Рішення

від 08.11.2021 по справі 908/2600/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/148/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 Справа № 908/2600/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2600/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер , ідентифікаційний код юридичної особи 32328478 (45200, Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Некрасова, буд. 33, кв. 11; поштова адреса: 43010, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 47-В)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» , ідентифікаційний код юридичної особи 38983006 (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)

про стягнення 31492 грн 46 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Полімер з позовною заявою вих. № 452 від 02.09.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 31 492 грн 46 коп., з яких: 27 062 грн 40 коп. - основний борг, 3 217 грн 43 коп. - інфляційні втрати та 1 212 грн 63 коп. - 3% річних за неналежне виконання договору № 470 від 19.09.2019, укладеного між сторонами щодо оплати товару на суму 27062 грн 40 коп., поставленого за видатковою накладною № РН-2020.02.18-1 від 18.02.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 справу № 908/2600/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, суд ухвалою від 08.09.2021 у справі № 908/2600/21 залишив позовну заяву без руху, надавши заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суд роз`яснив заявникові, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.

13.09.2021 позивачем направлено до суду заяву про усунення недоліків. Позивачем виправлено недоліки позовної заяви своєчасно.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2021 у справі № 908/2600/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду, своєчасно та направлений позивачеві, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та надати сторонам необхідний час для проведення переговорів щодо мирного врегулювання спору, враховуючи, направлення листа позивачеві щодо початку процедури мирного врегулювання спору.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач посилається на п. 9.1 договору, яким передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів. Вказує на те, що позивачем заходи досудового вирішення спору не вживались, оскільки у претензії була вказана інша особа. Посилається на те, що заборгованість відповідача пов`язана з деякими фінансовими труднощами підприємства, але відповідач не відмовляється від виконання умов договору зі свого боку в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що позивач, 29.09.2021 на виконання ухвали суду направив відповідачеві акт звіряння розрахунків та пропозицію щодо мирного врегулювання спору, але відповідачем пропозицій щодо мирного врегулювання спору не надано, акт звірки не підписано, заборгованість не погашена.

Відповідачем відповідь на відзив, згідно поштового трекінгу отримана 28.10.2021, однак, заперечень на відповідь на відзив, у встановлений строк не надано.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

19.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Полімер (постачальник, позивач у справі) укладено договір № 470 від 19.09.2019 (надалі - договір).

Згідно предмету договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, який зазначений в специфікаціях, а покупець - прийняти і оплатити товар (п. 1.1.). Найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Предметом поставки є гумові вироби (ДК 021:2015 Код 19510000-4 (надалі - товар ), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору становить 120 000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 20 000 грн 00 коп. Ціна договору визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар впродовж 14 календарних днів від дати поставки товару.

Розділом п`ятим договору сторони передбачили здійснення поставки товару.

Згідно з п. 6.1.1 договору, покупець зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар та приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною.

Відповідно до п. 6.4 постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Згідно з дев`ятим розділом договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Якщо сторони не досягнуть згоди, спір підлягає передачі на розгляд господарського суду.

До договору сторонами складено та підписано специфікацію № 1 від 19.09.2019 про поставку товару на суму 34 422 грн 16 коп. та специфікацію № 2 від 27.12.2019 про поставку товару на суму 79 795 грн 20 коп.

На виконання умов договору, згідно з виставленими рахунками-фактурами: СФ-0000408 від 25.09.2019 на суму 12324 грн 00 коп., СФ-0000012 від 15.01.2020 на суму 11808 грн 00 коп. та № СФ-0000078 від 17.02.2020 на суму 27062 грн 40 коп., позивачем, поставлено відповідачеві, обумовлений у специфікаціях товар на суму 50384 грн 40 коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-2019.10.10-1 від 10.10.2019, № РН-2020.01.15-3 від 15.01.2020, № РН-2020.02.18-1 від 18.02.2020 на суму 27062 грн 40 коп. Товар отриманий з боку відповідача під підпис на підставі довіреностей.

Відповідач розрахувався за поставлений позивачем товар частково, на суму 23322 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2201919 від 19.12.2019 на суму 11514 грн 00 коп. та платіжним дорученням № 20-0005068 від 21.05.2020 на суму 11 808 грн 00 коп.

На адресу відповідача позивач направив вимогу № 415 від 03.08.2021 про погашення заборгованості, яка відповідачем залишилась без відповіді.

Враховуючи наявність простроченої заборгованості у відповідача перед позивачем, останній звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер 31 492 грн 46 коп., з яких: 27 062 грн 40 коп. - основний борг, 3 217 грн 43 коп. - інфляційні втрати та 1 212 грн 63 коп. - 3% річних за неналежне виконання договору № 470 від 19.09.2019, укладеного між сторонами щодо оплати товару на суму 27062 грн 40 коп., поставленого за видатковою накладною № РН-2020.02.18-1 від 18.02.2020 було предметом позову у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором № 470 від 19.09.2019 зі специфікаціями, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Доказів розірвання чи визнання недійсним договору сторонами не надано.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини третьої ст. 13, частини першої ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору та специфікації № 1 від 19.09.2019 про поставку товару на суму 34 422 грн 16 коп. та специфікації № 2 від 27.12.2019 про поставку товару на суму 79 795 грн 20 коп., поставив відповідачеві товар на загальну суму 50384 грн 40 коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-2019.10.10-1 від 10.10.2019, № РН-2020.01.15-3 від 15.01.2020 та № РН-2020.02.18-1 від 18.02.2020 на суму 27062 грн 40 коп.

Видаткові накладні з боку відповідача підписані уповноваженими особами, без зауважень, на підставі довіреностей, копії яких додано до матеріалів справи.

Згідно з п. 4.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар впродовж 14 календарних днів від дати поставки товару. Згідно з п. 6.1.1 договору, покупець зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар. Відповідно до п. 6.4 постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Відповідач розрахувався за поставлений позивачем товар несвоєчасно та частково, на суму 23322 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2201919 від 19.12.2019 на суму 11514 грн 00 коп. (за товар згідно рахунку від 25.09.2019) та платіжним дорученням № 20-0005068 від 21.05.2020 на суму 11 808 грн 00 коп. (за товар згідно рахунку від 15.01.2020).

Товар поставлений за видатковою накладною № РН-2020.02.18-1 від 18.02.2020 на суму 27062 грн 40 коп., відповідачем не сплачений.

Згідно з п. 4.1 договору, прострочення з оплати поставленого товару на суму 27062 грн 40 коп. виникло з 04.03.2020.

Доказів оплати вказаної суми відповідачем позивачеві не надано.

На підставі вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27062 грн 40 коп. основного боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення оплати товару в сумі 27062 грн 40 коп., нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 217 грн 43 коп. втрат від інфляції за період з березня 2020 по липень 2021 та 1 212 грн 63 коп. 3% річних за період з 04.03.2020 по 31.08.2021.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за заявлений позивачем до стягнення з відповідача період за допомогою ІПС Законодавство , та визнано розрахунок позивача вірним.

Суд вважає обґрунтованими та такими, що правомірно заявлені, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 217 грн 43 коп. втрат від інфляції за період з березня 2020 по липень 2021 та 1 212 грн 63 коп. 3% річних за період з 04.03.2020 по 31.08.2021.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на мирне врегулювання спору, суд зазначає, що окрім копії листа відповідача до позивача з пропозицією щодо початку процедури мирного врегулювання спору та внутрішніх документів відповідача, останнім не надано ні суду, ні позивачеві жодних доказів в підтвердження дійсних намірів врегулювання спору мирним шляхом. Акт звірки не підписано. Жодних відповідних заяв щодо строків оплати чи укладення мирової угоди відповідачем не надано.

Посилання на фінансові труднощі підприємства, враховуючи його стратегічне значення, не звільняє відповідача від обов`язку сплати спірної заборгованості. До того ж, позивачем не заявлено до стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Чинним законодавством України не передбачена заборона звертатись з позовом до суду у випадку порушень договірних зобов`язань контрагентом без попереднього пред`явлення йому претензії. До того ж, слід зазначити, що вимога позивача до відповідача щодо заборгованості містила всі необхідні дані з ідентифікації спірного боргу і була направлена на належну адресу відповідача, однак, дійсно з неправильним найменуванням контрагента.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2270 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» , ідентифікаційний код юридичної особи 38983006 (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер , ідентифікаційний код юридичної особи 32328478 (45200, Волинська область, Ківерцівський район, м. Ківерці, вул. Некрасова, буд. 33, кв. 11; поштова адреса: 43010, м. Луцьк, вул. Дубнівська, 47-В) 27 062 (двадцять сім тисяч шістдесят дві) грн 40 коп. основного боргу, 3 217 (три тисячі двісті сімнадцять) грн 43 коп. втрат від інфляції, 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн 63 коп. 3% річних та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 08.11.2021.

Суддя А.О. Науменко