Рішення

від 04.11.2021 по справі 912/2863/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 рокуСправа № 912/2863/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Чорнобай-Птиця" (вул. Черкаська, 74, смт Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард - Транс" (вул. Заміська, 2, м. Кропивницький, 25014)

про стягнення 24 561,12 грн

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

представники сторін не брали участь в судовому засіданні

у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Чорнобай-Птиця" (далі - ПрАТ "Чорнобай-Птиця") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард - Транс" (далі - ТОВ "Форвард - Транс") про стягнення заборгованості в сумі 24 561,12 грн, з яких сума основного боргу - 17 832,22 грн, 3% річних - 475,00 грн, інфляція - 1 572,10 грн, пеня - 1 115,36 грн, штраф - 3 566,44 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу №29/08/2019-ЧП від 29.08.2019 в частині оплати товару.

Ухвалою від 06.10.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2863/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд справи призначено на 04.11.2021 об 11:00 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, позивачу для подання до дня судового засідання: копії всіх видаткових накладних, згідно з якими відповідачу поставлено товар по договору купівлі - продажу №29/08/2019-ЧП від 29.08.2019; письмові пояснення щодо відсутності підпису з боку відповідача на видатковій накладній №РН-0001650 від 30.10.2020 на суму 50 522,65 грн.

01.11.2021 на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2021 надійшли додаткові пояснення з доданими до них доказами.

Також, від позивача надійшло клопотання про долучення до справи додаткових доказів на підтвердження витрат на правову допомогу.

04.11.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.

Сторони своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні 04.11.2021 не скористались, уповноважених представників не направили.

Позивач належним чином повідомлений про призначене судове засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 06.10.2021, який направлено судом на адресу ТОВ "Форвард - Транс", що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органами поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", поштовий штемпель містить дату - 15.10.2021.

Інших адрес відповідач суду не повідомляв та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення його до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою - 15.10.2021 вважається днем вручення судового рішення ТОВ "Форвард - Транс".

Тому, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Так, текст ухвали від 06.10.2021 у даній справі оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 07.10.2021.

Тому, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальним документом у справі №912/2863/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим до загального доступу.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини.

29.08.2019 між Приватним акціонерним товариством "Чорнобай-Птиця" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард - Транс" (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу №29/08/2019-ЧП (далі - Договір, а.с. 17-19).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передавати у власність Покупця товар партіями згідно з видатковими накладними та у відповідності з замовленнями Покупця, а Покупець зобов`язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі кожної підписаної обома сторонами видаткової накладної згідно з замовлення Покупця (п. 1.2 Договору).

Назва товару, що постачається за умовами цього Договору, його асортимент, ціна викладено у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням Покупця. Поставка товару здійснюється шляхом "самовивозу" зі складу Продавця силами Покупця і за рахунок Покупця, якщо інше не буде узгоджено Сторонами додатково.

У п. 5.1 Договору передбачено, що ціна товару погоджується сторонами та зазначається в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

У розділі 6 сторонами погоджено порядок розрахунків.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що Покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати фактичної передачі товару Покупцю.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 6.3 Договору).

За згодою сторін, Покупець має право вносити авансові платежі за товар (п. 6.4 Договору).

Згідно з п. 9.2.1, 9.2.2 Договору у випадку порушення встановлених Договором строків оплати /або неоплати товару/ Покупець протягом 3 (трьох) банківських днів з дня закінчення визначеного сторонами строку для оплати товару сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості поставленої партії товару.

У разі прострочення оплати понад 3 (три) дні з дня закінчення визначеного сторонами строку для оплати товару Покупець додатково оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період заборгованості за кожен день несплати товару.

У п. 10.1 Договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь - якому випадку до моменту його остаточного виконання.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками товариств.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 225 989,20 грн, згідно з видатковими накладними (а.с. 42-47):

- від 04.03.2020 №РН-0000249 на суму 47 203,66 грн, в тому числі ПДВ 7 867,28 грн;

- від 19.03.2020 №РН-0000328 на суму 44 293,50 грн, в тому числі ПДВ 7 382,25 грн;

- від 22.10.2020 №РН-0001596 на суму 25 139,47 грн, в тому числі ПДВ 4 189,91 грн;

- від 27.10.2020 №РН-0001632 на суму 30 154,30 грн, в тому числі ПДВ 5 025,72 грн;

- від 29.10.2020 №РН-0001647 на суму 28 675,62 грн, в тому числі ПДВ 4 779,27 грн;

- від 30.10.2020 №РН-0001650 на суму 50 522,65 грн, в тому числі ПДВ 8 420,44 грн.

За поясненнями позивача, відповідач неналежно виконував зобов`язання щодо оплати поставленого товару, здійснив оплату з простроченням, всього на загальну суму 208 156,98 грн, що підтверджується банківськими виписками із зазначенням у призначенні платежу - оплата згідно з вищевказаними видатковими накладними (а.с. 66-70).

Залишок неоплаченого товару становить 17 832,22 грн.

З підстав невиконання відповідачем зобов`язань по оплаті товару на суму 17 832,22 грн за Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Згідно з положеннями ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як передбачено у ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено ст. 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

За частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 225 989,20 грн, згідно з вищевказаних видаткових накладних.

Проте, відповідач оплатив отриманий товар частково, на загальну суму 208 156,98 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.

Поряд з цим, не всі видаткові накладні підписані зі сторони відповідача.

Частинами 1-2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до підп. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Матеріали справи містять податкові накладні, де позивачем відображено проведення господарських операцій за вищевказаними видатковими накладними (а.с. 48-65).

До кожної податкової накладної додано квитанцію про її прийняття.

Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Тобто, самостійне занесення особою, як покупцем товару, суми податку за видатковими накладними до податкового кредиту у порядку ст. 198 Податкового кодексу України, здійснюється за наслідками завершення такою особою операції з придбання товарів, та є за своєю суттю підтвердженням його прийняття.

У матеріалах справи міститься лист Головного управління ДПС у Черкаській області №3468/6/23-00-16-0216 від 02.03.2021, відповідно до якого надано інформацію із системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань по додатку 5 декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2020 по 01.12.2020 між ПрАТ "Чорнобай-Птиця" (ЄДРПОУ 14215201) та ТОВ "Форвард - Транс" (ЄДРПОУ 37796073) за формою згідно з додатком (а.с. 23-24).

Відповідно до інформації із системи співставлення, викладеної у додатку до названого листа, сума податкового кредиту покупця за звітній період 31.03.2020 складає 15 249,53 грн, за 31.10.2020 - 22 415,34 грн, що разом дорівнює 37 664,87 грн.

При цьому, загальна сума ПДВ по видаткових накладних від 04.03.2020 №РН-0000249 (ПДВ - 7 867,28 грн), від 19.03.2020 №0000328 (ПДВ - 7 382,25 грн), від 22.10.2020 №РН-0001596 (ПДВ - 4 189,91 грн), від 27.10.2020 №РН-0001632 (ПДВ - 5 025,72 грн), від 29.10.2020 №1647 (ПДВ - 4 779,27 грн), від 30.10.2020 №РН-0001650 (ПДВ - 8 420,44 грн) становить 37 664,87 грн.

Зазначені суми ПДВ також вказані у податкових накладних (а.с. 48-65).

Тобто, відповідачем занесено до податкового кредиту за період 31.03.2020 та 31.10.2020 суми податку за вищевказаними видатковими накладними, що в свою чергу свідчить про наявність у такої особи податкових накладних на відповідні поставки та є підтвердженням прийняття ТОВ "Форвард - Транс" товару та визнання завершення господарської операції у розумінні ст. 198 Податкового кодексу України.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи накладні є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону, а також наявність зареєстрованих податкових накладних, у сукупності, фіксують факт здійснення господарської операції (постачання товару), що в свою чергу є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару у повному обсязі, встановленого ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд враховує, що відповідач здійснював оплату товару, у тому числі частково за товар, отриманий по видаткових накладних від 29.10.2020 №РН-0001647, від 30.10.2020 №РН-0001650, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки.

Доказів оплати товару у повному обсязі згідно з п. 6.1 Договору відповідачем до суду не подано.

При цьому, з урахуванням положень п. 6.1 Договору строк оплати товару є таким, що настав.

З підстав викладеного, позовні вимоги у частині стягнення 17 832,22 грн основного боргу за Договором заявлено обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення нараховані на суми боргу 17 832,22 грн:

- 3% річних в сумі 475,00 грн (за період з 09.11.2020 по 29.09.2021);

- інфляція в розмірі 1 572,10 грн (за період з листопада 2020 року по липень 2021 року);

- пеня в сумі 1 115,36 грн (за період з 09.11.2020 по 09.05.2021);

- штраф в розмірі 3 566,44 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Статями 216, 230 Господарського кодексу України передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За визначенням, наведеним в ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У силу вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У п. 9.2.1, 9.2.2 Договору визначено, що у випадку порушення встановлених Договором строків оплати /або неоплати товару/ Покупець протягом 3 (трьох) банківських днів з дня закінчення визначеного сторонами строку для оплати товару сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості поставленої партії товару.

У разі прострочення оплати понад 3 (три) дні з дня закінчення визначеного сторонами строку для оплати товару Покупець додатково оплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період заборгованості за кожен день несплати товару.

З розрахунку позивача вбачається, що останній, при нарахуванні пені, обмежився розміром подвійної облікової ставки НБУ та строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено: "Щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу.

Відповідно, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій."

Господарський суд, не виходячи за межі періоду, визначеного позивачем, здійснив перерахунок пені (за період з 09.11.2020 по 09.05.2021), 3 % річних (за період з 09.11.2020 по 29.09.2021) з суми боргу 17 832,22 грн, за результатами якого розмір пені склав 1 121,85 грн, 3 % річних - 476,13 грн.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення за вказаний період 1 115,36 грн пені та 3 % річних в сумі 475,00 грн, тому задоволенню підлягають вимоги у межах заявлених позивачем сум.

Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат та штрафу, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, відтак підлягає стягненню в заявлених розмірах.

Клопотання щодо зменшення штрафних санкцій від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вирішити питання про розподіл судових витрат.

У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний перелік судових витрат, які він поніс та очікує попести у зв`язку з розглядом справи складають витрати па сплату судового збору та витрати на правову допомогу, що складають 5 000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу позивач подав суду в установлений процесуальним законом строк: договір про надання послуг адвоката та консультаційних послуг від 09.09.2021, акт виконаних робіт від 04.10.2021, рахунок від 12.09.2021 №14, платіжне доручення від 29.09.2021 року №369.

При вирішенні питання стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

За приписами ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2021 Приватне акціонерне товариство "Чорнобай-Птиця" (Замовник) та адвокат Починок Олександр Ігорович (Виконавець) уклали та підписали договір про надання послуг адвоката та консультаційних послуг (а.с. 74-75), відповідно до п. 1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу Замовнику, яка полягає у стягненні боргу за договором купівлі - продажу від 29.08.2019 №29/08/2019-ЧП, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Чорнобай-Птиця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард - Транс".

Згідно з умовами п. 2.2.2 вказаного договору Замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг Виконавця в загальній сумі 5 000,00 грн.

04.10.2021 між сторонами підписано акт виконаних робіт (а.с. 77).

В акті зазначено, що він складений на підтвердження факту виконання наступних робіт:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень Замовнику з приводу стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Транс", код ЄДРПОУ 37796073, в рамках договору купівлі - продажу №29/08/2019-ЧП від 29.08.2019 (1 500,00 грн);

- аналіз та підготовка правового висновку відповідно до національної судової практики щодо стягнення боргу з юридичних осіб (1 000,00 грн);

- складання та подання позовної заяви до Господарського суду Кіровоградської області, в інтересах Замовника, про стягнення заборгованості, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за Договором купівлі-продажу від 29.08.2019 №29/08/2019-ЧП з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Транс", код ЄДРПОУ 37796073 (2 500,00 грн).

Також у акті вказано, що вартість послуг оцінюється в сумі 5 000,00 грн та сплачені Замовником відповідно до рахунку №14 від 04.10.2021 повністю.

Повноваження представника позивача, адвоката Починка О.І. підтверджуються ордером серії СА №1013830 від 30.09.2021 (а.с. 29).

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд з цим, позивач оплатив послуги адвоката у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №369 від 29.09.2021 (а.с. 78).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначеної позиції дотримується Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.

У той же час, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, відповідачем не подано жодних заперечень проти заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн, зокрема, щодо їх завищення та не співмірності зі складністю справи тощо.

Таким чином, зважаючи на подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

За результатами здійсненого судом аналізу наданого позивачем акта виконаних робіт встановлено, що надання правової інформації, консультацій і роз`яснень Замовнику з приводу стягнення боргу фактично входить у роботи/послуги із складання позовної заяви, а тому їх вартість в сумі 1 500,00 грн не підлягає покладенню на відповідача.

Крім того, в акті від 04.10.2021 зазначено, що Виконавцем здійснено аналіз та підготовку правового висновку відповідно до національної судової практики щодо стягнення боргу з юридичних осіб, вартість таких послуг оцінено в 1 000,00 грн.

Однак, такого висновку суду не подано, тому витрати на його підготовку в сумі 1 000,00 грн не можуть бути покладені на відповідача.

Поряд із цим суд наголошує, що згідно з приписами чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Таким чином, приймаючи до уваги предмет та ціну позову, а також категорію та складність спору між сторонами, обсяг та зміст наданих підтверджених адвокатом послуг, суд вважає наявними підстави для покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард - Транс" (вул. Заміська, 2, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 37796073) на користь Приватного акціонерного товариства "Чорнобай-Птиця" (вул. Черкаська, 74, смт Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900, ідентифікаційний код 14215201) 17 832,22 грн основного боргу, 475,00 грн 3% річних, 1 572,10 грн інфляції, 1 115,36 грн пені, 3 566,44 грн штрафу, а також 2 500,00 грн витрат на правничу допомогу та 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Приватному акціонерному товариству "Чорнобай-Птиця" (вул. Черкаська, 74, смт Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900); Товариству з обмеженою відповідальністю "Форвард - Транс" (вул. Заміська, 2, м. Кропивницький, 25014).

Повне рішення складено 09.11.2021.

Суддя М.С. Глушков