Рішення

від 08.11.2021 по справі 600/2896/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2896/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави до Ванчиковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ванчиківецький ЗЗСО І-III ступенів Ванчиковецької сільської ради, про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язати вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати незаконною бездіяльність Ванчиковецької сільської ради щодо неоформлення правовстановлюючих на приміщення та земельну ділянку під будівлями та спорудами Ванчиківецького ЗЗСО І-III ступенів адресою: вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецького району Чернівецької області;

- зобов`язати Ванчиковецьку сільську раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення та земельну ділянку під будівлями та спорудами Ванчиківецького ЗЗСО І-Ш ступенів адресою: вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецького району Чернівецької області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Чернівецькою окружною прокуратурою відповідно до вимог ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" вивчено інформацію, яка надана Ванчиковецькою сільською радою. За результатами дослідження цієї інформації встановлено, що у користуванні Ванчиківецького ЗЗСО І-Ш ступенів перебуває приміщення та земельна ділянка за адресою: вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецького району Чернівецької області, проте правовстановлюючі документи відсутні.

Відсутність правовстановлюючих документів на будівлю та земельну ділянку під будівлею навчального закладу, на думку позивача, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою та приміщеннями, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. В зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.07.2021 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ванчиківецький ЗЗСО І-III ступенів Ванчиковецької сільської ради.

Відповідач, правом передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався, відзив на позов до суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 09.07.2021.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ванчиківецький ЗЗСО І-III ступенів Ванчиковецької сільської ради письмові пояснення з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з врахуванням положень ст. 165 КАС України до суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 09.07.2021.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ванчиківецький заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Ванчиковецької сільської ради, скорочене найменування Ванчиківецький ЗЗСО І-III ступенів (вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21436701) зареєстрований як юридична особа 12.02.2002, організаційно-правова форма: комунальна організація (установа, заклад), види діяльності: загальна середня освіта. Засновник юридичної особи: Ванчиковецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області.

З матеріалів справи видно, що в користуванні Ванчиківецького ЗЗСО І-III ступенів Ванчиковецької сільської ради перебуває приміщення та земельна ділянка за адресою: вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецького району Чернівецької області, на які відсутні правовстановлюючі документи.

Наведені обставини підтверджуються листами Головного управління Держгеокадарстру у Чернівецькій області від 24.06.2021 № 10-24-0.44-2601/2-21, Новоселицького комунального районного бюро технічної інвентаризації від 08.06.2021 № 353 та Ванчиковецької сільської ради від 04.06.2021 № 454.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості щодо реєстрації права власності на приміщення та земельну ділянку за адресою: вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецького району Чернівецької області відсутні.

З метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства з питань використання та розпорядження земельними ділянками освітніх закладів, позивач звернувся до суду, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно вимог ч. 3, ч. 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ці обставини доведені прокурором при пред`явлені позову, тому суд підтверджує наявність підстав для звернення прокурора до суду.

Як видно із матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор набув статусу позивача, оскільки відсутній орган, до компетенції якого входить право звернення до суду із позовом про зобов`язання оформити належним чином правовстановлюючі документи на земельну ділянку та будівлі на якій знаходиться заклад освіти.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядженнями землями територіальних громад.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно норм ст. 29 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст. 32 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону № 280/97-ВР передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані, серед них - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За положеннями п. 1.2 Статуту Ванчиківецького ЗЗСО І-III ступенів засновником закладу освіти є територіальна Ванчиковецька сільської ради.

У відповідності до ст. 38 Закону України "Про дошкільну освіту" матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" № 1060-XII, який діяв до 28.09.2017 (далі - Закон № 1060) передбачено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ч.1 ст. 63 Закону № 1060 матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частинами 1, 2 ст. 80 Закону України "Про освіту" № 2145-VIII, який діє з 28.09.2017 (далі - Закон № 2145-VIII) визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У відповідності до п. "ґ" ч.2 ст.92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 р. № 858-IV встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

З наведеного видно, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки та будівель закладів освіти, є наявність правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку і будівлі, оформлені у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Аналіз встановлених судом обставин беззаперечно свідчить про те, що на приміщення та земельну ділянку, якими користується Ванчиківецький ЗЗСО І-III ступенів, відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про освіту" № 2145-VIII, сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Як визначено положеннями ч. 2 ст. 19 Закону України "Про дошкільну освіту" органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти; виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території; контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти.

Статтею 60 Закону № 280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ належить право комунальної власності на заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права. Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт, який відповідає за матеріально-технічне забезпечення третіх осіб, здійснює контроль за додержанням законодавства в галузі освіти, не виконав покладені на нього вищезазначені нормами повноваження, не оформив право користування на будівлі та земельні ділянку, на яких знаходяться навчальний заклад освіти.

Тому, бездіяльність відповідача у вигляді невиконання вимог норм матеріального права може призвести до зловживань щодо розпорядження зазначеними ділянками, нецільового використання земельних ділянок і будівлі закладу освіти, створює ризики для нормального функціонування третіх осіб. У зв`язку із цим, діяльність навчального закладу підлягає приведенню у відповідність до чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Станом на час розгляду справи, доказів вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку та будівлю відповідач до суду не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та підтверджені доказами, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 72-77, 139, 241 - 246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Ванчиковецької сільської ради щодо неоформлення правовстановлюючих документів на приміщення та земельну ділянку під будівлями та спорудами Ванчиківецького ЗЗСО І-III ступенів за адресою: вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецького району, Чернівецької області.

3. Зобов`язати Ванчиковецьку сільську раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення та земельну ділянку під будівлями та спорудами Ванчиківецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів адресою: вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецького району, Чернівецької області.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач - Чернівецька окружна прокуратура (вул. 28 червня, 69, м. Чернівці);

відповідач - Ванчиковецька сільська рада Чернівецького району Чернівецької області (вулиця Миру, 11-А, с. Ванчиківці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04417582);

третя особа - Ванчиківецький ЗЗСО І-III ступенів (вул. Головна, 173в, с. Ванчиківці, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21436701).

Суддя В.К. Левицький