Ухвала

від 04.11.2021 по справі 752/16923/20

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16923/20

Провадження № 1-кс/752/8846/21

У Х В А Л А

04 листопада 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42020100000000231 від 12.06.2020, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в якому просить накласти арешт, з метою збереження речових доказів на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 20.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва (1-кс/752/7773/21) в приміщенні Державного підприємства «Спортивний комплекс «Авангард» (код ЄДРПОУ 39401098) за адресою - м. Київ, вул. Мельникова, (Іллєнка Юрія), 46, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:105:0018 у період часу з 10 години 15 хвилин до 18 години 15 хвилин, а саме ноутбук ASUS Model: S510H HBNOCX221942463 CN:GCN7, жорсткий диск від персонального комп`ютера S/N НОМЕР_1 , частину проектної документації з ремонту приміщень будівлі льодового палацу ДП «СК «Авангард» на вул. Мельникова, 46 (літера А) в Шевченківському районі міста Києва в оригіналі та інші документи відповідно протоколу обшуку від 20.10.2021, складеного старшим слідчим в ОВС СУ ГУР1П в м. Києві ОСОБА_6 .

Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчим управлінням ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000231 від 12.06.2020 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні встановлено, що до прокуратури міста Києва надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_7 в інтересах громадської організації «Воїн АТО» щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ДП «Спортивний комплекс «Авангард», а також з інших питань. Так, згідно вказаного звернення, за інформацією, оприлюдненою у ЗМІ, зокрема: https://www.obozrevatel.com/crime/kto-i-kak-nazhivaetsya-narekonstruktsii-sk-avangard.htm посадові особи ДП «Спортивний комплекс «Авангард», під час виконання договору від 26.04.2019 з ТОВ «Навігаторспецбуд» щодо виконання капітального ремонту приміщень льодового палацу ДП «Спортивний комплекс «Авангард», на вул. Мельникова, 46 (літера А) у м. Києві, придбали за завищеною ціною машину для підготовки льодової поверхні WM Shira за 260 тис. Євро, у той час як подібну машину можливо придбати за 151 тис. Євро. Крім того, за завищеною ціною придбано обладнання вентиляції і кондиціонування на загальну суму 17,508 млн. грн.

Подальшим досудовим розслідуванням установлено, що за результатами проведеної публічної закупівлі ДП «Спортивний комплекс «Авангард» (код ЄДРПОУ 39401098, Київ, вул. Іллєнка, 46) через електронну систему публічних закупівель «ProZorro» (UA-2019-03 -18- 002541-а) по предмету: «ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель (Капітальний ремонт будівлі Льодового палацу Державного підприємства "Спортивний комплекс "Авангард), очікувана вартість 87 363 400,00 грн.) переможцем визначено учасника ТОВ «Навігаторспецбуд» (ЄДРПОУ 34412917) з пропозицією 87 300 000 грн. та укладено договір № 18 від 26.04.2019, строк виконання робіт визначено до 31.12.2019.

Відповідно до відкритих джерел інформації, 04.07.2019 здійснено передоплату у розмірі 26 190 000,00 гривень.

Станом на 31.12.2019 вказані роботи не виконано та 27.12.2019 укладено додаткову угоду № 1 про продовжено строків виконання робіт до 31.12.2020 на підставі начебто документально підтверджених об`єктивних обставин.

Встановлено, що загальна вартість обладнання складає приблизно 294 000 євро. Однак ДП «Спортивний комплекс «Авангард» сплачено державних коштів за вказане обладнання біля 1 млн. євро.

Так, 20.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва (1-кс/752/7773/21) в приміщенні Державного підприємства «Спортивний комплекс «Авангард» (код ЄДРПОУ 39401098) за адресою - м. Київ, вул. Мельникова, (Іллєнка Юрія), 46, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:105:0018 у період часу з 10 години 15 хвилин до 18 години 15 хвилин проведено обшук з метою вилучення завірених копій документів та інформації на електронних носіїв інформації та комп`ютерної техніки, які мають значення для кримінального провадження, як речові докази та свідчать про скоєння кримінального правопорушення службовими особами Державного підприємства «Спортивний комплекс «Авангард» (код ЄДРПОУ 39401098).

Прокурор посилається на те, що враховуючи, наявність ризиків щодо можливості знищення, відчуження, приховування вилученого майна - оригіналу документу, необхідність використання такого майна у якості речових доказів у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з викладених підстав.

Власник майна ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, надали письмові заперечення, які підтримали в судовому засіданні.

Вивчивши клопотання та матеріали якими воно обгрунтовується, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з п.7 ч.2ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, в цьому кримінальному провадженні арешт накладається на майно оскільки у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна не дотримався.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним уст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Оскільки винесенняпостанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, з ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2021 року про надання дозволу про проведення обшуку вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про відмову слідчому в задоволенні клопотання в частині вилучення комп`ютерної техніки та оригіналів документів та надав дозвіл на копіювання інформації з комп`ютерної техніки та вилучення належним чином завірених копій документів.

Враховуючи вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для арешту майна, оскільки слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва при постановленні ухвали від 21.09.2021 року про надання дозволу про проведення обшуку встановлена відсутність підстав для вилучення комп`ютерної техніки та оригіналів документів, тому клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42020100000000231 від 12.06.2020 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1