Рішення

від 08.11.2021 по справі 120/8110/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 листопада 2021 р. Справа № 120/8110/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Мурованокуриловецької селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатом розгляду його клопотання про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:02:0256.

За результатом розгляду клопотання позивача, станом на день подання позовної заяви, рішення за наслідком розгляду заяви відповідачем не прийнято.

На думку позивача, пасивна поведінка Ради при розгляді ініційованого ним земельного питання має ознаки протиправної бездіяльності, оскільки нормами Земельного кодексу України встановлено чіткий строк розгляду клопотання, який відповідачем порушено.

Тому, неналежний розгляд клопотання позивача зумовили його звернутись з цим позовом до суду.

Ухвалою від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

02.08.2021 на адресу суду від Мурованокуриловецької селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позову. Так, зазначає, що згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Після передачі земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність територіальних громад відповідно до указу Президента України від 15.10.2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин та постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин та підписання акту прийому-передачі Мурованокуриловецькою селищною радою в лютому-березні було зареєстроване право комунальної власності на передані земельні ділянки.

Відповідач вказує, що після проведеної інвентаризації земель переданих у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради, звернення позивача відповідно до Регламенту Мурованокуриловецької селищної ради 8 скликання, затвердженого рішенням 2 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради № 9 від 28.12.2020, розглянуто 20.07.2021 на постійній комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою та погоджено для розгляду на черговій сесії Мурованокуриловецької селищної ради, яка розпочалася 30.07.2021. Проекти рішень щодо розгляду клопотань, в тому числі позивача, опубліковані на офіційному сайті ради, однак на засіданні сесії Ради їх не розглянуто. У зв`язку із розглядом постійною комісією ради клопотання позивача, відповідач вважає, що оскаржуване порушення Радою усунуто (бездіяльність відсутня), що є підставою для закриття провадження у справі.

24.09.2021 представником позивача подано докази на підтвердження понесених судових витрат позивачем.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що у квітні 2021 позивач звернувся до відповідача із клопотання про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:02:0256.

Позивач зазначив, що на час звернення до суду (20.07.2021) відповідачем жодного рішення за результатом його розгляду не прийнято.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді в місячний термін клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в частини 3 статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Аналіз норм частин 6-7 статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Згідно частини 1 статті 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Безспірно встановлено, що бажана для позивача земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а відтак повноваженнями щодо розгляду поданого позивачем клопотання наділена Мурованокуриловецька селищна рада (відповідач).

Правовий статус Мурованокуриловецької селищної ради визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР).

Згідно частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, аналізуючи вказані норми права, а саме частини 6 статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та частини 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР суд зазначає, що при вирішенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою у Ради виникає обов`язок, по - перше розглянути клопотання у місячний строк і по - друге - прийняти одне із двох рішень, а саме: 1) про надання дозволу на розроблення документації або 2) про відмову у його наданні.

Проте, як встановлено судом, за наслідком розгляду клопотання позивача щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі Мурованокуриловецькою селищною радою не прийнято рішення ані щодо відмови, ані щодо надання дозволу на розробку такої документації.

Відповідач вказує, що після проведеної інвентаризації земель переданих у комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради, звернення позивача відповідно до Регламенту Мурованокуриловецької селищної ради 8 скликання, розглянуто 20.07.2021 на постійній комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою та погоджено для розгляду на черговій сесії Мурованокуриловецької селищної ради, яка розпочалася 30.07.2021. Станом на 04.08.2021 року в роботі сесії оголошена перерва та рішення по клопотанню ОСОБА_1 ще не прийнято.

З цього приводу слід зазначити, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тому, суд критично ставиться до вищевказаного, як на доказ того, що ним не допущено бездіяльність, оскільки за наслідком розгляду заяви не прийнято ані вмотивованого позитивного рішення про надання позивачам дозволу, ані відмови у його наданні, що суперечить вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

В даному ж випадку, враховуючи, що відповідач отримавши клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, не розглянув його у строки, встановлені частиною 7 статті 118 ЗК України, не прийняв жодного відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду такого клопотання, не надав суду доказів на спростування цього, суд дійшов висновку, що дані обставини підтверджують протиправну бездіяльність відповідача.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду клопотання позивача та не прийняття відповідного рішення у строк та у спосіб, встановлені нормами ЗК України та Законом № 280/97-ВР.

Щодо посилань відповідача на те, що звернення позивача розглянуто 20.07.2021 на постійній комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою та погоджено для розгляду на черговій сесії Ради, як на доказ того, що Радою не допущено бездіяльність, то суд оцінює такі аргументи критично, оскільки завданням постійної комісії є підготовка проектів рішень ради, висновків та рекомендацій з питань розгляду клопотань із земельних питань.

Проекти рішень та висновків постійної комісії мають для Ради суто рекомендаційний характер, адже остаточне рішення із земельних питань приймаються виключно Радою.

Постійна комісія своїми актами не може змінювати встановлену нормами ЗК України та Закону № 280/97-ВР процедуру розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та змінювати встановлені законом строки їх розгляду.

У разі виявлення постійною комісією невідповідність клопотання вимогам ЗК України, чи встановлення факту неподання зацікавленою особою передбачених нормами ЗК України документів, висновок з цього приводу разом із проектом рішення передається на розгляд Ради і лише Рада наділена повноваженнями приймати остаточне рішення за результатом розгляду земельного питання.

Тому посилання відповідача на розгляд постійною комісією ради клопотання не впливає на висновки суду про протиправний характер бездіяльності Мурованокуриловецької селищної ради.

Щодо посилання відповідача у відзиві на існування підстав для закриття провадження у справі (у зв`язку із виправленням оскаржуваних порушень), то суд не бере їх до уваги, оскільки фактично відповідачем подано відзив на позов, зі змісту якого слідує що відповідач просить відмовити в задоволенні позову, а питання про закриття провадження, серед іншого, суд вирішує за окремо поданим клопотанням особи, з урахуванням вимог статті 167 КАС України. Відповідачем такого клопотання до суду не подано.

До того ж, як встановлено, розгляд клопотання на засіданні постійної комісії ради не є усуненням оскаржуваного порушення, оскільки рішення із ініційованого позивачем питання уповноважена приймати виключно Рада, а не її комісія.

Відповідно до частин 1-2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 як і похідні вимоги про зобов`язання розглянути клопотання підлягають задоволенню.

У такому випадку, в силу частини 1 статті 139 КАС України, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню в його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у цій справі.

Крім того, представник позивача, адвокат Спесивцев В.В., звернувся до суду з клопотанням про відшкодування витрат позивача на оплату правничої допомоги в розмірі 4500,00 грн.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При цьому згідно з частинами 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу приписів частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на задоволення позову та враховуючи те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому проваджені), суд доходить висновку, що питання про розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу необхідно вирішити шляхом постановлення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження, надавши відповідачу можливість заявити клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат).

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Мурованокуриловецької селищної ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:002:0256.

Зобов`язати Мурованокуриловецьку селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522880800:04:02:0256.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 980 грн за рахунок бюджетних асигнувань Мурованокуриловецької селищної ради.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня вручення копії цього рішення для подання до суду клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Мурованокуриловецька селищна рада (вул. Соборна, 45, смт Муровані Курилівці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325974)

Суддя Мультян Марина Бондівна