Ухвала

від 12.07.2019 по справі 757/36345/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36345/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві), Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві), Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: на приміщення та будівлі, загальною площею 3483,2 кв.м., які складаються із споруд літери ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , «Г1», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , «В», мостіння та огорожі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності Держави в особі Міністерства охорони здоров`я України та знаходяться у оперативному управлінні Державного закладу «Спеціалізований (Спеціальний) санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м. Одеса) Міністерства охорони здоров`я України», код ЄДРПОУ 01982079.

Вказане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000000220 від 28.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Мотивуючи означене клопотання прокурор вказує наступне.

05.11.2007 дитячим санаторієм МОЗ України «Затока», санаторієм МОЗ України «Сонячний» за погодженням з колишнім керівництвом Міністерства охорони здоров`я України з метою заволодіння державним нерухомим майном укладено інвестиційний договір з ПП «Сфінкс».

Згідно умов зазначеного договору ПП «Сфінкс» (далі Інвестор) зобов`язується: надати санаторію «Сонячний» на затвердження проектну та кошторисну документацію; отримати дозвіл на здійснення будівельних робіт; ввести Комплекс в експлуатацію в строк не пізніше двадцяти чотирьох місяців з моменту отримання дозволу на проведення будівельних робіт; здійснювати функції замовника щодо нового Комплексу як на стадії проектування і погодження, так і на стадії будівництва; здійснювати фінансування робіт, пов`язаних з підготовкою передпроектної документації, виготовленням проектно-кошторисної документації, проведенням державної експертизи проекту, утримання служби замовника. Таке фінансування проводиться шляхом прямих розрахунків між Інвестором та безпосереднім виконавцем робіт, без залучення інших сторін договору; здійснювати будівництво нового Комплексу в такий спосіб, що не заважає господарській діяльності санаторія « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; в тижневий термін після здачі Комплексу в експлуатацію передати його у загальнодержавну власність, на баланс санаторія « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом підписання акту приймання-передачі; провести капітальний ремонт головного спального корпусу санаторія «Затока» у відповідності із переліком робіт, складеним санаторієм. Вартість такого ремонту має бути не меншою за 1200000 грн., що є складовою частиною суми, визначеної в п. 1.3. цього договору; здійснити благоустрій території по АДРЕСА_2 в межах, погоджених із санаторієм «Затока»; здійснити фінансування процесу отримання санаторієм « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і санаторієм « ІНФОРМАЦІЯ_2 » державних актів на право постійного користування земельними ділянками по АДРЕСА_2 .

Відповідно розділу 4 вказаного договору Інвестор здійснює фінансування шляхом перерахування коштів безпосередньо виконавцям робіт без залучення розрахункової системи інших сторін договору в строки, визначені проектом, графіками та окремими угодами, укладеними з метою виконання цього договору.

Сторони домовляються, що підтвердженням виконання Інвестором всіх своїх зобов`язань по цьому договору буде проведення капітального ремонту головного спального корпусу санаторія « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснення благоустрою території та введення Комплексу в експлуатацію державною технічною комісією з подальшою передачею його у загальнодержавну власність шляхом передачі санаторію «Сонячний» по акту відповідно до умов цього договору.

Крім того, ПП «Сфінкс» повинно було здійснити на користь МОЗ України прямий банківський переказ інвестицій в сумі 10 млн.грн.

Після виконання всіх зобов`язань по договору ПП «Сфінкс» у власність переходять об`єкти нерухомого майна, розташовані в місті Одесі, Фонтанська дорога, 159.

Згідно п. 6.1. при недодержанні договірних зобов`язань Замовник та Інвестор несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України.

Станом на 2019 рік жодних дій щодо виконання договірних зобов`язань ПП «Сфінкс» не здійснено.

З метою реалізації свого злочинного наміру щодо заволодіння державним майном, ПП «Сфінкс» з 2018 році, користуючись бездіяльністю службових осіб Міністерства охорони здоров`я України щодо визнання вказаного договору недійсним, шляхом звернення до судових інстанцій та перерахування 10 млн.грн. без виконання будь-яких робіт, передбаченими умовами договору, вживають заходи щодо незаконного заволодіння об`єктами державного нерухомого майна (будівлями, спорудами, земельними ділянками), за адресою: АДРЕСА_1 , вартість яких на теперішній час складає понад 50 млн.грн.

На запит слідчого службові особи ПП «Сфінкс» відмовили в наданні копій вказаного договору та інших документів, що стосуються його виконання.

На теперішній час з метою недопущення продовження вчинення злочинних дій ПП «Сфінкс», код ЄДРПОУ 31690100, виникла необхідність в накладенні арешту на нежитлові приміщення та будівлі, загальною площею 3483,2 кв.м., які складаються із споруд літери ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , «Г1», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , мостіння та огорожі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які згідно Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 168055609 від 27.05.2019 перебувають у власності Держави в особі Міністерства охорони здоров`я України та знаходяться у оперативному управлінні Державного закладу «Спеціалізований (Спеціальний) санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (м. Одеса) Міністерства охорони здоров`я України», код ЄДРПОУ 01982079.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлений належним чином про розгляд клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Згідно положенням ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб (п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.

Із матеріалів провадження за клопотанням про арешт майна не вбачається, що нерухоме майно, на арешті якого наполягає прокурор,є речовими доказами чи предметом злочину, або, що вони мають інше доказове значення для кримінального провадження. Доказів на підтвердження обставин на які посилається прокурор не надано.

При цьому, підозра у даному кримінальному провадженні будь-яким особам не повідомлена.

За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку прокурора необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки стороною обвинувачення не доведено та слідчим суддею не встановлено ознак речових доказів, під які підпадає майно, питання про арешт якого вирішується.

Крім того, даний захід є неспівмірним із засобами і метою яку прагне досягти орган досудового розслідування, а відтак правова підстава для арешту майна відсутня, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві), Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала про може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1