Рішення

від 08.11.2021 по справі 160/17294/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Справа № 160/17294/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, буд.1, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним рішення, викладеного в листі від 07.09.21 р. №0400-010604-8/118653, про відмову в поверненні суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зобов`язання сформувати та подати подання про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ :

29 вересня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, буд.1, м. Дніпро, 49000), в якій позивач просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі від 07.09.2021 р. №0400-01064-8/118653 про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково (надмірно) сплаченого збору наобов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 17 500 грн. 00 коп.; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1) подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКШІ НОМЕР_1 ), суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 500 грн. 00 коп., згідно з квитанцією №037510043 від 22.07.2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

22 липня 2021 року ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу зареєстрованого за №1592. При нотаріальному посвідчені договору купівлі-продажу квартири сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 17 500,00 грн., що підтверджується копією квитанції №037510043.

На адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 16.08.2021 р., позивачем направлена заява про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Однак, листом за № 0400-010604-8/118653 від 07.09.2021 р., відповідач повідомив ОСОБА_1 , що органи Пенсійного Фонду України не наділені повноваженнями щодо визнання дійсності правочину з операцій купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: згідно із законодавством не визначає в котрий раз придбавається нерухоме майно.

На підставі викладеного вище, позивач звернувся до суду щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області Управління Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКШІ НОМЕР_1 ), суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 500 грн. 00 коп., згідно з квитанцією №037510043 від 22.07.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 р. у справі №160/17294/21 відкрито провадження, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що копію ухвали суду від 24.09.2021 р. у справі №160/17294/21 разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлено на адресу відповідача, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.

Відтак, оскільки відзив на позовну заяву до суду не надходив, а матеріали справи містять відомості про належне повідомлення відповідача щодо відкриття провадження у справі та необхідність подання відзиву до суду, останнє не перешкоджає розгляду справи.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься довідка від 23.10.2021 р. №206 складена начальником відділу управління персоналом А.В. Шевченко, в тексті якої зазначено, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна в період з 25.10.2021 р. по 29.10.2021 р. та з 01.11.2021 р. по 05.11.2021 р. перебуватиме у щорічній відпустці.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 р., дана справа вирішується 08.11.2021 р., тобто у межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 - покупець та ОСОБА_3 - продавець, 22.07.2021 р. укладено договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 (два). Квартира розташована на 2 поверсі 7,8 поверхневого будинку та складається із: 1-житлова, 1-балкон, Житлова площа квартири 95,2 кв.м., загальна площа квартири 97,3 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 договору, продаж квартири, яка є предметом цього Договору, вчиняється за узгодженою між сторонами ціною і складає 1 750 000,00 (один мільйон сімсот п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.)

Так, в матеріалах справи містяться відомості, що позивачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від половини вартості об`єкту нерухомого майна в розмірі 17 500 грн., що підтверджується квитанцією № 037540013 від 22.07.2021 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що позивачем купівля нерухомості відбувалась вперше, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія якого міститься в матеріалах справи, остання звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 16.08.2021 р., в якій просила повернути помилково сплачений збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна в розмірі 17 500,00 грн.

За результатами розгляду даної заяви, 07.09.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 07.09.2021 р. №0400-010604-8/118653 Про надання інформації від 07.09.2021 р. №0400-010604-8/118653, в тексті якого зазначено, зокрема, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями щодо визнання дійсності правочину операцій купівлі-продажу нерухомого майна, тому питання повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна можливо вирішити лише в судовому порядку, інше чинним законодавством не передбачено.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту.

Конституційне поняття Закон України , на відміну від поняття законодавство України , не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни дозаконувносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

У відповідності до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи загальні принципи міжнародного права, викладені у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач не може бути позбавленим права на отримання пенсії у зв`язку з отриманням певної інформації від відповідних органів влади.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає ЗУ "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.9 ст.1 ЗУ "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із ЗУ "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок №1740).

Відповідно до п. 15-1 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У постанові від 21.08.2018 року при розгляді у касаційному порядку справи №819/657/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у п. 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Верховний Суд зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд врахував правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. TheCzechRepublic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного законодавства України, так і доводів як позивача, викладених в позовній заяві, так і відповідача у поданому відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Громадяни, які придбають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником 1/1 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , придбаної на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1592, від 22.07.2021 року, виданого приватним нотаріусом Арсеньєвою Анастасією Анатоліївною.

Будь-яких належних та допустимих доказів, у відповідності до норм ст. ст. 73-77 КАС України, які б спростовували доводи позивача про придбавання останнім житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна, та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду надано не було.

На підставі викладеного вище, у суду відсутні правові підстави вважати, що позивач дійсно вперше придбав житло на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2021 р. та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.

Відтак, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від 1/1 вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_4 сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим кошти на суму 17 500 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі від 07.09.2021 р. №0400-01064-8/118653 про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 17 500 грн. 00 коп., та, як наслідок, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1) подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 500 грн. 00 коп., згідно з квитанцією №037510043 від 22.07.2021 року.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. TheUnitedKingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції № 26735від 22.09.2021 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, буд.1, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним рішення, викладеного в листі від 07.09.21 р. №0400-010604-8/118653, про відмову в поверненні суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зобов`язання сформувати та подати подання про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, а саме, судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244,246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, буд.1, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним рішення, викладеного в листі від 07.09.21 р. №0400-010604-8/118653, про відмову в поверненні суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зобов`язання сформувати та подати подання про повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі від 07.09.2021 р. №0400-01064-8/118653 про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 17 500 грн. 00 коп.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 1) подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКШІ НОМЕР_1 ), суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17 500 грн. 00 коп., згідно з квитанцією №037510043 від 22.07.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.),

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова