Рішення
від 08.11.2021 по справі 240/12782/21
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/12782/21

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та відмову,

встановив:

Приватне підприємство "Контакт" звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби з позовом у якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2021 № UA 00630/2021/000034/2.

визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2021 № UA100630/2021/00243.

В обґрунтування позову вказує, достатніх підстав для здійснення коригування митної вартості ввезеного для підприємства товару у відповідача не було. Твердження відповідача про відсутність в поданих документах відомостей про числові значення складових митної вартості також є голослівним, бо не підтверджено жодним доказои. Складові митної вартості, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає за оцінювані товари, чітко визначені ч.10 ст.58 Митного кодексу України, проте на відсутність жодної з них відповідач не посилається. Тому з цього приводу не представляється можливим щось заперечувати чи погоджуючись щось пояснювати. В той же час задекларовані та оплачені транспортні витрати (морський фрахт) до кордону України в сумі 227205 грн., які додані до ціни товару; числові значення транспортних витрат підтверджуються рахунком № 0000-000254 від 21 про вартість морського фрахту (перевезення) та платіжними дорученнями № 81 і 129 від 21 про його оплату; будь-які інші складові митної вартості та її числові значення умовами договору і поставки не передбачалися, і відповідач на них в жодному разі не вказує.

Провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.08.2021 до суду подано відзив на позов. У відзиві просить відмовити у задоволенні позову, оскільки подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо Іціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, а також відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; не надано платіжні доручення про оплату за товар, а комерційний інвойс від 15.04.2021 не містись таких відомостей, і що, з урахуванням відстрочки платежу, в свою чергу, може свідчити про прода|ж товару на інших комерційних умовах, і це могло вплинути на кінцеву ціну товару; митна декларація країни експорту не дозволяє ідентифікувати поставлений товар та його вартість.експертний висновок Житомирської ТПП від 18.05.2021 №В-1747 про ринкову вартість нання не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості товару, в зв 'язку з чим проведено консультацію для вибору методу визначення митної вартості згідно ч.3 ст.64 МКУ (за резервним методом).

У відповіді на відзив позивач просить позов задовольнити. Зазначає, що умови поставки FOB Інкотермс не вказують ціну за товар і спосіб оплати, не регламентують перехід права власності на товар або наслідки порушення договору, а тому є помилковим твердження відповідача, що неповна оплата за товар на момент завантаження його на борт судна є порушенням умов поставки FOB "Інкотермс 2010". Просить позов задовольнити.

Усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.09.2021 замінено відповідача у справі на належного - Житомирську митницю .

Ухвалою від 29.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 11.10.2021 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивачем подано до відділу митного оформлення №2 митного посту Київської митниці Держмитслужби (правонаступник Житомирська митниця Держмитслужби) електронну митну декларацію типу ІМ-40 №UА100630/2021/089629 для здійснення митного оформлення ввезених товарів - "верстати тросові каменерізальні" (3 комплекти) загальною вартістю 30750,00 дол. США, заявивши митну вартість товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), з розрахунку 1,83 дол. США/кг з урахуванням транспортних витрат.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, декларантом надано:

коносамент (морська накладна) №МRFВ21041600 від 15.04.2021

автотранспортна накладна №25 від 18.05.2021

сертифікат про походження товару форми А №G21MA4UU9JF3W022 від 06.05.2021;

податкова накладна № 13 від 10.03.2021;

рахунок №0000-000254 від 13.05.2021;

прайс б/н від 21.03.2021;

лист№ 162 від 14.05.2021;

зовнішньоекономічний договір № 1220-2019 від 20.12.2019; додаток до договору №3 від 10.02.2021;

додаток до договору №4 від 10.04.2021;

пакувальний лист № 1 від 15.04.2021;

рахунок-фактура №YF202104 від 15.04.2021;

експортна МД 531620210160627671 від 15.04.2021;

комерційний інвойс №YF202104 від 15.04.2021 ;

експортний висновок №В-1747 від 18.05.2021.

На вимогу митного органу позивачем додатково надано платіжні дорученyя №81 і 129 від 19.05.2021 про оплату транспортних витрат.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 00630/2021/000034/2 від 20.05.2021, у якому вказано, за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів.

Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами вартості схожого товару за МД від 11.12.2020 №UA10053/2020/061895 і становить 16086,50 дол./од, з дотриманням принципів та критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року".

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, митним органом було відмовлено Приватному підприємству "Контакт" у митному оформленні (випуску) товарів про що сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 20.05.2021 №UA100630/2021/00243.

Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин першої-третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини п`ята, шоста статті 53 Митного кодексу України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частини перша-третя статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) Митного кодексу України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 Митного кодексу України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 00630/2021/000034/2 від 20.05.2021, у якому вказано, за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 13.05.21 №0000- 000254, витрати по доставці до кордону України становлять 221398,65 грн. Разом з тим, відомості не підтверджують складові митної вартості товару.

Відповідно до пунктів 4.3, 6.1 до контракту від 20.12.2019 №1220-2019 зі змінами внесеними додатком №4 від 10.04.2021 оплата за товар повинна бути зазначена в комерційному інвойсі № YF202104 від 15.04.2021, який перетинав митний кордон. Платіжні доручення не надані, а податкова накладна № 13 від 10.03.2021 не містить повної інформації про товари та вартість їх. Також, надані експортна декларація 531620210160627671 від 15.04.2021, сертифікат походження від 06.05.2021 не в оригіналі та неякісного формату, без перекладу, що унеможливлює провести ідентичність товару та його митну вартість. Даний факт може свідчити про те, що товар фактично проданий покупцю на інших комерційних умовах, які могли вплинути на кінцеву ціну продажу товару.

Митний орган критично оцінює твердження про те, що оплата за товар може бути здійснена пізніше строків які зазначені у контракті, рахунку-фактурі, рахунку-проформі. Адже документи, на які посилається продавець, як на підставу своїх тверджень не містять відомості про оплату за товар. Відповідно до п. 4.4 Контракту № 1220-2019 від 20.12.2019 під час тлумачення умов поставки товару використовують Міжнародні правила "Інкотермс" 2010 р. Відповідно до Міжнародних правил "Інкотермс" 2010 р. умови поставки передбачають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Згідно із даними коносаменту №МКРВ21041600 від 15.04.2021 завантаження товару на борт судна здійснено 15.04.2021. Наданий експертний висновок від 18.05.2021 № В-1747 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що: відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з цим, висновок про вартість оцінюваних товарів ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише з одного джерела "alibaba.com".

Стосовно вказаних тверджень відповідача, слід вказати, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю. Розширеному тлумаченню ці положення закону не підлягають. Згідно ч.2 ст.53 МК банківські платіжні документи при митному оформленні надаються лише тоді, якщо рахунок за товар сплачено. Наявність 100% оплати за товар на момент митного оформлення не є обов`язковою, якщо інше не передбачено договором. Фактична оплата може бути і частковою, а може мати місце і відстрочка платежу.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством "Контакт" (покупець) та "YUNFU CITY XINDA MACHINERY" (Китай) (продавець) було укладено контракт №1220-2019. Згідно п. 3.1 Контракту, ціна товару встановлюється в доларах США і визначається сторонами контракту та проформ-інвойсі.

У п. 2.1 контракту вказано: ціна, якість та кількість товарів відповідає змісту проформи - інвойсу.

Згідно п. 3.1 контракту, ціна товарів встановлюється в доларах США і визначається сторонами контракту в проформ-інвойсі, підписаному обома сторонами.

Умови оплати визначено у п. 6.1контракту, де вказано: 20% суми проформ-інвойсу буде сплачена банківським переказом на рахунок продавця, як авансовий платіж; 80% суми проформ-інвойсу буде сплачена перед загрузкою контейнера.

Згідно додатку до контракту від 10.04.2021 внесено зміни до нього та визначено, що умови оплати товару визначаються саме проформою-інвойсом по кожному окремій партії товару, підписаному обома сторонами, який також передбачає порядок оплати товару і є додатком до контракту.

В проформі-інвойсу № YF202104 від 15.04.2021 в графі "умови оплати" зазначено: 100% суми проформ-інвойса будуть оплачені протягом 100 робочих днів після відгрузки товару на склад Покупця.

Документами, які підтверджують суму, яка підлягає сплаті за товар, імпортований підприємством, є:

проформа-інвойс № YF202104 від 15.04.2021 та комерційний інвойс № YF202104 від 15.04.2021 фірми "YUNFU CITY XINDA MACHINERY" (Китай) - Продавця товару, згідно яких ї вартість товару складає 30750 дол. США, в т.ч. каменерізального станка КХ 1500*3500 -10000 дол. США за 1 комплект, а всього 2 комплекти; станка КХ 1800*3600 -10750 дол. США за 1 комплект;

прайс-лист від 21.03.2021 Продавця товару фірми "YUNFU CITY XINDA MACHINERY" яка є його виробником, згідно якого вартість каменерізальних верстатів, проданих підприємству, відповідає вартості, зазначеній в товаросупровідних документах, а саме - дол. США за 1 комплект станка КХ 1500*3500 і 10750 дол. США за 1 комплект станка КХ 600;

експортна митна декларація №531620210160627671 з перекладом, згідно якої вартість експортованої з Китаю продукції 3-х комплектів станків відповідає її загальній продажній ціні 30750 дол. США згідно товаросупровідних документів - інвойсу №YF202104, що в свою чергу дозволяє ідентифікувати товар та його вартість з товаросупровідними документами (ці дані зазначені в декларації).

Суд відмічає, що вказані документи були надані при розмитненні верстатів митниці та вони підтверджують вартість 2-х комплектів каменерізальних верстатів КХ 1500*3500 - 20000 дол. США і 1 комплекту каменерізального верстата КХ 1800*3600 - 10750 дол. США, та суми, яка підлягала сплаті за три одиниці вище вказаного товару - всього 30750 дол, США.

Суд зазначає, що Комерційний інвойс містить інформацію ідентичну тій, що вказана у проформа - інвойсі щодо кількості та ціни товару, що був розмитнений декларантом.

Відсутність оплати за товар в зв`язку з відстрочкою на 100 днів з моменту отримання на склад Покупця, що передбачено додатком №4 від 10.04.2021 до контракту за проформою інвойсом від 15.04.2021 № УF202104, не може свідчити про продаж товару на інших комерційних умовах, що могло вплинути на його кінцеву ціну. Тому твердження відповідача з даного приводу є припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.

Суд також вважає безпідставними твердження відповідача, що комерційний інвойс повинен містити інформацію про здійснену оплату товару, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України щодо переліку необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару подаються, якщо рахунок сплачено. Це означає, що на момент митного оформлення наявність оплати за товар не є обов`язковою.

Крім того, згідно експертного висновку Житомирської ТПП від 18.05.2021 №В-1747 ринкова вартість 3-х одиниць обладнання, яке надійшло на адресу позивача, складає 30750 дол.США.

При цьому, згідно ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою .

Крім того, у висновку зазначено, що при оцінці проведено дослідження документів та маркетинг ринку. У результаті дослідження ринку експерт встановив, що схоже обладнання є в продажу на первинному ринку за кордоном. Ринкова вартість обладнання визначена на підставі аналізу інформації каналів Інтернет і цін на ринку за кордоном. Ціни, зазначені в прайс-листах, базові. При оптовій торгівлі вводяться знижки. Розмір оптових знижок обумовлюється окремо для конкретного покупця з урахуванням кількості. Також експертизою встановлено, що вартість, зазначена в транспортних документах на обладнання однієї одиниці, знаходиться в інтервалі цін, які склалися на аналогічне обладнання на ринку за кордоном, і відповідає його ринковій вартості.

Також, матеріали справи свідчать, що транспортні витрати (морський фрахт) задекларовані та оплачені до кордону України в сумі 227205 грн.

Так, числові значення транспортних витрат підтверджуються рахунком № 0000-000254 від 13.05.2021 про вартість морського фрахту (перевезення) та платіжними дорученнями № 81 і 129 від 21 про його оплату. Будь-які інші складові митної вартості та її числові значення умовами договору і поставки не передбачалися.

Посилання відповідача на умови поставки згідно "Інкотермс-2010" є безпідставними, оскільки такі правила не визначають умови і порядок оплати товару Покупцем Продавцю.. Такі визначаються договором.

Суд зазначає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Посилання відповідача на неподання позивачем додатково витребуваних від нього документів суд не приймає, оскільки ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів.

Така сама правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.

Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято МД від 11.12.2020 №UA10053/2020/061895 , якою до митного оформлення надано товар - Верстати для обробки каменю, кераміки, бетону, азбестоцементу або аналогічних мінеральних матеріалів чи для холодної обробки скла:верстат автомат полірувальний AS-1, 1 шт., що скл.з з автомата полірувального, направляючі, кабелеукладчик. (а.с.194)

Суд зазначає, що позивачем розмитнювався товар - верстати тросові для різки каменя в комплекті з інструментом. Всього 3 комплекти. Призначені для розрізання каменю.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару за такою декларацією дійсно було імпортовано до України.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Однак, вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Опис даного відповідачем товару вказує на неможливість застосування цінових характеристик цієї декларації, оскільки він не відповідає вимогам щодо схожості товару.

Окрім того, відповідачем не доведено, що товар за МД від 11.12.2020 №UA10053/2020/061895 дійсно був увезений до України та те, що митна вартість за вказаною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Отже, відповідачем при здійсненні коригування митної вартості за резервним методом не дотримано вимог п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.

Висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості .

Також, з урахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, що підтверджуються належними доказами, суд вважає безпідставними і висновки відповідача, що слугували причиною видачі картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 20.05.2021 № UA100630/2021/00243 про те що заявлена митна вартість товару "верстати тросові каменерізальні" не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість.

Отже, картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6047,57 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовну заяву Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, кв. 20, смт.Нова Борова, Хорошівський район, Житомирська область, 12114, код ЄДРПОУ 13559654) до Житомирської митниці (вул.Перемоги,25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП:44005610) задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.05.2021 № UA 00630/2021/000034/2.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.05.2021 № UA100630/2021/00243.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (вул.Перемоги,25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП:44005610) на користь Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, кв. 20, смт.Нова Борова, Хорошівський район, Житомирська область, 12114, код ЄДРПОУ 13559654) судові витрати у сумі 6047,57 грн. (шість тисяч сорок сім гривень п"ятдесят сім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

Дата ухвалення рішення08.11.2021
Оприлюднено11.11.2021

Судовий реєстр по справі —240/12782/21

Постанова від 23.06.2022

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Ухвала від 20.01.2022

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Ухвала від 20.01.2022

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Ухвала від 04.01.2022

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сушко О.О.

Рішення від 08.11.2021

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Капинос Оксана Валентинівна

Ухвала від 11.10.2021

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Капинос Оксана Валентинівна

Ухвала від 29.09.2021

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Капинос Оксана Валентинівна

Ухвала від 29.06.2021

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Капинос Оксана Валентинівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні