Рішення

від 09.11.2021 по справі 923/950/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року Справа № 923/950/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек", м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазмережа", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 61997,60 грн.

без виклику представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазмережа" про стягнення відповідно до договору підряду № 1 від 10.07.2019 року заборгованості в розмірі 61 997,60 грн. (шістдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім грн. 60 коп.).

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №1 від 10.07.2019. За твердженням позивача, на виконання умов договору, позивачем був перерахований відповідачу аванс на придбання матеріалів та виконання будівельних робіт за вказаним договором у загальному розмірі 131997,60 грн. Разом з тим, відповідач станом на 05.07.2021 рік взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, до виконання робіт не приступив. Крім того, 20.09.2019 відповідач в добровільному порядку платіжним дорученням № 81 частково повернув авансовий платіж на суму 70 000 грн., призначення платежу: "Повернення авансового платежу за будівельні роботи зг. дог.1 від 10.07.2019 року ПДВ 20% 11666.67 грн.". Таким чином, за твердженням позивача, розмір неповернутого авансу становить 61 997,60 грн. Вказані обставини стали підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 р. даний позов передано на розгляд судді Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.07.2021 відкрито провадження у справі № 923/950/21, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.08.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазмережа" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до справи.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається, на умови договору, з яких випливає, що Замовник після здійснення передоплати, зобов`язаний був підготувати об`єкт до роботи, письмово повідомити Підрядника про можливість початку роботи та передати Підряднику об`єкт з готовим для виконання робіт будівельним майданчиком, забезпечивши безперебійне електропостачання для нормального функціонування обладнання підрядника, (п.п. 1.5., 1.6, п.п. 3.4.1. п. 3.4. Договору) і тільки після цього не пізніше 3-х робочих днів Підрядник приступає до виконання робіт, строк яких встановлений 60 календарних днів з дня передачі об`єкта Замовником Підряднику згідно з п. 1.6 Договору, (п. 1.8. Договору). Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження, що Замовник письмово повідомляв Підрядника про готовність об`єкта та про можливість початку роботи, як і відсутні будь-які письмові підтвердження передачі об`єкта з готовим для виконання робіт будівельним майданчиком. Зазначає, що Замовник не виконав свої зобов`язання по Договору, до виконання яких Підрядник не міг приступити до роботи. Також відповідач зазначає, що в позовній заяві вказано, що Підрядник частково повернув суму авансу у розмірі 70000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 81 від 20.09.2019 року, однак в матеріалах справи відсутнє таке платіжне доручення на яке посилається позивач. А в роздруківці з рахунку ТОВ "Укрекотек" не має перерахування на суму 70 000, 00 грн. від ТОВ "Теплогазмережа" з призначенням платежу "повернення авансового платежу за будівельні роботи зг. Дог. 1 від 10.07.2019".

27.08.2021 року надійшла відповідь на відзив, за якою позивач підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При ухваленні рішення у даній справі суд враховує наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст.9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.2 ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008 № 01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, враховуючи принцип незмінності складу суду, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу строком понад шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Матеріали справи свідчать, що 10 липня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплогазмережа" (Підрядник) був укладений договір підряду № 1 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Підрядник зобов`язується виконати будівельні роботи з ремонту покрівлі приміщення офісу ТОВ "Укрекотек" за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1, (надалі іменується "Об`єкт"), а Замовник зобов`язується передати Підрядникові Об`єкт для виконання робіт, прийняти якісно виконані роботи та оплатити їх у сумі, передбаченій цим Договором.

Згідно п. 1.4. Договору, Замовник, після набрання чинності цим Договором, здійснює авансування робіт у розмірі згідно п. 2.1 цього Договору.

Відповідно до п. 1.8. Договору, строк виконання робіт на об`єкті 60 календарних днів з дня передачі об`єкта Замовником. Якщо у вказані строки Підрядник не виконав роботи на об`єкті, він повинен повернути Замовнику суму авансу згідно п. 2.1. у повному обсязі добровільно, або за першою вимогою Замовника.

Відповідно до п. 7.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Розділом 2 Договору встановлено розмір оплати та порядок розрахунків. Зокрема, п. 2.1. Договору встановлено, що вартість робот за договором становить 131 997,60 грн. (сто тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім грн. 60 коп.), в т.ч. ПДВ - 21 999,60 грн. та сплачується Підряднику Замовником авансовим платежем в розмірі 100% від суми Договору, протягом десяти робочих днів після підписання договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника № р/р НОМЕР_1 у Херсонське АТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 38727791.

За твердженням позивача, 15.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" виконало свої зобов`язання в частині перерахування грошових коштів Підряднику і перерахувало авансовий платіж за банківськими реквізитами Підрядника, що підтверджується платіжним дорученням № 365 від 15.07.2019 року на суму 131 997,60 грн., в т.ч. ПДВ - 21 999,60 грн., призначення платежу: "Оплата за ремонті роботи зг. рах. №14 від 15.07.2019 р. у т.ч. ПДВ 20% - 21999.60 грн."

Позивач зазначає, що 20.09.2019 року Підрядник добровільно частково повернув авансовий платіж Замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" за невиконані роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 81 на суму 70 000,00 грн., призначення платежу: "Повернення авансового платежу за будівельні роботи зг. дог.1 від 10.07.2019 року ПДВ 20% 11666.67 грн.".

Отже, у зв`язку із тим, що станом на даний час зобов`язання за договором не виконані, до виконання робіт за Договором Відповідач не приступив, а на обліку позивача наявна заборгованість в розмірі 61997,60 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму безпідставно утриманих грошових коштів у вигляді авансу в розмірі 61997,60 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу.

Матеріалами справи підтверджується, що замовником зобов`язання стосовно сплати авансу у розмірі 131997,60 виконано в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за 15.07.2019 (а.с. 16).

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За умовами пункту 1.8. Договору строк виконання робіт на об`єкті 60 календарних днів з дня передачі об`єкта Замовником.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направляв на адресу Відповідача Вимогу № 09/06/21/1 від 09.06.2021р., що залишилася без уваги останнім.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що ТОВ "Теплогазмережа" як підрядник не розпочав роботи за укладеним договором вчасно, своїми діями, а саме поверненням частково авансового платежу, підтвердив, що роботи за договором виконуватися не будуть, тобто фактично Підрядник відмовився від укладеного між сторонами Договору, а відтак у Підрядника виникає обов`язок повернути Замовнику грошові кошти, що були сплачені Замовником на користь підрядника як авансовий платіж.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Нормою ст. 1212 ЦК України визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов`язань, що виникають у зв`язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в Постанові Південо-Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 р. по справі № 923/1067/19 (залишена без змін ухвалою Верховного Суду від 14.01.2021 року) п. 2 ст.570 ЦК України як підстава для стягнення попередньої оплати підлягає застосуванню лише в тому разі, коли виконавець не приступив до виконання робіт за договором про надання послуг та сума сплаченого Замовником авансу залишилася невикористаною. Така правова позиція застосовується і до правовідносин, що виникли за договором підряду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що приписи ст. 1212 ЦК України підлягають застосуванню, до даного спору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що з боку відповідача у зв`язку з невиконанням умов договору наявне безпідставне утримання перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 61997,60 грн.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд критично ставиться до доводів відповідача з приводу того, що в матеріалах справи відсутнє платіжне доручення, на яке посилається Позивач на підтвердження добровільного повернення вавансового платежу у розмірі 70000,00 грн, а в роздруківці з рахунку ТОВ "Укрекотек" не має перерахування на суму 70000,00 грн. від ТОВ "Теплогазмережа" з призначенням платежу "Повернення авансового платежу за будівельні роботи зг. Дог. 1 від 10.07.2019" .

Так, суд зазначає, що матеріали справи містять банківську виписку за 15.07.2019 (а.с. 16), з якої вбачається, що замовником зобов`язання стосовно сплати авансу у розмірі 131997,60 виконано в повному обсязі.

Також матеріали справи містять банківську виписку за 20.09.2019 (а.с. 17), з якої вбачається, що ТОВ "ТГМ" (код ЄДРПОУ 38727791) здійснило повернення авансового платежу за будівельні роботи зг. Дог. 1 від 10.07.2019 року у розмірі 70000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що за приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

У пунктах 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 (надалі - Положення) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку (п.60 Положення).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п.62 Положення).

Крім того, як свідчать матеріали справи, за укладеним між сторонами договором підряду були сформовані такі податкові документи:

- податкова накладна № 1 від 15.07.2019 року;

- квитанція № 9156262804 про реєстрацію податкової накладної №1 від 15.07.2019 року

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №7 від 20.09.2019 до податкової накладної № 1 від 15.07.2019 року.

- квитанція № 9221621025 про реєстрацію розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №7 від 20.09.2019 до податкової накладної № 1 від 15.07.2019 року.

Тобто, формування за вказаним договором податкових зобов`язань як позивачем, так і відповідачем, підтверджує реальність здійснення господарської операції, зокрема, перерахування Замовником на користь Підрядника авансу та часткове повернення такого авансу Підрядником на користь Замовника.

Таким чином, доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Отже, відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазмережа" (73000, Херсонська область, м. Херсон, бульвар Мирний, 3, офіс 419, код ЄДРПОУ 38727791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДРПОУ 36838117) заборгованість в розмірі 61 997,60 грн та 2270,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 09.11.2021.

Суддя В.П.Ярошенко