Рішення

від 03.11.2021 по справі 921/568/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2021 рокуСправа № 921/568/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до відповідача Комунального підприємства Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області «Комбінат комунальних підприємств» , вул. Романа Купчинського, 5, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234

про стягнення 18 307 грн 20 коп збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу

За участі представників:

позивача: Першуги І.В. - уповноваженої

відповідача : не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України ), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

30.08.2021 Державна екологічна інспекції у Тернопільській області, надалі - позивач, звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області "Комбінат комунальних підприємств", надалі - відповідач, про стягнення 18 307 грн 20 коп. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу.

Підставою позову визначено недотримання відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме несанкціоноване скидання і розміщення відходів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30.08.2021, головуючим суддею для розгляду справи №921/568/21 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2021 зазначену вище позовну заяву було залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та встановлено останньому строк для усунення визначених в ухвалі недоліків позовної заяви.

14.09.2021 Державна екологічна інспекції у Тернопільській області, згідно з заявою за №1-1-11-3554 від 13.09.2021 (вх. №7503 від 14.09.2021), усунула недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 06.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/568/21; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 09:00 год. 02.12.2020; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

В судовому засіданні 18.10.2021, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд відклав розгляд справи до 10:00 год. 03.11.2021 та зобов`язав позивача до 20.10.2021 направити на адресу відповідача заяву за №1-1-11-3554 від 13.09.2021 про усунення недоліків позовної заяви (докази надати суду), про що постановив відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання. Присутнього в судовому засіданні 18.10.2021 повноважного представника позивача про судове засідання 03.11.2021 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача - відповідною ухвалою.

19.10.2021 Державна екологічна інспекції у Тернопільській області, на виконання вимог ухвали від 18.10.2021, згідно з супровідним листом за №1-1-11-4047 від 18.10.2021 надала докази надіслання на адресу відповідача заяви про усунення недоліків позовної заяви.

В судове засідання 03.11.2021 повноважний представник позивача прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 03.11.2021 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення за №4602510009112 про вручення 22.10.2021 поштового відправлення - ухвали від 18.10.2021.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; жодних заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, явка останнього не визнавалась судом обов`язковою, наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає за можливе розглянути спір в даному судовому засідання, без участі відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

13.05.2020 на підставі Наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області "Про проведення заходів щодо профілактики, запобігання, припинення, виявлення і документування фактів порушення вимог природоохоронного законодавства" за №153 уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено заходи державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Тернопільської області.

Під час проведення вказаного заходу інспекторами виявлено факт засмічення земельної ділянки площею 1 907 м 2 твердими побутовими відходами (ПЕТ, плитка, скло, плівка, картон тощо) в урочищі "Шведів Камінь", с. Мильне, Зборівський район, Тернопільська область, яка знаходиться праворуч земельної ділянки з кадастровим номером 6122681900:01:001:0900 в урочищі "Шведів Камінь" на північ від с. Мильне на схід від с. Гаї Розтоцькі на землях Мильнівської сільської ради Зборівського району; висота засмічення 1,2 м, об`єм - 2 288,4 м 3 . Заміри здійснено мірною стрічкою ТОРЕХ Р-30 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №0240-Ф чинне до 23.03.2021).

Також по місцю складування відходів державними інспекторами виявлено транспортний засіб: трактор з номерним знаком НОМЕР_1 . Однак, особа, яка управляла останнім від спілкування з інспекторами відмовилася та покинула місце події.

На місце події інспекторами було викликано працівників поліції. По прибутті працівників поліції на місце події, також прибув начальник Комунального підприємства "Залозецький комбінат комунальних підприємств" Петрик Г.М., який пояснив, що вивезення ТПВ з смт. Зілізці транспортним засобом №044-33 ТА здійснюється на територію Мильнівської сільської ради в урочище "Шведів камінь" згідно з рішенням Голови обласної державної адміністрації за №169-од від 21.05.2014.

Інспекцією встановлено, що розпорядженням Голови обласної державної адміністрації за №169-од від 21.05.2014 КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" надано дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1 0000 га для збирання та складування безпечних відходів за рахунок земель державної власності (землі, що перебувають у його користуванні (відпрацьовані розробки та кар`єри, закриті шахти, відвали, терикони, що не експлуатуються) за межами населеного пункту на території Мильнівської сільської ради Зборівського району. Проте, КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" жодних дій щодо узаконення проектної документації на несанкціоноване сміттєзвалище не вжито.

По вказаному вище факту засмічення земельної ділянки держаними інспекторами складено Акт обстеження засмічення, забруднення земельної ділянки від 13.05.2020, копію якого отримав начальник КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" Петрик Г.М.

Окрім того, 13.05.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Білан О.О., з приводу виявлених порушень вимог ч. 1, 3, 7 ст. 33, ч. 1 ст. 35-1 Закону України "Про відходи" (порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх видалення) та абз. 1, 10 ч. 1 ст. 35, абз. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про охорону землі" (псування (засмічення) землі) керівником КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" Петриком Г.М., складено протоколи про адміністративне правопорушення за №004197, №004198 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за №24. Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 52, 82 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 200 грн.

З матеріалів справи вбачається, що із складеними адміністративними матеріалами керівник КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" Петрик Г.М. ознайомився, копії отримав. Правом на оскарження адміністративного матеріалу не скористався. Суму штрафу оплатив в добровільному порядку 27.05.2020.

Також, за результатами даної перевірки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Вовчук Т.М., враховуючи приписи ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", винесено припис №1/2-2-11-1724 від 14.05.2020, згідно з яким КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" зобов`язано привести у відповідність земельну ділянку, що знаходиться в урочищі "Шведів камінь" на території Мильнівської сільської ради Зборівського району до попереднього стану. Примірник припису надіслано на адресу відповідача згідно з супровідним листом за вих. №1/2-2-11-1724 від 14.05.2020.

На підставі матеріалів перевірки, довідки територіального органу Держкомзему щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди №149 від 04.04.2007), зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України за №422/13689 від 25.04.2007, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області О. Білан провів розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок (псування) засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами на землях комунального обслуговування, забудовані землі, а саме: інші землі (під відпрацьованими розробками та кар`єрами, териконами), які не експлуатуються, що знаходиться за координатами 49.825386.25.440582, а саме: праворуч земельної ділянки з кадастровим номером 6122681900:01:001:0900 в урочищі "Шведів Камінь" на північ від с. Мильне, на схід від с. Гаї Розтоцькі на землях Мильнівської сільської ради Зборівського району.

Згідно з зазначеним розрахунком розмір відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами становить 18 307 грн 20 коп.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на адресу КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" надіслано претензію за №1/2-2-11-2016 від 03.06.2020 про відшкодування завданих державі порушенням вимог природоохоронного законодавства збитків в сумі 18 307 грн 20 коп.

Відповідачем зазначена вище претензія була залишена без відповіді та задоволення. Наведені обставини і слугували підставою даного позову.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", а також іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Згідно з ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України; не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25.06.1991, з наступними змінами, надалі - Закон № 1264-XII)).

Ст. 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються:

виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними;

максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами;

зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів;

запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій;

рекультивація земельних ділянок після ліквідації об`єктів поводження з відходами.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України "Про охорону земель").

За визначенням наданим у ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини(ст. 33 Закону України "Про відходи").

Ч. 1 ст. 35 1 Закону України "Про відходи" передбачено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил.

Згідно з ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Ст. 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів застосовується Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, з наступними змінами (надалі - Методика).

Згідно з п. 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Р. 5 Методики, в редакції на час виявлення порушення, передбачено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою: Ршз = А x Б x Гоз x Пдз xКзз xКнв Кег, , де: РШз -розмір шкоди від забруднення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100; ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м; Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м; Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення , надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з ст. 68, 69 Закону № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що факт засмічення земельної ділянки побутовими відходами є самостійною підставою для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що порушення вимог природоохоронного законодавства (засмічення земельної ділянки площею 1 907 м 2 твердими побутовими відходами (ПЕТ, плитка, скло, плівка, картон тощо) в урочищі "Шведів Камінь", с. Мильне, Зборівський район, Тернопільська область, яка знаходиться праворуч земельної ділянки з кадастровим номером 6122681900:01:001:0900 в урочищі "Шведів Камінь" на північ від с. Мильне на схід від с. Гаї Розтоцькі на землях Мильнівської сільської ради Зборівського району; висота засмічення 1,2 м, об`єм - 2 288,4 м 3 ) зафіксовані позивачем в Акті від 13.05.2020, примірник якого отримано керівником відповідача.

З наданих позивачем протоколів про адміністративні правопорушення за №004197 та №004198 від 13.05.2020 вбачається, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області визначено особу, винну у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 52, 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - керівник Комунального підприємства "Залозецький комбінат комунальних підприємств" Петрик Г.М., яким вказані протоколи були підписані.

Наявною в матеріалах справи копією розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації за №169-од від 21.05.2014 спростовуються надані керівником КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств" пояснення щодо обставин вивезення твердих побутових відходів.

Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної 13.05.2020 інспекційної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, матеріали справи не містять.

Розмір завданих збитків позивачем розраховано відповідно до вимог Методики та в межах визначеного нею строку.

Відповідачем не оскаржено в порядку адміністративного судочинства і дії позивача щодо проведеної 13.05.2020 перевірки, зокрема щодо складених Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Акту обстеження засмічення, забруднення земельної ділянки, протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення.

Накладений на Петрика Г.М. (керівника КП "Залозецький комбінат комунальних підприємств"), згідно з постановою від 13.05.2020 штраф в розмірі 1 200 грн за засмічення вказаної вище земельної ділянки сплачений останнім в добровільному порядку.

Наведені вище обставини, на думку суду, свідчить про погодження відповідача із фактами, зафіксованими у зазначених вище документах.

Відповідач в судове засідання 03.11.2021 не прибув, не заперечив належними і допустимими доказами доводів позивача як і не надав доказів добровільної сплати суми завданої шкоди.

Враховуючи усе наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась несанкціонованому засміченні земельної ділянки; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

За даних обставин, позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з відповідача 18 307 грн 20 коп. шкоди, завданої в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства, суд визнає обґрунтованими, правомірними та задовольняє їх в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн 00 коп., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 12, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області «Комбінат комунальних підприємств» , вул. Романа Купчинського, 5, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234, ідентифікаційний код 31194876, на користь спеціального фонду Залозецької селищної ради, ГУК у Тернопільській області/ТГ смт. Залізці, ідентифікаційний код одержувача 37977599, банк отримувача Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA488999980333109331000019721, код класифікації доходів бюджету 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності 18 307 грн 20 коп. шкоди, завданої в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства.

3 . Стягнути з Комунального підприємства Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області «Комбінат комунальних підприємств» , вул. Романа Купчинського, 5, смт. Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, 47234, ідентифікаційний код 31194876 на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37977693, р/р UA738201720343140003000080912, ДКСУ м. Київ 2 270 грн судового збору.

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.11.2021

Суддя І.М. Гирила