Рішення

від 29.10.2021 по справі 260/1632/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/1632/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Грин-Лумей В.Г.

за участю:

позивача: Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - представник не зявився

відповідача: Приватне підприємство "БудМікс" - представники адвокат Дрюченко О.С., ХайнасА.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватне підприємство "БудМікс" про стягнення адміністративно-господарської санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "БудМікс" , яким просить: 1. Стягнути з Приватного підприємства БудМікс 55 764,71 грн. адміністративно-господарських санкції та 234,15 грн. пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем до відділення Фонду подано Звіт за формою № 10-ПОІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю" за 2020 рік, з якого випливає , що відповідач вимогу Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю" не виконав, оскільки згідно рядка 03 звіту кількість осіб з інвалідністю , які повинні працювати а підприємстві відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 1 особа, однак згідно рядка 2 звіту на підприємстві протягом 2020 року середньооблікова кількість осіб з інвалідністю становила 0 осіб.

У відзиві відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що на підприємстві з 02.10.2017 року і по теперішній час працює особа з інвалідністю ОСОБА_1 , що підтверджується Наказом про прийняття його на роботу , Довідкою МСЕК та Звітами за попередні роки. У звязку із зміною форми Звіту відповідачем у Звіті 15.02.21 року помилково було не зазначено у рядку 02 про одну особу-інвалід, однак вказано у рядку 03 Звіту.Самостійно виявивши дану помилку підприємством 18.02.21 року було подано уточнений Звіт.

В судове засідання представник позивача не зявився , хоча був повідомлений про дату розгляду справи за офіційною електронною адресою.

Представники відповідача заперечили проти позову з мотивів наведених у Відзиві.

Заслухавши представників відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Обставини , встановлені судом.

15.02.2021 року ПП "БудМікс" ( код ЄДРПОУ 30506922) подало до Закарпатського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, де вказало у рядку 12 одну особу з інвалідністю, однак не зазначено про це у рядку 2.

18.02.2021 року ПП "БудМікс" ( код ЄДРПОУ 30506922) подало до Закарпатського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, де вказало у рядку 12 одну особу з інвалідністю, і вказало одну особу з інвалідністю у рядку 2.

У Звітах Форми № 10-ПІ за 2018,2019 роки ПП "БудМікс" ( код ЄДРПОУ 30506922) зазначало про одну особу з інвалідністю.

Відповідно до Трудової книжки ОСОБА_1 .09.2017 року прийнятий на посаду консультанта з маркетингу у ПП "Будмікс" згідно Наказу № 12-к від 26.09.2017 року.

У Довідці МСЕ №003403 серія 2-18 ЗАК ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи з 05.06.200 року.

Згідно Розрахунку адміністративно-господарських санкцій для ПП "Будмікс" їх сума складає 55764,71 грн.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Основи соціальної захищеності та гарантії осіб з інвалідністю в Україні, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами врегульовані Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до абз. 1-2 частини 1 статті 4 вказаного Закону , діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту.

З метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні") .

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною 2 статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

ПОСТАНОВА КМУ від 31 січня 2007 р. № 70 Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення" визначила ПОРЯДОК подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, яким встановлено, що Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Судом встановлено , що на підприємстві відповідача з 2017 року працює одна особа з інвалідністю, про що відповідач зазначав у звітах за 2018 та за 2019 роки.

Оскільки відповідачем було до встановленого строку подання Звіту виправлено допущену помилку, то це виключає нарахування йому адміністративно -господарських санкцій за не виконання нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону.

Отже, відповідачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують його заперечення, що свідчить про безпідставність позову.

Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватне підприємство "БудМікс" про стягнення адміністративно-господарської санкцій та пені - відмовити повністю .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення рішення в повному обсязі.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.11 2021 року.