Вирок

від 05.11.2021 по справі 619/5308/21

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/5308/21

провадження №1-кп/619/392/21

ВИРОК

іменем України

05 листопада 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12021226270000226 від 02.10.2021 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

01.10.2021 приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поблизу залізничної станції «Нова Козача» в с. Нова Козача, Харківського району, Харківської області, де помітив, що на полі, яким на праві оренди користується ОСОБА_3 , голова фермерського господарства «АТОЛ», юридична адреса: Харківська область, Харківський район. м. Дергачі, вул.23 Серпня, буд.6, яке розташоване поблизу маються рослини культури «кукурудза звичайна» та в нього раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.

Реалізуючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна переслідуючи мету збагачення за рахунок скоєння кримінального правопорушення, діючи з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що його подальші дії ніким помічені не будуть, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу, нарвав в два полімерних мішки, які було в нього початків кукурудзи 11,64кг та 12,59кг відповідно, та покинув вказане поле, тим самим таємно викрав чуже майно. Після чого в подальшому розпорядився викраденим на свій розсуд.

Своїми діями ОСОБА_2 заподіяв потерпілій стороні ФГ «АТОЛ» майновий збиток, згідно висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи №19 від 28.10.2021 року на суму 290 гривень 76 копійок.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 які виразилися в таємному викраденні чужого майна - суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно зч.3ст.302КПК Українидо обвинувальногоакта зклопотанням пройого розгляду спрощеномупровадженні повиннібути додані: 1)письмова заявапідозрюваного,складена вприсутності захисника,щодо беззаперечноговизнання своєївинуватості,згоди ізвстановленими досудовимрозслідуванням обставинами,ознайомлення зобмеженням праваапеляційного оскарженнязгідно зчастиною другоюцієї статтіта згодиз розглядомобвинувального актау спрощеномупровадженні; 2)письмова заявапотерпілого,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,щодо згодиіз встановленимидосудовим розслідуваннямобставинами,ознайомлення зобмеженням праваапеляційного оскарженнязгідно зчастиною другоюцієї статтіта згодиз розглядомобвинувального актау спрощеномупровадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Крім того, до обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 .. Згідно змісту заяви обвинувачений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Представник потерпілого ФГ «Атол» ОСОБА_3 не заперечував проти розгляду даного обвинувального акту у спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 381, ч. 1 ст. 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612км18) вказав, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття обвинуваченим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнається судом обставиною, яка пом`якшує його покарання.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює за наймом.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к, провадження № 51-658 км17) зазначив, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання, щире каяття обвинуваченого - суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - покарання у вигляді штрафу на дохід держави.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу на дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить сімнадцять тисяч гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: два полімерних мішка з початками кукурудзи вагою 11,64 кг. Та 12,50 кг. передати представнику потерпілого ФГ «Атол» ОСОБА_3 , у якого майно і знаходиться на зберіганні.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1