Ухвала

від 08.11.2021 по справі 540/6701/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/6701/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Варняк С.О., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду у органах податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області з 01.01.2014 року по 31.05.2015 року;

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо не виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за час перебування у розпорядженні Головного управління ДФС у Херсонській області з 01.2014 по 03.2015 знаходився у розпорядженні ГУ Міндоходів у Херсонській області, з 03.2015 по 05.2015 був зарахований у розпорядження Головного управління ДФС у Херсонській області;

- стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за час незаконного перебування у розпорядженні з 01.2014 по 03.2015 знаходився у розпорядженні ГУ Міндоходів у Херсонській області, з 03.2015 по 05.2015 був зарахований у розпорядження Головного управління ДФС у Херсонській області, з відрахуванням обов`язкових податків, зборів та платежів та компенсацією податку на доходи громадян;

- стягнути з відповідача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при невиплаті грошового забезпечення за час незаконного перебування у розпорядженні на користь позивача за період з 01.03.2014 року по день ухвалення судового рішення за цим адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами п. 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 160 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення зазначених статей позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при невиплаті грошового забезпечення за час незаконного перебування у розпорядженні на користь позивача за період з 01.03.2014 року по день ухвалення судового рішення за цим адміністративним позовом.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вважає, що він звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи відсутність документа про сплату судового збору та приймаючи до уваги вищевикладену позицію позивача, суддя звертає увагу на наступне.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 910/4518/16, погодилася з висновком ВСУ (справа № 226/168/15-ц від 30.11.2016 р.) щодо сплати судового збору при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Так, вирішуючи питання по суті, Велика Палата Верховного Суду виклала наступну правову позицію: "...середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях...

...При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII "Оплата праці" є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати..."

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, належить сплачувати судовий збір.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відтак, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.).

Таким чином, позивачу необхідно надати суду розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати грошового забезпечення та сплатити за цю вимогу судовий збір, який має дорівнювати 1% від заявленої до стягнення суми середнього заробітку, але не менше, ніж 908,00 грн.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160 - 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду всіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та документу про сплату судового збору у сумі, яка має дорівнювати 1% від заявленої до стягнення суми середнього заробітку, але не менше, ніж 908,00 грн. або скористатися правом щодо уточнення позовних вимог (зменшення їх розміру).

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/6701/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя С.О. Варняк