Рішення
від 08.11.2021 по справі 620/10787/21
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/10787/21

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Батьківщина (далі - СТОВ Батьківщина ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови від 25.08.2021 №304121 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн; стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина 34000,00 грн адміністративно-господарського штрафу, сплаченого на підставі платіжного доручення від 02.09.2021 №736 на виконання постанови від 25.08.2021 №304121.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 10.09.2021 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що була проведена рейдова перевірка транспортного засобу Mersedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , після якої встановлено, що фактична загальна маса транспортного засобу з вантажем - 46004 тон при нормативно допустимих 40 тонах. Вагові параметри навантаження по загальній масі були перевищені на 15%. Одночасно, були виявлені і перевищені габаритні параметри. При нормативно допустимій ширині транспортного засобу 2,6 метра в даному випадку ширина становила 3,74 м, що становить 43,85% перевищення параметрів від нормативу. Про виявлене правопорушення, у відповідності до норм чинного законодавства, державними інспекторами складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.07.2021 №285490, що належить - СТОВ Батьківщина . Відповідач, також, наголошує, що на розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 23.02.2021 до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки позивач не з`явився, хоча повідомлявся належним чином, жодних клопотань, пояснень не надав.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому він свою правову позицію підтримав і просив позов задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СТОВ Батьківщина є власником транспортного засобу, сідлового тягача, марки Mersedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_2 , та напівпричепа TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.42-43).

22.07.2021 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі направлення на рейдову перевірку від 19.07.2021 №010400, у пункті габаритно-вагового контролю: автомобільна дорога М-18, м. Запоріжжя, проводилась рейдова перевірка транспортного засобу, сідлового тягача, марки Mersedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепа TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.39-40).

За результатами перевірки наданих водієм документів, а саме реєстраційних документів на вантаж комбайн зернозбиральний, відповідно до положень підпункту 5-1 пункту 2 Порядку №879, що містять поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, державним інспектором була встановлена фактична загальна маса транспортного засобу з вантажем - 46004 тон при нормативно допустимих 40 тонах; вагові параметри навантаження по загальній масі були перевищені на 15%, про що 22.07.2021 складено акт №031989 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.45).

Крім того були виявлені і перевищені габаритні параметри, при нормативно допустимій ширині транспортного засобу 2,6 метра, в даному випадку ширина становила 3,74 м, що становить 43,85% перевищення параметрів від нормативу, про що 22.07.2021 складено акт №0003164 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів (а.с.46).

У зв`язку з виявленням вищевказаних порушень (здійснення перевезення великовагового вантажу без відповідного дозволу), державними інспекторами складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.07.2021 №285490, відповідно до якого перевезення здійснювалося з перевищенням, встановленого абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , габаритно-вагових норм понад 20% при перевищенні вантажу без відповідного дозволу; ширина 3 м 74 см - перевищена на 43,85%; вага брутто 46004 - перевищена на 15%. У акті в графі пояснення про причини порушень зазначено, що водій від підпису відмовився (а.с.49).

На підставі вищевказаних документів посадовою особою Укртрансбезпеки здійснено розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 22.07.2021 №б/н, яким позивачу була визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 714,15 євро (а.с.48).

25.08.2021 заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Полванюк Ю.В., розглянувши справу про порушення СТОВ Батьківщина законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , було винесено постанову №304121 про застосування адміністративно - господарського штрафу до позивача в сумі 34000,00 грн (а.с.53).

Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України від 05.04.2001 №2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон №2344-III).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в тому числі державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 у редакції постанови Кабінету міністрів України від 25.04.2018 № 320 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Частиною 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII Про дорожній рух встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 33 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила №1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку №879).

Згідно з пунктами 4, 6 Порядку №879 робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктом 20 Порядку №879 визначено, що працівник (інспектор-оператор) пункту габаритно-вагового контролю визначає за результатами точного контролю, чи є транспортний засіб великоваговим та/або великогабаритним.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати вимоги працівників цього пункту.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

В даному випадку за результатами перевірки наданих водієм документів, а саме реєстраційних документів на вантаж комбайн зернозбиральний, відповідно до положень підпункту 5-1 пункту 2 Порядку №879, що містять поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, державним інспектором була встановлена фактична загальна маса транспортного засобу з вантажем - 46004 тон при нормативно допустимих 40 тонах; вагові параметри навантаження по загальній масі були перевищені на 15%.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатом розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відповідачем винесено, зокрема, постанову від 25.08.2021 №304121 про застосування адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу в розмірі 34000,00 грн.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було віднесено транспортний засіб позивача до великовагових, та складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів від 22.07.2021 №0003164, яким розраховано плату за проїзд у сумі 714,15 євро.

При цьому суд враховує, що під час перевірки транспортного засобу у водія позивача був відсутній документ про внесення плати за проїзд транспортним засобом з перевищенням вагових обмежень. Позивачем до суду такий документ також не надано.

За таких обставин позивач не спростував факт перевищення нормативно допустимого вагового навантаження транспортного засобу, відтак оскаржувана постанова відповідача про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу є правомірною, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Суд відхиляє посилання позивача у позові на той факт, що на момент здійснення перевірки 22.07.2021 транспортного засобу марки Mersedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевізником було Товариство з обмеженою відповідальністю Сетагро Північ на підставі договору оренди самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 16.07.2021 №16/07/2021 з наступних підстав.

Статтею 760 параграфу 1 глави 58 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Так з вищевказаних норм вбачається, що у договорі оренди транспортного засобу при додержанні істотних умов, необхідно визначати марку та модель автомобіля, державний номер, рік випуску, колір, номер кузова, реквізити свідоцтва про реєстрацію автомобіля в органах МВС (технічного паспорту).

Проте суд зауважує, що договір найму оренди транспортного засобу від 16.07.2021 № 16/07/2021 та додаток до договору не містять всіх істотних умов договору.

Позивач також не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання умов цього договору (наданих рахунків, доказів сплати орендної плати тощо).

Під час рейдової перевірки водій не надав ні договору оренди транспортного засобу, ні тимчасового реєстраційного талону.

Також суд зауважує, що у разі передачі транспортного засобу юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, позивач або орендар повинні були звернутися до центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом згідно абзацу 4 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 та пункту 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року № 379, оскільки тимчасовий реєстраційний талон є одним з тих документів, необхідних платнику податків для підтвердження в податковому обліку податкових витрат з оренди транспортного засобу згідно Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.12.2018 у справі №804/8740/16 в пункті 30 Щодо реєстраційних документів на транспортний засіб, то пряма вимога щодо їх наявності у водія міститься у статті 39 Закону № 2344-ІІІ. Пори те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ. Тому з огляду на наведене правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність спірних постанов в цій частині .

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того як вбачається з реєстраційного свідоцтва серії НОМЕР_5 власником комбайну зернозбирального є СТОВ Батьківщина (а.с.42-43), на підтвердження належності перевозимого вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю Сетагро Північ позивачем не надано жодного документу.

З огляду на наведене правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин суд вважає, що надана позивачем суду копія договору оренди транспортного засобу, яка ж до того не надавалася під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансінспекції, не є достовірним та допустимим доказом того, що позивач не був автомобільним перевізником вантажу, при перевірці якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0003164 від 22.07.2021.

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивача було повідомлено належним чином, про що свідчить копія фіскального чека Укрпошти зі списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с.51-52).

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567.

Щодо інших посилань позивача на порушення відповідачем процесуального порядку розгляду справи та винесення постанови без дотримання приписів Порядку №1567, суд зазначає, що будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення постанови оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25.01.2019 по справі №826/382/18, від 13.03.2019 по справі №826/11708/17.

Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, не спростував факт перевищення нормативно допустимого габаритно-вагового навантаження транспортного засобу, відтак оскаржувана постанова відповідача про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу є правомірною, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Стосовно інших посилань позивача, то суд відхиляє такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин суд констатує, що з огляду на встановлені в ході перевірки порушення та зазначені вище норми чинного законодавства України, відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову, а тому остання скасуванню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене та той факт, що позивачем не доведено обґрунтованості своїх доводів щодо протиправності оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, що в задоволенні позову СТОВ Батьківщина необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення коштів- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Батьківщина (вул. Незалежності, 51, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17300, код ЄДРПОУ - 30875436).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 39816845) в особі Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області (вул. П`ятницька, 39, оф. 606, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39816845).

Суддя В.В. Падій

Дата ухвалення рішення08.11.2021
Оприлюднено09.11.2021

Судовий реєстр по справі —620/10787/21

Рішення від 08.11.2021

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Падій В.В.

Ухвала від 10.09.2021

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Падій В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні