Ухвала

від 08.11.2021 по справі 160/11505/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 листопада 2021 року Справа №160/11505/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі клопотання Фермерського господарства НЕЧИПОРЕНКО про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 21.12.2020 року в адміністративній справі №160/11505/20,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року у справі №160/11505/20 адміністративний позов Фермерського господарства НЕЧИПОРЕНКО до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 - залишено без змін.

Відтак, з огляду на приписи статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення у справі №160/11505/20 набрало законної сили.

На виконання рішення 08.09.2021 року представнику позивача видано виконавчий лист по адміністративній справі №160/11505/20, за яким зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №8 від 10.07.2020р. на загальну суму 366 885,00 грн., в тому числі ПДВ - 61 147,50 грн., складену Фермерським господарством НЕЧИПОРЕНКО у зв`язку з продажем товару (ячменю) на адресу ТОВ КОМПАНІЯ ПРОМЕТЕЙ днем її подання, а саме - 30.07.2020 року.

В матеріалах справи міститься звернення позивача від 10.09.2021 року №10-09-21 до ДПС України з вимогою про реєстрацію податкової накладної на підставі зазначеного рішення суду.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2021 року ВП №66855608.

Відповідь ДПС України на вимогу про реєстрацію податкової накладної від 08.10.2021 року, в якій останнім зазначено, що судові рішення з питань реєстрації або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які набрали законної сили, виконуються з дотриманням норм Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України та проводяться з урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (зі змінами), наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної" (зі змінами), у зв`язку із чим механізмом виконання судових рішень потребує певного часу для його реалізації, заходи щодо виконання рішення від 21.12.2020 року у справі №160/11505/20 тривають.

04 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Фермерського господарства НЕЧИПОРЕНКО надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 21.12.2020 року в адміністративній справі №160/11505/20. В обгрунтування вказаного клопотання заявник вказав, що добровільно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачем-2 - Державною податковою службою України не виконано. З метою примусового виконання судового рішення, представником підприємства отримано виконавчий лист. Виконавчий лист було звернуто до примусового виконання шляхом подання заяви про відкриття виконавчого провадження. 16.09.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т.Є. відкрито виконавче провадження ВП №66855608 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. У відповідь на вимоги про реєстрацію податкової накладної, за зверненням позивача від 10.09.2021 року №10-09-21, відповідачем надано відповідь від 08.10.2021 року, в якій зазначено, що тривають заходи щодо виконання рішення від 21.12.2020 року по справі №160/11505/20. Незважаючи на відкриття виконавчого провадження та звернення позивача з вимогою про реєстрацію податкової накладної рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року по справі №160/11505/20 Державною податковою службою України у пункті 3 не виконано, податкова накладна не зареєстрована. Заявник вважає, що в порушення вимог законодавства відповідачем фактично рішення суду не виконується більше ніж 3 місяці. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду в порядку статті 382 КАС України.

Суд ознайомившись із поданим клопотанням, дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

У відповідності до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу. Поряд з тим, суд зауважує, що такий захід судового контролю підлягає до застосування у разі не виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що норма статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Враховуючи позицію суддів, викладену в постанові Великої Палати Верховного суду у справі №800/592/17, Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов`язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб`єкту владних повноважень обов`язку подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може як під час прийняття рішення у справі, так і після ухвалення рішення у справі (з урахуванням положень ч.1 ст.382 КАС України).

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» . Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» ).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Вказаний порядок встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» , зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судом, відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження ВП №66855608 за заявою Фермерського господарства НЕЧИПОРЕНКО не закінчене та триває (винесено постанову про накладення штрафу від 19.10.2021 року), отже державним виконавцем здійснюються дії в рамках повноважень, наданих статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» , щодо виконання рішення суду.

Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії відповідача-2 щодо невиконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.

Відтак, станом на день подання позивачем клопотання, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

Одночасно, суд звертає особливу увагу на те, що суб`єкт владних повноважень - ДПС України рішення суду від 21.12.2020 року в адміністративній справі №160/11505/20 не відмовляється виконувати, а навпаки у відповідь на вимоги про реєстрацію податкової накладної, за зверненням позивача від 10.09.2021 року №10-09-21, зазначив про те, що ним вживаються заходи щодо виконання.

Отже, на момент розгляду вказаного клопотання, судом також не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення, у зв`язку з цим прав позивача.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача-2 подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі, у зв`язку з передчасністю звернення заявника з відповідним клопотанням, оскільки відповідна оцінка діям відповідача-2 надається органом Державної виконавчої служби, у провадженні якого перебуває відкрите виконавче провадження ВП №66855608 за заявою Фермерського господарства НЕЧИПОРЕНКО .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання Державної податкової служби України подати звіт про виконання судового рішення.

Окремо суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 287 КАС України із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси в процесі виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Фермерського господарства НЕЧИПОРЕНКО про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 21.12.2020 року в адміністративній справі №160/11505/20 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева