Рішення

від 28.10.2021 по справі 910/15082/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2021м. ДніпроСправа № 910/15082/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Тетерятник А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (м. Дніпро)

до товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - державне підприємство Дніпровська установа виконання покарань (№4) (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості, неустойки та виселення

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг (м. Київ)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (м. Дніпро)

про визнання недійсним договору оренди

Представники:

від позивача: Савіна О.І.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - державне підприємство Дніпровська установа виконання покарань (№4) про стягнення (з урахуванням уточнень) заборгованості з орендної плати за договором оренди у розмірі 77830,64грн, заборгованості з орендної плати в позадоговірний період - 129659,75грн, неустойки - 518638,92грн, пені - 2659,83грн, штрафу - 11966,38грн та виселення товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг з державного нерухомого майна - нежитлових вбудованих приміщень, площею 513,6кв.м. розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- відповідачем неналежним чином виконаний обов`язок щодо сплати орендних платежів за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6504-ОД від 02.01.2018 і заборгованість складає 77830,64грн;

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було повідомлено орендаря про припинення дії договору оренди та запропоновано повернути об`єкт оренди балансоутримувачу за актом приймання - передачі;

- у встановленому договором порядку об`єкт не повернуто і відповідач повинен сплатити заборгованість з орендної плати в позадоговірний період в сумі 129659,75грн та на підставі ст. 785 ЦК України неустойку в розмірі 518638,92грн;

- у зв`язку з несвоєчасною оплатою орендної плати за весь період дії договору відповідачу була нарахована пеня у розмірі 27438,17грн з яких сплачено 24778,34грн і заборгованість по пені складає 2659,83грн;

- на підставі п. 3.9 договору відповідач повинен сплатити штраф в розмірі 11966,38грн.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на наступне:

- зобов`язання за договором оренди щодо сплати орендних платежів не виконувались у зв`язку з тим, що позивачем за первісним позовом та третьою особою не здійснено необхідних дій по забезпеченню належного та ефективного використання державного майна та по проведенню процедури державної закупівлі послуг з постачання теплової енергії з укладанням відповідного договору на поставку теплової енергії;

- без договору на поставку теплової енергії договір оренди не має сенсу для відповідача;

- в договорі оренди не зазначені відомості за якими можна ідентифікувати приміщення, які вказані в ньому;

- фактично ТОВ Пауер Інжиніринг ніколи не користувалось орендованими приміщеннями.

Товариство з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг звернулось із зустрічною позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 02.01.2018 № 12/02-6504-ОД.

Зустрічний позов обґрунтований підставами, що викладені у відзиві на первісний позов.

Третя особа не надала письмових пояснень щодо первісного та зустрічного позовів.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2021 № 203, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи №910/15082/20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади.

За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до пп. 17.4 п. 17 розділу ХІ Перехідні положення нової редакції Господарського процесуального кодексу України ця справа передана на розгляд судді Татарчуку В.О.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 прийнято справу №910/15082/20 та зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 № 12/02-6504-ОД до провадження для спільного розгляду з первісним позовом за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04.03.2021.

17.03.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях було надано відзив із запереченнями проти зустрічного позову. Заперечення обґрунтовані наступним:

- спірний договір оренди містить всі необхідні умови і ТОВ Пауер Інжиніринг прийняло в оренду нежитлові приміщення згідно з актом приймання-передачі від 02.01.2018;

- пунктом 3.6 договору було передбачено, що орендна плата перераховується незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря;

- ТОВ Пауер Інжиніринг не зазначено, яку саме норму Закону України Про публічні закупівлі було порушено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях і державним підприємством Дніпровська установа виконання покарань (№4) ;

- договір є дійсним, а ТОВ Пауер Інжиніринг порушені зобов`язання за договором.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2021 відмовлено в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг про залишення позову без руху та відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 зупинено провадження у справі до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11131/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2021 поновлено провадження у справі з призначенням підготовчого засідання на 16.09.2021.

Відповідач і третя особа не забезпечили явку представників в судове засідання.

28.10.2021 відповідач за первісним позовом звернувся із клопотанням щодо відкладення засідання по справі, або у випадку неможливості відкладення - провести судове засідання 28.10.2021 без участі представника товариства.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, яка була належним чином повідомлена про час та місце судових засідань.

В судовому засіданні 28.10.2021 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та приватним акціонерним товариством Пауер Інжиніринг (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6504-ОД (далі - договір).

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 513,6кв. м. (в т.ч. 36,7 кв.м. загального користування), з яких:

- нежитлове вбудоване приміщення площею 17,4кв.м. на цокольному поверсі п`ятиповерхової будівлі Режимний корпус ;

- нежитлове вбудоване приміщення площею 51кв.м. на першому поверсі одноповерхової будівлі Котельня парова ;

- нежитлове вбудоване приміщення площею 47,4кв.м. у підвалі двоповерхової будівлі 5 корпусного відділення

- нежитлове вбудоване приміщення площею 23,1кв.м. на цокольному поверсі триповерхової Головний режимний корпус ;

- нежитлове вбудоване приміщення площею 374,7кв.м. на першому поверсі двоповерхової будівлі Котельня .

розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80, що перебуває на балансі державної установи Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 17 серпня 2017 р. і становить за незалежною оцінкою 1511986грн.

Відповідно до п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою іншого використання нерухомого майна (розміщення технологічного обладнання з метою постачання теплової енергії).

Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Згідно з п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2017 р. 19489,65грн (п. 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Договір було укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 02 січня 2018 року по 01 грудня 2020 року включно (п. 10.1 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити первісний позов в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг 77830,64грн - заборгованості з орендної плати за договором оренди, 518638,92грн - неустойки, 2659,83грн - пені, 11966,38грн - штрафу і виселення та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 129659,75грн - заборгованості з орендної плати в позадоговірний період з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як зазначалось вище, між сторонами був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6504-ОД від 02.01.2018.

Позивач виконав свої зобов`язання та надав в користування відповідачу об`єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі нерухомого майна від 02.01.2018.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 9744,83грн;

- 50% балансоутримувачу у розмірі 9744,82грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання за договором в частині повної сплати орендних платежів.

Згідно з розрахунком позивача станом на 21.07.2020 нараховано орендної плати 256774,62грн, сплачено - 178943,98грн.

Отже, заборгованість відповідача з орендної плати за період з 15.02.2018 по 15.01.2020 складає 77830,64грн.

Для врегулювання спору в досудовому порядку позивачем направлено відповідачу претензію від 30.01.2019 № 11-11-00690.

ТОВ Пауер Інжиніринг не надано відповідь на зазначену претензію.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне зобов`язання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.8 договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як зазначає позивач, за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди за період з 15.02.2018 по 15.01.2020 нарахована пеня у розмірі 27438,17грн, але відповідачем сплачено було тільки 24778,34грн, а тому заборгованість відповідача щодо пені становить 2659,83грн.

Згідно з пунктом 3.9 договору оренди у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача, штраф на підставі п. 3.9 договору складає 11966,38грн.

Листом від 27.11.2019 № 11-02-06930 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на підставі ст. 782 ЦК України повідомило орендаря про відмову від договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 02.01.2018 № 12/02-6504-ОД з 23.12.2019 та запропонувало повернути об`єкт оренди балансоутримувачу за актом приймання - передачі.

ТОВ Пауер Інжиніринг отримано вказаний вище лист 23.12.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Регіональним відділенням було видано наказ про розірвання договору оренди з 23.12.2019 та повідомлено орендаря листом від 20.01.2020 № 11-02-00410.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За приписом частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 3.12 договору оренди встановлено, у разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла в повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідачем не було повернуто балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендоване державне майно, що є предметом договору оренди №12/02-6504-ОД.

Відповідно до приписів ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, неустойка за користування відповідачем майном після припинення договору оренди за період з 24.12.2019 до 30.11.2020 становить 518638,92грн.

В ході вирішення спору відповідачем не спростована правомірність наведеного позивачем розрахунку неустойки.

На думку суду, визначення позивачем розміру неустойки відповідає викладеним положенням ст. 785 Цивільного кодексу України та договору № 12/02-6504-ОД від 02.01.2018.

Суд задовольняє вимогу позивача щодо виселення товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг з державного нерухомого майна нежитлових вбудованих приміщень, площею 513,6кв.м. розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80, з урахуванням наступного.

В ході вирішення спору судом встановлено, що позивач відмовився від договору оренди на підставі ст. 782 ЦК України і такий договір є розірваним з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна (у відповідній редакції) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Орендоване майно не було повернуто відповідачем у встановленому законом порядку.

На час вирішення спору у відповідача відсутні правові підстави користування відповідним майном, а тому вимога позивача про виселення є правомірною.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє вимоги за первісним позовом в частині стягнення з ТОВ Пауер Інжиніринг 77830,64грн - заборгованості з орендної плати за договором оренди, 518638,92грн - неустойки, 2659,83грн - пені, 11966,38грн - штрафу та виселення.

Щодо вимог про стягнення орендної плати в позадоговірний період у розмірі 129659,75грн суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, із закінченням строку договору оренди, такий договір є припиненим, що означає припинення дії для сторін всіх його умов, а їх невиконання протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки, однак не зумовлює продовження дії договору в цілому або тих його умов, що не були виконані сторонами.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в оренду. Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Користування майном після припинення договору є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим, вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився є незаконною.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, тому слід застосовувати або положення ст. 762 ЦК України, або ст. 785 ЦК України.

Ці норми не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов`язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

В своїй постанові у справі № 910/11131/19 від 19.04.2021 Верховний Суд зазначив, що стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця є застосування неустойки - самостійної форми майнової відповідальності.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати в позадоговірний період в сумі 129659,75грн.

Стосовно заперечень відповідача на первісний позов, а також щодо зустрічного позову слід зазначити наступне.

На думку суду, ТОВ Пауер Інжиніринг у відзиві та у зустрічному позові не викладено обставин, що можуть бути підставами для відмови в первісному позові (у відповідній частині) та визнання недійсним спірного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 12 Закону України Про оренду державного та комунального майна (у відповідній редакції) договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Істотні умови договору оренди визначено у статті 10 вказаного Закону України, а саме: істотними умовами договору оренди є:

- об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов`язань;

- забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Крім того, частиною другою цієї ж статті передбачено, що укладений;

- сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.

Спірний договір було укладено сторонами з урахуванням наведених положень законодавства.

Посилання ТОВ Пауер Інжиніринг на те, що позивачем за первісним позовом та третьою особою не здійснено необхідних дій по забезпеченню належного та ефективного використання державного майна, а також на відсутність для відповідача сенсу в договорі оренди за відсутності договору на поставку теплової енергії та на невикористання об`єкту оренди не можуть бути підставою для висновку про недійсність спірного договору.

За наявності наведених обставини сторона може ставити питання про розірвання договору, а не про його недійсність.

Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-6504-ОД від 02.01.2018 та акт приймання-передачі від 02.01.2018 дають змогу чітко встановити, яке саме майно було об`єктом оренди.

ТОВ Пауер Інжиніринг не виконані вимоги ч. 1 ст. 74 ГПК України та не доведена наявність підстав для визнання недійсним спірного договору.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд повертає позивачу з державного бюджету 1344,86грн - зайво сплаченого судового збору (платіжні доручення №546 від 28.07.2020 та №1203 від 17.12.2020 знаходяться в матеріалах справи).

Щодо покладення на відповідача заявлених позивачем судових витрат, у тому числі 60грн за пересилання поштової кореспонденції, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини другої статті 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження цих витрат позивач суду надав фіскальні чеки про надсилання на адресу відповідача та третьої особи копії позову з додатками на суму 33,24грн та 27,24грн.

З урахуванням заяви позивача та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з пересиланням поштової кореспонденції у сумі 60грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди у розмірі 77830,64грн, заборгованості з орендної плати в позадоговірний період - 129659,75грн, неустойки - 518638,92грн, пені - 2659,83грн, штрафу - 11966,38грн та виселення задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг (03186 м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, б. 5А, оф. 303, ідентифікаційний код 38814501) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000 м. Дніпро, вул. Центральна, 6, ідентифікаційний код 42767945) 77830,64грн - заборгованості з орендної плати за договором оренди, 518638,92грн - неустойки, 2659,83грн - пені, 11966,38грн - штрафу, 11268,85грн - витрат по сплаті судового збору, 60грн - судових витрат.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг з державного нерухомого майна - нежитлових вбудованих приміщень, площею 513,6кв. м. розміщених за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 80.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні первісного позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 129659,75грн - заборгованості з орендної плати в позадоговірний період.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю Пауер Інжиніринг до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання недійсним договору оренди № 12/02-6504-ОД від 02.01.2018.

Повернути з державного бюджету Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000 м. Дніпро, вул. Центральна, 6, ідентифікаційний код 42767945) 1344,86грн - зайво сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку - подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.11.2021.

Суддя В.О. Татарчук