під час укладання договору, тому повідомляє про припинення (розірвання) дії договору з 03.09.2020 відповідно до п.9.2 договору та вимагає у семиденний строк повернути авансовий платіж в сумі 162500,00 грн, штраф в розмірі 97500,00 грн (том 1 а.с.23-25).

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом, просив суд розірвати Договір і стягнути 162500,00 грн авансового платежу та 97500,00 грн штрафу, але в процесі розгляду справи відмовився від вимоги про розірвання договору і просив стягнути вказані грошові кошти, посилаючись на те, що відповідач у передбачені договором строки не виконав відповідні проектні роботи.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що він виконав передбачені договором проектні роботи на 90%, однак позивач не надав передбачені пунктом 5.1.1 договору вихідні дані, від дати надання яких обліковується строк виконання робіт, а також неодноразово змінював технічне завдання, що унеможливлює завершення виконання робіт у повному обсязі, у зв`язку із чим позивачу направлявся для підписання акт надання послуг №42 від 31.05.2020 на суму 292500,00 грн, що становить 90% від вартості робіт від договору, але позивач вказаний акт проігнорував.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем надані копії наступних доказів:

- завдань на проектування від 10.01.2019, 27.12.2019 (том 1 а.с.87-89);

- листа відповідача від 12.05.2020 про направлення акту виконаних робіт, з доказами направлення (том 1 а.с.90-91);

- акту надання послуг за договором від 31.05.2020 №42 (том 1 а.с.92);

- виготовлених ескізних проектів на цифрових носіях станом на 26.03.2019, 04.04.2019, 25.04.2019 (том 1 а.с.93-95);

- переписки замовника та виконавця електронною поштою (том 1 а.с.96-101).

На спростовування доводів відповідача позивач вказав, що листом від 21.05.2020 за вих.№37452 позивач повернув без підпису акт від 31.05.2020 №42, посилаючись на те, що виконавець до 12.05.2020 не звертався із запитами про надання вихідних даних, а виготовлення виконавцем проектної документації стадії "Робочий проект" по розділу "Котельня"в обсязі 90% від погодженого сторонами є негативним результатом, відповідно, виконавець повинен був припинити виконання робіт. Грубе порушенння та не виконання з боку виконавця умов договору призвело до того, що замовник не отримав вчасно результатів, на отримання яких він розраховував під час укладання договору (том 1 а.с.155-158). Також вказував на те, що завдання на проектування від 27.12.2019 не стосується договору, оскільки у ньому є посилання на інший договір і іншого замовника.

Відповідачем факт отримання листа позивача від 21.05.2020 заперечувався, а також він наголошував на тому, що справжність цього листа викликає сумніви.

Відповідачем також заявлялось клопотання про витребування у позивача доказів: вихідних даних, а також доказів їх передачі відповідачу для розробки проектної документації в об`ємі, встановленому переліком пункту 5.1.1 Договору, мотивоване тим, що позивачем вказані документи не передавались, на підтвердження чого надано:

- листування сторін електронною поштою щодо надання вихідних даних (том 1 а.с.70-71);

- лист відповідача від 12.05.2020 за вих. №12/05-5 про прийняття виготовленої технічної проектної документації та оплату фактично виконаної на 90% роботи. Також у листі зазначено, що комплект проектної документації було надіслано засобами електронного зв`язку, тому просить узгодити дату отримання примірників документації на паперових та цифрових носіях і надає для розгляду і підписання акти надання послуг (том 1 а.с.69).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 вказане клопотання відповідача було задоволено.

На виконання вимог ухвали суду позивачем були надані копії наступних документів: технічного завдання від 10.01.2019; договору від 07.11.2017 про надання послуг з водопостачання між ПАТ "АК "Київводоканал" та ТОВ "Вейв Актив"; експлікації приміщень виробничого будинку "котельня" літера "Ч"; договір оренди земельної ділянки від 15.12.2018 між Київською міською радою і ТОВ "Вейв Актив"; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.12.2018 на запит ТОВ "Вейв Актив"; план земельної ділянки; скріншот листування електронною поштою працівника позивача Р.Руденка від 11.09.2019 (том 1 а.с.213-224).

Відповідач в процесі розгляду справи також наголошував на виконанні ним робіт з монтажу котельні по вул.Амурській, 6, які, за його доводами, виконувались на підставі виготовленої робочої документації за спірним договором, на підтвердження чого надав суду копії договору №210519 на виконання робіт (код 43.22 ДКПП) від 21.05.2019, актів на закриття прихованих робіт від 22.01.2020, від 27.01.2020, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 26.07.2019, від 31.07.2019, сертифікат відповідності, акту гідростатичного (гідравлічного) випробування трубопроводів системи опалення котельної від 05.02.2020, актів на промивання трубопроводів системи опалення котельної від 30.01.2020, 05.02.2020, актів проведення індивідуального випробування обладнання котельної від 04.03.2020, (том 2 а.с.36-77).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх недоведеності та необґрунтованості.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору на виконання проектних робіт №70018 від 31.08.2018, який за правовою природою є договором підряду на проектні роботи (параграф 4 глави 61 Цивільного кодексу України).

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення попередньої оплати (авансового платежу) та застосування наслідків прострочення виконання зобов`язань за договором.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень статті 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Частиною 1 ст. 889 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, у тому числі: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором.

Підрядник, у свою чергу, згідно ст. 890 ЦК України, зобов`язаний, у тому числі: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

За умовами укладеного між сторонами договору позивач, як замовник, доручив, а відповідач, як виконавець, прийняв на себе виконання проектних робіт на стадії "Робочий проект" на об`єкті: "Нежитлові приміщення по вулиці Амурській, 6 Голосіївського району міста Києва" по розділу "Котельня" відповідно до умов даного договору, вихідних даних та завдання на проектування.

За умовами пункту 5.3.3 Договору виконавець зобов`язаний розробити проектну документацію в порядку, на умовах і у строки, визначені цим Договором, відповідно до вихідних даних на проектування, наданих виконавцю замовником.

Відповідно до пункту 5.1 означеної угоди замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту укладання цього Договору надати виконавцю вихідні дані, що необхідні для розробки проектної документації в об`ємі, встановленому діючим законодавством України, згідно з переліком:

- хімічний аналіз води у точці приєднання водопроводу;

- сумісно розроблене технічне завдання, підписане замовником;

- висновок провайдера аеронавігаційного обслуговування (за потребою);

- існуючий дозвіл на викиди;

- довідка щодо фонових концентрацій забруднюючих речовин;

- існуючий договір на водопостачання та каналізацію;

- рішення міської міжвідомчої комісії з питань теплопостачання цивільного і виробничого призначення про можливість реконструкції котельні (надає замовник або за його дорученням отримує виконавець за додаткову плату, погоджену сторонами);

- технічна документація бюро технічної інвентаризації на приміщення котельні (надає замовник або за його дорученням отримує виконавець за додаткову плату, погоджену сторонами);

- містобудівні умови та обмеження (надає замовник у випадку відсутності рішення, вказаного в частині 9 пункту 5.1.1);

- документи, що підтверджують можливість користування земельною ділянкою (договір оренди і т.і. за потребою);

- черговий кадастровий план з реєстром земельних ділянок;

- геодезичні вишукування, геологічні вишукування (надає замовник або за його дорученням отримує виконавець за додаткову плату, погоджену сторонами);

- генеральний план з експлікацією будівель.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідно до вказаних умов договору та наведених положень ЦК України, позивач повинен був передати відповідачу вихідні дані, необхідні для розробки проектної документації, у строк до 07.09.2018.

Однак, до позовної заяви позивач не надав ні вказаних вихідних даних, ні доказів їх передачі відповідачу.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що пунктом 1.4 договору передбачено, що передачі позивачем вихідних даних відповідачу має передувати виконання відповідачем вимог щодо надання завіреної копії сертифікату, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки умовами договору обов`язок замовника передати вихідні дані не ставиться в залежність від обов`язку виконавця надати сертифікат.

Судом першої інстанції, у повній відповідності до положень 81 ГПК України, ухвалою від 27.10.2020 було витребувані у позивача докази, а саме: вихідні дані для розробки проектної документації в об`ємі, встановленому пунктом 5.1.1 Договору, докази їх передачі відповідачу.

На виконання вимог ухвали суду позивачем була подана заява, у якій він повідомив, що під час укладення з відповідачем договору він не мав повної інформації щодо стану та потужності існуючої будівлі котельні, тоді як за результатами проведених консультацій та обстежень цього об`єкту було прийнято рішення здійснювати саме переоснащення наведеної котельні. З огляду на те, що встановлений пунктом 5.1 Договору перелік документів стосувався лише нового будівництва, від здійснення якого позивач відмовився, у позивача, на його думку, була відсутня необхідність у продовженні термінів дії деяких документів. За таких обставин, позивач повідомив про відсутність хімічного аналізу води у точці приєднання водопроводу; висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування; існуючого дозволу на викиди (у зв`язку із переоснащенням втратив чинність); довідки щодо фонових концентрацій забруднюючих речовин (у зв`язку із переоснащенням котельні втратив чинність); рішення міської міжвідомчої комісії з питань теплопостачання цивільного і виробничого призначення про можливість реконструкції котельні (не отримується у зв`язку з проведенням переоснащенням будівлі (приміщення) котельні); містобудівних умов та обмежень; геодезичних вишукувань, геологічних вишукувань (примірник, за твердженням позивача, був переданий представнику відповідача).

Також до цієї заяви позивачем, на підтвердження надіслання відповідачу передбачених договором вихідних даних, було долучено скріншот відповідної сторінки електронної пошти Руденка Руслана (консультанта по технічним питанням позивача).

Однак, вказаний доказ обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки з надано скріншоту сторінки електронної пошти не вбачається конкретного переліку та змісту відправлених позивачем відповідачу документів, а самі електронні відправлення датовані 11.09.2019 року, тоді як за умовами Договору вихідні дані повинні бути передані відповідачу протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту укладання цього Договору, тобто, до 07.09.2018 року включно.

Також, як вірно встановив суд першої інстанції, матеріали справи взагалі не містять повного переліку вихідних даних, передбачених пунктом 5.1 договору.

Посилання позивача на прийняття ним рішення за результатами проведених консультацій та обстежень щодо здійснення переоснащення вищенаведеної котельні, а не її нового будівництва, критично оцінюються судом, оскільки вказане рішення позивачем не зафіксовано у будь-яких документах, відсутні докази доведення цього рішення до відповідача, також сторонами не були внесені відповідні зміни до пункти 5.1, 5.3.3 договору щодо переліку вихідним даних та обов`язку виконавця виконати роботу відповідно до цих вихідних даних.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивач зобов`язаний був передати відповідачу всі обумовлені договором вихідні дані.

Посилання позивача на положення пункту 5.3.8 Договору, якими встановлено обов`язок виконавця письмово повідомляти замовника про неотримання від нього вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації, не звільняє замовника від виконання покладених на нього Договором обов`язків, а також не може безумовно свідчити про наявність у відповідача таких вихідних даних без їх передачі замовником у встановленому Договором порядку.

Також є не обґрунтованими твердження позивача про відсутність будь-яких звернень відповідача до нього з приводу надання вищенаведених вихідних даних, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи листом відповідача від 12.05.2020 року № 12/05-5, а умовами договору не встановлено строк, протягом якого виконавець має повідомити замовника про неотримання вихідних даних.

Згідно зі статтею 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

За умовами статті 851 ЦК України, яка кореспондує статті 320 Господарського кодексу України, підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

У пунктом 5.1.2 укладеного Договору сторони домовились, що у випадку, якщо виконавець не може приступити до виконання проектних робіт або зупинив їх виконання у зв`язку з відсутністю вихідних даних, строк виконання проектних робіт подовжується автоматично на строк прострочення замовником надання вихідних даних.

Положення наведеного пункту Договору не містить обов`язку виконавця повідомляти про факт та дату неможливості приступити до виконання проектних робіт або зупинення їх виконання у зв`язку з відсутністю вихідних даних.

Відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Так, за змістом положень договору відсутність у відповідача відповідних вихідних даних презюмується, оскільки імперативний обов`язок позивача надати виконавцю вказані вихідні дані прямо передбачений пунктом 5.1.1 Договору, який не містить будь-яких виключень.

За встановлених фактичних обставин справи, враховуючи, що у спірному випадку строк виконання проектних робіт подовжується автоматично на строк прострочення замовником надання вихідних даних, суд першої інстанції прийшов до юридично правильно висновку про наявність прострочення позивачем виконання його договірних зобов`язань за укладеною між сторонами угодою, до виконання яких боржник не міг у повному обсязі та належним чином виконати свій обов`язок з виготовлення проектної документації, а відтак, і про відсутність порушень відповідачем умов спірного договору в частині несвоєчасного, за твердженням позивача, виконання робіт, що спростовує доводи позивача про те, що за умовами пункту 3.1 договору виконавець у будь-якому випадку зобов`язаний був розпочати виконання проектних робіт протягом двох робочих днів з дати перерахування замовником авансу, незалежно від передачі або не передачі вихідних даних.

Згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 29.01.2020 року у справі №904/5265/18, для правильного вирішення спорів про стягнення невикористаної частини авансу, як наслідку відмови замовника від договору підряду, судам необхідно достовірно встановити правомірність відмови замовника від договору, а також обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 ЦК України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду.

Згідно з частиною 1 статті 849 ЦК замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 3 статті 849 ЦК України встановлено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно частини 4 статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, нормами статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме:

- підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2);

- очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3);

- відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.

Вказані приписи частин 2-4 статті 849 ЦК України знайшли своє відображення у підпунктах 9.2.1-9.2.3 пункту 9.2 укладеного між сторонами Договору, які є тотожними за змістом вказаним законодавчим положенням.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві та листі-повідомленні від 02.09.2020 року № 0209/1 про припинення (розірвання) дії Договору, позивач, в якості правової підстави відмови від договору, посилається на частину 2 статті 849 ЦК України та аналогічне їй положення пункту 9.2 договору.

Натомість, у заяві про зміну підстав позову та залишення частини позовних вимог без розгляду №1611/1 від 16.11.2020, позивачем процитовано положення як частини 2, так і частини 4 статті 849 ЦК України, однак зі змісту вказаної заяви вбачається, що матеріально-правові вимоги позивача обґрунтовані саме положеннями частини 2 статті 849 ЦК України (у поєднанні з умовами пунктів 4.11 та 9.2 Договору), оскільки як у позовній заяві, так і в заяві 16.11.2020 позивач посилався на факт порушення відповідачем умов Договору в частині дотримання строків початку та тривалості періоду виконання спірних проектних робіт, що, на думку позивача, підтверджується відсутністю підписаних між сторонами актів приймання-передачі проектних робіт та накладної, а також закінченням строку дії Договору та втратою ним чинності.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, законність відмови замовника від договору підряду згідно з частиною 2 статті 849 ЦК України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.09.2019 року у справі № 911/1433/18, а також у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 16.03.2020 року в справі № 910/2051/19.

Таким чином, з огляду на автоматичне подовження строку виконання проектних робіт на строк прострочення замовником надання вихідних даних, та беручи до уваги прострочення самого позивача у виконанні його договірних зобов`язань, до виконання яких боржник не міг у повному обсязі та належним чином виконати свій обов`язок з виготовлення проектної документації, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено, що відповідачем були порушені строки виконання спірного договору, відповідно позивач не довів і обставин виникнення у нього права на відмову від договору в порядку частини 2 статті 849 ЦК України, а отже, і на припинення цього правочину.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що договір припинився в порядку частини 4 статті 849 ЦК України у зв`язку із відмовою замовника, а суд першої інстанції повинен був самостійно застосувати необхідні норми матеріального права, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки, як зазначено вище, нормами статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, кожна з яких має відповідні правові наслідки, зокрема, за частиною 2 цієї статті замовник має право вимагати відшкодування збитків, а за частиною 4 навпаки - підрядник має право на отримання плати за виконану частину роботи і відшкодування йому збитків, завданих розірванням.

Отже, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів неналежного виконання відповідачем умов договору, лист-повідомлення позивача від 02.09.2020 року №0209/1 про припинення (розірвання) дії договору та повернення суми переплати і нарахованих штрафних санкцій, в якому міститься посилання на пункт 9.2 цієї договору, як на підставу для його припинення (розірвання), не може вважатися належною і обґрунтованою відмовою позивача від укладеного між сторонами договору.

Доводи позивача про те, що зважаючи на дату перерахування ним суми авансового платежу (25.09.2018), відповідач згідно з положеннями пункту 3.1 Договору повинен був розпочати виконання передбачених цим правочином робіт у період часу з 26.09.2018 року по 27.09.2018 року та остаточно закінчити їх виконання і передати результати вказаних робіт позивачу до 26.11.2018 року, є неспроможними, оскільки позивач не тільки не виконав у встановлений договором строк свого обов`язку із надання виконавцю повного переліку вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації, що зумовило автоматичне подовження строку виконання спірних проектних робіт на строк прострочення замовником надання вихідних даних, але й затвердив технічне завдання лише 10.01.2019, тобто, вже після строку, коли, за доводами позивача, вже мали бути виконанні роботи за договором.

Слід також зазначити, що умовами договору були передбачені лише строки виконання проектних робіт (АБ, КМ, КБ - 45 календарних днів; ТМК - 45 календарних днів; ЕМ - 45 календарних днів; АТМК - 60 календарних днів; ОВ - 60 календарних днів; ВК - 60 календарних днів; завдання для будівельників - 10 календарних днів), а не терміни їх виконання, визначені конкретною календарною датою, як необґрунтовано вказував позивач у позовній заяві .

Факт затвердження замовником наведеного технічного завдання у січні 2019 року, що ним не заперечується, також спростовує доводи позивача щодо фактичного закінчення дії договору 31 грудня 2018 року та припинення зобов`язань сторін за цією угодою після 31 грудня 2018 року.

Так, пунктом 9.1 встановлено, що договір діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

У той же час, закінчення строку дії договору не віднесено законом до підстав припинення відповідних зобов`язань.

Позивач просив стягнути 162 500,00 грн авансового платежу (попередньої оплати) за договором з посиланням на положення статей 849, 1212 ЦК України.

Так, стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто, в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Однак, як встановлено судами при розгляді справи, відповідач набув грошові кошти в сумі 162500,00 грн за наявності правових підстав (договору) і вказана підстава не припинена у встановленому порядку, отже, позивач не довів факт безпідставного набуття або збереження відповідачем майна (коштів) позивача, тому ці кошти не підлягають стягненню в порядку ст.1212 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управна сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідачем зобов`язання, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18, від 23.12.2020 у справі №910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Оцінивши наявні докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено повного складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення суми 162500,00 грн, як збитків, також задоволенню не підлягають.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, у пункті 6.2 договору сторони домовились, що у разі порушення встановлених даним договором термінів виконання проектних робіт, виконавець в залежності від термінів прострочення, сплачує на користь замовника штраф в розмірі, зокрема, 30% від вартості проектних робіт, вказаної у пункті 2.1 цього договору та Додатку №1, якщо таке порушення триває більше ніж десять календарних днів.

Позивачем, на підставі вказаної умови договору, нараховані та заявлені до стягнення 97500,00 грн штрафу.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, позивачем не доведено факту порушення відповідачем встановлених даним договором термінів виконання проектних робіт, зокрема, більше ніж на десять календарних днів, тому відсутні підстави нарахування штрафу, а позовні вимоги про його стягнення також не підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові у справі №902/1107/15, то вони відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зазначена постанова прийнята за інших обставин справи, інших правовідносин та за іншої фактично-доказової бази, ніж у даній справі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив всі надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а судові витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02 березня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.11.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко