Рішення

від 04.11.2021 по справі 495/1390/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1390/19

№ провадження 2/495/418/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

04 листопада 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа №495/1390/19,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою Першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , про визнання незаконними рішень селищної ради, недійсним свідоцтв про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач Перший заступник керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури, звернувся до суду із позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , про визнання незаконними рішень селищної ради, недійсними свідоцтв про право власності, просить суд: визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.12.2014 року № 2703 Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0300 га /кадастровий номер 5110300000:02:005:0009/ для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32643585 від 24.01.2015 року щодо земельної ділянки площею 0,0300 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою виявлено схему земельних оборудок на території смт. Затока м. Білгород-Дністровського, пов`язаної із виведенням земель комунальної власності територіальної громади Затоківської селищної ради на користь приватних осіб. Встановлено, що між ТОВ Кимстрой та Затоківською селищною радою 12.11.2004 року укладено договір оренди щодо земельної ділянки загальною площею 2,3 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для будівництва оздоровчо-розважального комплексу, який в подальшому 02.04.2013 року було розірвано на підставі рішення господарського суду Одеської області у справі № 495/439/13-г.

Позивач вказує, що на підставі технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, із земель наданих раніше у користування ТОВ Кимстрой проведено державну реєстрацію земельних ділянок по АДРЕСА_2 .

Після державної реєстрації земельних ділянок Затоківською селищною радою 29.12.2014 року прийнято рішення про відведення вказаних земельних ділянок у власність на користь приватних осіб.

Рішенням Затоківської селищної ради від 29.12.2014 року № 2703 Відповідачу ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0300 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0009) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_1 для оформлення права власності, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32643585 щодо земельної ділянки площею 0,03 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що відповідачем право власності на вказану земельну ділянку набуто з порушенням вимог діючого законодавства, а саме земельну ділянку у порушення статей 79-1, 118 Земельного кодексу України передано без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва здійснено у порушення положень Генерального плану смт. Затока.

Вказані порушення і стали підставою для звернення до суду позивачем в інтересах держави з відповідним позовом.

11 червня 2019 року, представником відповідача Затоківської селищної ради наданий письмовий відзив, згідно якого позовні вимоги Білгород-Дністровської місцевої прокуратури вважає обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на діючому законодавстві України.

Вказує, що дійсно спірна земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, із земель наданих раніше у користування ТОВ Кимстрой .

На підставі вищевикладеного просить суд розглянути справу на розсуд суду та винести рішення у відсутності представника Затоківської селищної ради у відповідності до діючого законодавства України.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

03 березня 2018 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду суддя Мишко В.В./ провадження по справі було відкрито. /л.с. 43-45/

06 червня 2018 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду / суддя Боярський О.О./ вказана справа прийнята ним до провадження. /л.с. 46-47/

30 січня 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду роз`єднані позови заступника керівника Білгород - Дністровської місцевої прокуратури. /л.с. 48-50/

18 лютого 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду /суддя Боярський О.О./ вказана справа прийнята до його провадження. / л.с. 52-53/

05 серпня 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду, суддя Боярський О.О. підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті. / л.с. 88-89/

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи 20 вересня 2019 року справа розподілена до провадження судді Прийомової О.Ю.

25 вересня 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду вказана справа прийнята до провадження судді Прийомової О.Ю. на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи та вона призначена до підготовчого судового розгляду. /л.с. 97-98/

27 листопада 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

25 травня 2021 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду було задоволено клопотання представника позивача про заміну позивача правонаступником.

Представник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач Затоківська селищна рада в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи наявний відзтв, згідно якої просить суд розглянути справу на розсуд суду та винести рішення у відсутності представника Затоківської селищної ради у відповідності до діючого законодавства України.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено матеріалами справи 12.11.2004 року між Затоківською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Кимстрой укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,300 га терміном на 25 років для будівництва оздоровчо-розважального комплексу, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський курортний район.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/439/13-г від 02.04.2013 року, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 12.11.2004 року між Затоківською селищною радою та ТОВ Кимстрой , зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 04.04.506.00006 від 23.11.2004 року.

Зобов`язано ТОВ Кимстрой звільнити земельну ділянку площею 2,3 га, вартістю 5 737 580 грн, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський курортний район.

Згодом, 29.12.2014 року Затоківською селищною радою винесено рішення №2703, яким Відповідачу ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,0300 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0009) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до листа № 55/01-27 Затоківської селищної ради, 19.12.2014 року на сесії Затоківської селищної ради передано громадянам у власність для індивідуального дачного будівництва земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .

Зокрема земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:005:0009 сформована на підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки, яка раніше перебувала у користуванні ТОВ Кимстрой згідно договору оренди, укладеного 12.11.2004 року з Затоківською селищною радою щодо земельної ділянки площею 2,3 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Лиманський курортний район, для будівництва оздоровчо-розважального комплексу, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 04.04.506.00006 від 23.11.2004 року.

У подальшому державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,03 га по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності серія та номер НОМЕР_1 , виданого 24.01.2015 року.

Нормативне обґрунтування.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167 , 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За частиною другою статті 3 ЦПК України , 2004 року у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Статтею 45 ЦПК України 2004 року передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Разом з тим, прокурор при зверненні до суду з відповідним позовом вказав на відсутність суб`єкту контролю за законністю прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо відведення земельної ділянки з відповідними повноваженнями до суду з позовом.

Оцінка аргументів сторін. Висновки суду.

Як на підставу задоволення позову позивач посилається на порушення порядку розпорядження Затоківською селищною радою спірною земельною ділянкою, вважає, що внаслідок поділу земельної ділянки, належної раніше ТОВ Кимстрой , Затоківська селищна рада мала б розпорядитись спірною земельною ділянкою до цього ж цільового призначення, а не передавати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва, вважає, що в даному випадку порушено положення Генерального плану смт. Затока, також посилається на порушення відповідачем Затоківською селищною радою вимог земельного законодавства при відведенні земельної ділянки комунальної власності та як наслідок порушення державних інтересів.

Тобто, при зверненні до суду, як на одну з підстав такого звернення позивач посилається на порушення законодавчо визначених норм та приписів земельних відносин, в тому числі, щодо формування, державної реєстрації нової земельної ділянки, її наступної передачі.

Суд погоджується з вказаними доводами прокурора, з огляду на наступне.

Статтею 19 ЗК України , тут і далі у редакції від 01 липня 2015 року, закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 20 ЗК України , віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу .

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу .

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу , приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31 , 33-37 цього Кодексу .

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України Про використання земель оборони .

Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а"і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.

Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, визначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Погодження матеріалів місця розташування об`єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України в порядку, визначеному статтею 151 цього Кодексу .

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Статтею 50 ЗК України визначено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Відповідно до статті 51 ЗК України , до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Статтею 52 ЗК України визначено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування.

На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) сільськогосподарського призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки , згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений.

Виходячи з принципу ЗК України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

ЗК України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів для ведення фермерського господарства.

Згідно з частиною третьою статті 20 ЗК України , зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється згідно з Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2008 року № 502 та за ініціативою власників.

Обов`язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, порушення якого має наслідком скасування таких розпоряджень (стаття 21 ЗК України ).

Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов`язкового дотримання механізму такої зміни.

ЗК України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів для ведення фермерського господарства.

Згідно з частиною третьою статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється згідно з Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2008 року № 502 та за ініціативою власників.

Обов`язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.

З огляду на викладене, встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку.

Порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки (не дотримання процедури) має наслідком скасування розпоряджень, ухвалених без його дотримання (стаття 21 ЗК України ).

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та від 30 травня 2018 року у справі N 308/7923/16-ц, постановах Верховного Суду від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 362/3134/14-ц.

Отже, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення (Розділ секція Е07 відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548), проте передана ОСОБА_2 у власність для ведення індивідуального дачного будівництва (Розділ секція Е07 підрозділ 07.03), тобто мала місце зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення, а отже фактично рішенням Затоківської селищної ради від 29.12.2014 року № 2703 про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,03 га (кадастровий номер 5110300000:02:005:0009) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , допущено незаконну зміну цільового виду використання спірної земельної ділянки.

При цьому, жодного рішення уповноваженим органом, щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки, не ухвалювалось та відповідна землевпорядна документація не розроблялась.

Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, порушення якого має наслідком скасування таких розпоряджень (стаття 21 ЗК України ), а тому звернення прокурора в інтересах держави із цим позовом відповідає критерію законності, з урахуванням також того, що відповідач не мав перешкод у доступі до законодавства і міг передбачити негативні для нього наслідки у зв`язку із його порушенням.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 травня 2020 року у справі № 495/6080/17-ц.

Враховуючи усе вищевикладене, на основі повно та всебічно досліджених доказів, враховуючи їх належність, достатність, об`єктивність, виходячи з норм чинного законодавства, позиції Верховного Суду, та їх правозастосуванні до фактичних обставин справи, з огляду на те, що при передачі земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення індивідуального дачного будівництва фактично мала місце зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення, суд вважає, що звернення прокурора в інтересах держави із цим позовом відповідає критерію законності, а тому позовні вимоги керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в частині визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради, яким допущено незаконну зміну цільового виду використання спірної земельної ділянки є обґрунтованими доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України ), суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оскільки свідоцтва на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-33цс13, від 01 липня 2015 року № 6-319цс15.

За таких обставин, доцільно та правомірно визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32643585 від 24.01.2015 року щодо земельної ділянки площею 0,0300 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішення питання щодо судових витрат .

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог, з відповідачів в рівних частках слід стягнути судовий збір пропорційно заявлених позовних вимог відповідного кола відповідачів у розмірі 1708,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 16, 21, 182, 328, 376 ЦК України, ст.ст. 20, 21, 50-52, 79-1, 118, 122 ЗК України, ст.ст. 2, 5, 12, 81, 83, 141,209, 247, 258, 259, 263, 264, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Білгород-Дністровської оружної прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , про визнання незаконними рішень селищної ради, недійсним свідоцтв про право власності - задовольнити.

Визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29.12.2014 року № 2703 Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0300 га /кадастровий номер 5110300000:02:005:0009/ для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 32643585 від 24.01.2015 року щодо земельної ділянки площею 0,0300 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути Затоківської селищної ради, на користь прокуратури Одеської області /р/р № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552/ витрати по сплаті судового збору у розмірі 1708, 60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Одеської області /р/р № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 / витрати по сплаті судового збору у розмірі 1708, 60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: Перший заступник керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури, адреса: вул. Незалежності,21, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

Відповідач: Затоківська селищна рада, адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Приморська,21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04527052.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН: НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 08 листопада 2021 року.

Суддя: