Ухвала

від 09.11.2021 по справі 409/1564/21

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/1564/21

Пров. № 2/409/448/21

У Х В А Л А

09 листопада 2021 року смт. Білокуракине

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у складі головуючого судді Титова А.О.

за участю секретаря судового засідання Малик А.М.

представники сторін - не з`явились

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Білокуракинського районного суду Луганської області подану на затвердження суду мирову угоду сторін та матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.1. Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з останнього на свою користь 275 000,00 грн боргу за укладеним між сторонами у справі договором позики від 01.08.2017 року.

1.2. В обґрунтування позову позивач вказує, що 01.08.2017 року між ним та відповідачем укладено договір позики, на умовами якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 275 000,00 грн, що згідно офіційного курсу валют НБУ еквівалентно 10636,32 доларів США та зобов`язалась повернути отримані кошти до 01.08.2019 року, проте такий обов`язок не виконала.

1.3. Після відкриття провадження у справі на адресу суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди.

2. Загальні положення про зміст та порядок укладення мирової угоди

2.1. Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

2.2. Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.

2.3. Відповідно до положень частин 1-4 статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

2.4. Частиною п`ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

2.5. Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства. Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти.

2.6. Також, суд враховує наступну судову практику Верховного Суду викладену, зокрема, у постанові від 30.06.2021 року у справі №301/395/19.

Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами .

3. Зміст мирової угоди, поданої сторонами на затвердження суду

3.1. Зі змісту мирової угоди, поданої сторонами до суду, встановлено, що ця угода укладається сторонами справи з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, які стосуються прав і обов`язків сторін, однак деякі її умови суперечать закону.

3.2. Пунктом 2.1. мирової угоди передбачено, що відповідач відмовляється та припиняє своє право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва №134, кадастровий номер 4420987700:02:002:0050, загальною площею 8,3256 га, що належить відповідачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ №099999 та визнає за позивачем право власності цю земельну ділянку.

3.3. В свою чергу позивач, відповідно до пункту 2.2. мирової угоди, вважає зобов`язання відповідача по сплаті боргу у розмірі 275000,00 (10636,32 доларів США) виконаними у повному обсязі.

4. Підстави для відмови у затвердженні мирової угоди

4.1. Непорушність права власності та неявка сторін в судове засідання

4.1.1. Так, згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не можу бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

4.1.2. За своїм змістом стаття 1 Першого протоколу Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном.

4.1.3. Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

4.1.4. Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

4.1.5. Таким чином, з метою захисту права власності, гарантованого як Конституцією України, так і нормами міжнародного права, всі правочини, а також дії всіх компетентних і повноважних органів мають відбуватися у чіткому і безумовному дотриманні діючого законодавства.

4.1.6. Оскільки за умовами проекту мирової угоди, поданим сторонами на затвердження суду передбачається позбавлення права власності відповідача на землю, здійснюючи правосуддя і діючи у межах наданих законом повноважень, суд повинен перевірити чи відповідають умови мирової угоди положенням закону, її зміст, чіткість викладення її умов, чи стосується угода предмета спору, чи всі умови мирової угоди визначені у межах позову, стосуються предмета позову і засновані на взаємних поступках, чи ліквідується спір, що виникає між сторонами внаслідок такої мирової угоди.

4.1.7. Суд звертає увагу, що сторонами не виконано вимоги ухвали суду щодо їх обов`язкової участі в судовому засіданні.

4.1.8. Повністю ідентичні один одному доводи сторін, наведені в поданих на адресу суду заявах про розгляд справи за їх відсутності про те, що виконати вимоги ухвали суду про обов`язкову явку сторін виконати неможливе через карантин COVID-19 - судом не визнаються як поважні підстави невиконання ухвали суду, оскільки в умовах карантину, при небажанні користуватись послугами громадського транспорту з метою участі в судовому засіданні, сторони не позбавлені можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

4.1.9. Неявка сторін в судове засідання не дозволяє суду пересвідчитись у добровільності укладення такої угоди та у повному розумінні сторонами наслідків затвердження такої угоди, особливо відповідачем, як особою, що позбавляється права власності на нерухомість.

4.2. Підтвердження поточного правового стану земельної ділянки

4.2.1 На підтвердження права власності відповідача на земельну ділянку до суду подано оригінал державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ №099999, проте в той же час, в матеріалах справи відсутня інформація про те, що належна відповідачу земельна ділянка має кадастровий номер, який згадується в мировій угоді - 4420987700:02:002:0050.

4.2.2. При цьому, державний акт на право приватної власності на землю IV-ЛГ №099999 отримано відповідачем у 2001 році і в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що земельна ділянка на сьогодні - у 2021 році, тобто через 20 років після отримання згаданого державного акту, дійсно перебуває у власності відповідача, не перебуває під арештом або у заставі та таке інше.

4.3. Предмет спору та предмет мирової угоди

4.3.1. Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру. Предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

4.3.2. Предмет мирової угоди обмежується предметом спору у конкретній цивільній справі, в той же час у даній справі за умовами проекту мирової угоди заявники просять фактично узаконити перехід права власності на майно від однієї особи до іншої всупереч встановленого законом порядку оформлення відчуження майна, а під видом мирової угоди бажають укласти інший договір, а саме договір купівлі-продажу земельної ділянки.

4.3.3. Подана на затвердження суду мирова угода не відповідає вимогам ст.207 ЦПК України, оскільки не направлена на врегулювання спору, а є вимогою про перехід права власності на майно, тоді як предметом спору є стягнення грошових коштів.

4.3.4. Таким чином, така мирова угода не відповідає вимогам закону та виходить за межі предмету позову, так як перехід права власності на майно залежить від багатьох факторів, зокрема: оформлення нерухомого майна з обов`язковим нотаріальним посвідченням та проведення процедури державної реєстрації, з`ясування наявності заборони відчуження нерухомого майна, його застави, прав на нього третіх осіб та інших обставин, які не можуть бути з`ясовані судом під час вирішення питання про визнання мирової угоди.

5. Висновки суду

5.1. Відповідно до частини п`ятої статті 207 ЦПК України якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

5.2. Оскільки предмет укладеної між сторонами мирової угоди виходить за межі предмету спору у цивільній справі, а умови такої угоди фактично направлені на перехід права власності на нерухоме майно всупереч встановленого законом порядку; за умов неподання сторонами документів на підтвердження поточного правового стану земельної ділянки та того, що сторонами не виконано вимоги ухвали суду щодо їх обов`язкової явки в судове засідання, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у добровільності укладення мирової угоди та розуміння сторонами наслідків її укладення, суд дійшов висновку про відмову у визнанні мирової угоди на підставі пункту 1 частини 5 статті 207 ЦПК України, відповідно вимог якого, суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

5.3. За таких обстави суд відмовляє у затверджені мирової угоди.

6. Закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті

6.1. Судом проведено підготовче засідання з метою остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вирішення відводів, визначення порядку розгляду справи, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

6.2. В підготовчому засіданні суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для затвердження укладеної між сторонами у справі мирової угоди, клопотань учасників справи про передачу справи на розгляд третейського суду або звернення до суду для проведення врегулювання спору за участю судді - заявлено не було.

6.3. Судом з`ясовані всі питання, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті.

6.4. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі не вбачається, у зв`язку з чим суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 5 статті 207 статтями 197, 200, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у затвердженні мирової угоди укладеної 30.08.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Закрити підготовче провадження.

Призначити справу до судового розгляду на 30 листопада 2021 року на 08:30 год. Судове засідання відбудеться в приміщені Білокуракинського районного суду Луганської області за адресою: 92202, смт Білокуракине, пл. Шевченка, 2.

В судове засідання викликати учасників справи з паспортами.

Позивачу роз`яснюється, що він має право надіслати до суду відповідь на відзив, а іншим учасникам справи - копію відповіді на відзив, у разі отримання ним відзиву, до початку розгляду справи по суті.

Відповідачу роз`яснюється, що він, в разі отримання відповіді на відзив, має право надіслати до суду заперечення, а іншим учасникам справи - копію заперечення, до початку розгляду справи по суті.

Учасникам справи роз`яснюється, що вони можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://bl.lg.court.gov.ua/sud1205/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О. Титов