Рішення

від 08.11.2021 по справі 940/1262/21

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.11.2021 Провадження по справі № 2/940/516/21

Справа № 940/1262/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 листопада 2021 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Косович Т.П.

при секретарі Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Тетіївської міської ради про визнання заповіту дійсним та визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати дійсним заповіт, складений 06 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_3 , посвідчений в.о. старости Степівського старостинського округу № 11 виконавчого комітету Тетіївської міської ради Ковалем Олегом Івановичем, зареєстрований в реєстрі за № 11-10, та визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявленого позову зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0,5800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224687000:02:013:0008, розташованої на території Степівської сільської ради Тетіївського району Київської області, та житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Позивачі є спадкоємцями за заповітом від 06.10.2020 року та спадщину прийняли своєчасно, звернувшись з відповідними заявами до нотаріуса.

Однак нотаріусом у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом їм було відмовлено, оскільки у заповіті від 06 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_3 відсутній власноручний напис заповідача про те, що заповіт прочитаний ним вголос та підписаний власноручно, про що зазначається в заповіті перед його підписом, а також заявниками не подано правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, які є необхідними для вчинення нотаріальних дій, в зв`язку з чим позивачі не можуть реалізувати своїх спадкових прав.

В підготовче засідання представник позивачів адвокат Порхун О.П. не прибула, до суду надала заяву про слухання справи у відсутності позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідачав підготовче засідання не прибув, до судунадав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності представника Тетіївської міської ради, позовні вимоги визнає.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення в підготовчому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с. 11). Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 0,5800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224687000:02:013:0008, розташованої на території Степівської сільської ради Тетіївського району Київської області, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 266628 (а.с. 14) та житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі виписки з погосподарської книги Степівської сільської ради № 2 на 2016-2023 роки (а.с. 15). Технічний паспорт на будинок виготовлений КП Тетіївське бюро технічної інвентаризації виконавчого комітету Тетіївської міської ради 08.09.2021 року вже на ім?я ОСОБА_2 ( а.с. 16-18).

Позивачі є спадкоємцями за заповітом від 06 жовтня 2020 року, посвідченим в.о. старости Степівського старостинського округу № 11 виконавчого комітету Тетіївської міської ради Ковалем Олегом Івановичем, зареєстрованим в реєстрі за № 11-10 (а.с. 13), та спадщину прийняли своєчасно, звернувшись з відповідними заявами до нотаріуса, заведена спадкова справа № 211/2021.

Однак державним нотаріусом Тетіївської районної державної нотаріальної контори Київської області Бурлаченко О.Г. у видачі їм свідоцтв про право на спадщину за заповітом було відмовлено, оскільки у заповіті від 06 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_3 відсутній власноручний напис заповідача про те, що заповіт прочитаний ним вголос та підписаний власноручно, про що зазначається в заповіті перед його підписом, а також заявниками не подано правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, які є необхідними для вчинення нотаріальних дій (копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 542/02-31 від 23.09.2021 року - а.с. 22), які позивачі пред`явити не можуть, оскільки оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 266628 втрачено, що підтверджується випискою з газети Тетіївська земля за 01.10.2021 року (а.с. 23), а свідоцтва про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_3 за життя не отримала та не зареєструвала його за собою.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представників не допускається (ст. 1234 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Заповіт є одностороннім правочином, а тому він повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 229 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом ст. ст. 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (ст. 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Таким чином, за позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 2 ст. 1257 ЦК України), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.

Суд може визнати заповіт частково недійсним і в тому випадку, якщо в нього не включені особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині (їх перелік наводиться вище).

Заповіт від 06 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_3 , посвідчений в.о. старости Степівського старостинського округу № 11 виконавчого комітету Тетіївської міської ради Ковалем Олегом Івановичем, зареєстрований в реєстрі за № 11-10, складений у письмовій формі із зазначенням дати та часу, особисто підписаний заповідачем. Текст заповідального розпорядження складено від першої особи, що свідчить про складання заповіту особисто заповідачем. Заповіт власноручно підписано заповідачем у присутності в.о. старости Степівського старостинського округу № 11 виконавчого комітету Тетіївської міської ради, який в свою чергу вчинив нотаріальну дію щодо посвідчення поданого йому заповіту, що не викликало необхідності зачитувати заповідачем вголос складений і підписаний ним заповіт, як передбачено частиною другою статті 1248 ЦК України.

Інших порушень вимог щодо форми і посвідчення вказаного заповіту, ніж відсутність зазначення у ньому запису про прочитання його вголос заповідачем, судом не встановлено, а отже, з урахуванням установлених у цій справі обставин та вимог чинного на час складання заповіту законодавства, якими врегульовувалась діяльність посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад щодо вчинення нотаріальних дій, відсутні підстави вважати вказаний заповіт нікчемним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірним, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини як визначено у ст.81 ч.1 Земельного кодексу України.

Як встановлено в судовому засіданні, заповіт від 06 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_3 , посвідчений в.о. старости Степівського старостинського округу № 11 виконавчого комітету Тетіївської міської ради Ковалем Олегом Івановичем, зареєстрований в реєстрі за № 11-10, складено людиною, здатною усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, окремі несуттєві недоліки при його складанні не можуть бути підставою для визнання його недійсним, оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 266628 втрачено, свідоцтва про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_3 за життя не отримала та не зареєструвала його за собою, що все в сукупності унеможливлює належним чином реалізувати позивачам належні їм права на спадкове майно.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки позивачі дійсно є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняли своєчасно, заповіт від імені спадкодавця складений в передбаченому законом порядку, іншим шляхом реалізувати свої спадкові права позивачі не можуть, а тому необхідно визнати складений заповіт дійсним та визнати за позивачами право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 368, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233, 1268 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Тетіївської міської ради про визнання заповіту дійсним та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати дійсним заповіт, складений 06 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_3 , посвідчений в.о. старости Степівського старостинського округу № 11 виконавчого комітету Тетіївської міської ради Ковалем Олегом Івановичем, зареєстрований в реєстрі за № 11-10.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованою в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,5800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3224687000:02:013:0008, розташовану на території Степівської сільської ради Тетіївського району Київської області.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованою в с. Степове Білоцерківського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т.П.Косович